Поделиться Поделиться

Методичні поради до вивчення теми. За станом охорони праці на промисловому підприємстві здій­снюється нагляд і контроль трьох видів: державний

За станом охорони праці на промисловому підприємстві здій­снюється нагляд і контроль трьох видів: державний, відомчий, гро­мадський.

Державний нагляд за охороною праці [50]

Закон України «Про охорону праці» встановлює (стаття 38), що державний наглядза дотриманням законів та інших нормативно-пра­вових актів про охорону праці здійснюють:

– спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

– спеціально уповноважений державний орган з питань радіацій­ної безпеки;

– спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

– спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни пра­ці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємства, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулю­ється законами України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) є спеціально уповноваже­ним центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Держгірпромнагляд України має право:

– одержувати від центральних і місцевих виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій ін­формацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання по­кладених на нього завдань;

– заслуховувати звіти з питань охорони праці посадових осіб ор­ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ, організацій.

Рішення Держгірпромнагляду України є обов’язковими для вико­нання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органа­ми місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організа­ціями та громадянами.

Посадові особи Держгірпромнагляду є державними службовцями і на них поширюється дія Закону України «Про державну службу». Згідно з ним вони несуть відповідальність за виконання покладених на них обов’язків. Вони мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відомчий контроль за охороною праці здійснюють місцеві держав­ні адміністрації і ради народних депутатів у межах відповідної тери­торії, які:

а) забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

б) формують за участю профспілок програми заходів з питань без­пеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжга­лузеве значення;

в) здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про охорону праці.

Внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці в галузі здійснюють міністерства та відомства. Так, контроль за дотриманням законодавства про працю здійснює Державна інспекція праці Міні­стер­ства праці та соціальної політики України.

Державний нагляд за виконанням законів про працю всіма міні­стерствами, відомствами, підприємствами і т. д. та їхніми службовими особами покладений на Генерального прокурора України.

Громадський контроль за дотриманням
законодавства про охорону праці [50]

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці відповідно до Закону «Про охорону праці» (стаття 41) здій­снюють професійні спілки, їхні об’єднання в особі своїх вироб­ничих органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за дотриман­ням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і не­шкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими за­собами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози жит­тю або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників.

Профспілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, хід виконання відповідних програм поліпшення гігієни і безпеки праці, зобов’язань колективного догово­ру (угоди), вносити власникові чи державному органу управління охороною праці пропозиції з питань праці та одержувати від них аргументовані відповіді.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у роз­слідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодав­цям, державним органам управління і нагляду подання з питань охо­рони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві, громад­ський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охоронипраці (стаття 42) мають право безперешкодно перевіряти на підпри­ємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

He можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв’язку з виконанням ними обов’язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, їх звільнення або притяг­нення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійсню­ється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охо­рони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу дер­жавного нагляду з охорони праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок цими органами підприємств чи виробництв фізичних осіб, які від­повідно до законодавства використовують найману працю.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до ДНАОП 0.00-4.11-93 «Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці».

Контроль буває двох видів:

технічний , якщо його об’єктами є предмети праці (продукція, технічна документація), засоби праці (обладнання, інструменти), тру­дові процеси;

соціальний , якщо його об’єктом є діяльність людини.

Слід знати суть та принципи контролю за охороною праці.

Система контролю повинна формуватися на основі певних уніфіко­ваних принципів.

До таких основоположних принципів можна віднести такі:

1. Контроль повинен бути безперервним у часі, тобто мати систе­матичний характер, проводитися в кожному часовому інтервалі (день, тиждень, місяць, рік). При цьому чим нижчим є ранг керівника, тим частіше слід проводити контроль. В окремих випадках необхідним є постійне і безпосереднє спостереження за ходом виконання робіт. Особливі випадки, які потребують з погляду забезпечення безпеки такого контролю, зазначені у відповідних правилах та інструкціях.

2. Контроль має бути повним, усебічним, об’єктивним, охоплю­вати всі сторони діяльності підприємства в галузі охорони праці, відо­бра­жати реальний стан цієї діяльності в контрольованих підрозділах, на дільницях і робочих місцях; він повинен забезпечувати одержання на кожному обліковому часовому інтервалі даних, необхідних для оцінки стану охорони праці, бути максимально об’єктивним, незалеж­ним від суб’єктивних оцінок.

3. Контроль має бути таким, що випереджає (чи запобігає), тобто мати профілактичний характер. Система контролю має бути спря­мована на запобігання порушенням, а не лише на їх констатацію. Це необхідно для того, щоб запобігти нещасному випадку, аварії, проф­захворюванню.

Прикладами запобіжного контролю є:

– діагностика технічного стану технологічного устаткування і ме­ханізмів, інвентарю, оснащення;

– перевірка наявності та стану засобів індивідуального захисту;

– первинний та періодичний медичний контроль працівників тощо.

4. Система контролю повинна бути пов’язана з економічним меха­нізмом регулювання та мотивації безпечної роботи. За результатами контролю та оцінки стану охорони праці має здійснюватися заохо­чення (за роботу без травм та аварій), а також покарання (за низький рівень охорони праці) посадових осіб, окремих порушників, вироб­ничих колективів і підрозділів.

5. Контроль має бути ефективним. Цей принцип полягає в тому, що наглядові функції здійснюються не заради самого контролю, а для усунення виявлених недоліків з метою приведення умов праці на робочих місцях та дільницях до нормативних вимог, для зниження потенційного ризику, підвищення безпекитрудових та виробничих процесів.

Розглядаючи види контролю за охороною праці, слід визначити, що контроль буває поточним, оперативним або періодичним.

