Поделиться Поделиться

Характеристика зразків тканин

Теоретичні відомості

На відміну від бавовняних льняні тканини виробляють з товстішої пряжі (18 – 55текс) і тому мають більші товщину і ма­су, вони жорсткі, міцні і мало розтягуються. Крім того, льняні тканини мають більш гладеньку поверхню, м'який блиск, високу гігроскопічність, але низькі теплозахисні властивості. Як бавовняні, так і льняні тканини мають деякі недоліки—вони змина­ються, зсідаються, тому костюмно-платтяні тканини піддають спеціальній обробці синтетичними смолами. Особливістю льняних тканин є те, що більшу час­тину їх виробляють з пряжі однакової товщини та з однаковим заповненням в основі й пітканні.

Майже половину всіх льняних тканин виробляють не­однорідними, тобто із застосуванням інших волокон. Традиційними є напівльняні тканини з бавовною, для виготовлення яких використовують бавовняну пря­жу в основі і льняну в пітканні. Такі тканини дешевші, зберіга­ють цінні властивості чистолляних тканин, але дещо товстіші й м'якші. З хімічними волокнами виробляють в основ­ному костюмно-платтяні тканини. Віскозні волокна використовують для виготовлення деяких декоратив­них тканин.

Найчастіше льняні тканини виробляють полотня­ним переплетенням, а також дрібновізерунковим, жа­кардовим, складним пікейним переплетенням. Випус­кають льняні тканини вибіленими, строкатотканими, гладкофарбованими або набивними. Поряд з вибілени­ми і напіввибіленими випускають також сурові або із застосуванням сурової пряжі. Такі тканини мають сірий колір, але це не перешкоджає використанню їх для виготовлення на­віть таких виробів, як скатерки або серветки.

Полотнав асортименті льняних тканин відносяться до тканин побутового призначення. Їх випускають льняними і напівльняними, білими й напівбілими. Виробляються з пряжі однакової лінійної густини основи й піткання полотняним або жакардовим переплетенням. Залежно від товщини льняні полотна поділяються на дуже тонкі (льняний батист), тонкі, середні, напівгрубі і грубі. Використовуються для виготовлення носових хусточок, постільної білизни, літнього одягу. Жакардові полотна в основному призначені для виготовлення салфеток і скатертин, для них характерна наявність крупного орнаменту. Поверхнева густина таких полотен 200 - 260 г/м2. Їх називають камчатними.

Полотна гладенькі виробляють з використанням льняної очищеної пряжі мокрого прядіння білими і напівбілими, з кольоровою смужкою. Поверхнева щіль­ність більш легких полотен 180...220 г/м2, середніх 230...260 і найважчих, призначених для банних рушни­ків, 280...310 г/м2.

Простинні полотна виробляють завширшки 140...170 см, в основному полотняним переплетенням, хоча в останні роки виготовляють і жакардові полотна. Ви­пускають їх білими, напівбілими, білими з кольоро­вими смужками. Найтонші полотна виготовляють ізльняної пряжі 35,7...45,4 текс. Поверхнева щільність 150...175 г/м2. Товстіші полотна виробляють із пряж 55,6...69,0 текс. Поверхнева щільність таких тканий 180...200 г/м2. Для виробництва деяких полотен вико­ристовують обчесану пряжу мокрого прядіння 105 або188 текс в основі й пітканні або тільки в пітканні. Поверхнева щільність таких тканин досягає 230 г/м2.

Напівльняні простинні полотна виробляють з оди­нарної або крученої бавовняної пряжі в основі (18,5; 25 і 29,4 текс або 18,5Х2 текс і 29.4Х2 текс) і льняної пряжі мокрого прядіння 55,6...69,0 текс або 37,7...45,4 текс у пітканні. Можливе використання в пітканні очищеної пряжі мокрого прядіння 105 текс.

Скатертинні полотна полотняного і дрібновізерункового переплетень виробляють білими, напівбілими, кольоровими і клітчастими.

Камчатні скатертинні полотна виробляють жакардо­вим переплетенням з великими візерунками (як прави­ло, рослинного орнаменту). Щоб .малюнок виділявся на фоні тканини, використовують сатинове або атлас­не переплетення.

Камчатні скатертинні полотна виробляють здебіль­шого вибіленими, значно рідше напіввибіленими, кольоровими і суровими. Білі й сурові скатерки можуть вироблятися з кольоровою каймою різної ширини в од­ну або декілька смужок. Випускають також клітчасті (картаті) камчатні тканини , у тому числі й напівбілі, а також з кольоровими просновками.

Льняні полотна цупкі й мало розтягуються, тому добре настилаються для розкрою, не перекошуються і не зминаються, але через гладеньку і слизьку поверхню можуть зсуватися під час розкрою. Цупкість і щільність льняних полотен спричинюють труднощі під час їх різання .

Для льняних полотен під час прання характерне зсідання не тільки вздовж основи, а й уздовж піткан­ня. Величина зсідання досягає 5 %.

Для зшивання льняних полотен використовують нитки від № ЗО до № 60, голки — від № 100 до № 120.

