Поделиться Поделиться

Методика проведення хронометражу та фотохронометражу

На відміну від фотографії часу чи фотографії робочого процесу хронометраж є менш об'ємним та більш точним видом спостереження, тому що в цьому разі вивчають лише частину трудового процесу — окрему операцію або навіть окремі її елементи, які робітник регулярно повторює при виготовленні продукції. Як правило, це ручні та машинно-ручні операції, найбільш відповідальні та найчастіше повторювані. Хронометраж проводять в основному для отримання вихідних даних для розробки нормативів витрат основного, допоміжного та підготовчо-завершального часу на одиницю продукції, встановлення нормативів на відпочинок (залежно від технологічних особливостей робочого процесу, напруження, інтенсивності та умов праці), нормативів на особисті потреби.

Зміст хронометражу становлять такі основні частини:

— розкладення операції на складові елементи (прийоми, переходи, комплекси прийомів, дії, рухи);

— спостереження (вимірювання тривалості виконання кожного окремого елемента);

— обробка результатів спостереження для встановлення середньої тривалості елементів;

— аналіз та внесення раціональних змін у зміст і структуру елементів операції, що вивчається;

— узагальнення матеріалів для встановлення норм часу.

Хронометражні спостереження проводять шляхом відліку (вимірів) за поточним часом безперервно від початку до кінця операції (не робочої зміни), як правило, за допомогою двострілкового секундоміра. Застосовують два способи спостережень:

— суцільним (вимірювання всіх послідовно повторюваних елементів операції);

— вибірковий (вимірювання лише окремих, заздалегідь відібраних елементів операції).

Етапи хронометражного спостереження подібні до етапів фотографії:

— підготовка до проведення хронометражного спостереження;

— безпосереднє спостереження та вимірювання витрат робочого часу на досліджувані елементи операції;

— обробка та аналіз матеріалів хронометражного спостереження.

На першому етапі — підготовці до проведення хронометражного спостереження — спостерігачеві слід:

— отримати вичерпні дані про техніку виконання обраної для спостереження операції, про стан устаткування, інструменту, приладів, про організацію праці на робочому місці та про вид його обслуговування. Отримати надійні результати можна лише при нормальній взаємодії всіх елементів технологічного й трудового процесу, при забезпеченні робочого місця всіма необхідними ресурсами та обладнанням;

— зробити правильний вибір виконавця роботи — робітника з якісними показниками праці, що виконує норму виробітку вище від середнього рівня на дільниці (але не на рекордному рівні);

— розкласти операцію неї складові елементи, тобто на комплекси прийомів, прийоми, дії, фіксажні точки. Зміст елементів, на які розкладається операція, має забезпечити чіткість їх фіксування та дозволяє систематизувати результати спостереження про кожний з нормованих елементів. Чим детальніший розклад операції, тим більше умов для виявлення залишкових, нераціональних прийомів та рухів;

— визначити фіксажні точки, що відокремлюють один елемент від іншого (це легко визначається за зоровою чи слуховою ознаками). Початковою фіксажною точкою може бути момент торкання руки до машини, предмета чи відняття її, початок дії машини, агрегата, верстата, підхід робітника до машини (момент зупинки) тощо. Кінцевою фіксажною точкою може бути момент відняття руки від предмета, зупинка машини, механізму, торкання одного предмета до іншого і т. ін. Слід пам'ятати, що при суцільному спостереженні за поточним часом кінцева фіксажна точка одного елемента є початковою наступного;

— визначити коло факторів, що впливають на тривалість прийомів: конструкція устаткування, конфігурація та якісні особливості предмета праці (вага, технологічні особливості обробки та ін.), умови здійснення виробничого процесу, вид обслуговування робочого місця енергією, матеріалами, інструментом, наявність допоміжних робітників та ін.;

— визначити необхідну кількість замірів для отримання найбільш вірогідних тривалостей окремих елементів операції; внаслідок впливу різних (залежних та не залежних від виконавця) факторів, одні й ті ж прийоми, рухи, різнотривалі, але при досить великій кількості спостережень більша частина випадкових та помилкових замірів взаємно компенсується. Тому діють правила: чим коротша операція, тим більшою має бути кількість спостережень; чим більше відхилення та розсіювання окремих замірів від середньої чи такої, що зустрічається найчастіше, тривалості даного елемента операції, тим більше слід провести спостережень; чим вищі вимоги до точності результатів, тим більше потрібно замірів. У табл. 3.6, 3.7, 3.8 та 3.9 дано рекомендовані кількості спостережень за різних умов виконання операцій у вітчизняному та зарубіжному нормуванні праці;

