Поделиться Поделиться

Що Ви порадили б початківцям?

Інтерв’ю з директором .Новоставської ЗОШ, керівником духового оркестру школи Дзятко Юрієм Володимировичем

У якому році виник духовий оркестр нашої школи?

- Духовий оркестр виник у 1995 році. Цей рік - п’ятдесятиріччя перемоги Радянського Союзу над фашисткою армією, тоді ми в перший раз заграли твір «Степом, степом». На той момент в оркестрі було всього п'ять, а на урочистості були Микола Іванович Затула, тоді він ще ходив був здоровий, та ще один ветеран.

Де Ви дістали музичні інструменти?

- Музичні інструменти… ну це пригода така: був такий Володимир Антонович Плютинський, він мав колись духовий оркестр. Цей духовий оркестр перестав існувати, а інструменти залишилися. От я звернувся до Володимира Антоновича Щаповського, він був керівник оркестру, він сказав, що інструменти можна забирати. В березні 1996 року нам дали автобус, і ми привезли оті старенькі інструменти, які взяли у палаці Культури села Зоря. Ось така була пригода з інструментами.

Розкажіть щось про Істрію духового. Можливо ви десь їздили, грали у знаменитих місцях, чи з якоюсь групою?

- Перший раз ми їздили по селах. Нас зорянська сільська рада заросила щоб ми грали на День Перемоги у Дерев'яному, Голишеві, Застав'ї, Дикові, Більові, Грабові. А пізніше, коли Юрій Антонович Ціпак почав розбудовуватися, він організував конкурс духових оркестрів у Клевані 2 і ми там в перше виконували твір Вевера «Хор мисливців», грали «Думи мої, думи мої» (музика народна, а слова Тараса Шевченка), і там ми зайняли якесь третє місце, а нас, духових оркестрів, тоді було лише п'ять чи шість. А потім уже був парад оркестрів, це я вже запрошував тих що закінчили школу, тих хто вже навіть не вчилися, а працювали в інших навчальних закладах. Найбільш грандіозні були наші виступи у «Скольмо» (готельно-розважальний комплекс Ціпака у Клевані), ми там брали участь у парадах духових оркестрів.

Духовий оркестр уже багато років грає слухачам. Чи відчуваєте Ви якісь зміни в уподобаннях слухачів?

- Так. Слухачів стає щораз більше і більше. Раніше приходили тільки батьки тих, хто грають в оркестрі, а зараз приходять музиканти, які колись десь займалися чи грали, ті хто вміють грати і люблять музику. От Андрій Кирилович Пєшковський нас супроводжує, він буває на всіх наших концертах, Ольга Тимофіївна Тарасюк, теж тепер постійно буває на наших концертах.

Чого, на Вашу думку, не вистачає духовому оркестру?

- Масовості, ну звичайно! Ви бачите що маленька кількість дітей, все менше й менше, у школі мало учнів і майже половина грає, якби було 150 учнів, то було б з чого вибирати, а так беремо всіх, хто хоче.

Чи вивчає оркестр якісь нові твори? Яких новинок чекати слухачам?

- Так, зараз ми вивчаємо декілька нових творів. Це, наприклад, твір «Грай, скрипко, грай», «За нашим стодолом» та «Хай у вас і у нас все буде гаразд». Але з часом наш репертуар поповниться новими творами.

Які твори ви вважаєте візитною карткою оркестру?

- Напевно, танго «La Cumparsita», вальс «Волинь», марш «Козак». Взагалі, більшість творів можна назвати візиткою: і «Україно» Петрененка та «Yesterday» Бітлз, й «Bessame mutso» та інші.

Що Ви порадили б початківцям?

- Займатися зранку до ночі, з перервою на сон, обід і на сніданок, з вечерею. А все інше – займатися, і все буде нормально.

Моє село дзвінке і стоголосе,

Корінням прадідів у землю проросло,

До неба ж тягнеться руками сосон…

Моє село…

Скрадливо зачаївщись у лісочку,

Неквапливо набирає літ.

А хатки чепурненькі, мов грибочки,

Чарують погляд і дивують світ.

Моє село затишне і просторе,

На карті прописалось неспроста.

Надійна пристань у життєвім морі,

Тут спочива моя душа.

Тут перші кроки, перші друзі, школа

І Сонечко купається в ріці,

Тут пуп Землі, мого життя основа,

Трамплін у Всесвіт, Долі оберіг.

Тут у водах джерельних

Дзвенить Новостав,

Як і древня сусідонька Клевань.

Понад річкою йду,

Що до лісу зверта,

Берег сріблом усіяли роси…

А яка тут буває зоря золота,

Коли в луках лягають покоси.

В лісі сосни стоять,

Ніби вежі стрункі,

Їх гойдає закоханий вітер…

Тут з'єднавсь вічний рух

Поля, лісу й ріки

Не знайти місця

кращого в Світі!

В якій красі ми живемо!

Нас окружає ліс, запах грибів і мальовничий став.

Хіба ще є на Україні така краса, як Новостав?

Школа моя величава

Вікнами дивиться в світ,

Ніби в букет повязала

Мрії окрилених літ.

Школа, турботи, навчання,

Шлях у життя звідсіля.

Є цінності, які за все дорожчі,

Це очі совісті і серце доброти.

Минають роки й покоління,

Маленький дорослим стає,

Та крила в життя лебедине

Нам рідна школа дає!

← Предыдущая страница | Следующая страница →