Костюмно-платтяні льняні тканини це одна з найбільш поширених груп асортименту, яка швидко розвивається. Виробляють їх з пряжі різної лінійної густини (25 – 125 текс) з поверхневою густиною 150 – 290 г/м2.

Чисто льняні тка­нини добре зарекомендували себе як матеріал для чоловічого, жіночого і дитячого літнього одягу. Однак висока зминальність і погана драпірувальність цих тканин призвела майже до повного припинення випуску їх для костюмів і суконь. Виробляють їх гладко фарбованими, вибіленими із пряжі 45 – 85 текс атласним і дрібно візерунковим переплетенням. До них належать класичні тканини – коломенок (230 – 270 г/м2) і рогожка (340 г/м2).

Напівльняні тканини виробляються в ширшому асортименті. Сьогодні майже всі костюмно-платтяні тканини випускають з додаванням волокон лавсану або інших синтетичних во­локон. При виробництві цих тканин використовують:

- льонолавсанову пряжу в основі і пітканні або тільки в пітканні;

- бавовняну пряжу в основі;

- трьохкомпонентну пряжу – льняне, лавсанове і віскозне волокна у співвідношенні 34:33:33.

Встановлено, що найкращий ефект для знижен­ня зминання досягається введенням лавсану не менш як 50 %, тому найбільш поширені льонолавсанові тка­нини, які містять 50 або 67 % лавсану (деякі льняні тканини виробляються із пряжі, яка містить 33 % лав­сану).

Використання синтетичних волокон у суміші з лав­саном дає можливість виготовляти тканини з високи­ми пружними властивостями. Такі тканини відзначаються високою міцністю, зносостійкістю, стійкістю до прання, менше зминаються і зсідаються, менш жорсткі, більше розтягуються, мають меншу товщину. Недоліком льонолавсанових тканин є їх підвищена здатність до піллінгу в процесі експлуатації, що псує зовнішній вигляд.

Льонолавсанові платтяні тканини виробляють по­лотняним, саржевим і дрібновізерунковим переплетен­нями. В основному випускають гладкофарбованими, інко­ли з меланжевим ефектом (різне фарбування льону і хімічних волокон).

Гладкофарбовані льняні тканинивиготовляють по­рівняно рідко, останнім часом у такому оформленні випускають велику кількість костюмно-платтяних тка­нин, а також деякі полотна. Найчастіше практикують фарбування у світлі кольори або середні тони, темні кольори для льняних тканин не характерні.

Набивні льняні тканини призначені в основному для виготовлення драпіровок та занавісок, рідше— суконь, сорочок та інших виробів. Строкатотканими виробляють скатертини, прості полотна, декоративні та меблеві тканини.

Рушникові тканинивиробляють жакардовими, дрібновізерунковими, полотняними переплетеннями. Це, як правило, тканини невеликої ширини (40...50 см). Останнім часом стали вироблятися також рушникові тканини завширшки 80, 100 і навіть 150 см. Якщо жа­кардові рушникові тканини (камчатні полотна) при­значені для виготовлення особистих рушників, то дрібновізерункові (каретні) і гладенькі — для господарсь­ких або банних рушників.

Льняна і напівльняна бортівкашироко використовується при виготовленні і поновленні швейних виробів для надання їм потрібної форми. Бортівка виробляється полотняним переплетенням із пряжі лінійної густини 50 – 200 текс. Товщина бортівки – 0,8...1,1 мм, поверхнева густина - 190 – 360 г/м2.

Напівльняні бортові тканини включають до 33% лавсану або віскозного волокна, бавовни. Випускають також льононітронову, льонокапронову бортівку з поверхневою густиною відповідно 220 і 226 г/м2 і товщиною 0,8 і 1,0 мм.

Випускається бортівка в суровому вигляді, гладко фарбованою, з клейовим точковим або у вигляді смуг покриттям.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомитись з прейскурантом на льняні тканини..

2. Розглянути зразки льняних тканин та ознайомитися з особливостями зовнішнього виг­ляду їх лицьового та виворітного боків, будови, об­робки.

3. Відібрати зразки бортівки, білизняних, платтяно - костюмних, декоративних льняних тканин. Визначити їх назву , волокнистий вміст, переплетення, вид обробки, властивості, призначення.

4. Одержані результати дослідження основних показни­ків зразків льняних тканин занести в таблицю.

5. Опрацювати отримані дані, зробити висновок про те, які структурні характеристики і властивості є найбільш типовими для білизняних, сукняних, бортівки, декоративних льняних тканин.

ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Тема.

2. Мета.

3. Обладнання і матеріали.

4. Одержані результати дослідження основних показни­ків зразків лляних тканин занести в таблицю.

Таблиця

Характеристика зразків тканин

    № п/п   Назва тканини Артикул Волокнистий склад Щільність (число ниток на 10мм) Переплетення Вид оздоблення Властивості Призначення
о у о у

Примітка: о - основа; у - уток.

Література 1. Лабораторний практикум по материаловедению швейного производства / Б.А. Бузов й др. - М.: Легпромбытиздат, 1991

← Предыдущая страница | Следующая страница →