Поделиться Поделиться

АФГАНІСТАН У 20-30-х РР. ХХ СТ.

2 год.

1.Економічне та політичне становище Афганістану після Першої світової війни.

2. Прихід до влади короля Аманулли-хана.

3. Реформи Аманулли-хана та їхні наслідки.

4.Становлення режиму Мухаммеда Захір-шаха.

Методичні рекомендації:

Звернути увагу на те, що Афганістан – це певною мірою конгломерат різних етнічних територій, племінних зон, у кожній з яких традиційно правив свій авторитет. З к. ХІХ ст. афганські еміри почали проводити політику, ”відповідну до думок і бажань англійського уряду”. За це вони отримували щорічні субсидії, у тому числі право безплатного транзиту товарів територією британської Індії.

До початку Першої світової війни Афганістан залишався відсталою країною, ізольованою від всього світу. Щоправда, серед еліти з’являється прошарок по-європейські освіченої інтелігенції, яка виступає за оновлення, модернізацію країни. Звернути увагу на обставини смерті еміра Хабібули, утворення опозиції младо- і староафганців. Розкрити причини конфлікту Афганістану з Англією. Зупинитись на тому, коли і за яких обставин Англія визнала незалежність Афганістану.

Показати, чим зумовлювалась політика уряду Аманулли-хана. Звернути увагу на такі моменти: періодизація реформ, їхній основний зміст і напрямки. Охарактеризувати зовнішню політику Аманулли. Радикалізація реформ 1928-1929 рр. Висвітлити причини невдачі реформ. Переворот Бачаї Сакао.

Прихід до влади Надір-шаха. Наслідки світової економічної кризи. Висвітлити обставини приходу до влади М.Захір-шаха. Чи можна його вважати прихильником обережної модернізації? Обґрунтуйте свою відповідь.

Рекомендовані джерела:

Правда об Афганистане: Документы. Факты. Свидетельства. – М., 1990.

Рекомендована література:

Афганистан: история, экономика, культура. Сб. статей. – М.: Наука, 1989.

Гуревич Н.М. Афганистан: некоторые особенности социально-экономического развития (20-50-е гг.). – М., 1983.

Емельянов Аманулла // Наука и религия. –2001. – № 10. – С. 38-42.

История Афганистана. – М.: Мысль, 1982.

Мендельсон В.И. Англо-русские противоречия в Афганистане в начале ХХ века // Исторические записки. – М., 1969. – Т. 83. –С. 244-258.

Скольников В.Н. Афганистан. Исламская оппозиция: Истоки и цели. – М., 1990.

Супрун В. Гамбит афганского короля: (Возвращение короля Мохаммеда Захир Шаха) // ЭП. – 2002. – № 18. – С. 18-19.

Теплинский Л.Б. История советско-афганских отношений. 1919-1987. – М.: Мысль, 1988.

Тихонов Ю.Н. “Новая наступательная политика” Великобритании против пуштунских племён (1922-1945) // Восток. – 2003. – № 4. – С. 53-64.

Теми для самостійної роботи:

Роль М.Кемаля в революційних подіях 1918-1923 рр. (2 год.)

Звернути увагу на політичну біографію М.Кемаля. Детально проаналізувати національну революцію у Туреччині 1918-1923 рр. Визначити

її етапи та дати їм характристику. Що покладено в основу періодизації? Розкрити зміст націоналоьної та економічної обітниці. Визначити роль М.Кемаля у революційних подіях.

Література:

Гасанова Э.Ю. Об идеологии национально-освободительного движения в Турции и роли Кемаля Ататюрка в его развитии // Турция: история и современность. – М., 1988.

Международный симпозиум ЮНЕСКО к 100-летию Ататюрка // НАА. – 1981. – № 6.

Поцхверия Б.М. Выдающийся борец за независимость Турции (Ататюрк) // ААС. – 1981. – № 9.

Політичний портрет А. Сукарно. (1 год.).

Література:

История Индонезии. – М., 1992-1993.

Капица М., Милетин Н. Сукрно: политическая биография. – М., 1980.