Поточний контроль проводиться щозмінно до початку і в процесі роботи. Полягає в перевірці готовності виконавців до трудової діяль­ності, відповідності та додержання умов праці та вимог безпеки на робочих місцях і дільницях під час виконання трудових і виробничих процесів. Він здійснюється керівниками дільниць, організаторами ро­біт, виконавцями.

Оперативний контроль проводиться протягом другого тижня кожного місяця. Він полягає в перевірці організаційно-технічного за­безпечення безпеки праці на відповідність нормативним вимогам.

Періодичний контроль проводиться щоквартально протягом чет­вертого тижня і полягає в перевірці управлінського, організаційного, технічного забезпечення безпеки праці на відповідність нормативним вимогам. Він здійснюється в кожному підрозділі спеціалізованими комісіями на чолі з головними спеціалістами і за участі керівника під­розділу, інших спеціалістів.

На підприємствах і в організаціях широке розповсюдження отри­мав триступеневий контрольза охороною праці.

На першому ступені контроль здійснюється майстром, механіком, уповноваженим інспектором з охорони праці, які щодня на початку зміни перевіряють готовність машин до роботи.

Щотижня начальник цеху разом з представником комісії з охорони праці здійснюють другий ступінь контролю за охороною праці на своїх ділянках.

На третьому ступені контролю головний інженер, інженер з охо­рони праці, головний механік раз на місяць перевіряють стан засобів безпеки.

Всі недоліки фіксуються в спеціальному журналі.

Термінологічний словник

Контроль за охороною праці –створення системи постійно дію­чих взаємопов’язаних заходів, спрямованих на перевірку відповідно­сті процесу функціонування об’єкта управлінським рішенням, що були прийняті, наказам, законам, положенням, нормам, стандартам, правилам; виявлення результатів впливу суб’єкта (управлінських структур) на об’єкт управління (окремих працівників та колективи) і відхилень від управлінських рішень; виконання приписів посадових осіб і держнаглядових органів щодо усунення виявлених порушень вимог нормативних актів тощо.

Перевірка нормативних умов контроль умов праці на робочих місцях і дільницях, технологічних та виробничих процесів на відпо­відність нормативним вимогам, а саме: дотримання правил і норм без­посередніми виконавцями, забезпеченість інвентарем, стану робочих місць і дільниць тощо. Цей контроль здійснюється на виконавчому рівні.

Організаційно-технічна перевірка контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах, який реалізу­ється на рівні організаторів та виконавців робіт.

Комплексна перевірка контроль підрозділів за всіма аспектами діяльності в галузі охорони праці: управлінським, організаційним, тех­нічним забезпеченням безпеки праці; за організацією виконуваної профілактичної роботи, створенням і дотриманням нормативних умов; аналіз статистики травматизму тощо. Реалізується на управлінському рівні.

Цільова перевірка контроль, який передбачає поглиблену пере­вірку певного виду діяльності підрозділу(ів) з охорони праці (дотри­мання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і спо­руд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо на відповідність нормативним вимогам.

Запитання для поточного контролю знань

1. Які державні установи здійснюють державний нагляд за дотри­манням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці (згідно з Законом «Про охорону праці»).

2. Назвіть закони України, що регулюють діяльність органів дер­жавного нагляду за охороною праці?

3. Які правила щодо здійснення своєї діяльності має Держгірпром­нагляд України?

4. Основні права посадових осіб Держгірпромнагляду України.

5. Яку відповідальність несуть посадові особи Держгірпромнагля­ду України.

6. Хто призначений здійснювати громадський контроль за дотри­манням законодавства про охорону праці (відповідно до Закону «Про охорону праці»)?

7. Назвіть права професійних спілок при здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

8. Яким чином здійснюється громадський контроль за дотриман­ням законодавства про охорону праці за відсутності профспілкової організації на підприємстві?

9. За чий рахунок повинна проходити навчання уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці для виконання своїх обов’язків?

10. Назвіть об’єкти технічного і соціального контролю.

11. На яких принципах базується система контролю?

12. Зміст поточного, оперативного і періодичного контролю.

13. Зміст триступеневого контролю.

Практична робота (виконується самостійно)

Завдання 1

Вивчіть матеріали рекомендованих першоджерел і розділу VІІ «Дер­жавний контроль за охороною праці» Закону України «Про охо­рону праці» і дайте відповіді на запитання:

а) як називається спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці?

б) як називається спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки?

в) як називається спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки?

г) як називається спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці?

Завдання 2

1. Визначте, щодо чого і кому мають право видавати приписи по­садові особи Держгірпромнагляду.

2. За яких умов мають право посадові особи Держгірпромнагляду забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підпри­ємств, будівель і споруд, випуск машин, застосування речовин, реалі­зацію продукції тощо.

3. З’ясуйте, які види стягнень можуть застосовувати посадові осо­би Держгірпромнагляду до винних у порушенні законодавства про охорону праці.

Завдання 3

1. Охарактеризуйте, які питання охорони праці контролюють про­фесійні спілки.

2. З’ясуйте, в яких випадках мають право професійні спілки вима­гати від роботодавця негайного припинення робіт.

3. Яким чином задіюються професійні спілки у разі нещасних ви­падків і професійних захворювань на будівництві?

Завдання 4

1. Умови, за яких вибираються уповноважені найманими праців­никами особи з питань охорони праці.

2. З’ясуйте, які права мають уповноважені найманими праців­ни­ками особи з питань охорони праці.

3. Дії уповноважених найманими працівниками осіб з питань охо­рони праці, якщо вони вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми.

Завдання 5

1. Поясніть суть контролю за охороною праці.

2. Сформулюйте принципи системи контролю за охороною праці.

3. У чому полягає триступеневий контроль за охороною праці?

← Предыдущая страница | Следующая страница →