Поделиться Поделиться

Українська преса на Буковині

По першій світовій війні 1917-1918 році. Буковина опинилася під владою Румунії. Залишаючись на грунті національної єдності зі всім українським народом, українське населення Буковини це своє становище визначило, в першу чергу, у захисті своїх національно-культурних інтересів та прав як національної одиниці. Одним з виразників цього становища була національна преса. Впродовж доби від кінця першої світової війни до початку другої виявилася вона в 17 суспільно-політичних органах, що з бігом часу змінювали один одного чи йшли поруч. З перших органів цього типу була "Громада", що виходила 1921 р. у Чернівцях за редакцією С. Канюка, як також тижнева газета українських соціал-демократів "Робітник", що продовжував виходити з 1920 р., "Народній Голос" І. Созанського (Чернівці, 1921) та орган хліборобської партії (румунської) під назвою "Хліборобська Правда" (Чернівці, 1923 р., за редакцією К. Кракалія). Року 1925 за редакцією К. Кракалія виходить тижневик "Хліборобське Слово".

У наступних роках появляється низка органів, з яких деякі с падкоємці попередніх, як " Боротьба", в 1925-1928 році. заступає попереднього "Робітника", а з 1931 р. передає свої завдання часопису під назвою "Нове Життя", Тоді ж 1924-1925 році. народжуються такі органи суспільно-політичної думки як тижневик "Зоря", що виходить у Чернівцях за редакцією В. Руснака, та "Земля". 1926 р. починає виходити за редакцією Г. Когута двотижневик "Рідний Край" (1926-1927).

Року 1928 у Чернівцях появляється щоденна газета під назвою "Час", що протрималася до другої світової війни. Почин до її видання дав Т. Глинський, аптекар з Ламі (містечко в піддонній Буковині), вклавши безповоротно 700.000 леїв. За деякий час, незважаючи на прихильність суспільства, газета починає матеріально підупадати. Тоді за посередництвом провідника української політики на Буковині В. Залозецького було об'єднано з нею тижневик Л. Когута під назвою "Рідний Край" з тим, що тижнево мало появлятися спеціальне "селянське" число, а Л. Когут ставав разом з Ю. Сербинюком редактором газети. Це тижневе "селянське" число якийсь час і тримало газету. Пізніш створено було видавничу спілку "Час", найбільшим вкладчиком якої став Я. Макогін. Спілка придбала власну друкарню і своїми прибутками почала далі підгримувати газету.

"Час" здобув популярність не тільки на Буковині, проте і поза нею серед ширших кіл українського суспільства.

З 1932 р. почала виходити у Чернівцях нова газета під назвою "Народня Сила", що и організатором був посол Ю. Сербинюк, котрий відійшов від "Часу". В 1934-1937 році. за його ж редакцією виходила тижнева газета української національної думки.

Врешті, були також такі газети як "Голос Буковини", "Молода Буковина" тощо.

З 1931 р. починає виходити в Чернівцях за редакцією С. Никоровича журнал літератури, науки та громадського життя під назвою "Самостійна Думка". Спочатку виходить як місячник, а 1932 р. перетворюється у двотижневик, а потім знову стає літературно-науковим і суспільно-політичним місячником. Першими роками появляється "СД" як зшиток більшого формату з обгорткою В. Залозецького. Пізніш прийняла книжковий формат. В 1931-1932 році. при журналі були додатки "Самостійна Думка Української Матері" та "Державнотворча Трибуна Буковини", що виходила за редакцією С. Никоровичевої. З 1933 р. дані додатки перестали виходити. Натомість С. Ни-коровичева почала видавати окремий народний журнал під назвою "Український Нарід".

З найближчих співробітників у перших роках "Самостійної Думки" треба згадати І. Карбулицького, С. Лакус-ту, К. Ластівку та інших. Тут же дозволяється було зустріти такі імена як М. Шаповал, Н. Григоріїв, О. Мишок, С. Черкасенко, С. Русова, П. Котович, як також Є. Онацький, Д. Андрієвський та інші. На сторінках цього журналу накреслювалося ніби об'єднання суспільно-політичної думки на грунті поваги і толеранції, що виявилося і в самому його змісті. Проте з 1938 р. "Самостійна Думка" прибрала виразно протилежний характер, ставши речником єдино націоналістичної течії та притягнувши декого, хто стояв побіч (проф. Л. Біленький, С. Черкасенко); журнал в його літературно-науковій частині з кожним роком зростав і притягав увагу суспільства. Та разом із тим у частині публіцистичній збуджував він серед того ж суспільства нехіть і застереження, що викликалося доволі необережними і часто ризикованими як змістом, так і формою поодинокими виступами.

Це останнє було причиною, що журнал не зміг вийти на широкий шлях як літературно-науковий орган, хоч для того мав всі дані.

Попередником "Самостійної Думки" як літературно-наукового журналу був орган української молоді, організованої в "Українськім Академічнім Товаристві "Союз" в Чернівцях. Був це місячник, що в 1921-1923 pp. виходив під назвою "Промінь". Року 1923 змінив його двотижневик під назвою "Життя", що видавав його Комітет українського студентства. У 1934-1937 pp. виходила тижнева газета молоді під назвою "Самостійність" з додатком сати-рично-гумористичного листка під назвою "Чортополох". Врешті, заслуговує згадки також один орган, що здобув поважне місце. Це був журнальчик для дітей під назвою "Українська Ластівка", що почав виходити в Чернівцях з січня 1933 р.

← Предыдущая страница | Следующая страница →