Поделиться Поделиться

Технічне обслуговування системи електропостачання автомобіля

Результати замірів

Таблиця 1– Результати перевірки технічного стану акумуляторної батареї

Густина електроліту Рівень електроліту Напруга Висновок
№ батареї Нормативне значення Висновок № батареї Нормативне значення Висновок
           
       
       
       
       
       

Таблиця 1– Результати перевірки технічного стану генератора

Натяг пасу та стан провідників Перевірка початку віддачі Перевірка повної віддачі Температура поверхні генератора
      Частота обертання_______     Напруга___________     Частота обертання_______     Напруга___________   Фактична_________     Нормативна_______

4 Висновок:

Лабораторна робота №16

Технічне обслуговування системи електропостачання автомобіля

Мета роботи: Засвоїти методи перевірки генератора змінного струму та акумуляторної батареї

Зміст роботи: - Перевірити генератор та реле – регулятор

- Перевірити акумуляторну батарею

Обладнання: 1 Автомобіль Opel Astra F

2 Мультиметр

3 Ареометр

4 Пристрій для перевірки натягу пасів

5 Набір ключів, викрутка

6 Тахометр

Загальні положення: У свинцевих акумуляторних батареях можуть бути такі основні несправності: розряджан­ня і саморозряджання, сульфатація і коротке замикання пластин, тріщини у банках і замикання вивідних штирів, жолоблення і замикання пластин тощо. Причинами саморозряджання можуть бути забруднення акумулятора, зами­кання пластин активною масою, що обсипається, утворення місцевих струмів, які виникають у результаті потрапляння металевих домі­шок в електроліт.

Сульфатація полягає в покритті поверхні активного шару пластин крупними кристалами сірчанокислого свинцю в результаті знижен­ня рівня електроліту, тривалого зберігання акумулятора без дозарядження, високої густини електроліту, експлуатації дуже розрядженої акумуляторної батареї і надмірного користування стартером.

Коротке замикання пластин настає в результаті випадання з них на дно банок великої кількості активної маси. Жолоблення і руйнування пластин буває при тривалому перезарядженні, підвищенні густини і температури електроліту (понад +45 °С), недостатньому кріпленні батареї у гнізді, замерзанні електроліту і сильній сульфатації плас­тин, збільшенні сили зарядного струму, короткому замиканні, а також при ча­стому й тривалому вмиканні стартера. В кінцевому підсумку всі названі не­справності призводять до зменшення ємності акумуляторних батарей.

Акумуляторні батареї треба тримати в чистоті. Пробки заливальних от­ворів мають бути щільно закручені, поверхня батареї суха, а їхні вентиляційні отвори прочищені. Пил, вологу і бруд видаляють сухою тканиною. Якщо на поверхню мастики потрапив електроліт, то його нейтралізують 1-процент­ним розчином нашатирного спирту, а потім протирають поверхню сухою тканиною. Наконечники проводів, а також затискачі і штирі акумуляторів старанно зачищають від оксидів, щільно затягають і змащують тонким ша­ром технічного вазеліну, очищають тканиною, намоченою в 10-процентному розчині нашатирного спирту або в 5-процентному розчині каустичної соди. Періодично перевіряють кріплення акумуляторних батарей. Вони мають бути щільно укріпленими в гнізді, а взимку утеплені. Особливо важливими робо­тами при ТО акумуляторних батарей є підтримування їх у зарядженому стані, а також доведення до норми густини і рівня електроліту.

Рівень електроліту перевіряють скляною трубочкою з внутрішнім діа­метром 5...6 мм. Висота рівня має дорівнювати 10...15 мм від верхньої крайки пластин акумулятора або запобіжного щита. Періодичність перевірки в зи­мову пору не рідша як через 30 днів і влітку через 10—15 днів. Зниження рівня електроліту нижче від норми може призвести до сульфатації пластин унаслідок оголення їх, оскільки оголені місця (передусім у негативних пла­стин) посилено окислюються, утворюючи сульфат свинцю. Крім того, утруд­нюється запуск двигуна стартером, він не розвиває потрібної потужності вна­слідок збільшення опору в самому акумуляторі (сульфат свинцю не прово­дить електричний струм). Якщо протягом 2—3 тижнів верхня частина пла­стин залишається оголеною, пластини руйнуються, оскільки сульфат свинцю випадає з решіток. Рівень електроліту доводять до норми, добавляючи дисти­льовану воду. Дистильова­ну воду зберігають у скляному, фарфоровому, пластмасовому, ебонітовому і свинцевому посуді. Електроліт добавляють в акумуляторні батареї у разі його витікання.

