Поделиться Поделиться

Визначальні чинники конкурентоспроможності туристичної фірми

Головні чинники, які впливають на рівень конкурентоспроможності фірми, представлені на рис. 7.1:

· рівень технології виробництва, використання новітніх винаходів, упровадження сучасних засобів механізації й автоматизації виробництва;

· комерційні умови продажу, які використовує фірма: можливість різного роду знижок, комерційного чи споживчого кредиту, різноманітність форм розрахунків і засобів платежів, можливість використання товарообмінних операцій тощо;

· доступність і зручність придбання товару споживачами, котрий досягається: створенням відповідних вимог ринку збутової сітки, організацією доставки, технічного обслуговування продукції, зокрема гарантійного і післягарантійного, обсягом після продажних послуг, які надаються тощо;

· ефективність проведення рекламних кампаній: надання необхідної інформації про товар, демонстрація виробів у дії на виставках, ярмарках, у демонстраційних залах фірми чи в її торгових посередників, використання "PR" тощо;

· можливості та методи цінової і нецінової конкуренції: поліпшення споживчих властивостей товару, упаковки, маркування, стимулювання продажу тощо;

· рівень підтримки і сприяння, які фірма одержує з боку національних державних органів і громадських організацій: гарантії кредитів, страхування, звільнення від податків, зборів, надання експортних субсидій чи пільг, забезпечення інформацією про кон'юнктуру ринку тощо.

Комплексна оцінка конкурентоспроможності підприємства досягається зіставленням показників, які характеризують діяльність фірм-конкурентів.

Конкурентоспроможність фірми і конкурентоспроможність її товару взаємозалежать. Чим вища конкурентоспроможність товару (послуги), тим більший попит на даний товар, і економічний ефект одержує фірма від його реалізації. Економічний ефект виражається у першу чергу в одержаному прибутку. Підвищення попиту приводить до підвищення норми прибутку. І, навпаки, зниження попиту призводить до зниження норми прибутку.

Показники конкурентоспроможності відображаються в річних звітах фірм і фірмових довідниках.

За винятком прибутку, показниками конкурентоспроможності є:

· обсяги продажу у вартісному і кількісному вираженням. Коли вартість проданої продукції (послуги) зростає швидше, ніж її фізичний обсяг, то попит на неї зростає. Звичайно, необхідно враховувати інфляцію. Коли вартість проданої продукції зростає повільніше, ніж її фізичний обсяг, то попит на неї падає, і фірма повинна знижувати ціни;

· відношення прибутку до обсягів продажу (profit to sales). Під час зростання цього показника конкурентоспроможність збільшується;

· відношення обсягів продажу до вартості матеріально-виробничих запасів (sales to inventories). Коли даний ознака зменшиться, то сповільнюється оборот запасів, а це означає зниження попиту па готову продукцію (у нашому випадку туристичний пакет). З'ясувати, що саме відбувається, вирішує ознака частини вартості нереалізованої продукції (комплексу пропонованих послуг) (finished goods to inventories). Під час його зростання спостерігається надлишок готової продукції, оскільки на неї знижується попит;

· відношення обсягу продажу до вартості нереалізованої продукцїї (sales to finished goods). Зменшення цього показника означає зниження попиту на виготовлену продукцію. Даний ознака доповнює два попередні;

· відношення обсягів продажу до дебіторської заборгованості (sales to receivables) показує обсяг комерційного кредиту, котрий фірма надає своїм клієнтам. Кредит, звичайно, зменшується, коли попит на товар (послугу) зростає. Знижується продаж у кредит. І, навпаки, підвищення темпів зростання обсягу кредиту показує, що фірма вимушена надати більш пільгові умови клієнтам під час продажу своєї продукцїї;

· портфель замовлень. Високий рівень попиту на продукцію фірми забезпечує великий портфель замовлень;

· витрати на наукові дослідження. Даний ознака свідчить про потенційні можливості фірми.

У цілому, аналіз господарської діяльності підприємства, конкурентоспроможності продукції, яка випускається, і самого підприємства необхідний для того, щоби оцінити потенційні можливості в конкурентній боротьбі на через те чи іншому ринку і розробити заходи і засоби, за допомогою яких дозволяється підвищити конкурентоспроможність та забезпечити власний успіх.

Управління конкурентоспроможністю - найважливіше завдання управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства.


Чинники конкурентних переваг організації поділяють да зовнішні, прояв яких меншою мірою залежить від організації, і внутрішні, які практично цілком визначені керівництвом організації.

Внутрішні чинники конкурентних переваг організації, що організовуються і здобуваються персоналом, в якому важливу роль відіграють керівники, дозволяється поділити на шість груп:

1) структурні, які виникають під час проектування організації;

2) ресурсні, що з'являються під час проектування, функціонування і розвитку підприємства;

3) технічні, які виникають під час проектування, функціонування і розвитку підприємства;

4) управлінські;

5) ринкові;

6) ефективності.

У табл. 7.1 наведений перелік зовнішніх чинників конкурентної переваги організації.

