Поделиться Поделиться

Метод статистики

Статистична методологія являє собою сукупність прийомів, правил і методів дослідження. Під терміном "метод" розуміють спосіб теоретичного дослідження чи практичного здійснення чого-небудь (наприклад, філософський метод, передовий метод). Коли мова йде про метод науки взагалі, то мають на увазі найбільш загальні способи підходу до вивчення будь-яких явищ. Під методом конкретної науки розуміють окремі специфічні прийоми і методи, пристосовані до дослідження її предмета. Загальнонауковим вважається діалектичний метод. Керуючись його принципами, статистика розробляє свої специфічні прийоми і методи, а також відпрацьовує таку систему показників, яка дозволяє вивчати кількісні сторони суспільних явищ і процесів.

Особливість (специфіка) статистичних методів полягає в їх комплексності, що зумовлено як різноманітністю форм статистичних закономірностей, так і складністю самого процесу статистичного дослідження. Специфіка методів пояснюється змістом виконуваної роботи у процесі дослідження тих чи інших соціально-економічних явищ. Природа останніх досить складна і непередбачена, через те вивчати їх треба у взаємозв'язку і взаємообумовленості. Для цього статистична теорія розробила досить широке коло методологічних І методичних засобів, які дозволяють кількісно вимірювати досліджувані зв'язки (особливо причинно-наслідкові).

Філософський підхід як методологічна основа статистичної науки вимагає розгляду явищ і процесів в їх русі, постійних змінах і розвитку. Із цією метою розроблена відповідна система показників, які дають змогу охарактеризувати варіації змін рівнів явищ, визначити тенденції і закономірності їх розвитку.

Важливим моментом філософського підходу до вивчення суспільних явищ є визначення границь переходу кількісних явищ у якісні форми їх прояву. Наприклад, в умовах переходу до ринкової економіки встановлення об'єктивно необхідних кількісних границь, які б дозволили відокремити якісний стан явищ (зокрема, це форми організації праці, види і форми підприємницької діяльності тощо), дозволяється вирішити статистичними методами (групування, дисперсійний метод та ін.).

Філософська основа статистики знаходить своє втілення в її специфічних методах. Залежно від пристосування останніх до тих чи інших етапів статистичного дослідження прийнята така їх класифікація за стадіями дослідження.

1. Методи статистичного спостереження. Вони являють собою перший етап статистичного дослідження і виконують функції у збиранні і оцінці якості первинних статистичних даних. У зв'язку з масовим характером даних застосовується метод масового статистичного спостереження. Під останнім розуміють спостереження над множиною елементів, які складають статистичну сукупність. Вивчаючи такі сукупності за допомогою масових спостережень, статистика викриває притаманні їм загальні риси, процеси, закономірності. Робота ця досить копітка, складна і через те потребує наукової організації. До масових спостережень відносять обстеження, збирання звітності, переписи і т. д.

2. Методи зведення і групування первинного статистичного матеріалу. Зведення включає методи перевірки, систематизації, обробки, підсумовування даних і представлення їх у формі статистичних таблиць.

Зведення забезпечує систематизацію первинної інформації, підрахунок чисельності одиниць сукупності і об'єму ознак, що їх характеризують. Важливим етапом даної стадії дослідження є розподіл інформації (розчленування) за ознаками її відмінності, тобто групування статистичних даних. Специфіка методів групування зумовлюється завданнями дослідження і якістю первинної інформації.

Методи групування дозволяють розділити досліджувану сукупність на однорідні в певному відношенні частини. Наприклад, розчленування сукупності господарств певного регіону за формою їх виробничої діяльності (колективні, орендні, кооперативні тощо).

3. Методи (прийоми) визначення узагальнюючих зведених синтетичних показників. Вони становлять третю стадію статистичного дослідження і вирішують завдання визначення певних параметрів.

