Поделиться Поделиться

Проблеми роботи туроператора:

- проектування і планування турпродукту полягає у можливості модифікації даного турпродукту залежно від особливостей потреб туристів, що приїжджають. До цих особливостей дозволяється віднести як звичайну стиковку туру під час прибуття і відправлення туристів в країну-реципієнта, кількість днів, що проводяться туристами, які приїхали із-за кордону так і можливі модифікації туру, необхідні для максимального задоволення потреб туристів і т.д.;

- просування турпродуктів на зарубіжних туристичних ринках. За винятком традиційних каталогів пропонованих готелів, програм турів і цінових додатків, приймаючий оператор повинен донести до зарубіжних потенційних туристів інформацію про свою країну, про особливості і унікальність її туристичного потенціалу, переконати їх в необхідності на власні очі побачити архітектурні пам'ятники та природні об'єкти своєї батьківщини, запевнити в цілковитій безпеці як самих туристів, так і їх майна;

- залежність від іміджу країни, тенденцій туризму, якого б рівня він не досягав.

Позитивні риси приймаючого туроператора:

- широкі можливості в процесі планування турів;

- хороша обізнаність про туристичний потенціал своєї країни;

- легкість в домовленості з хотельєром чи транспортом;

- вища професійність в організації екскурсії чи дозвілля;

- низькі витрати;

- близькість від туристів в ході реалізації туру.

Приймаючий туроператор виконує ті ж функції, що й туроператор, котрий планує, просуває і реалізує внутрішній турпродукт для громадян країни свого місцерозташування. Приймаючий туроператор-посередник базується на туристичному потенціалі своєї країни і орієнтований на задоволення туристичних потреб своїх співгромадян. Внутрішній туризм, також як і в'їзний, є важливим пріоритетом розвитку національного туристичного ринку, оскільки сприяє обороту грошових коштів усередині своєї країни, є стабілізуючим фактором на ринку робочої сили, працедавцем власної туристичної інфраструктури (готелі, дороги, транспортні підприємства, ресторани, заклади для проведення дозвілля тощо), збільшує розміри капіталовкладень в національні підприємства сфери туризму, сприяє вирівнюванню рівнів життя в регіонах країни (дозволяється відзначити, що подорожують звичайно жителі економічно розвиненіших регіонів держави, тоді як курортні регіони позбавлені інфраструктури розвиненої промисловості, сільського господарства, і їх жителі змушені існувати тільки на доходи, що одержуються від обслуговування мандрівників, що приїжджають), що сприяє зняттю соціальної напруженості і ліквідації сепаратистської тенденції.

Характеристика приймаючого туроперейтингу:

- максимально недорога інформованість оператора як про переваги різних категорій своїх громадян - потенційних туристів, так і про можливості вітчизняного туристичного потенціалу. Таким чином, приймаючому туроператору значно простіше і дешевше, ніж двом іншим, розробляти турпродукт, що максимально відповідає вимогам потенційних клієнтів;

- полегшена і здешевлена процедура встановлення договірних відносин;

- відсутність необхідності оформлення і розповсюдження інформації про місця перебування на туристичному ринку, організації інформативних і пізнавальних турів, агресивної (як в міжнародному туризмі) реклами і пропаганди. За винятком всього іншого, приймаючий туроператор з позитивною репутацією і великим досвідом роботи може скористатися різноманітного роду способами стимулювання з боку місцевих чи державних властей.

← Предыдущая страница | Следующая страница →