Поделиться Поделиться

Забезпеченість України природними ресурсами

Для України характерний різноманітний і потужний природно-ресурсний потенціал. Історично зумовлене масштабне використання мінеральних і земельних ресурсів призвело до формування відповідної паливно-енергетичної, металургійної, хімічної спрямованості промислового розвитку у поєднанні з розвинутими будівельною індустрією та сільським господарством. Десятки промислових вузлів в Україні мають природно-ресурсну орієнтацію. З іншого боку, розподіл елементів природно-ресурсного потенціалу по території досить нерівномірний, що зумовлює галузеву і територіальну структуру кожного з регіонів.

Забезпеченість території України мінерально-сировинними ресурсами є однією з найвищих у світі. Нині виявлено приблизно 20 тис. родовищ і рудовиявів 113 видів корисних копалин. З даної кількості промислове значення мають 9143 родовища 97 видів корисних копалин, які відносять до Державного балансу запасів. Промислово освоєні 3310 родовищ, на базі котрих працює більше 2 тис. гірничодобувних і переробних підприємств.

У Європі Україна посідає друге місце за площею орних земель, запасами залізної руди і перше - за ресурсами марганцевої руди, самородної сірки. Вона також є однією з перших за запасами кам'яного вугілля, калійної і кам'яної солей. Значними є її запаси каолінів, графіту, флюсової сировини та вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів, цементної сировини. В імпортній залежності Україна перебуває відносно постачання нафти, природного газу, руд кольорових металів, магнезиту, апатитів, фосфоритів, бентонітових глин.

Природно-ресурсний потенціал України дозволяється визначати за сукупною продуктивністю природних ресурсів, якому обчислюють шляхом підсумування економічних оцінок потенціалів окремих видів природних багатств областей та економічних районів. Основу природно-ресурсного потенціалу формують земельні та мінеральні ресурси (3/4), велике значення мають також водні та рекреаційні. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів 70 % припадає на паливно-енергетичні, 17 - на металеві, 7 - на будівельні матеріали та 4,5 % - на нерудну сировину для чорної металургії і гірничо-хімічну.

З територіального погляду за обсягом загального природно-ресурсного потенціалу виділяються Донецький (21,1 %), Причорноморський (15,5 %) та Придніпровський (14,8 %) економічні райони. На їх частку припадає більш як половина усього ПРП України. Найбіднішими в цьому відношенні є Волинський та Центрально-Український економічні райони, частки яких становлять згідно 3,5 та 6,0 %. Коли в Донбасі й Придніпров'ї переважають мінеральні ресурси (згідно 73,3 та 44,65 %), то на решті території України - земельні.

Найрізноманітніший у територіальному плані ПРП характерний для Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей, АР Крим. Водночас, компонентною одноманітністю характеризується ПРП Тернопільської, Вінницької, Донецької, Дніпропетровської областей за рахунок різкого переважання ролі одного виду ресурсу (Тернопільщина і Вінниччина - земельні ресурси, Дніпропетровщина - залізна руда, Донеччина - кам'яне вугілля). Досить різноманітним є ПРП Карпат і гірського Криму за рахунок значного перепаду висоти і внаслідок цього зміни ландшафтів, досить диверсифікований природно-ресурсний потенціал Полісся, а лісостепова і степова зони характеризуються структурною одноманітністю.

Стан і проблеми використання надр (мінерально-сировинних ресурсів): паливно-енергетичних, рудних і нерудних ресурсів

Мінерально-сировинні ресурси відносять до невідновних, оскільки процес їх природного відновлення дуже тривалий - десятки й сотні мільйонів років. За характером використання мінеральні ресурси поділяють на три групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні.

Донецький басейн розташований на сході України і має площу 53,2 тис. км2. Родовища кам'яного вугілля тут зосереджуються у трьох ділянках: Старий Донбас - на межі Донецької й Луганської областей, Західний Донбас - Павлоградсько-Петропавлівська група родовищ у Дніпропетровській області, Південний Донбас - на півдні Донецької та Луганської областей. Вугленосні пласти розвідані до глибини 1200-1500 м, всього виявлено 120 промислових пластів потужністю 0,5-2,0 м. Основна маса вугілля залягає на глибині 500-750 м, де в 25 пластах зосереджено 75 % розвіданих його запасів. Енергетичні марки вугілля (антрацит) залягають на півдні Донбасу, в інших районах поширене високоякісне коксівне вугілля.

Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн займає площу 8 тис. км2. Вугільні пласти залягають тут горизонтально на глибині 300-659 м. З 60 розвіданих пластів лише 16 мають робочу потужність 0,5-1,0 м. Це вугілля має меншу теплотвірну здатність, вищу зольність і довге полум'я при згорянні, що сприяє використанню його для теплоенергетичних потреб. З розосереджених родовищ кам'яного вугілля розвідані Роменське (Сумська область), Петрівське (Харківська область) і Бешуйське (Крим).

Буре вугілля видобувають у Придніпровському буровугільному басейні площею понад 100 тис. км2. Основна маса його залягає в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Найбільші родовища тут - Верхньодніпровське, Олександрійське, Новоалександрівське. Середня потужність пластів - 4-5 м, глибина залягання - від 10 до 200 м, що дає змогу видобувати 2/3 палива відкритим способом. Приблизно 1,5 % геологічних запасів бурого вугілля зосереджено у Закарпатському, Передкарпатському та Придністровському буро-вугільних районах. Загальні промислові запаси бурого вугілля становлять 2 588 200 тис. т (А + В + С.) і за категорією С2 - також 10 906 000 тис. т.

Україна - один із найстаріших регіонів промислового видобутку нафти та пов'язаного з нею природного газу. Обстежено й розвідано 278 родовищ нафти і 336 природного газу, з них експлуатується згідно 178 і 208. З надр України видобуто на сьогодні близько 350 млн т і 1700 млрд м3, обсяги промислових запасів становлять 234,8 млн т нафти й 1148,2 млрд м3 конденсату природного газу. Нафтогазоносні площі зосереджені в трьох регіонах - Передкарпатському, Дніпровсько-донецькому та Причорноморсько-Кримському.

У Передкарпатті відкрито 16 родовищ нафти (найбільші - Долинське, Уличинсько-Орівське) на глибинах 1000-3000 м. Серед основних газових родовищ - Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке, нафтогазових - Бабчинське і Битків-Пасічне.

У Дніпровсько-Донецькому районі нафта й газ залягають на глибинах 3,0-3,5 км, а на Радченківській площі в Полтавській області підходять на 15-20 м до поверхні. Найбільшими нафтовими родовищами є Леляківське, Прилуцьке, нафтогазовими - Гнідинцівське, Качанівське й Рибальське. У центральній і південній частині району залягають газові родовища - Шебелинське, Кегичівське, Єфремівське, Манівське.

Найперспективнішим є Причорноморсько-Кримський район. Тут відкрито понад 20 площ і родовищ. Перспективні газові поля лише в Азовському морі оцінюються в 1,3 трлн м3 природного газу. Експлуатуються газові родовища Джанкою і Тарханкутського півострова, відкрито Північно- й Східно-Казантипське родовища.

Загальні геологічні запаси горючих сланців оцінюються в 4 млрд т. Відомі їх родовища на межі Черкаської і Кіровоградської (Болтинське) і в Хмельницькій областях (Флоріанівське), в Карпатах (менілітові сланці).

В Україні відомо понад 2500 родовищ торфу, а геологічні його запаси становлять 2,46 млрдт, з них промислових - 1,84 млрдт. За загальними покладами виділяються Волинська (Цирське, Турське родовища), Рівненська (Морочне, Дубняки, Кремінне), Чернігівська (Замглайське, Сновське), Київська (Ірпінське, Супійське) та Львівська (Стоянівське, Львівське) області.

Є в Україні родовища уранових руд, які розробляються Смолінським рудоуправлінням (Кіровоградська область), виявлені також у Побужжі (Південне, Калинівське, Лозоватське), на Волині та у Жовтих Водах (Дніпропетровська область).

Дуже відчутними є регіональні відмінності у запасах, видобутку і споживанні палива в Україні (табл. 7.2). За запасами паливних ресурсів різко виділяються Донецька, Луганська і Дніпропетровська області: на дані регіони припадає 86,85 % всіх паливних ресурсів. Найбіднішими регіонами за запасами паливної сировини е Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Київська, Одеська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська і Чернівецька області. Найінтенсивніше експлуатуються запаси паливних ресурсів Полтавської, Сумської і Харківської областей.

Рудні ресурси.

