Поделиться Поделиться

ІНТЕРАКТИВНА СТОРОНА СПІЛКУВАННЯ

3.1. Сутність поняття "інтерактивна сторона спілкування"

3.2. Види взаємодії: співробітництво, конкуренція

3.3. Розподіл ролей у взаємодії за Ериком Берном. Сутність прибудови "зверху", "знизу" й "поруч"

3.4. Трансакція як одиниця взаємодії, її види та структура

3.5. Вплив основних життєвих позицій на взаємодію партнерів

3.6. Моделі поведінки партнерів у взаємодії

3.7. Групова взаємодія

3.8. Самопрезентація у процесі взаємодії

Резюме

Терміни й поняття

Питання для перевірки знань

Завдання для індивідуальної роботи

Література для поглибленого вивчення

Вивчивши матеріал цього частини, ви будете знати:

• змістову складову інтерактивної сторони спілкування;

• різні підходи до класифікації видів взаємодії;

• види та структуру трансакцій;

• головні життєві позиції, які демонструють партнери у процесі взаємодії;

• провідні ознаки моделей поведінки у процесі взаємодії;

• особливості групової взаємодії;

• призначення самопрезентації у процесі взаємодії,

а також уміти:

• обирати доцільний вид взаємодії;

• аналізувати чинники, які впливають на вибір ролі у взаємодії;

• визначати види трансакцій;

• розрізняти моделі поведінки у процесі спілкування;

• обирати доцільні методи асертивної поведінки;

• запобігати конфліктній поведінці;

• обирати доцільний стиль лідерства у груповій взаємодії;

• розробляти структуру самопрезентації.

Сутність поняття "інтерактивна сторона спілкування"

Інтерактивна сторона спілкування забезпечує організацію спільної взаємодії співрозмовників на основі отриманої інформації. Складовими взаємодії виступають суб'єкти спілкування; об'єкт чи об'єкти, на які спрямовано взаємодію, та конкретна ситуація, завдяки якій дана взаємодія стала можливою. У процесі взаємодії суб'єкти спілкування можуть впливати один на одного, об'єднуватися в команди для розв'язання різноманітних завдань, пізнавати один одного.

Види взаємодії: співробітництво, конкуренція

Взаємодія – це процес безпосереднього чи опосередкованого впливу суб'єктів спілкування один на одного, що зумовлює їхні дії та взаємозв'язок. Дослідження свідчать, що ефективна взаємодія забезпечується завдяки готовності партнерів до спільної діяльності. Вказана готовність включає такі компоненти, як мотиваційний, змістовий та операційній.

Існують різні підходи до класифікації видів взаємодії. В основі однієї з класифікацій провідним є кількісний аспект, котрий передбачає орієнтацію на кількісний склад суб'єктів взаємодії. У зв'язку з цим виділяють такі види взаємодії, як поміж групова, поміж особою та групою, поміж двома особами. Наприклад, соціолог Б. А. Грушин, вивчаючи кількісний склад групи, виділив такі: мегагрупа – це організації, рухи, які носять світовий характер; велика група – клас, нація, професійна, релігійна, соціокультурна та мала група (від 3 до 40 осіб).

В основі іншої класифікації лежить дихотомічний поділ видів взаємодії – співробітництво та конкуренція.

Співробітництво варто застосовувати тоді, коли необхідно не тільки відстоювати свої інтереси, проте й співпрацювати з партнерами. Метою співробітництва є вироблення довгострокового взаємовигідного рішення.

Вирізнимо випадки, в яких доцільно звертатися до цього виду взаємодії:

– розв'язання проблеми дуже важливе для обох сторін і вони готові до співпраці;

– існують тісні, тривалі й взаємозалежні стосунки з іншою стороною;

– є час попрацювати над проблемою, яка потребує розв'язання на основі перспективних планів обох сторін;

– партнери мають бажання обговорити деякі ідеї і попрацювати над розробкою взаємовигідного рішення;

– обидві сторони наділені владою в однаковій мірі.

Вочевидь, співробітництво спрямоване на задоволення інтересів обох сторін. Воно вимагає від партнерів певних зусиль для ефективної взаємодії. Даний вид взаємодії дозволяється описати такими поняттями, як "асоціація", "кооперація", "компроміс", "згода", "приєднання".

Такий вид взаємодії, як конкуренція, має місце тоді, коли один із партнерів не дуже зацікавлений у співробітництві, а керується, в першу чергу, задоволенням власних інтересів та потреб, створюючи перепони на шляху до порозуміння. Даний вид взаємодії дозволяється описати такими поняттями: "суперництво", "опозиція", "дисоціація", "конфлікт".

Конкуренція може бути ефективною в через те випадку, коли для однієї з сторін взаємодії:

– дуже важливий результат;

– робиться велика ставка на розв'язання проблеми в її інтересах;

– достатньо авторитету для прийняття вигідного для неї рішення;

– не має альтернативи й вона нічого не втрачає;

– необхідне миттєве реагування, бо вона знаходиться в критичній ситуації;

– необхідно прийняти нестандартне рішення й вона має достатньо влади для такого кроку.

Коли використовуєте даний вид взаємодії, будьте готові до сильного опору іншої сторони, а в гіршому випадку втратити завжди, на що сподівалися.

Такі види взаємодії, як конкуренція та співробітництво, можуть бути ефективними залежно від мети, якому ставлять перед собою співрозмовники; ситуації, що склалася; рівня професіоналізму партнерів і реальної влади.

← Предыдущая страница | Следующая страница →