Арабський світ у 20-30-х рр. ХХ ст. (4 год.)

¨ Підмандатні території Англії та Франції на Арабському Сході після Першої світової війни. Ліван і Сирія під французьким мандатом.

¨ Арабські країни Африки (Єгипет, Алжир, Туніс, Марокко).

¨ Ірак. Антианглійські повстання 1918, 1920 рр. Незалежність країни з 1930 р.

¨ Утворення держави Трансйорданія.

¨ Проголошення незалежності Саудівської Аравії (1932 р.).

¨ Англійський протекторат над Оманом, Катаром, Бахрейном, Єменом.

¨ Політика Великої Британії у Палестині. Зародження арабо-єврейського конфлікту. Боротьба сіоністів у Палестині за створення держави Ізраїль.

¨ Національно-визвольний рух у країнах Північної Африки: Алжир, Республіка Ріф у Марокко, Єгипет. Нові форми антиколоніалізму у Тропічній і Південній Африці. Панафриканізм. Агресія Італії проти Ефіопії.

Слід звернути увагу:

1. Сирія та Ліван, які знаходились під мандатом Франції, в 1920 р. стали парламентськими республіками, але після 1940 р. попали під контроль уряду “Віші”, що призвело до витіснення французів англійцями та проголошення у 1943 р. незалежності обох держав.

2. З арабських країн Африки – Марокко, Алжир і Туніс знаходились під владою Франції, Лівія з 1931 р. стала колонією Італії. Єдина формально незалежна держава – Єгипет – знаходилась під окупацією англійських військ і контролювалась Великою Британією.

3. Англія, яка здійснювала мандат Ліги Націй над Іраком, надала йому незалежність у 1930 р., але зберегла контроль і втручалась у внутрішні справи, якщо вбачала погрозу своїм інтересам.

4. Трансйорданія була виділена з підмандатної англійцям Палестини в 1921 р. У 1928 р. країна здобула Конституцію, але англійці зберегли контроль над її слабо розвиненою економікою та збройними силами.

5. Саудівська Аравія як незалежна держава виникла ще до початку Першої світової війни, але у сучасних кордонах існує з 1926 р.

6. Після розгрому Османської імперії у 1919 р. васальна залежність Ємену була ліквідована. Щоправда, у справи Ємену намагалась втручатись Англія. З 1918 по 1928 рр. тривав англо-єменський конфлікт, в результаті якого значна частина Південного Ємену опинилась під контролем англійців. 1937 р. Англія отримала концесію від султана Омана щодо видобутку нафти в цьому регіоні. Кувейт після початку Першої світової війни став англійським протекторатом. Англію приваблювало головним чином стратегічне становище Кувейту.

Література:

Дмитриев Е. Палестинская трагедия. – М., 1985.

Кудрявцев А.В. Исламский мир и палестинская проблема. – М., 1992.

4. Етапи антияпонської війни китайського народу (2 год.).

Література:

Сапожников Б.Г. Китай в огне войны (1931-1950). – М., 1984.

Питання до модульного контролю:

1. Революція 1918-1923 рр. у Туреччині.

2. Національно-визвольна боротьба в Ірані.

3. Боротьба Афганістану за незалежність.

4. Монголія: революція 1921 р. та соціально-політичний експеримент некапіталістичного розвитку.

5. Проведення радикальних політичних, економічних і культурних перетворень у Туреччині.

6. Реформи Реза-шаха Пехлеві.

7. Реформи 20-30-х рр. в Афганістані: етапи, зміст, наслідки.

8. Зовнішня політика Туреччини, Ірану, Афганістану в період між двома світовими війнами.

9. Особливості розвитку країн Південно-Східної Азії в 20-30-х рр. ХХ ст.

10. Підмандатні території Англії та Франції на Арабському Сході після Першої світової війни.

Питання до екзамену з Новітньої історії країн Азії та Африки

(1914-1945 рр.)

Курс, VII семестр

1. Соціально-економічне становище країн Сходу після Першої світової війни.