Переважна кількість залізних руд зосереджена в Криворізькому залізорудному басейні, Кременчуцькому і Бєлозерському залізорудних районах. Разом вони утворюють залізорудний район Великого Кривого Рогу. Загальні запаси залізних

Таблиця 7.2. Регіональні відмінності у запасах, видобутку і споживанні палива (кам'яне і буре вугілля, нафта і газовий конденсат, газ природний) [19; 23]

Регіони України

Частка регіону відносно загальнодержавного показника

Запаси

Видобуток

Споживання

АР Крим

0,41

1,7

0,99

області

Вінницька

0,01

-

2,36

Волинська

0,45

0,38

0,42

Дніпропетровська

24,89

7,00

13,03

Донецька

31,41

31,61

22,60

Житомирська

0,07

0,03

0,66

Закарпатська

0,04

0,00

0,35

Запорізька

0,02

5,98

Івано-Франківська

0,25

2,21

5,18

Київська

0,05

0,00

6,04

Кіровоградська

0,56

0,48

0,54

Луганська

30,55

15,38

7,52

Львівська

2,91

4,15

4,15

Миколаївська

-

-

0,89

Одеська

0,06

-

5,99

Полтавська

2,38

14,62

8,42

Рівненська

0,21

0,08

0,88

Сумська

0,53

6,79

1,53

Тернопільська

0,04

0,02

0,46

Харківська

5,12

13,84

5,93

Херсонська

0,01

0,01

1,92

Хмельницька

0,04

0,01

0,77

Черкаська

0,09

0,04

2,13

Чернівецька

0,04

0,10

0,23

Чернігівська

0,26

1,56

1,02

руд оцінено у 30,15 млрд т, з них 17,5 млрд т розробляється. Щороку Україна видобуває близько 0,6 % від запасів розроблюваних залізних руд. Криворізько-кременчуцький залізорудний басейн - єдиний рудоносний масив, котрий вузькою (2-7 км) смугою простягається на більш як 100 км Дніпропетровської області і до півдня Полтавщини. Площа його - 300 км2, загальні запаси залізної руди - 27,1 млрд т (понад 83 % від загальних у державі). Розробляється 26 родовищ із 65 розвіданих. Багаті на залізо руди розробляються шахтним способом (17 шахт), бідні - відкритим (10 кар'єрів і 5 гірничо-збагачувальних комбінатів). У Білозерсько-Конкському басейні поклади залізної руди на 45 км простягаються уздовж лівого берега Дніпра в Запорізькій області, промислові запаси її становлять 0,7 млрд т, загальні - 2,5 млрд т. Керченський залізорудний басейн містить 1,8 млрд т залізних руд, з них промислових - 1 млрд т. Тут руди містять ЗО-40 % металу і залягають неглибоко від поверхні. Руйнування міжгалузевих зв'язків призвело до тимчасової консервації басейну в середині 90-х років. Приазовський залізорудний район об'єднує кілька родовищ, серед яких найбільші - Базавлуцьке та Гуляйпільське. Він розглядається як першочергова резервна база сировини. Локальні осередки родовищ залізних руд є в Харківській (Вовчанське) та в Донецькій (Мангуське) областях.

З чорних металів другим за значенням є марганець. Загальні його запаси становлять 3,5 млрдт, промислові - 2,3 млрдт, Україна забезпечує 32 % його світового видобутку. У Нікопольському марганцеворудному басейні виділяються Нікопольський, Інгулецько-Дніпровський та Великотокмацький райони. В останньому зосереджено 1,4 млрд т руди. Залягає вона горизонтальними пластами на глибині 15-170 м, що сприяє відкритому її видобутку. Вміст у ній чистого металу - 27-28 %. Марганцеві руди є також у Побузькому, Донецькому й Покутському марганцеворудних районах. В цілому розроблювані запаси становлять 218,5 млн т, а щороку видобувається близько 2,5 % від даної кількості (5,4 млн т). До чорних металів належить також хром, руди якого є в Побужжі (прогнозні запаси 2,6 млн т) і зосереджені переважно в Капітанівському родовищі.

Рівень розвитку кольорової металургії в Україні зумовлений низьким забезпеченням її території рудами кольорових металів. Запаси руд із вмістом нікелю 3-5 % зосереджені в 10 родовищах двох груп - Побузькій (6 родовищ, з яких сьогодні експлуатується Деренюське) та Дніпропетровській (Нове, Тернівське, Девладівське). Руди розробляються відкритим способом.

Алюмінієва сировина залягає у вигляді бокситів (Високопільське родовище), алунітів (Берегівське, Беганське, Лопошнянське) і нефелінів (Приазов'я), проте експлуатується тільки Високопільське родовище. В цілому родовища неконкурентоспроможні порівняно з сировиною з Ямайки, Гвінеї, Австралії. Ртутні руди розробляються на Микитівському родовищі, тут є також запаси сурми. Родовища титанових руд відомі в Житомирській (Іршанське) і Дніпропетровській (Самотканське) областях. Поліметалічні руди виявлено в Берегівському й Беганському родовищах на Закарпатті, у Вінницькій та Луганській областях. Мідні руди є в Донецькій області (біля Артемівська), на Рахівському масиві в Карпатах та в Запорізькій області. Перспективними є поклади самородної міді в Рівненській, Волинській і Хмельницькій областях. Молібден виявлено в Середньому Придніпров'ї, Побужжі, вольфрам - на Кіровоградщині, олово - у Приазов'ї, ванадій - у Житомирській області. Руди берилію, ванадію, кадмію, кобальту виявлені на Українському кристалічному щиті та Донбасі. Знайдено в Україні і золото. Головні його запаси зосереджені в Кіровоградській, Дніпропетровській, Житомирській, Черкаській, Луганській, Донецькій областях та в Мужіївському родовищі (Закарпатська область). Останніми роками запаси золота виявлено на півночі Одеської області. В цілому відкрито 236 родовищ золота.

