Поделиться Поделиться

Управління поточною дебіторською заборгованістю

Ефективне управління поточною дебіторською заборгованістю пов’язане з оптимізацією розміру й забезпеченням інкасації заборгованості покупців за товари, роботи та послуги.

Формування алгоритмів такого управління поточною дебіторською заборгованістю, яке визначається як кредитна політика підприємства щодо покупців продукції, здійснюється за наступними основними етапами (рис. 6.4).

1. Аналіз поточної дебіторської заборгованості підприємства в попередньому періоді. Передбачає наступні стадії:

1 стадія:

визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості (сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів;

2 стадія :

оцінка рівня дебіторської заборгованості покупців продукції та його динаміки.

Застосовують наступні показники:

ü коефіцієнт відвернення оборотних активів у поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи та послуги:

ü

КВ = (ДЗв + ЧРВдз + РСБ) : ОА, (6.5)

де КВ – коефіцієнт відвернення оборотних активів в поточну дебіторську заборгованість за товари роботи та послуги, коеф.;

ЧРВдз – сума чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості, грн.;


 
 
Побудова ефективних систем контролю руху та своєчасної інкасації поточної дебіторської заборгованості


Рис. 6.4 Основні етапи управління поточною дебіторською заборгованістю покупців

РСБ – сума резерву сумнівних боргів, грн.;

ОА – загальна сума оборотних активів підприємства, грн.

ü коефіцієнт можливої інкасації поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги:

КМІ = ( ДЗв + ЧРВдз) : (ДЗв + ЧРВдз + РСБ), (6.6)

де КМІ – коефіцієнт можливої інкасації поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги, коеф.

3 стадія:

визначення середнього періоду інкасації поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги :

ПІ = (ДЗв + ЧРВдз) : Оо, (6.7)

де ПІ – середній період інкасації поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги, дн.;

ДЗв – середня сума поточної дебіторської заборгованості покупців, оформлена векселем, у даному періоді, грн.;

ЧРВдз – середня сума чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості в даному періоді, грн.;

Оо – сума одноденного обороту по реалізації продукції в даному періоді, грн.

4 стадія :

оцінка складу дебіторської заборгованості підприємства за окремими її «віковими» групами, тобто за передбаченими строками її інкасації.

5 стадія:

визначення суми ефекту, отриманого від інвестування коштів у дебіторську заборгованість.Розраховують показник ефекту за формулою:

Едз = Пдз – ПВдз - ФВдз, (6.8)

де Едз – сума ефекту, отриманого від інвестування коштів у дебіторську заборгованість з розрахунків із покупцями, грн.;

Пдз – додатковий прибуток підприємства від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту, грн.;

ПВдз – поточні витрати підприємства, пов’язані з організацією кредитування покупців та інкасацію боргу, грн.;

ФВдз – сума прямих фінансових втрат від неповернення боргу покупцями, грн.

Разом із абсолютною сумою ефекту в процесі цього етапу аналізу може бути визначений і відносний показник – коефіцієнт ефективності інвестування коштів у поточну дебіторську заборгованість . Він розраховується за наступною формулою:

КЕ = Едз : ДЗрп, (6.9)

КЕдз – коефіцієнт ефективності інвестування коштів у дебіторську заборгованість з розрахунків із покупцями, коеф.;

Едз - сума ефекту, отриманого від інвестування коштів у дебіторську заборгованість з розрахунків із покупцями, грн.;

ДЗрп – середній залишок поточної дебіторської заборгованості з розрахунків із покупцями в даному періоді, грн.

Результати аналізу поточної дебіторської заборгованості використовуються в процесі подальшої розробки окремих параметрів кредитної політики підприємства.

2. Вибір типу кредитної політики підприємства щодо покупців продукції

У процесі формування принципів кредитної політики стосовно покупців продукції вирішуються два основних питання:

1) в яких формах здійснювати реалізацію продукції в кредит;

2) який тип кредитної політики слід обрати підприємству з кожної форми реалізації продукції в кредит.