2. Піднесення визвольного руху на Сході в 1918-1922 рр.

3. Комінтерн і країни Сходу: еволюція стратегії світової революції щодо колоніальних країн і доля комуністичного руху в афро-азіатському регіоні в 20-30-х рр. ХХ ст.

4. Економічне та політичне становище Туреччини після Першої світової війни.

5. Кемалістська революція: характеристика основних етапів, підсумки боротьби.

6. Радянсько-турецькі відносини в 1920-1923 рр. Турецько-українській договір.

7. Економічна політика кемалістів (1923-1938 рр.).

8. Реформи державного ладу, культури, освіти та побуту в 20-30- і рр. ХХ ст. у Туреччині.

9. Зовнішня політика Туреччини в 20-30-х рр. ХХ ст.

10. Мустафа Кемаль – лідер національно-патріотичного руху Туреччини.

11. Туреччина в Другій світовій війні.

12. Соціально-економічне та політичне становище Ірану після Першої світової війни.

13. Причини, хід та значення визвольної боротьби в Ірані в 1918-1922 р.

14. Переворот “3 хута” та встановлення диктатури Реза-шаха.

15. Внутрішня політика Реза-шаха Пехлеві.

16. Основні риси зовнішньої політики Ірану в 20-30-х рр. ХХ ст.

17. Іран у Другій світовій війні.

18. Завоювання Афганістаном незалежності (1919).

19. Реформи 20-30-х рр. ХХ ст. в Афганістані та опір традиціоналістів.

20. Рух за “нову культуру” у Китаї.

21. Соціально-економічне й політичне становище Китаю після Першої світової війни.

22. Рух “4 травня” 1919 р. у Китаї.

23. Поширення марксизму в Китаї та створення КПК. Лі Дачжао.

24. Утворення єдиного фронту КПК і Гоміндану в 1924 р. Сунь Ятсен і Чан Кайші.

25. Передумови та початок революції 1925-1927 рр. у Китаї.

26. Початковий етап (травень 1925-липень 1926 рр.) революційних подій у Китаї.

27. Північний похід Національно-революційної армії Китаю (1926-1927 рр.).

28. Криза революції (квітень - липень 1927 р.) у Китаї.

29. Наслідки та значення революції 1925-1927 рр. в історії Китаю.

30. Внутрішня політика Гоміндану (1927-1936 рр.).

31. Зовнішня політика Гоміндану (1927-1936 рр.).

32. Боротьба між КПК і Гомінданом у 1927-1937 р. Китайська Радянська Республіка.

33. Китай у роки Антияпонської війни. Початковий період війни (1937-1941 рр.).

34. Китай під час розпалу Другої світової війни (1942-1944 рр.).

35. Китай у 1945 р. Позиція СРСР у відношенні Китаю.

36. Проблеми економічного розвитку Японії після Першої світової війни.

37. Соціально-політичний розвиток Японії у 20-і рр. ХХ ст.

38. Військові перевороти та внутрішньополітична боротьба в Японії 30-х рр. ХХ ст.

39. Зовнішня політика Японії у 20-30-х рр. ХХ ст.

40. Японія в період війни на Тихому океані (1941-1945 рр.).

41. Економічний та політичний розвиток Кореї 20-30-х рр. ХХ ст.

42. Корея напередодні та в роки Другої світової війни.

43. Внутрішньополітична ситуація в Монголії в 1918-1921 рр.

44. Р.Унгерн і його монгольський похід.

45. Монголія в 1921-1924 рр.

46. Основні напрямки перетворень у Монголії в 1924 -1940 рр.

47. Особливості міжнародного статусу Монголії в 20-40-х рр. ХХ ст.

48. Політика британської колоніальної адміністрації в Індії після Першої світової війни.

49. Махатма Ганді – лідер національно-визвольного руху в Індії.

50. Загальне піднесення визвольного руху в Індії в 1919-1922 р.

51. Антиколоніальний рух в Індії у 1920-1930-х рр.

52. Еволюція позицій ІНК та Мусульманської Ліги з питання досягнення незалежності Індії. М.А. Джинна.

