Поделиться Поделиться

Якя хочу, щоб ставилися до мене

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ

ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК АСЕРТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ

У СТАРШОКЛАСНИКІВ

// Практична психологія та соціальна робота № 1, 2007

Соціально-психологічний тренінг (СПТ) сьогодні є одним з найбільш дійових, ефективних видів психологічної роботи. Тренінг знайшов своє широке застосування особливо у психологічній роботі з підлітками та старшокласниками. Даний метод дозволяє ефективно вирішувати завдання, пов'язані з розвитком навичок спілкування, керування власними емоційними станами, усвідомленням власних емоцій і розумінням їх вираження в оточуючих, самопізнання і самоприйняття.

Становлення особистості через самоусвідомлення, активну внутрішню роботу відбувається саме в ранньому юнацькому віці. Це зумовлює критичне осмислення свого попереднього досвіду, формує нові уявлення Про себе як особистість, своє майбутнє. Така ситуація визначає актуальність вивчення проблеми становлення особистісної зрілості у ранньому юнацькому віці.

Вступаючи у світ дорослих стосунків, старшокласники засвоюють загальнолюдські духовні цінності, виробляють своє ставлення до них, формують свій погляд та свої пере­конання. Цей вік сприятливий для розвитку відповідальності, самостійності, здатності до активної участі в житті суспільства і свого особистого життя, до конструктивного вирішення різних проблем самовизначення.

Розвиток самосвідомості — центральний психічний процес раннього юнацького віку. Найбільш важливий компонент самосвідомості — самоповага. Це поняття включає і задоволення собою, і прийняття себе, і почуття власної гідності, і позитивне ставлення до себе, і узгодженість свого наявного та ідеального Я. Людина з високою самоповагою вірить в себе і в те, що може подолати свої недоліки. Низька самоповага, навпаки, передбачає стійке почуття неповноцінності, меншовартості, що негативно впливає на емоційне самопочуття і соціальну поведінку особистості. Юнаки з пониженою самоповагою залежні від думки оточуючих, легко потрапляють під вплив. Понижена самоповага і комунікативні труднощі знижують соціальну активність юнаків і дівчат.

Тренінг для старшокласників асертивний", спрямований на самоусвідомлення, розуміння самого себе, самоприйняття, та на основі цього формування відповідальної — асертивної поведінки. Асертивність передбачає усвідомлене ставлення до прийняття важливих рішень людиною, вміння відстояти власні переконання, узгодженість поведінки з внутрішніми мотивами і ціннісними орієнтаціями, самостійність і здатність брати на себе відповідальність при прийнятті рішень. Тому тренінг побудований не лише як тренування і розвиток навичок впевненої поведінки, а як система підходів до розуміння своїх потреб, можливостей, бажань, ставлення до самого себе, розвиток навичок конструктивної взаємодії з оточуючими.

Тренінг асертивності може бути ефективним методом превентивної роботи зі-старшокласниками, оскільки вміння впевнено сказати "ні" у ситуаціях психологічного тиску з боку однолітків може попередити залежність від шкідливих звичок та девіантну поведінку.

Даний тренінг орієнтовний не стільки на кінцевий результат, скільки на динаміку процесу саморозвитку. Він повинен стати для учасників подією, яка б дала можливість змінити. їх світосприйняття і розширити життєві можливості.

Соціально-психологічний тренінг для старшокласників «Я — асертивний»

Мета тренінгу: сприяти формуванню у старшокласників навичок асертивної поведінки.

Завдання тренінгу;

1. Розвиток самосвідомості та самопізнання учасників тренінгу.

2. Формування у старшокласників адекватної самооцінки та самоповаги.

3. Розвиток навичок асертивної поведінки.

4. Ознайомлення з поняттями «психологічна дистанція», «кордони»;

5. Формування толерантного ставлення до оточуючих.

6. Сприяння усвідомленню власних емоційних станів та розвиток навичок емпатійного реагування.

7. Відпрацювання навичок конструктивної взаємодії з однолітками;

8. Розвиток вміння приймати рішення.