Густина електроліту в працюючому акумуляторі при заряджанні збіль­шується, а при розряджанні зменшується (в електроліті залишається менше сірчаної кислоти). Тому зміна густини електроліту може бути діагностичною ознакою, яка визначає ступінь розрядження акумулятора. В процесі експлуа­тації батареї повинні бути повністю зарядженими. У протилежному випадку внаслідок підвищення зарядного струму вони прискорено руйнуватимуться; знизиться надійність запуску двигуна стартером, оскільки зменшиться сила струму, що живить стартер і систему запалювання. Зі збільшенням розря- дженості акумуляторної батареї підвищується температура замерзання електро­літу. Тому експлуатація батарей улітку дозволяється при розрядженні до 50 % ємності, а взимку — не більш як 25 %.

Ступінь розрядженості акумуляторної батареї треба визначати за найменшою густиною електроліту в одному з акумуляторів, при цьому рівень електроліту не повинен відрізнятись від норми більш ніж на 2...З мм. При більшому зниженні рівня треба добавити дистильовану воду до норми, заря­дити батарею протягом 50...60 хв, а потім виміряти густину електроліту й урахувати температурну поправку. Звичайно вимірювання роблять при тем­пературі 15 °С.

Густину електроліту визначають ареометром із точністю до 0,01 в усіх акумуляторних банках. Вона повинна бути 1,27 кг/дм3 (зведена до 15 °С).

Працездатність батареї оцінюють сталістю напруги під навантаженням, що відповідає роботі стартера. Перевірити працездатність акумуляторної ба­тареї, встановленої на автомобілі, можна при запусканні двигуна стартером, оскільки її справність позначається на роботі стартера. Якщо стартер розви­ває потужність, достатню для нормального запуску двигуна, то це свідчить про справність акумуляторної батареї. Оцінити працездатність акумулятор­них батарей, знятих із автомобіля, можна, перевіривши напругу батареї під більшим навантаженням. Для нього застосовують навантажувальні вилки, які штучно збільшують навантаження — воно стає таким, як навантаження при ввімкнутому стартері. Якщо показання вольтметра навантажувальної вилки протягом усього випробування (до 5 с) будуть стійкими і відповідати­муть 1,5...1,8 В, акумулятор справний. Категорично забороняється перевіря­ти працездатність батарей коротким замиканням на «іскру».

Сучасні генераторні установки досить довговічні і надійні при правильно­му догляді за ними під час експлуатації. Діагностування генератора охоплює такі операції: зовнішній огляд якоря, колектора, щіток; визначення частоти обертання генератора на початок і повну віддачу; перевірку температури його нагрівання; виявлення шумів і стукоту та перевірку стану деталей генерато­ра за допомогою спеціального обладнання. Особливу увагу при цьому треба приділяти щіткам, оскільки якість роботи генератора залежить від доброго контакту щіток із колектором. Причинами порушення контакту можуть бути забруднення колектора, спрацювання щіток і колектора, заїдання щіток у щіткотримачах, ослаблення пружин, які притискують щітки до колектора.

Під час роботи генератора поверхня колектора темнішає, набирає червону­вато-коричневого відтінку. Такий колір свідчить про справність генератора. Кольори мінливості і синюватий відтінок колектора з'являються в резуль­таті його перегрівання. У такому разі генератор треба перевірити для з'ясування причини несправності. Забруднений колектор протирають чистою тканиною, намоченою в бензині. Підгорілу поверхню колектора зачи­щають скляним папером С-100. Не можна користуватися наждачною шкур­кою, оскільки наждачний пил, забиваючись у зазори між колекторними пластинками, спричинює коротке замикання секцій обмотки якоря. Дуже спрацьовані колектори проточують. Щітки, спрацьовані більш ніж наполови­ну або пошкоджені, заміняють новими. Перед установленням їх протирають по профілю скляним папером.

Причинами підвищеного нагрівання генератора (50 °С і вище) можуть бути надмірний натяг паса, спрацювання підшипників якоря, замикання в обмотці якоря або колектора. Температуру визначають спеціальними приладами (тер­мометрами) на дотик. Шуми і стукіт можуть бути спричинені спрацюван­ням підшипників, щіток, надмірним натягом паса та ін. Рівень шумів ви­значають на слух і за допомогою шумомірів.

Хід роботи: оглянути стан провідників від генератора до акумуляторної батареї, звернути увагу на їх стан та надійність закріплення. Провідники повинні бути без візуальних пошкоджень, без слідів окиснення та забезпечувати надійний контакт.

← Предыдущая страница | Следующая страница →