53. Закон про управління Індією 1935 р.

54. Індія в роки Другої світової війни. Взаємовідносини між ІНК і британською владою.

55. Особливості соціально-економічного розвитку країн Південно-Східної Азії в 20-30-х рр. ХХ ст.

56. Характеристика основних політичних партій та рухів в Південно-Східній Азії у 20-30-х рр. ХХ ст.

57. Кампанія громадської непокори к. 20-х рр. ХХ ст. у Бірмі. Рух “такінів”.

58. Диференціація політичних сил і створення політичних партій у В’єтнамі в 20-30-х рр. ХХ ст.

59. Буржуазно-демократична революція 1932 р. у Сіамі та її наслідки.

60. Формування національних політичних організацій Індонезії в 20-30-х рр. ХХ ст. А. Сукарно.

61. Специфіка японської політики в Індокитаї у період Другої світової війни.

62. Країни Південно-Східної Азії в період Другої світової війни.

63. Підмандатні території Англії та Франції на Арабському Сході після Першої світової війни.

64. Встановлення французького окупаційного режиму в Сирії та Лівані після завершення Першої світової війни.

65. Національно-визвольний рух у Сирії та Лівані (1919-1927 рр.). Конституція Сирії 1928 р. Проголошення незалежності.

66. Економічна та політична ситуація в Сирії та Лівані в 20-30-х рр. ХХ ст.

67. Утворення держави Трансйорданія.

68. Зародження арабо-єврейського конфлікту та британська політика в Палестині в 20-30-х рр. ХХ ст.

69. Англійська окупація Іраку та її наслідки.

70. Становище Іраку після відміни британського мандата (30-і рр. ХХ ст.).

71. Об’єднання Аравії. Зовнішня та внутрішня політика Саудитів 30-х рр. ХХ ст.

72. Зміни на політичній карті Африки після Першої світової війни.

73. Національно-визвольний рух у країнах Північної Африки: Алжир, Марокко, Єгипет.

74. Особливості розвитку країн Тропічної та Південної Африки в 20-30-х рр. ХХ ст.

75. Африка в роки Другої світової війни.

Список джерел і літератури

Основні джерела та література:

Джерела:

Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока. – М., 1963.

Ататюрк М.К. Избранные речи и выступления. – М.,1966.

Ганди М.К. Моя жизнь. – М.,1969.

«Движение 4 мая в Китае»: документы и материалы. – М., 1969.

Из воспоминаний Ю.Цеденбала // Восток. –1994. –.№ 4. – С.165-178.

Колобов О.А., Корнилов А.А., Сергунин А.А. Документальная история арабо-израильского конфликта. Хрестоматия. – Нижний Новгород, 1991.

Коммунистический Интернационал и китайская революция. Документы и материалы. – М.,1986.

Неру Дж. Автобиография. – М.,1955.

Рабочее движение в Китае. Революция 1924-1927 гг. – М., 1966.

Революционные мероприятия народного правительства Монголии в 1921-1924 г. Документы. – М.,1960.

Симуков А. Заметки о положении на периферии МНР за 1931 год // Восток. –1994. – № 5.–С.146-155.

Советы Сталина монгольскому премьеру: стенограмма бесед //ААС. – 1991. – № 6. – С. 53-56.

Сунь Ятсен. Избранные произведения. – М., 1985.

Хрестоматия по новейшей истории: В 3-х т. – М., 1960-1961.

Підручники, посібники:

Васильев Л. С. История Востока. – В 2-х тт. – Т. 2. – М., 1998.

Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.

Всемирная история: В 24-х т. – Минск, 1996-1997. – Т. 20-24.

История народов Восточной и Центральной Азии с древнейших времён до наших дней. – М., 1986.

История Тропической и Южной Африки (1918-1999). – М, 1989.

Козицький А. Новітня історія країн Азії та Африки (1918-1999). – Львів, 2000.

Козицький А. Новітня історія країн Азії та Африки. – Львів, 2004.

Новейшая история арабских стран Африки (1917-1987). – М., 1987.

