Поделиться Поделиться

Аналіз базових показників рентабельності функціонування туристичної компанії

Прибуток будь-якого підприємства вимірюється абсолютною величиною, тобто сумою, що виступає узагальненим підсумковим показником господарсько-фінансової діяльності. Однак абсолютна величина прибутку не характеризує рівня ефективності діяльності підприємства у цілому та ефективності використання його ресурсів і дотримання режиму економії. Через те для оцінювання ефективності економічної діяльності підприємства, характеристики рівня раціональності використання його ресурсів і витрат застосовується відносний ознака, котрий називається рентабельністю.

Прибуток як абсолютний синтетичний ознака визначається на основі розподілу доходу з урахуванням чинної системи оподаткування доходу і прибутку.

Сума прибутку - це перевищення доходів над витратами, податковими й обов'язковими платежами, а рентабельність визначається як відсоткове відношення суми отриманого прибутку до якогось іншого показника.

Система рентабельності охоплює дві групи показників:

- рентабельність діяльності підприємства;

- рентабельність використовуваних ресурсів;

Показники рентабельності - це відносні показники прибутковості, які характеризують ефективність господарювання, а їх величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами, необхідними для отримання цього ефекту.

Логічна модель формування показників рентабельності підприємства зображена представити на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Логічна модель формування показників рентабельності

Основними етапами аналізу показників рентабельності є:

1) визначення й оцінка рівня показників, виявлення тенденцій і закономірностей зміни, оцінка виконання плану за показниками;

2) факторний аналіз їх зміни;

3) виявлення резервів (невикористаних можливостей) підвищення рентабельності, розробка пропозицій з їх мобілізації.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Кожен з вихідних показників розкладається у факторну модель з різним рівнем деталізації, що дає можливість виявити й оцінити резерви її зростання. Для кількісної оцінки резервів підвищення ефективності господарювання застосовують методи факторного аналізу і принципами детермінованого факторного моделювання.

Виходячи з моделі, дозволяється виокремити такі групи показників рентабельності:

1. Рентабельність капіталу та його складових. До даної групи показників відносять: рентабельність активів (економічна рентабельність); загальну рентабельність (рентабельність виробничого капіталу); рентабельність власного капіталу (фінансову рентабельність) та ін. Дані показники специфічні тим, що відповідають інтересам усіх учасників бізнесу: адміністрацію цікавить віддача всіх активів; інвесторів і кредиторів - віддача на вкладений капітал; власників - прибутковість акцій, рентабельність власного капіталу.

2. Рентабельність видів діяльності та окремих видів продукції (окупність витрат): рентабельність основної діяльності, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інших видів звичайної діяльності, рентабельність окремих видів продукції та ін.

3. Рентабельність реалізації продукції - характеризує комерційну рентабельність підприємства.

4. Рентабельність грошового потоку.

Розрахунок показників рентабельності туристичних підприємств залежить від виду їх діяльності.

Для туроператора розраховується рентабельність у відсотках виторгу (доходу) від реалізації турпродукту та окремих послуг (РОЦІвиторгу) за формулою

де Пч - чистий прибуток туроператора;

Дч - чистий дохід (виторг) від реалізації туроператора.

Для турагентської діяльності розраховується рентабельність комісійної винагороди (Ркомвин) за формулою

де Пч - чистий прибуток турагента;

КВ - комісійна винагорода турагента.

Рентабельність витрат визначається як відношення прибутку підприємства до його витрат за певний період і виражається у відсотках. Даний ознака характеризує ефективність поточних витрат підприємства, їх окупність і прибуток, що припадає на одиницю витрат.

Продемонструємо алгоритм розрахунку основних показників рентабельності.

Рентабельність активів підприємства (економічна рентабельність) (РОА) розраховується як відношення чистого прибутку підприємства (ЧП) до величини активів підприємства (А). Вона характеризує загальний рівень прибутку, створеного всіма активами. За цією формулою можуть бути розраховані коефіцієнти рентабельності окремих груп активів (оборотних, необоротних, окремих їх елементів):

Рентабельність виробничого капіталу (РОЦІ), % визначається як відношення валового прибутку до середньої вартості основних засобів і матеріальних оборотних активів і вимірює рентабельність капіталу, котрий функціонує в основній діяльності:

де: ВП - валовий прибуток підприємства;

Ф - середньорічна вартість основних засобів;

МОА - середньорічна вартість матеріальних оборотних активів.

Для факторного аналізу зміни рентабельності виробничого капіталу може бути використана формула

де РОЦІ - рентабельність виробничого капіталу, %;

Е - валовий прибуток як відсоток виторгу від реалізації продукції;

м - фондовіддача як відношення виторгу від реалізації до середньої вартості основних засобів;

к - оборотність матеріальних оборотних активів як відношення виторгу від реалізації до середньої вартості цих активів.

В економічній літературі висловлюються різні думки відносно того, за якою вартістю включати в розрахунок майно, що амортизується. Більшість економістів відстоюють таку думку: коли оцінюється ефективність використання тільки основних засобів, то їх середньорічна вартість визначається за початковою (первісною) вартістю; коли ефективність активів у цілому, то в розрахунку необхідно використовувати їх залишкову вартість, бо сума нарахованої амортизації знаходить відображення за іншими балансовими статтями (готова продукція, дебіторська заборгованість тощо).

Рентабельність власного капіталу (фінансова рентабельність) (РОЕ) розраховується як відношення чистого прибутку підприємства (ЧП) до власного капіталу (ВК) і характеризує рівень прибутку, що створюється власним капіталом:

Факторна модель формування рентабельності власного капіталу має такий вигляд:

А

де- - структура капіталу.

Як видно з формули, рентабельність власного капіталу залежить від трьох факторів: рентабельності реалізації, оборотності активів і структури авансованого капіталу, тобто співвідношення поміж власним і позиченим капіталом. Залежно від умов господарської діяльності підприємство може робити ставку на той чи інший фактор, прагнучи підвищення показників рентабельності.

Рентабельність реалізації (комерційна рентабельність РОЦІ) розраховується як відношення чистого (ЧП) чи валового (ВП) прибутку до чистого доходу (ЧД) і характеризує рівень прибутку на 1 грн реалізованої продукції:

Рентабельність реалізації залежить від структури реалізації та індивідуальної рентабельності окремих видів продукції.

Рентабельність основної діяльності (РОЦІ) розраховується як відношення валового прибутку (ВП) до загальної суми постійних і змінних витрат основної діяльності (Зв)

Рентабельність окремих видів продукції (індивідуальна рентабельність) (РОЦІ) розраховується за формулою

де Ц - ціна продажу одиниці виробу; с - собівартість одиниці виробу; П - прибуток від реалізації одиниці виробу.

Рентабельність операційної діяльності характеризує ефективність витрат операційної діяльності і розраховується як відношення операційного прибутку до операційних витрат.

Рентабельність грошового потоку (Ргп) дає уявлення про можливість виконання зобов'язань перед кредиторами, акціонерами за рахунок надходжень грошових коштів від усіх видів діяльності, вказує на рівень грошових засобів, які припадають на 1 грн реалізованої продукції, активів підприємства:

де ЧГП - чистий грошовий потік;

ПГП - позитивний грошовий потік;

ПК - позичений капітал;

ВК - власний капітал;

ЧД - чистий дохід;

А - величина активів підприємства.

← Предыдущая страница | Следующая страница →