Форми реалізації продукції у кредит мають два різновиди – товарний кредит і споживчий кредит. Товарний кредит – це форма оптової реалізації продукції її продавцем на умовах відстрочення платежу, якщо таке відстрочення перевищує звичайні строки банківських розрахунків. зазвичай товарний кредит надається від одного до шести місяців.

Споживчий кредит (у товарній формі) є формою роздрібної реалізації товарів покупцям з відстроченням платежу. надається на термін від шести місяців до двох років.

Тип кредитної політики характеризує принципові підходи до її здійснення з позиції співвідношення рівнів дохідності й ризику кредитної діяльності підприємства. Розрізняють три типи кредитної політики (табл. 6.4).

Таблиця 6.3. Типи кредитної політики

Тип кредитної політики Зміст
Консервативний (жорсткий) Спрямований на мінімізацію кредитного ризику. Підприємство не прагне до отримання високого додаткового прибутку за рахунок розширення обсягу реалізації продукції. Коло покупців продукції у кредит істотно скорочене, мінімізація строків надання кредиту та його розміру, посилення вимог до умов надання кредиту та підвищення його вартості, використання жорстких процедур інкасації дебіторської заборгованості. Негативно впливає на зростання обсягу операційної діяльності підприємства й формування сталих комерційних зв’язків.
Помірний Характеризує типові умови здійснення політики, орієнтація на середній рівень кредитного ризику при продажі продукції з відстроченням платежу.
Агресивний (або м’який) Максимізація додаткового прибутку за рахунок розширення обсягу реалізації продукції у кредит, незважаючи на високий рівень кредитного ризику. Поширення кредиту на ризикованіші групи покупців продукції, збільшення періоду надання кредиту та його розміру, зниження вартості кредиту до мінімально допустимих розмірів, надання покупцям можливості пролонгації кредиту. Може викликати надмірне відволікання фінансових ресурсів, зниження рівня платоспроможності, значні витрати зі стягнення боргів, зниження рентабельності оборотних активів і використовуваного капіталу.

3. Визначення можливої суми оборотного капіталу, що спрямовується в дебіторську заборгованість за товарним і споживчим кредитом

При розрахунку цієї суми необхідно враховувати планові обсяги реалізації продукції у кредит; середній період надання відстрочення платежу з окремих форм кредиту; середній період прострочення платежів виходячи з усталеної господарської практики; коефіцієнт співвідношення собівартості та ціни продукції, що реалізується в кредит.

Розрахунок необхідної суми оборотного капіталу, що спрямовується в дебіторську заборгованість, здійснюється за формулою:

ОКдз = (ОРк х Кс/ц х (ПНК + ПР)) : 360, (6.10)

де ОКдз – необхідна сума оборотного капіталу, що спрямовується в дебіторську заборгованість, грн.;

ОРк – плановий обсяг реалізації продукції у кредит, грн.

Кс/ц – коефіцієнт співвідношення собівартості та ціни продукції, коеф.;

ПНК – середній період надання кредиту покупцям, дн.;

ПР – середній період прострочення платежів з наданого кредиту, дн.

4. Формування системи кредитних умов

Формування кредитних умов надано в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 Кредитні умови

Умови Зміст
Термін надання кредиту Характеризує граничний період, на який покупцеві надається відстрочення платежу за продукцію. Збільшення терміну стимулює обсяги реалізації продукції та призводить до збільшення суми фінансових ресурсів, що інвестуються в дебіторську заборгованість
Розмір кредиту Характеризує максимальну межу суми заборгованості покупця з кредиту. Встановлюється з урахуванням типу кредитної політики, планованого обсягу реалізації продукції на умовах відстрочення платежів, середнього обсягу угод тощо
Вартість надання кредиту Характеризується системою знижок при здійсненні негайних розрахунків за продукцію. Розмір вартості кредиту не повинен перевищувати рівня процентної ставки за короткостроковим банківським кредитом.
Система штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань покупцями Розміри штрафних санкцій повинні повністю відшкодовувати всі фінансові втрати (втрати доходу, інфляційні втрати тощо)

5. Формування стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту

Встановлення таких стандартів оцінки покупців залежить від їхньої кредитоспроможності. Кредитоспроможність покупця характеризує систему умов, що визначають його здатність залучати кредит у різних формах і в повному обсязі в передбачені строки виконувати всі пов’язані з ним фінансові зобов’язання.