Новейшая история Востока. 1914-1945 гг. – М., 2005.

Новейшая история стран Азии и Африки. ХХ век: Учебник для вузов / Под ред. А. М. Родригеса. – В 3-х тт. – М., 2001.

Родригес А. М. История стран Азии и Африки в новейшее время. – М., 2006.

Сергійчук І. М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918- кінець ХХ ст.). – Суми, 2002.

Тумаков А. И., Чижов А. П. Новейшая история стран Восточной Азии (1945-2000). – Харьков, 2002.

Література:

Агаев С.Л. Еще раз о характере "переворота 3 хута" // НАА. –1968. –№ 6.– С.34-40.

Агаев С.Л. Иран в период политического кризиса 1920-1925 г. – М.,1970.

Агаев С.Л. К вопросу о характере переворота "3 хута" // НАА.– 1966. – № 5.– С.52-62.

Арабаджян А.З. Иран: власть, реформы, революции (Х1Х-ХХ в.). – М.,1991.

Белов Е. Как была ликвидирована автономия Внешней Монголии // ААС. –1997. – № 5. – С.64-68.

Белов Е. Последний «живой бог» //ААС. – 1996. – № 3. – С.73-77.

Березный Л.А. Дискуссионные вопросы китайской революции 1924-1927 г.// Историография и источниковедение стран Азии и Африки. Выпуск ХIV. – Спб., 1992. –С.13-26.

Березный Л.А. Дискуссионные проблемы общей концепции истории китайской революции // Вестник ЛГУ. –1990. – Серия 2. – Вып.2. – С.10-20.

Березный Л.А. О характере гоминьдановской государственности в период "нанкинского десятилетия". Проблема в историографии // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. Выпуск ІХ. – Л., 1986. – С.21-61.

Березный Л.А. Революционный процесс в Китае в первой половине ХХ века и проблема создания новой национальной государственности // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. Выпуск ХП. – Л., 1990. – С.11-32.

Гарушянц Ю.М. Борьба за признание Монголии // ПДВ. – 1997. – № 2. – С. 112-123.

Гасанова Э.Ю. Турция // Идеология национально-освободительного движения в странах зарубежного Востока. 1917-1947 гг. – М.,1964. – С.62-82.

Глунин В.И., Григорьев А.М. Коминтерн и китайская революция // ПДВ. – 1989. – № 1. – С.95-110.

Данилов В.И. Турция 20-30-х годов: путь к демократии // Восток. – 1997. – №.2. - С. 63-75.

Девяткина Т.Ф. Социально-политические взгляды С.Ч.Боса // Общественная мысль Индии: прошлое и настоящее. – М.,1989. – С. 38-59.

Делюсин Л.П., Костяева А.С. Революция 1924-1927 г. в Китае: проблемы и оценки. – М., 1985.

Егорова М.Н. Об образовании партии свараджистов // Индия: проблемы истории национально-освободительного движения и современное политическое развитие. – М., 1980. – С. 151-184.

Иванов М.С. Английский империализм и переворот 21 февраля 1921 г. // НАА. – 1970. – № 3. – С.61-70.

Иванов М.С. К вопросу о характере переворота "3 хута" // НАА. – 1968. – № 5.

Исторический опыт Японии: в чем специфика? Круглый стол // ААС. – 1990. – № 10.– С.29-33.

К 70-летию установления республиканского строя в Монголии. Круглый стол // ПДВ.– 1994. – № 5. – С. 75-91.

Киреев Н.Г. История этатизма в Турции.– М., 1991.

Коминтерн и Восток. – М., 1969.

Лузянин С. Монголия: между Китаем и Советской Россией (1920-1924) // ПДВ. –1995. – № 2. –С.71-84.

Лузянин С. Коминтерн, Монголия и китайская революция 1925-1927 г.// Восток. – 1996. –№ 1. – С. 65-75.

Майстрова З.Е. Становление революционной власти в советских районах Китая.1927-1937 г. – Новосибирск, 1988.