Стадія узагальнення і аналізу зведеного матеріалу передбачає виявлення характерних властивостей і закономірностей соціально-економічних явищ, взаємозалежностей факторних та результативних ознак і т. ін. На цьому етапі використовується весь арсенал статистичних прийомів і методів дослідження, розраховуються такі узагальнюючі статистичні показники: абсолютні, відносні й середні величнім. Окремі загальні риси формування названих вище показників визначають шляхом виміру їх варіації. Вимірювання варіації спеціальними прийомами дає змогу одержати характеристику умов, в яких здійснюються масові процеси, для цього досліджують закони розподілу.

Тенденції і закономірності у русі показників у часовому розрізі вивчають дослідженням рядів динаміки, спеціальних (математичних) прийомів їх обробки і моделювання. Відносно складних економічних явищ - для їх вивчення використовують індексний метод аналізу, котрий дозволяє синтезувати безпосередньо невимірювані величини.

Причинно-наслідкові зв'язки соціально-економічних явищ досліджуються методами аналітичних групувань, кореляційно-регресійного і дисперсійного аналізу. Значно розширюються аналітичні можливості статистичних методів при умілому використанні статистичних графіків (графо-аналітичиий метод), номограм, табличного, балансового і багатомірного методів аналізу.

Зазначені методи і прийоми досліджень та принципи їх використання у статистико-економічному аналізі являють собою предмет курсу загальної теорії статистики і математичної статистики.

Відносно теоретичних аспектів питання про статистичний метод, то слід відзначити, що він має ту ж саму основу, що й форми наукового методу, в яких застосовуються індукція і дедукція. Дослідник спочатку здійснює спостереження, а потім шляхом експерименту (чи аналізу) переходить за допомогою індукції до побудови теорії. Побудувавши теорію, він робить за допомогою дедукції передбачення результатів наступних експериментів, які в інших умовах передбачити було б неможливо. Потім збирають фактичні дані, які підтверджують чи спростовують правильність передбачень, і процес продовжується шляхом розвитку основної теорії чи побудови нової. У статистичних дослідженнях наведена спрощена схема реального процесу має свої особливості, адже статистика має справу переважно з невизначеними ситуаціями. Коли ж ступінь невизначеності досить значний, результати матимуть обмежену сферу застосування. Наявність невизначеності ситуацій зумовлює в статистичному аналізі нескінченні труднощі. Через те вчені-статистики постійно працюють над винайденням нових чи видозміною (удосконаленням) існуючих методів. Нові вимоги до економіки орієнтують на застосування досить складних і витончених методів статистики, зокрема методів математичної статистики.

Значення математики для розвитку статистики зросло останнім часом у зв'язку з широким використанням електронної техніки. Проте це не означає, що використання складного математичного апарату може перетворити статистику в математику.остання досліджує просторові форми та кількісні співвідношення реального світу у "чистому вигляді", тоді як статистика вивчає матеріальний зміст явищ, використовуючи математику як інструмент дослідження. Це дозволяє упорядкувати інформаційні масиви, прискорити їх обробку, передачу та зберігання, а також перевести фактичні дані на формалізовану мову для здійснення масових розрахунків.

Зараз ведеться досить велика дослідницька робота відносно вивчення самого методу статистики. Тобто статистична теорія також не є чимось закінченим і не може давати задовільних рішень усіх без винятку проблем. У статистиці, як і в інших науках, також існує багато невідомого, проте не буде перебільшенням сказати, що управління сучасною економікою було б неможливим без допомоги статистики. Статистика сприяє економічному прогресу в, коли її використовують як інструмент дослідницької роботи, вона є також важливим фактором наукових досліджень у цілому.

Статистичні дослідження завжди цікаві, навіть коли вони і не доведені до кінця накресленого дослідником шляху (в науці це інколи трапляється), проте на самому шляху досліджень пізнається дуже багато.

Майбутнє статистики як науки очевидне, хоча треба завжди пам'ятати, що будь-якій науці притаманні помилки, а через те вона завжди потребує удосконалення. Помилки, які зустрічаються в статистиці, найчастіше виникають не з причин недосконалості статистичної науки, а через невміле (неправильне) застосування статистичних методів.

← Предыдущая страница | Следующая страница →