— вжити заходів щодо забезпечення нормальних умов на робочому місці та нормальної безперебійної роботи об'єкта спостереження;

— провести інструктаж робітника-виконавця щодо мети, завдань та особливостей хронометражу саме на цьому робочому місці, врахувати всі зауваження робітника у матеріалах спостереження;

— підготувати спостерігача до проведення хронометражу теоретично й психологічно та забезпечити його матеріальними засобами (секундоміри, бланки хронокарт, олівці, освітлення та ін.);

— визначити безпосередньо час спостереження (з урахуванням коливання працездатності робітника). Згідно з кривою працездатності слід проводити хронометрування в період сталої працездатності. Тому спостереження слід починати лише після того, як спостерігач буде впевнений, що операція виконується у нормальному темпі (приблизно через 1 годину після початку робочої зміни та приблизно через 0,5 години після обідньої перерви). Тривалість хронометражного спостереження має становити не менше 25% часу зміни (2—3 години).

Таблиця 3.6 Число повторних спостережень елементів трудової операції залежно від її тривалості та характеру [11]
Характер операції Тривалість операції Число повторних спостережень
при нормалізованому процесі при ненормалізованому процесі
Ручна, або машинно-ручна До 10 секунд
до 1 хвилини
до 10 хвилин
до 20 хвилин
до 40 хвилин
до 1 години
більше 1 години
Машинна (апаратурна) До 10 секунд
до 1 хвилини
до 10 хвилин
до 20 хвилин
до 40 хвилин
до 1 години
більше 1 години
Таблиця 3.7 Рекомендована кількість спостережень [7]
Тип виробництва Тривалість операції чи окремого вибіркового заміру, хв
До 0,1 0,1 – 0,25 0,25 – 0.50 0,50 – 1 1 – 2 2 – 5 5 – 10 10 – 20 більше 20
Масове
Великосерійне
Серійне
Дрібносерійне

Таблиця 3.8

Рекомендована кількість замірів залежно від тривалості операції (за матеріалами компанії «Дженерал електрик», США) [7]

  Хвилини
Тривалість операції До До До До До До До До До До Більше
  0,10 0,25 0,50 0,75 1,0 2,0
Число замірів ЗО

Таблиця 3.9

Рекомендована кількість замірів залежно від тривалості та повторюваності елементів чи операцій (за матеріалами компанії «Вестингаус електрик корпорейшн», США) [7]

Кількість операцій на рік Тривалість операції, хв
Менше 0,12 0,12 0,18 0,30 0,48 0,72 1,2 2,1 3,0 4,8 7,2 ЗО
Більше 10000 1000— 10000 Менше 1000

На етапі проведення спостереження відбувається безпосереднє спостереження та вимірювання витрат часу (суто хронометрування). Воно значною мірою пов'язане з чітким «вловлюванням» фіксажних точок (тому що найрозповсюдженішою причиною помилкових замірів часу є те, що їх проводять не в точній відповідності до фіксажних точок).

Вимір кожного елемента можна здійснювати:

— за окремими відліками часу: коли хронометр вмикають у момент початку елемента, що спостерігається (на фіксажну точку «початок»), і зупиняють у момент закінчення елемента (на фіксажну точку «закінчення»); у бланку спостереження відзначають тривалість даного елемента у хвилинах та секундах; залежно від цілей спостереження може фіксуватись лише один елемент операції (тоді спостерігач чекає наступної його появи), а можуть фіксуватись кілька елементів (тоді спостерігач послідовно вмикає хронометр на початку кожного елемента та вимикає при його завершенні). У хронокарті записи мають вигляд: 3, 4, 4, 5, З і т. ін. Це обумовлено неминучим відставанням у натисканні кнопки та поверненні стрілки секундоміра, внаслідок чого зменшується тривалість елемента (від 0,002 до 0,006 хвилини). Крім того, відсутня можливість перевірки загальної тривалості періоду спостереження із сумою отриманих тривалостей за окремими елементами; також з'являється складність у виявленні причин виникнення окремих відхилень у процесі спостереження. Все це вимагає високої кваліфікації спостерігача. Однак для хронометражу дуже коротких елементів застосовують лише цей спосіб. Приклад фіксації результатів спостереження за окремими відліками часу наведено у табл. 3.10. Паралельно відзначаються причини відхилень у замірах часу;

— за поточним часом: спостереження проводять за допомогою двострілкового секундоміра (хронометра), який запускають у момент початку першого елемента операції і не зупиняють до кінця спостереження. Фіксація тривалості кожного з елементів операції відбувається зупинкою лише другої, допоміжної, стрілки (показники якої заносять у хронокарту), потім допоміжну стрілку пускають в хід, вона доганяє головну стрілку і продовжує з нею паралельний хід по циферблату до чергової фіксажної зупинки для виміру елемента. Цей спосіб викликає більше напруження у спостерігача, але дозволяє суттєво скоротити загальну кількість спостережень, тому що елементи фіксуються всі, без пропусків. Приклад фіксації результатів спостережень наведено в табл. 3.11.