Мамаева Н.Л. Гоминьдан в национально-революционном движении Китая (1923-1927 г.). – М., 1991

Мамаева Н.Л. Коминтерн в национально-революционном движении Китая. Основные направления взаимодействия между Коминтерном и гоминьданом в 1920-е г.// Востоковедение и мировая культура. К 80-летию академика С.Л. Тихвинского: Сб. статей. – М.: Памятники исторической мысли, 1998. – С. 290-315.

Мартышин О.В. Политические взгляды Джавахарлала Неру. – М., 1981.

Меликсетов А.В. Социально-экономическая политика гоминьдана в Китае (1927-1937 г.). – М., 1977.

Мировоззрение Джавахарлала Неру. – М., 1971.

Моисеев П.П. Турция: от полуколониальной экономики империи к хозяйственной самостоятельности республики // Восток. – 2002. – № 2. – С. 135-144.

Персиц М.А. Застенчивая интервенция. – М., 1999.

Поцхверия Б.М. Турция между двумя мировыми войнами: очерки внешней политики. – М., 1992.

Рашковский Е. Восточная Азия и Россия: пути политического обновления // МЭ и МО.– 1994. – № 1. – С.34-42

Розалиев Ю.Н. Мустафа Кемаль Ататюрк // ВИ. – 1995. – № 8. – С. 57-77.

Рощин С. Они возглавили революцию // ААС. – 1995. – № 9. – С.63-68.

Рощин С. Унгерн в Монголии // Восток. – 1998. – № 6. – С.20-34.

Рощин С.К. Уполномоченный Коминтерна (Турар Рыскулов в Монголии ) // Восток. – 1996. – № 4. – С.52-61.

Ушаков А. Феномен Ататюрка. Турецкий правитель, творец и диктатор. – М., 2002.

Шорр Б.К. К развитию общественно-политических взглядов С.Ч. Боса в 30-е г. // Политическое развитие и общественная мысль Индии в новое и новейшее время. М., 1976. – С. 309-341.

Шорр Б.К. Независимость и прогресс. Об эволюции программных установок Индийского национального конгресса до завоевания независимости // Узловые проблемы истории Индии. – М.,1981. – С.209-230.

Юрьев М.Ф. Революция 1925-1927 г. в Китае. – М., 1968.

Додаткові джерела та література:

Джерела:

Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока

(Индия, Иран, Турция). – М., 1963.

ВКП(б), Коминтерн и национально-революционное движение в Китае. Т.1-5. – М., 1994 – 2007.

Владимиров П.П. Особый район Китая. – М., 1973.

Пу И. Воспоминания Пу И – последнего императора Китая. – М., 1968.

Советско-монгольские отношения.1921-1966. Сборник документов. – М., 1966.

Сунь Ятсен. Избранные произведения. – М., 1985.

Учбова література:

Алиев С.М. История Ирана. ХХ век. – М., 2004.

Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М., 1979.

Бузов В.И. Новейшая история стран Азии и Африки (1945-2004): учебное пособие. – Ростов на Дону, 2005.

Гасратян М.А., Орешкова С.Ф.. Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.

Говоров Ю.Л. История стран Азии и Африки в новейшее время. Основы лекционного курса. – Кемерово, 1997.

Годс М.Реза. Иран в ХХ веке. Политическая история. – М., 1994.

История Афганистана. – М., 1982.

История Кореи. В 2-х т. – М., 1974.

История стран Южной и Тропической Африки (1918-1988). – М., 1989.

История Японии. В 2-х т. – М., 1996.

История Японии.(1945-1975).М., 1978.

Новейшая история арабских стран Азии. – М., 1989.

Новейшая история арабских стран Африки. – М., 1990.

Новейшая история Вьетнама. – М., 1984.

Новейшая история Китая.1917-1927 г. – М., 1983.

Новейшая история Китая.1928-1949 г. –М., 1984.

Политическая история государств Азии и Северной Африки: ХХ век. – М., 1996.

Родригес А.М. История стран Азии и Африки в новейшее время в вопросах и ответах: учебное пособие. – М., 2006.

