Поделиться Поделиться

Облік браку виробництва та збитків від браку

Для обліку браку виробництва застосовують рахунок 24 «Брак у виробництві».

Брак виробництва — продукція, вироби, які не відповідають стан­дартам якості й не можуть бути використані за прямим призначен­ням або можуть бути використані за прямим призначенням після виправлення.

Брак ураховують за основним, допоміжними та обслу­говуючими виробництвами.

Залежно від характеру дефектів, що виявляються при технічному прийманні, брак поділяють на поправний і непоправний (остаточний). Поправним браком вважають вироби, напівфабрикати, деталі та вузли, які після усунен­ня недоліків можна використовувати за прямим призна­ченням і виправлення яких технічно можливе й економіч­но доцільне. Непоправним браком вважають вироби, напівфабрикати, деталі та вузли, які не можна використо­вувати за прямим призначенням і виправлення яких тех­нічно неможливе та/або економічно недоцільне.

За місцем виявлення виокремлюють внутрішній брак — виявлений на підприємстві до відправлення продукції спо­живачам, і зовнішній — виявлений споживачем у процесі складання, монтажу або при експлуатації виробу.

Виокремлюють також технологічний неминучий брак — брак, який неможливо усунути за існуючих технології та організації виробництва і величина якого передбачається технічними умовами. Собівартість такого браку визначають, зважаючи на фактичні, а в окремих випадках — на планові або норма­тивні витрати. Для організації обліку технологічних втрат і втрат унаслідок технологічного неминучого браку під­приємство розробляє класифікатори виробів із переліком операцій, за якими передбачено технологічні втрати і пла­новий брак. За відсутності норм технологічного браку весь брак вважають понаднормовим і списують за рахунок вин­них, за їх відсутності — за рахунок підприємства. Виявлений брак негайно обліковують. У первинних документах указують причину браку, винних, суму пря­мих витрат за браком, кількість одиниць (масу). Облік браку ведуть за кожним видом забракованої продукції у відомості обліку браку, де зазначають: № виробу, причи­ни браку (шифр), витрати на виправлення браку (зарпла­та, вартість матеріалів тощо). Складають також відомості розподілу втрат від браку, в яких відображають: зміст запису; поправний брак, виявлений в цеху; брак, виявле­ний в інших цехах; зовнішній брак; рекламації та інші витрати; всього витрат; втрати від технічно неминучого браку; вартість забракованої продукції, прийнятої за ціною можливого використання чи реалізації (матеріали, паливо, запчастини, МШП, напівфабрикати тощо); вар­тість втрат від браку внаслідок поставок недоброякісної продукції; суму втрат від браку, утриману з заробітної плати винних.. Повний брак із вини працівника не оплачується, а частковий оплачують за заниженими розцінками залежно від ступеня придатності виробу. Витрати за виявленим зовнішнім і внутрішнім браком (вартість невиправного, остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гаран­тійних майстерень відображають за дебетом рахунка 24 «Брак у виробництві». За кредитом рахунка 24 відобража­ють суми, що відносять на зменшення витрат на брак, та суму, списану на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вар­тість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоб­роякісних матеріалів і напівфабрикатів, які спричинили брак продукції. Відшкодування втрат від браку за рахунок особи, яка його спричинила, здійснюють із урахуванням вимог «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей». Проте слід зважати на те, що коефіцієнти відшко­дування, згідно із ст. 134 та 1353 КЗпП, застосовують тіль­ки за навмисного псування продукції працівником. Коли факт навмисного псування не доведено (наприклад, через недбалість), розмір компенсації не може перевищувати прямої дійсної шкоди, але не більше середньомісячного заробітку працівника. Рахунок 24 закривають щомісяця. Жодного сальдо за ним не повинно бути. Втрати від браку включають до собівартості виду продукції, де виявлено брак. Не допу­скають включення втрат від браку до інших статей каль­куляції, тобто відображення їх у фактичних витратах матеріалів, витратах на основну та додаткову заробітну плату тощо. Нерозподілені втрати від технологічного (неминучого) браку відносять на випущену аналогічну продукцію. Невідшкодовані втрати від браку з вини працівника на витрати виробництва не відносять. Згідно з Податковим кодексом України, до витрат на­лежать будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платни­ком податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку. У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов'язаний вести окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), у порядку, встановленому центральним подат­ковим органом. Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення обліку не дає права на збільшення податкових витрат продавця такого товару на вартість замін. Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встано­влено гарантійне обслуговування, визначає Кабінет Міні­стрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Повернення бракованої продукції для гарантійної заміни
Покупець повернув забраковану продукцію (відображено суму без ПДВ)
Відображено податковий кредит
Суми, спрямовані на зменшення втрат від браку за ціною можливого використання
Віднесення втрат від браку на інші витрати звичайної діяльності
Видано покупцю товар на заміну
Відображено податкове зобов'язання
Виявлений внутрішній брак віднесено на рахунок особи, що його спричинила
Виявлено брак готової продукції
Суми, спрямовані на зменшення втрат від браку за ціною можливого використання
Віднесено втрати від браку на рахунок нестач і втрат від псування цінностей
Списано собівартість браку на фінансовий результат
Віднесено втрати на рахунок винних з ПДВ
ПДВ в бюджет
Суму відшкодування за винятком ПДВ віднесено на фінансові результати
Розрахунок за брак готівкою

