Поделиться Поделиться

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ РИЗИКІВ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Рішення про вклад капіталу, засноване на майбутніх витратах і прибутках, має певну міру невизначеності, якому не дозволяється не брати до уваги. Елементи невизначеності, пов'язані з проектом, повинні бути оцінені так, щоби зробити мінімальним вплив можливих несприятливих подій у майбутньому.

Під ризиком у проектному аналізі розуміють ймовірність визначеного рівня втрат фірмою частини своїх ресурсів чи недоотримання доходів, чи появу додаткових витрат при реалізації проекту. Найбільш ефективними методами аналізу обставин невизначеності є аналіз чутливості та аналіз міри ризику.

Існує співвідношення поміж мірою ризику і прибутком, яке зазвичай точно визначає, що інвестиції, при яких очікується великий прибуток, неминуче підлягають високому ступеню ризику.

Мета аналізу ризику - дати потенційним партнерам чи учасникам проекту потрібну інформацію для прийняття рішення відносно доцільності участі у проекті та заходів їх захисту від можливих фінансових втрат.


До якісних методів ризику слід віднести експертний аналіз ризиків. Як правило, даний вид оцінки застосовується на початкових етапах роботи над проектом. До основних переваг цього методу належить: можливість оцінки ризику до розрахунків показників ефективності, відсутність необхідності у точних первинних даних і сучасному програмному забезпеченні, а також простота розрахунків. Однак, експертний аналіз ризиків, як і будь-яка експертна оцінка, достатньо суб'єктивний і не завжди дає змогу дати незалежну характеристику події, що аналізується.

Метод аналізу чутливості у деякій літературі трапляється під назвою "ранжування параметрів", є використання змін параметрів для визначеності життєздатності проекту в умовах невизначеності. Експерт розраховує можливу зміну кожного фактора чи змінної величини, визначає вплив даної зміни на ознака певного рішення і виділяє суттєві фактори чи змінні величини для більш поглибленого вивчення. Він визначає кількість і вказує на вплив невизначеності та намагається виразити математичним способом відношення серед змінних величин.

Проведення аналізу чутливості передбачає розрахунок базової моделі на основі припустимих значень вхідних змінних проекту, для якої визначається величина чистої теперішньої вартості. Ця величина є основою порівняння з припустимими можливими змінами, які необхідно проаналізувати.

Основна проблема проведення подібного аналізу полягає у неможливості з однаковою мірою достовірності і подати всі значення змінних, що існують у проекті, оскільки деякі з них ледве підлягають прогнозу, а для інших немає сенсу давати точний прогноз, оскільки вже укладено договір про поставки певного збуту продукції за фіксованою ціною, що дозволяє спрогнозувати дані показники безпомилково.

Таким чином, суть цього методу полягає у вимірюванні чутливості основних показників, що визначають результат проекту (NPV чи IRR) до зміни тієї чи іншої величини.

Як ознака чутливості проекту до зміни тих чи інших змінних використовують ознака еластичності чистої теперішньої вартості (NPV), котрий обчислюють за формулою [15]:


Перевага цього показника в через те, що величина його не залежить від вибору одиниці вимірювання різних змінних. Чим більша еластичність, тим вищою є міра залежності КРУ чи внутрішньої норми дохідності (тобто її чутливості) від аналізованої змінної проекту.

Відомо, що існує зворотна залежність поміж витратами на здійснюваність інвестиційного проекту і показниками ефективності. Це означає, що збільшення витрат на заробітну плату призведе до зменшення чистої теперішньої вартості. Таким чином, чисельник у нашій формулі буде негативний, а знаменник позитивний, що дасть у результаті негативний коефіцієнт еластичності. Навпаки, у випадку зменшення заробітної плати чисельник буде позитивний, а знаменник негативним, що знову дасть нам негативний коефіцієнт. Як правило, негативний знак просто ігнорується.