Трошин Ю.А. История стран Азии и Африки в новейшее время. Курс лекций. – Мурманск, 2001.

Юрьев М.В. История стран Азии и Северной Африки после Второй мировой войны. – М., 1994.

Література:

Воронцов В.Б. Судьба «китайского Бонапарта». – М., 1987.

Галенович Ю.М. Цзян Чжунчжэн, или неизвестный Чан Кайши. – М., 2000.

Горев А.В. Махатма Ганди. – М., 1988.

Дискуссионные проблемы японской истории. – М., 1991.

Захарова Т.Ф. Политика Японии в Маньчжурии.1932-1945. – М., 1990.

Иванов М.С. Английский империализм и переворот 21 февраля 1921 г. // НАА. – 1970. – № 3. – С.61-70.

Идеология национально-освободительного движения в странах зарубежного Востока. 1917-1947. – М., 1984.

История национально-освободительной борьбы народов Африки в новейшее время. – М., 1978.

Капитализм на Востоке во второй половине ХХ века. – М., 1995.

Каткова З.Д. Китай и державы. 1927-1937. – М., 1995.

Китай: история в лицах и событиях. – М., 1990.

Кобелев Е. « Рыцарь революции» (о Хо Ши Мине ) // ААС. – 2003. – № 2. – С. 47-50.

Кургун В.Т. Афганистан в 20-30-е гг. ХХ в. – М., 1979.

Латышев Н.А. Япония накануне и в годы второй мировой войны // ПДВ. – 1986. – № 1. – С. 108-114.

Ленин В.И. Второй конгресс Коммунистического Интернационала: Доклад комиссии по национальному и колониальному вопросу 26 июля // ПСС. Т.41.

Мазуров И.В. Японский фашизм. – М., 1996.

Мартышин О.В. Политические взгляды Мохандаса Карамчанда Ганди. – М., 1970.

Мартышин О.В. Политик и святой (к 50-летию гибели Махатмы Ганди) //Восток. –1998.– № 5. – С. 108-124.

Панцов А.В. Тайная история советско-китайских отношений. Большевики и китайская революция (1919-1927 гг.). – М., 2001.

Райков А.В. Национально-революционные организации Индии в борьбе за свободу. 1905-1930 г. – М., 1979.

Селищев А.С. Японская экспансия: люди и идеи. – Иркутск, 1993.

Титов А.С. Из истории борьбы и раскола в руководстве КПК. 1935-1936 г. – М., 1979.

Тихвинский С.Л. Завещание китайского революционера. – М.,1986.

Тихвинский С.Л. Путь Китая к объединению и независимости. 1898-1949.По материалам биографии Чжоу Эньлая. – М.,1996.

Ульяновский Р.А. Политические портреты борцов за национальную независимость. – М.,1983.

Див. також: Электронная библиотека восточной и исторической литературы.

Довідники. Словники.

Африка. Энциклопедический справочник. В 2-х т. – М., 1986, 1987.

Вся Азия . Географический справочник. Государственное устройство, природа, население, история, культура. – М., 2003.

Большой энциклопедический словарь. – М., 2000.

Ислам: энциклопедический словарь. – М., 1991.

Малая энциклопедия стран. – Харьков, 2000.

Ростов Є.Ф. Економіка країн світу: Довідник. – К, 1998.

Словарь религий, обрядов и верований. – М., 1997.

Страны Ближнего Востока: справочник. – М., 1990.

Страны и народы мира: энциклопедический справочник. – М., 1999.

Страны мира: Справочник. – М., 2000.

Энциклопедия войн ХХ века. – М., 2000.

Список скорочень:

ААС – Азия и Африка сегодня

МЭМО – Мировая экономика и международные отношения;

МЖ – Международная жизнь;

НВ – Новое время;

ННИ – Новая и новейшая история;

ПіЧ – Політика і час;

НАА – Народы Азии и Африки;

ПДВ – Проблемы Дальнего Востока;

ВИ – Вопросы истории;

УІЖ – Український історичний журнал;

ЭП – Эхо планеты.

← Предыдущая страница | Следующая страница →