Спілкування в умовах соціально-психологічного тренінгу будується на наступних принципах [6]:

— «Тут і тепер» — розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент; виключення загальних, абстрактних міркувань.

Персоніфікація висловлювань — відмова від знеособлених суджень типу "як правило, ми думаємо", "деякі тут вважають" і т.п., заміна їх адресними: "я вважаю", "я думаю".

Акцентування мови почуттів — уникання оцінкових суджень, їх заміна описом власних емоційних станів (не «ти мене образив» а «я почуваюся ображеним, коли ти...»)

Активність - включеність в інтенсивну міжособистісну взаємодію кожного з членів групи, дослідницька позиція учасників.

Довірливе спілкування — відвертість, відкрите вираження емоцій і почуттів.

Конфіденційність — рекомендація не виносити зміст спілкування, яке розвивається в процесі тренінгу, за межі групи.

Загальна інформація

Кількість учасників тренінгу: 12— 15 осіб.

Час, необхідний для проведення тренінгу: 11 год.

Тривалість заняття: 1год. 20 хв.

Тренінгове приміщення: простора кімната, стільці (за кількістю учасників і тренера), розміщені в центрі кімнати у формі кола.

Кількість занять: 8.

Методи, які використовуються в тренінгу: інформаційні повідомлення, рольові ігри, модельовані ситуації, тести, інтерв'ю, обговорення вправ, вправи на активізацію

Побудова тренінгу: модульна, — програма розділена на короткі фрагменти, кожен з яких представляє завершений в змістовому і структурному відношенні елемент. Це дає можливість проводити тренінг в режимі окремих коротких зустрічей і, крім цього, дозволяє старшокласникам, що приєдналися пізніше інших, легко включатися в роботу.

Структура тренінгу

№ п/п Зміст Орієнтовна тривалість, хв.
Заняття 1. Тема: Знайомство
1. Вступна бесіда "Шлях, який обираєш ти"
2. Вправа "Інтерв'ю"
3. Вправа "Плутанина запитань"
4. Вправа на активізацію "Пошук спільного"
5. Вправа "Асоціації"
6. Вправа "Правда—неправда"
Заняття 2. Тема; "Самопізнання"
1. Вправа на активізацію "Я люблю..."
2. Вправа "Риба для роздумів"
3. Інформаційне повідомлення "Самоставлення"
4. Вправа "Який Я?"
5. Вправа "Сонце"
Заняття 3. Тема: "Моя самооцінка"
1. Домашнє завдання "Вірш про себе"
2. Практикум "Моя самооцінка"
3. Вправа на активізацію "Біп"
4. Вправа "Мої сильні і слабкі сторони"
5. Вправа "Концентричні кола"
Заняття 4. Тема: "Кордони"
1. Вправа "Психологічна дистанція"
2. Модельована ситуація "Цигарка"
3. Інформаційне повідомлення "Кордони"
4. Рольова гра "Проблемна ситуація"
Заняття 5. Тема: "Що таке асертивність"
1. Обговорення домашнього завдання «Два списки»
2. Інформаційне повідомлення "Як навчитися бути асертивним"
3. Мозковий штурм "Чому нам важко сказати "ні"?"
4. Вправа "Незакінчена казка"
5. Інформаційне повідомлення "Як діяти у ситуаціях тиску"
Заняття 6. Тема: "Конструктивна взаємодія"
1. Інформаційне повідомлення "Застосування "Я-повідомлення" у спілкуванні"
2. Вправа "Конфлікт"
3. Вправа на активізацію "Спільний рахунок"
4. Вправа "Вербалізація почуттів"
5. Вправа "Я (Ти)-повідомлення"
Заняття 7. Тема: "Усвідомлення почуттів та психоемоційних станів"
1. Інформаційне повідомлення "Відповідай, а не реагуй"
2. Вправа на активізацію "Коли я..."
3. Вправа "Асоціативний ряд"
4. Вправа "Коло"
5. Вправа "Олівці"
6. Інформативне повідомлення "Активне слухання"
7. Домашнє завдання "Словничок емоцій"
Заняття 8. Тема: "Відповідальність щодо прийняття рішення"
1. Вправа на активізацію "Подіум"
2. Вправа "Життєво важливі рішення"
3. Вправа на активізацію "Фруктовий салат"
4. Вправа "Дерево прийняття рішення"
5. Підведення підсумків тренінгу

ХІД ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ

Заняття 1. Тема "Знайомство"

"Ми покликані бути архітекторами майбутнього, а не його жертвами"

Б. Фуллер

Вступна бесіда "Шлях, який обираєш ти".

