Поделиться Поделиться

України в галузі охорони праці

Державна політика України в галузі охорони праці визначається

Верховною Радою відповідно до Конституції і базується на принципах:

пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпеченням су- цільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та про- дукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкі- дливих умов праці;

комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі зага- льнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямків економічної і соціальної політики, досяг- нень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди осо-

бам, які потерпіли від нещасних випадків та професійних захворювань;

встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підпри-

ємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залученні до- бровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

інформування населення, проведення навчання, професійної під-

готовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об’єднань громадян, що вирішують різні проблеми охоро- ни здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведен- ня консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та держав- ному рівнях;

адаптації трудових процесів до можливостей працівника з ураху-

ванням його здоров'я та психологічного стану;

міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, викорис- тання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і під- вищення безпеки праці.

Усі норми стосовно охорони праці умовно поділяються на чотири групи:

1) створення безпечних умов праці ще на стадії проектування виро-


бничих об’єктів, розробки нових технологій, ефективних засобів вироб- ництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих. За- бороняється приймати і використовувати їх у виробництві, якщо вони не забезпечують здорових і безпечних умов праці;

2) гарантування безпеки працюючих у період самого процесу виро-

бництва з розробленням відповідних нормативних вимог, інструкцій;

3) регламентація порядку видачі засобів індивідуального захисту і лі-

кувально-профілактичного харчування, виділення і використання коштів на охорону праці, проведення за кошти власника попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, що передбачене Законом «Про охорону праці»;

4) загальний і спеціальний нагляд та контроль за охороною праці, а також відповідальність за його порушення.

← Предыдущая страница | Следующая страница →