Нерудні ресурси

Поділяються на чотири категорії:

1. Гірничо-хімічні ресурси

Включають апатит, бішофіт, бром, сировину карбонатну для вапнування ґрунтів, виробництва кормових добавок, для хімічної і цукрової промисловості, калійну, кухонну, магнієву солі, сірку, фосфорит, фтор. Самородну сірку видобувають у Роздольському та Новояворівському родовищах. Вміст корисної речовини в ній становить 30 %. Руда залягає на глибині до 50 м і розробляється відкритим способом. Загальні промислові запаси кам'яної солі перевищують 16 млрд т, а головні родовища її розміщені в Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ), Закарпатті (Солотвино), Прикарпатті (Болехівське, Долинське, Дрогобицьке), на Харківщині (Єфремівське) та у Присивашші (Генічеське, Східносиваське, Сасик-Сиваське родовища). Калійні солі видобувають як шахтним, так і відкритим способом у Калуш-Голинському родовищі й Стебницькій групі родовищ. Глибина залягання рудних тіл - 200-300 м. Фосфорити відкриті й розробляються в Ізюмському (Харківська область), Кролевецькому (Сумська), Незвиському (Придністров'я) родовищах, перспективні апатитові утворення виявлено на Житомирщині та в Приазов'ї.

2. Нерудні корисні копалини для металургійного виробництва

Це флюсові вапняки, вогнетривкі глини, доломіт для металургії, формувальні піски. Вогнетривкі глини в Україні містяться в кількох групах родовищ - Часів-Ярській, Новоселівській, Новорайській (Донецька область), Полозькій (Запорізька), Озернянській (Черкаська), Павлоградській і П'яти хетській (Дніпропетровщина).

Близько 4/5 усіх покладів доломітів зосереджені в межах металургійних баз (Криворізьке, Оленівське, Новотроїцьке, Ямське родовища), вогнетривів - у межах Кіровоградської, Запорізької і Дніпропетровської областей (Правдинське, Веселівське). Флюсові вапняки виявлено більш як у 20 родовищах, найбільші з них Оленівське, Каракубське, Новотроїцьке. Формувальні піски (Часів Яр, Горохівське, Бантишівське) і глини (Горбківське родовище в Закарпатті, Пижівське в Хмельницькій області) використовуються в ливарній справі та інших галузях.

3. Група гірничорудних ресурсів

Включає бурштин, графіт, каолін, озокерит, цеоліт та іншу сировину. Графіт виявлено в Петрівському і Водянському (Запорізька область), Старокримському (Донецька) родовищах, проте розробляється лише Завалівське в Кіровоградській області. Каоліни експлуатуються в Глуховецькому (Вінницька область), Просянівському (Дніпропетровська), Чапаївському (Запорізька), Затишанському, Володимирівському (Донецька) родовищах. Найбільші родовища бентонітів - Черкаське, Камиш-Бурунське. На Закарпатті є велике родовище цеолітів.

4. Нерудні корисні копалини для будівництва.

Україна багата на будівельну сировину. Базальти розробляються в Рівненській (Берестовицьке, Яноводолинське родовища), Донецькій (Волноваське), Дніпропетровській (Криворізьке) областях, мар-мур - у Карпатах (Лугівське, Тереблянське), Криму (Мраморинське, Севастопольське). Промислові запаси бутового каменю становлять 2 млрд м3, мурувального каменю - 375 млн м3. Вапняки утворюють кілька ареалів - Придністровський, Кримський, Донбаський, а крейда і мергель - Волино-Подільський, Сумський та Східний (Луганська, Харківська, Донецька області) ареали. Промислові запаси скляних пісків - 120 тис т, вони містяться більш як у 20 родовищах (найбільші з них Авдіївське, Новоселівське, Глібівське).

У Волинській і Рівненській областях, Приазов'ї та Кривому Розі є запаси напівдорогоцінних каменів. Трапляються берил, топаз, бурштин, аметист, агат, яшма, гірський кришталь.

← Предыдущая страница | Следующая страница →