Фіксація результатів спостереження окремими відліками часу в хронометражній карті [13]

Хронометражна карта

Назва роботи: екскаваторне навантаження гірничої маси

Місце спостереження: горизонт 150 м

Екскаватор: СЕ-3 № 15

Машиніст екскаватора: Онопрієнко І.Д.

Дата спостереження: 15.08.

Назва елементів операцій (прийомів) Тривалість прийому за окремими замірами часу, с
Номери замірів
Черпання
Виведення ковша з вибою та поворот стріли екскаватора до місця роз­вантаження 12*
Встановлення ковша над місцем розвантаження та роз­вантаження ковша
Підбирання рукоятки та поворот стріли до вибою

* Причини відхилень в операціях: 1) машиніст був змушений протерти скло машини від пилу.

Спостерігач______ (прізвище)

Перевірив________ (прізвище контролера)

Таблиця 3.11

Фіксація результатів спостереження у хронометражній карті при безперервному спостереженні

Хронометражна карта Назва роботи: екскаваторне навантаження гірничої маси Місце спостереження: горизонт 150 м Екскаватор: СЕ-3 №15 Машиніст екскаватора: Онопрієнко І.Д. Дата спостереження 18.08

№ п/п Назва Заміри поточного часу
елементів операції  
    Трива­лість, хв 181>
Черпання Поточ  
    ний час ЗО
  Виведення Т
  ковша з ви                            
  бою та по ворот                            
стріли екскаватора до місця розвантаження П 2 12 4 20 7 18 8 20 9 26 11 09 14 42 15 41 16 42
  Встановлення Т 382)
  ковша над                            
місцем роз­вантаження та розванта­ження ковша п 2 15 4 24 7 21 10 04 11 11 14 46 15 44 16 45
  Підбирання т
рукоятки та поворот стріли екскаватора до вибою п 2 22 7 ЗО 10 12 15 49
  Очікування т ЗО
транспорту під завантаженням п 2 02 2 57 4 10 8 02 10 55 18 00
№ елемента Цифра з індексом Помічені відхилення Відволікання
181) Подвійне черпання через недостатне наповнення ковша
382) Не відкрилося дно ковша
1893) Вказівки майстра

Спостерігач_________ Перевірив_______

(прізвище) (прізвище контролера)

Етап обробки й аналізу результатів спостереження починається з установлення тривалості кожної операції (якщо спостереження проводилося за поточним часом) шляхом віднімання від значення поточного часу даного елемента значення поточного часу попереднього елемента. При застосуванні вибіркового методу вимірів ці показники тривалості елементів уже містяться у хронометражній карті. Отримані ряди чисел спостереження конкретного елемента являють собою хронометражний ряд. Числа хронометражного ряду дещо відрізняються одне від іншого, тому що виконавець у процесі роботи не в змозі забезпечити абсолютну стабільність факторів, що впливають на тривалість елементів операції, а також абсолютну точність повторювання своїх дій, рухів. Мають важливе значення й організаційно-технічні фактори на робочому місці.

Відносні розміри коливань окремих вимірів (значень елементів хронометражного ряду) характеризують ступінь сталості хронометражного ряду (тобто стабільність тих умов, в яких відбувалось виконання даного елемента операції).

Ступінь сталості хронометражного ряду характеризується ко­ефіцієнтом сталості хроноряду, який визначається як відношення максимальної тривалості елемента операції (tmox) до мінімальної тривалості цього ж елемента (tmin)

Методика проведення хронометражу та фотохронометражу - Инвестирование - 1

Методика проведення хронометражу та фотохронометражу - Инвестирование - 2

Показники середньої тривалості визначаються із сталого хронометражного ряду. Вони приймаються за нормальну тривалість

Сталість хронометражного ряду залежить від характеру виконуваної роботи й тривалості елемента операції. При малій тривалості більша вірогідність розсіювання хроноряду, тому нормальний коефіцієнт сталості має бути вищим (табл. 3.12).