Мета аналізу сценаріїв - розглянути екстремальні результати та імовірність розподілу чистої теперішньої вартості проекту. Його створюють за трьома сценаріями: очікуваним (базовий випадок, що був основою проведення аналізу чутливості) та двома додатково розробленими - оптимістичним і песимістичним. Ефектна підготовка оптимістичного сценарію проводиться з погляду найбільш сприятливого оточення проекту. Найгірший, чи песимістичний, сценарій показує, наскільки невдалим виявиться проект, коли умови його реалізації будуть набагато гіршими, ніж передбачається.

За винятком дуже великих проектів, що залучають значні капітальні інвестиції, аналізу сценаріїв буде досить для того, щоби керівництво одержало уяву про характеристики рентабельності проекту. Коли ця робота виконується ретельно, то такий аналіз здатний достатньо точно показати розподіл екстремальних результатів. Однак через складні взаємозв'язки поміж перемінними він не дуже вдало показує середину розподілу значень КРУ. Потрібні додаткові сценарії для того, щоби продемонструвати точки поміж двома екстремальними значеннями. Це підвищить точність прогнозу. На жаль, звичайний і відомий спосіб розробки таких сценаріїв складний і потребує значного часу. Ефективність підвищується у через те разі, коли роботу проводять за допомогою програмного забезпечення та електронних таблиць.

У випадку, коли визначення ймовірності настання нового сценарію реалізації проекту дозволяється прорахувати за допомогою електронних таблиць, проводять аналіз ризику за методом імітаційного програмування, чи методом Монте-Карло. За цим методом визначається вид і ймовірність розподілу масштабів реалізації проекту і методом відбору мір значущості невизначених змінних розраховується можливість розвитку кожної моделі.

Алгоритм проведення моделювання Монте-Карло передбачає:

· визначення інтервалів можливої зміни основних ризикованих змінних проекту, всередині яких дані змінні є випадковими величинами;

· оцінку всередині заданих інтервалів видів розподілу ймовірностей;

· встановлення коефіцієнта кореляції поміж залежними перемінними;

· багаторазовий розрахунок результуючого показника, що дозволяє побачити розподіл частоти для чистої теперішньої вартості проекту;

· визначення ймовірності попадання результуючої величини у той чи інший інтервал та перевищення мінімально допустимого значення.

Метод Монте-Карло дозволяється розглядати як свого роду імітацію майбутнього в лабораторних умовах. Оскільки відповідна програма вибирає значення вхідних змінних з випадкових розподілів ймовірностей, то кожний одержаний результат відображує можливий стан справ у майбутньому. Кожна з цих комбінацій справді може здійснитися, причому з однаковою ймовірністю. Через те й одержувані результати також можливі в майбутньому й однаково ймовірні. Насправді ж, зазвичай, реалізується лише один із таких результатів, і ми не можемо передбачити, котрий саме. Коли багато з цих ймовірних результатів виявляється небажаними, він може запобігти їх появі шляхом відмови від відповідних інвестицій. І навпаки: коли достатньо велика кількість цих результатів виявиться сприятливою, ми можемо зважитися і піти на ризик заради одержання одного з цих результатів.

Метод моделювання дає можливість:

· досліджувати комбінований вплив ризиків;

· аналізувати наслідки нагромадження ризикованих ситуацій;

· визначати вплив ризиків на фінансовий стан учасників проекту, котрий може відбуватися у формі затримок в одержанні доходу і збільшенні позички [56].

На першому етапі прогнозування змінних і чистої теперішньої вартості підбираються ключові змінні ризику, визнаються граничні значення їх можливих змін та від розподілу, характерного для цих змінних, встановлюються межі діапазону (мінімального та максимального значення), які дозволяють описати значення, яке може прийняти змінна, що розглядається. Потім задаються пробні моделі, в яких імітується величезна кількість сценаріїв розвитку події. Далі на основі цих моделей програма видає вірогідність отримання різного рівня чистої теперішньої вартості для проекту, що розглядається.

Питання для обговорення

1. Сфера застосування бізнес-планування.

2. Головні структурні елементи бізнес-планування.

3. Критерії оцінки інвестиційного проекту.

4. Комерційна ефективність проекту.

5. Бюджетна ефективність проекту.

6. Методи аналізу інвестиційних проектів.


← Предыдущая страница | Следующая страница →