Формування системи стандартів оцінки покупців включає наступні основні елементи (табл. 6.6).

Таблиця 6.6 Елементи системи стандартів оцінки покупців

Елементи Зміст
Визначення системи характеристик, що оцінюють кредитоспроможність певних груп покупців Товарний кредит: Обсяг господарських операцій із покупцем і стабільність їх здійснення; репутація покупця в діловому світі; платоспроможність покупців; результативність господарської діяльності; стан кон’юнктури товарного ринку; обсяг і склад чистих актів, які можуть забезпечити кредит при неплатоспроможності покупця й порушенні справи про його банкрутство Споживчий кредит: Дієздатність покупця; рівень доходів покупця та регулярність їх формування; склад особистого майна покупця, яке може забезпечити кредит при стягненні суми боргу в судовому прядку.
Формування й експертиза інформаційної бази проведення оцінки кредитоспроможності покупців Інформаційна база проведення оцінки складається з відомостей, що надаються покупцем, даних із зовнішніх джерел, інших партнерів по операціях . Експертиза отриманої інформації здійснюється шляхом її логічної перевірки, у процесі комерційних переговорів із покупцями, шляхом відвідин клієнта, та в інших формах.
Вибір методів оцінки окремих характеристик кредитоспроможності покупців Визначається змістом оцінюваних характеристик. Можуть використовуватися статистичний, експертний, нормативний методи.
Групування покупців за рівнем кредитоспроможності здійснюється за результатами її оцінки і передбачає наступні категорії: · покупці, котрим кредит може бути наданий у максимальному обсязі (група першокласних позичальників); · покупці яким кредит може бути наданий в обмеженому обсязі в залежності від рівня допустимого ризику неповернення боргу; · покупці, котрим кредит не надається.
Диференціація кредитних умов відповідно до рівня кредитоспроможності покупців Здійснюється за такими параметрами: термін надання кредиту; необхідність страхування кредиту за рахунок покупців; форми штрафних санкцій тощо.

6. Формування процедури інкасації поточної дебіторської заборгованості

У складі цієї процедури повинні бути передбачені строки та форми попереднього й наступного нагадувань покупцям про дату платежів, можливості та умови пролонгації боргу з наданого кредиту, умови порушення справи про банкрутство неспроможних дебіторів.

7. Забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування поточної дебіторської заборгованості

Рефінансування– прискорене переведення оборотних активів підприємства в інші форми – грошові кошти й високоліквідні короткострокові цінні папери. Основні форми рефінансування– факторинг, облік векселів, виданих покупцями продукції, форфейтинг.

8. Побудова ефективних систем контролю руху та своєчасної інкасації поточної дебіторської заборгованості

Такий контроль організовується в рамках побудови загальної системи фінансового контролю підприємства як самостійний його блок. Одним із видів таких систем є система «АВС» стосовно портфеля дебіторської заборгованості. У категорію «А» включаються найбільш крупні та сумнівні види дебіторської заборгованості підприємства (так звані «проблемні кредити»). У категорію «В» - кредити середніх розмірів. У категорію «С» - решта видів дебіторської заборгованості, що не справляють серйозного впливу на результати фінансової діяльності підприємства.

Критерієм оптимальностірозробленої кредитної політикибудь-якого типу будь-яких форм кредиту виступає наступна умова:

ДЗо ОПдр ≥ ОЗдз + ВКдз, (6.11)

де ДЗо – оптимальний розмір поточної дебіторської заборгованості підприємства за умов нормального його фінансового становища, грн.;

ОПдр – додатковий операційний прибуток підприємства за рахунок збільшення продажу продукції в кредит, грн.;

ОЗдз – додаткові операційні витрати підприємства з обслуговування поточної дебіторської заборгованості, грн.;

ВКдз – розмір втрат капіталу, інвестованого в поточну дебіторську заборгованість через неплатоспроможність покупців.

← Предыдущая страница | Следующая страница →