Для підвищення сталості хронометражного ряду з нього виключають нетипові (так звані дефектні) спостереження: надто короткі чи надто довгі. Після цього визначається середня арифметична хроноряду х, як частка від ділення суми значень окремих тривалостей (х1 х2, ..., хп) окремих замірів на їх число (п) елементів, що вивчаються, і використовуються як вихідні дані для розробки трудових нормативів чи їх коригування.

Важливою частиною аналізу є перевірка достатності кількості спостережень з точки зору забезпечення достатньої точності отриманих результатів, тому що хронометражне спостереження завжди більш чи менш вибіркове.

Достатність середніх показників за тривалістю виконання окремих елементів (що багато разів повторюються робітником протягом зміни) визна­чається методом розрахунку середньої квадратичної помилки ух: (3.15) де у — середнє квадратичне відхилення, п — кількість спостережень,

Нормальні коефіцієнти сталості хроноряду (для машинобудування) [7]

  Тривалість елемента операції
Тип вироб­ництва до 3 с 3—6с 6—18с Більше 18 с
(0,05 хв) (0,05—0,1 хв) (0,1—0,3 хв) (більше 0,3 хв)
Вид ообіт
Машинні Ручні Машинні Ручні Машинні Ручні Машинні Ручні
Масове 1,8 2,5 1,5 2,0 1,3 1,7 1,2 1,5
Багато­                
серійне Серійне Мало- 2,2 2,8 1,8 2,0 2,5 2,8 1,5 1,8 2,0 2,5 1,3 1,5 1,7 2,0
серійне 2,5 3,0 2,0 2,8 1,8 2,5

Примітка. Для елементів операції основного машинного часу коефіцієнт сталості не повинен перевищувати 1,1 для всіх типів виробництва.

Методика проведення хронометражу та фотохронометражу - Инвестирование - 3 3.15

Методика проведення хронометражу та фотохронометражу - Инвестирование - 4

Середня квадратична помилка показує величину можливого відхилення отриманої на підставі відбору середньої арифметичної від такої ж середньої арифметичної за всією сукупністю.

Для практичного використання розроблено нормативні довідкові таблиці необхідної кількості повторення спостережень для забезпечення достовірності хронометражного ряду, виходячи з не­обхідності забезпечення достатньої помилки (табл. 3.13 та 3.14).

Головними питаннями, що вирішуються за допомогою хронометражу, є раціональний поділ операції на прийоми, вивчення їхніх взаємозв'язків та послідовності, визначення моментів їх перекриття та суміщення. На основі цього можливе проектування раціонального складу комплексу рухів робітника.

Таблиця 3.13

Рекомендована кількість повторних спостережень за елементами операції залежно від її тривалості й характеру [11]

    Число повторних спостережень
Характер Тривалість при норма при ненорма-
операції операції лізованому лізованому
    процесі процесі
Ручна До 10 с
або до 1 хв ЗО
машинно- до 10 хв ЗО
ручна до 20 хв
  до 40 хв
  до 1 год
  більше 1 год
Машинна, До 1 с
апаратурна до1 хв ЗО
  до 10 хв
  до 20 хв
  до 40 хв
  до 1 год
  більше 1 год
Таблиця 3. 14 Максимально допустимі величини коефіцієнта сталості хронометражних рядів залежно від тривалості елемента операції [11]
Тривалість елемента операції Машинні роботи Ручні роботи
До 3 с, чи 0,05 хв 2,0 2,8
До 6 с, чи 0,1 хв 1,8 2,5
До 18 с, чи 0,3 хв 1,5 2,0
Більш 18 с, чи 0,3 хв 1,2 1,8

У сучасному складному виробництві іноді виникає необхідність у комплексному дослідженні як складу та послідовності операцій у виробничому процесі протягом зміни, так і ритмічності, цикліч­ності, синхронності окремих, більш типових, найчастіше виконуваних прийомів та рухів. У цих випадках застосовують такий метод спостереження, як фотохронометраж.

Фотохронометраж — це комбіноване спостереження, у процесі якого виконується фіксування всіх елементів робочого часу, а також вибіркове фіксування окремих повторюваних, циклічних елементів операцій. Елементи операцій вивчаються шляхом хронометражного спостереження, а самі операції, їх послідовність і тривалість — шляхом фотографії робочого часу чи робочого процесу.

У результаті фотохронометражного спостереження отримують:

— баланс робочого часу, що характеризує його використання;

— хронометражні ряди для проектування структури окремих операцій, прийомів, рухів.

Для фотохронометражу використовують бланки спостереження для фотографій робочого часу чи робочого процесу та хронометражні карти для отримання хронорядів. Цей вид спостереження досить складний. Як правило, його виконують 2 спостері­гачі: один веде фотографування, а другий — хронометраж.