Мета: надання інформації про значення свідомого вибору у житті молодої людини.

Кожна людина сама створює своє майбутнє; щодня здійснюючи свій вибір. Якщо з дитинства ви чуєте: «Не можна...», всі ці «не можна» оберігали і захищали вас від небезпеки, попереджали неприємні ситуації. З віком ви все більше самі робите вибір, що для вас самих "можна", а що "не можна", що для вас корисне, цікаве, потрібне, а що шкодить, є неприємним чи неприйнятним. Тепер заборона формулюється: «Я не хочу», «Яне буду», «Мені це непотрібно».

З кожним днем дорослішання ви приймаєте все більше самостійних рішень, встановлюєте власні стандарти, за які самі несете відповідальність.

Для того щоб прийняте рішення було насправді вашим, важливо пізнати самих, себе розуміти свої потреби, бажання, прагнення та цілі в житті. Кожен з вас є найкращим експертом в своєму житті. Ваше майбутнє залежить тільки від вас і вашого вибору і більше ні від чого. Вибір, який робите сьогодні, повинен бути усвідомленим, адже його робите саме ви. І цей вибір повинен базуватися на розумінні що сьогоднішні ваші дії відобразяться на всьому вашому майбутньому. Наслідком вибору, який базується на мимовільному бажанні, капризі чи примсі, а не на впевненості і знанні, може спонукати до того, що ваш потенціал на реалізацію майбутнього буде заблокований.

Як же краще, пізнати самого себе? Перш за все необхідно звертати увагу на те, якими є ваші потреби, бажання, уподобання, все те, що ви самі вибираєте. Спостерігайте і не обманюйте самих себе стосовно того, що вам подобається робити, що у вас виходить добре, і того, що вам зовсім не до душі. Відмічайте як те, що вам не подобається, так і те, чим вам хотілось би зайнятися чи що вивчити. Все це взаємопов'язане, тому намагайтеся нічого не проґавити.

Якщо хочете прожити своє життя повноцінно, не можна покладатися лише на щасливий випадок. Кожен сам творить свій щасливий випадок, і ви здатні на це. За будь-якою обставиною, яку ви вважаєте щасливим випадком, стоїть цілий ланцюжок виборів, зроблених вами, які і привели до цієї самої удачі.

Вправа на знайомство «Інтерв'ю»

Мета: сприяти знайомству учасників.

Ресурси: бланк для інтерв'ю.

Хід проведення:

Етап І. Учасники об'єднуються в пари і по черзі беруть один в одного інтерв'ю за такими запитаннями (див. Додаток 1):

1. Ім'я.

2. Три речі, які ти найбільше любиш у житті.

3. Життєве кредо.

4. Твоя мрія.

5. Портрет співбесідника (потрібно зобразити співбесідника за допомогою малюнка. Можна використовувати будь-які асоціації та образи).

Етап II. Кожен з учасників презентує свого співбесідника.

Запитання для обговорення:

1. Чи допомогло знайомство за допомогою інтерв'ю краще пізнати один одного?

2. Можливо, комусь розповідь про самого себе з вуст сусіда допомогла краще побачити себе збоку?

3. З якими труднощами ви зіткнулися, беручи інтерв'ю і відтворюючи почуту інформацію?

Вправи "Плутанина запитань"

Мета: знайомство учасників.

Ресурси: клубок довгою мотузки.

Хід проведення: кожен учасник, перекидаючи іншому клубок, задає запитання. Той, намотуючи мотузку на один з пальців, відповідає на запитання. Таке колі утворюється "плутанина" з мотузки, яка символізує тісний взаємозв'язок між учасниками тренінгу.

Вправа на активізацію "Пошук спільного"

Мета: підвищення психоемоційного тонусу групи, знайомство учасників.