Таблиця 7.1. Перелік зовнішніх чинників конкурентної переваги організації

Зовнішні чинники конкурентної переваги організації

Головні заходи відносно досягнення і використання конкурентної переваги

1

Рівень конкурентоспроможності країни

Організація в країні високого рівня конкурентоспроможності чи підвищення конкурентоспроможності своєї країни

2

Рівень конкурентоспроможності регіону

Заходи відносно підвищення конкурентоспроможності регіону чи виходу з нього в інший, більш конкурентоспроможний

3

Відвертість суспільства і ринків

Розвиток міжнародної співпраці та інтеграції, міжнародної вільної конкуренції

4

Науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо

Застосування економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації у статистиці, підходів до управління різноманітними об'єктами, методів 1 управління на всіх рівнях ієрархії

5

Національна система стандартизації та сертифікації

Активізація роботи в цій сфері, посилення контролю дотримання міжнародних стандартів і угод, правове забезпечення гармонізації з міжнародною системою

6

Державна підтримка розвитку людини

Створення єдиних національних інформаційних центрів за сферами чи галузями народного господарства, які відповідають новітнім вимогам науки і техніки

7

Якість інформаційного забезпечення управління на всіх рівнях ієрархії

Оберігати навколишнє природ-1 не середовище, підвищувати якість середовища проживання і розвивати конкурентні переваги в цій сфері. Комплексно формувати і реалізовувати ринкові відносини

8

Виробнича структура організації

Проектувати організації на основі гнучких виробничих систем, автоматизованих модулів і систем

9

Місія організації

Місія повинна включати оригінальну ідею, ексклюзивну сферу діяльності, конкурентоспроможний продукт

10

Організаційна структура організації

Організаційна структура повинна ґрунтуватися на основі дерева цілей організації з горизонтальною координацією всіх робіт менеджером з конкретного товару (проблемно-цільова організаційна структура)

11

Спеціалізація і концентрація виробництва

Здійснювати проектування організації на основі принципів раціоналізації структур і процесів, використовуючи методи моделювання

12

Постачальники

Постійно аналізувати конкурентне середовище, кількість постачальників, силу конкуренції поміж ними, їх конкурентоспроможність

13

Облік і аналіз використання всіх видів ресурсів за всіма стадіями життєвого циклу великих об'єктів організації

Стимулювати проведення подібного аналізу, оскільки в майбутньому економія ресурсів у споживачів своїх товарів буде пріоритетним напрямом діяльності організації, чинником конкурентної переваги

14

Прогнозування політики ціноутворення і ринкової інфраструктури

Для збереження даної переваги необхідно за своїми товарами аналізувати дію законів попиту, пропозиції, конкуренції тощо

Перераховані внутрішні та зовнішні чинники конкурентної переваги є максимально можливими для будь-якої організації. Значення кожної переваги дозволяється розраховувати кількісно в динаміці. Проте інтегрувати всі переваги в один ознака навряд чи можливо. Чим більше організація має конкурентних переваг перед наявними і потенційними конкурентами, тим вища її конкурентоспроможність, ефективність, перспективність.

Під конкурентоспроможністю продукції (послуги), як правило, розуміють сукупність її властивостей, яка відображає міру задоволення конкретної потреби проти репрезентуючої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.

Кількісна оцінка визначення конкурентоспроможності туристичної фірми

Визначаючи конкурентоспроможність товару (послуги), виробник продукції повинен обов'язково знати вимоги потенційних покупців і оцінки споживачів. Через те формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення істотних споживчих властивостей (потреб покупців), за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть її характеристики з товарами конкурентів відносно міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації.

Таким чином, для визначення конкурентоспроможності продукції (послуги) необхідно знати:

· конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованої на ринку послуги (товару);

· можливі розміри і динаміку попиту на послугу (продукцію);

· розрахунковий рівень ринкової ціни послуги (товару);

· очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних послуг (товарів);

· головні параметри продукції головних конкурентів;

· найбільш перспективні ринки для відповідного товару (послуги) й етапи закріплення на них;


· термін окупності сукупних витрат, пов'язаних з проектуванням, виробництвом і просуванням на ринок нового товару (послуги).

Конкурентоспроможність конкретного об'єкта бажано вимірювати кількісно, що зробить можливим управління її рівнем. Для цього необхідна інформація, яка характеризує корисний ефект такого об'єкта й об'єктів-конкурентів за нормативний термін їхньої служби, і сукупні витрати впродовж життєвого циклу об'єктів. Корисний ефект - це віддача об'єкта, інтегральний ознака, що розраховується на підставі окремих об'єктивних показників якості об'єкта, які задовольняють ту чи іншу конкретну потребу. Його дозволяється вимірювати в натуральному, грошовому вираженнях чи в умовних балах (для об'єктів з декількома важливими параметрами, які доповнюють один одного). Сукупні витрати впродовж життєвого циклу - це ті витрати, які обов'язково потрібно зробити для одержання від об'єкта відповідного корисного ефекту.

Конкурентоспроможність об'єктів, для яких неможливо розрахувати корисний ефект чи сукупні витрати, дозволяється визначити з результатів експериментальної перевірки за конкретними умовами споживання, а також за наслідками пробного продажу, експертних та інших методів.

Кількісну оцінку конкурентоспроможності однопараметричних об'єктів дозволяється зробити, використовуючи формулу

де Кп - конкурентоспроможність продукції на конкретному ринку, частка одиниці;

Еоп, Епк- ефективність оцінюваної продукції і згідно продукції-конкурента, одиниця корисного ефекту;

k1,k2,k3 - коригуючі коефіцієнти, які враховують конкурентні переваги.

Ефективність продукції -- визначається зіставленням її корисного ефекта за нормативний термін служби (Екнс) із сукупними витратами впродовж життєвого циклу Всжц , тобто


Корисний ефект зазвичай розраховується за одним показником, узятим для оцінки конкурентоспроможності того чи іншого виду продукції.

До показників (коефіцієнтів), які зменшують корисний ефект, відносять:

· коефіцієнт зниження продуктивності;

· показники погіршення безвідмовності;

· показники рівня шуму;

· ознака організаційно-технічного рівня виробництва у споживачів.


Похожие статьи