Етапи проведення фотохронометражу об'єднують відповідні етапи фотографії і хронометражу. Обробку й аналіз матеріалів також виконують за методиками фотографії і хронометражу, що були розглянуті раніше.


Питання для самоконтролю

1. Що таке робочий час?

2. Які існують класифікації робочого часу?

3. Які складові містить класифікація робочого часу виконавця?

4. Що таке «час роботи», з яких видів роботи він складається?

5. Чи всі види роботи продуктивні? Чому не всі?

6. Що таке «час перерв»?

7. Що таке регламентовані та нерегламентовані перерви?

8. Що таке простої, чим вони відрізняються від перерв?

9. Які витрати робочого часу нормуються, а які — ні? Чому?

10. Які складові містить класифікація робочого часу стосовно виробничого процесу?

11. Які складові містить час, пов'язаний з виконанням виробничого завдання (стосовно виробничого процесу)?

12. Які складові містить час втрат (стосовно виробничого процесу)?

13. Які складові містить класифікація робочого часу використання машин?

14. З чого складається час роботи машини?

15. З чого складається час нероботи машини?

16. Що таке машинний, машинно-ручний та ручний час?

17. Які витрати робочого часу машини нормуються?

18. Які існують методи вивчення робочого часу?

19. Які існують технічні засоби вивчення робочого часу?

20. За якими ознаками класифікують методи вивчення робочого часу?

21. Як класифікують методи вивчення робочого часу за метою спостереження та деталізацією витрат часу?

22. Як класифікують методи вивчення робочого часу за способами спостереження та за об'єктами спостереження?

23. Як класифікують методи вивчення робочого часу за способом спостереження та реєстрацією результатів?

24. Як класифікують методи вивчення робочого часу за способом та формою запису спостережень?

25. Що таке фотографія робочого дня?

26. Що таке фотографія робочого процесу?

27. Що таке самофотографія?

28. Що таке хронометраж?

29. Що таке фотохронометраж?

30. Яка мета проведення фотографії робочого часу? Назвіть її етапи.

31. 3 чого складаються етап підготовки до спостереження та етап спостереження при фотографії робочого часу?

32. З чого складаються етапи обробки результатів та аналізу?

33. У чому полягають особливості таких способів запису як цифровий за поточним часом, графічний у масштабі часу та графічно-цифровий?

34. З якою метою визначають коефіцієнт зайнятості робітника та коефіцієнт оперативної роботи? За якими формулами їх розраховують ?

35. З якою метою визначають коефіцієнт втрат робочого часу внаслідок організаційно-технічних причин та коефіцієнт втрат з вини робітника? За якими формулами їх розраховують?

36. З якою метою визначають коефіцієнт ущільнення робочого дня та коефіцієнти підвищення продуктивності праці? За якими формулами їх розраховують?

37. З якою метою проводять фотографію робочого процесу? Чим вона відрізняється від фотографії робочого дня?

38. З яких етапів складається фотографія робочого процесу?

39. З чого складається етап підготовки до спостереження та етап спостереження при фотографії робочого процесу?

40. З чого складаються етапи обробки й аналізу результатів фотографії робочого процесу?

41. У чому полягає метод моментних спостережень? Які етапи його виконання?

42. З чого складаються етапи підготовки до спостереження та етап розрахунку необхідної кількості спостережень при застосуванні методу моментних спостережень?

43. З чого складаються етапи безпосереднього спостереження, обробки та аналізу результатів при застосуванні методу моментних спостережень?

44. Яка мета визначення необхідної кількості вимірів при застосуванні методу моментних спостережень? За якою формулою її розраховують?

45. Які існують етапи проведення хронометражних спостережень? У чому полягає зміст етапу підготовки до спостереження?

46. У чому полягає зміст етапу проведення хронометражного спостереження?

47. У чому полягає зміст етапу обробки й аналізу матеріалів хронометражних спостережень?

48. Які форми запису витрат часу використовують при хронометражних спостереженнях?

49. У чому полягає зміст коефіцієнта сталості хронометражного ряду? За якою формулою його розраховують?

50. К чому полягає зміст середньої арифметичної хронометражного ряду? За якою формулою її розраховують?

51. Навіщо і як (за якою формулою) перевіряється достатність кількості хронометражних спостережень?

52. Які цілі застосування фотохронометражу?

53. Які результати отримують методом фотохронометражу та як їх аналізують?

54. При визначенні яких конкретних норм праці використовують матеріали фотографій, а для яких — матеріали хронометражу та фотохронометражу?


32.

← Предыдущая страница | Следующая страница →