Ресурси: м'яч.

Хід проведення: групастає в коло. Ведучий бере в руки м'яч і пояснює правила гри. Той, у кого в руках знаходиться м'яч, повинен якомога скоріше перекинути його іншому учаснику, назвавши при цьому спільну з ним рису. На першому етапі вправи ознаки схожості можуть бути зовнішні (наприклад, колір волосся), потім - спільність інтересів в якійсь галузі.

Вправа "Асоціації"

Мета: розвиток соціальної перцепції, спостережливості, знайомство учасників.

Хід проведення: один з учасників повертається спиною до групи. В цей час група загадує когось у колі. Учасник, повернувшись у коло, за допомогою трьох асоціацій повинен відгадати, кого загадала група. Для цього він запитує у будь-кого з групи: "З яким предметом, (рослиною, твариною, погодою, явищем природи, книгою, предметом побуту... і т.д.) асоціюється ця лю­дина?"

Запитання для обговорення:

1. Поділіться вашими враженнями від вправи.

2. Чи були такі асоціації, які стали для вас несподіваними? Можете запитати учасників, чому саме такі асоціації вони вибрали для вас.

Вправа "Правда—неправда "

Мета: знайомство учасників.

Хід проведення: кожен з учасників розповідає факти зі свого життя, один з яких неправдивий. Всі інші учасники повинні здогадатися, який саме неправдивий.

Заняття 2. Тема: "Самопізнання"

Вправа "Клубочок запитань"

Вправа на активізацію "Я люблю..."

Мета: самоусвідомлення учасників, створення позитивної психологічної атмосфери.

Хід проведення: ведучий вилучає з кола один стілець. Інструкція: "Зараз я назву те, що найбільше люблю. Якщо серед вас такі, що також це люблять, повинні помінятися місцями. Для кого не залишиться стільця; буде ведучим, продовжуючи гру".

Вправа «Риба для роздумів»

Мета: розвиток самосвідомості, самопізнання учасників.

Ресурси: методика "Незакінчені речення", коробка або корзина.

Хід проведення: копії незакінчених речень розрізаються, складаються у макети рибок. Корзина, в якій знаходяться рибки, ставиться в центрі кола. Кожен учасник по черзі ловить "рибу" і зачитує речення, завершуючи його своїми словами. Після кожної відповіді відбувається обговорення, тривалість якого визначає ведучий, що дає сигнал переходу черги до іншого "рибалки".

Незакінчені речення:

— Мій найбільший страх — це...

— Коли інші принижують мене, я...

— Я не довіряю людям, які...

— Я гніваюсь, коли хтось...

— Я насправді дуже не люблю в собі...

— Я сумую, коли...

— Я хотів би, щоб мої батьки знали...

— Коли мені хтось подобається, кому не подобаюсь я...

— Вибираючи між "активний" і "пасивний", я назвав би себе...

— Найважче в тому, щоб бути чоловіком (жінкою), — це...

— Я ношу такий одяг тому що...

— Головна причина, через яку мені подобається бути в цій групі...

— Коли інші люди ведуть себе по відношенню до мене, як мої батьки, я...

— Моє найнеприємніше переживання в дитинстві...

— У моєму характері мені найбільше подобається...

— Коли мені хтось не подобається, кому подобаюсь я...

— Мені подобається...

— В школі... .

— Мені не вдалось...

— Мені потрібно...

— Я кращий, коли...

— Я ненавиджу...

— Єдина тривожність...

— Я таємно...

— Танцюючи...

— Я не можу зрозуміти, чому...

— Я, здається, розумію, чого хочу, коли...

— Найкраще, що могло б статись в моїй сім'ї...

— Найкраще, що могло б статись зі мною...

— Найважче всього мені...

— Коли я наполягаю на своєму, люди...

— Якщо б я міг змінити в собі дещо, я б...

— В людях мені найбільше подобається... тому що...

— Найбільше від інших людей мені потрібно...

Інформаційне повідомлення "Самоставлення"

Мета: усвідомлення ролі самооцінки в позитивному самосприйнятті.