Планування в аудиті: особливості та основні документи

Організація будь-якого виду діяльності пов'язана з такою обов'язковою процедурою, як планування.

У широкому розумінні план - це заздалегідь визначена послідовність виконання певної програми, роботи, здійснення заходів.

У господарській діяльності найбільш широко застосовується планування, пов'язане з використанням ресурсів підприємства (трудових, матеріальних, фінансових). Реалізація таких планів, або, як їх ще по-іншому називають, бюджетів, має на меті досягнення певних стратегічних цілей функціонування підприємства - отримання прибутку, розширення видів діяльності, ринків збуту тощо.

У процесі організації роботи аудиторської фірми також використовуються плани. Планування діяльності будується на обсягах робіт з проведення аудиту, надання аудиторських послуг, які визначаються на підставі укладених договорів, а також на очікуваних обсягах, що були досягнуті у попередніх роках (з урахуванням коливань попиту на відповідному ринку). Тобто, кожна аудиторська фірма планує час виконання різних видів робіт, розподіл та використання працівників фірми на таких роботах, очікувані витрати на утримання офісу, відрядження, інформаційне забезпечення тощо. Важливим у цьому процесі є визначення вартості одиниці робіт.

Зміст та процедури розробки планів діяльності визначаються кожною аудиторською фірмою самостійно й не регламентуються будь-якими зовнішніми документами. Якість такого планування буде впливати на конкурентоздатність суб'єкта аудиторської діяльності.

Окрім планування діяльності, кожна аудиторська фірма повинна здійснювати ще й планування аудиторської перевірки. На відміну від планування діяльності планування аудиторської перевірки здійснюється з метою ефективного проведення аудиторської перевірки. Саме тому міжнародні стандарти аудиту мають у своєму складі спеціальний стандарт - Міжнародний стандарт аудиту 300 "Планування" (надалі - МСА 300), який встановлює обов'язкові процедури і надає рекомендації з питань планування аудиторської перевірки.

У процесі планування аудиторської перевірки створюються два основних документи: план аудиторської перевірки і програма перевірки.

Планування аудиту означає розробку загальної стратегії виконання завдання та плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня.

Адекватне планування аудиторської перевірки дозволяє забезпечити належну увагу важливим питанням аудиторської перевірки, своєчасне визначення та вирішення потенційних проблем, а також організувати та виконати завдання з аудиту ефективно і якісно. Планування також дозволяє точно розподілити роботу між працівниками аудиторської фірми, які беруть участь у перевірці, що, у свою чергу, полегшує нагляд, керування та перевірку роботи кожного виконавця та допомагає координувати роботу, яку виконують аудитори підрозділів і експерти, якщо такі є. Природа та обсяг планування залежить від видів діяльності та складності організаційної структури підприємства, досвіду попередньої роботи аудитора з підприємством та змін обставин, що трапляються під час виконання завдання з аудиту.

Отже, процес планування аудиту розпочинається ще на етапі укладення договору, коли проводиться попереднє планування аудиту, під час якого проводиться попередня оцінка обсягів і вартості робіт.

← Предыдущая страница | Следующая страница →