Інколи трапляється, що ви маєте неправильне уявлення про себе. Вам здається, ніби ви не здібні на багато у порівнянні з ким-небудь. Можливо, ви недооцінюєте себе. Це називають внутрішніми, чи неусвідомлюваними, страхами і упередженнями. Вони є .неусвідомленими, тому що сидять десь глибоко, і ви навіть не помічаєте їх існування. Вони складають вашу суть, є невід'ємною частиною вашого власного іміджу. Неусвідомлювані страхи — чудовиська, які прагнуть будь-що обмежити ваш потенціал, підірвати самооцінку. Ваші сили і можливості необмежені. Визнати неусвідомлювані страхи і свідомо спробувати подолати їх — єдиний спосіб впоратися з цією перешкодою. Неусвідомлювані страхи ніколи не дозволять вам змінити думку про самих себе. Єдине, в чому можна бути впевненим в житті, — це в тому, що все змінюється. І ви змінитеся, і час зміниться, і все навколо вас зміниться. Якщо парашутний спорт — одне з ваших таємних бажань, займіться ним, незважаючи ні на що.

Якщо вважаєте себе недостойними, то, проживаючи з цією думкою, станете недостойними. Якщо будете вважати себе здібними і гідними у всіх відношеннях, ваше життя буде відповідати цьому стандарту, і ви зможете стати достойними людьми, успішними у всіх своїх починаннях.

Ваш життєвий план буде здійснюватися не тоді, коли закінчите школу, а саме з теперішнього уявлення про себе.

Ви — головний експерт в своєму житті. І тому тільки ви можете знати, що зробить вас щасливими.

Коли ми йдемо шляхом прийняття і пробачення самих себе і наближаємося до воріт, то бачимо, що їх захищає дракон, який не дає нам туди увійти. В дракона є різні імена: низька самооцінка, недостатня впевненість у власних силах і навіть відкрита ненависть до себе. Перш ніж ми зможімо по-справжньому любити інших, ми повинні навчитися любити себе. Для цього є також інша причина: поки ми не приймемо себе, ми подібні пустій посудині, яка чекає, щоб її хтось наповнив. Навіть створюючи добро, ми в глибині душі прагнемо скоріше отримувати, ніж віддавати: "Дивіться, який я хороший, думайте про мене добре, любіть мене". Але схвалення оточуючих мало, щоб заповнити цю посудину. Все витікає в діру всередині душі.

Тільки здорове почуття власної гідності допомагає закрити діру в посудині і наповнити її. Ми краще за інших бачимо свої сильні сторони і турбуємося про власні духовні потреби.

Але як полюбити себе, маючи таку кількість недоліків? Будда сказав: "В пошуках людини, яку ви могли б любити і поважати більше, ніж самого себе, ви можете обійти весь Всесвіт. Ви не знайдете таку людину. Ви самі, більше ніж хто б то не був у Всесвіті, заслуговуєте на любов і повагу до себе". Таке ставлення до себе досить плідне.

Вправа "Який Я?"

Мета: самопізнання, розвиток здібності до самоаналізу

Хід проведення: учасникам пропонується за 10-бальною системою оцінити свої особистісні якості:

Особистісні риси / бали
Впевненість             +      
Щирість       +            
Здатність подобатися               +    
Вміння переконувати     +              
Впертість           +        
Байдужість             +      
Агресивність             +      
Залежність від думки оточуючих         +          

Запитання для обговорення:

1. Як саме ваші особистісні риси проявляються в різних ситуаціях?

2. Які висновки для себе ви можете зробити, проаналізувавши розвиток особистісних рис?

3. Що саме у вашому характері допомагає вам у спілкуванні, а що заважає?

Вправа «Сонце»

Мета: розвиток самосвідомості, позитивного самосприйняття.

Хід проведення: учасникам пропонується на вирізаному з кольорового паперу "сонечку" написати найбільш сильні сторони свого Я на кожному з промінці, а в центрі намалювати свій портрет і написати ім'я.

Запитання для обговорення:

1. Чи легко було визначити свої сильні сторони?

2. Як часто ви звертаєте увагу на ваші сильні сторони, чи частіше помічаєте слабкості?

3. Чи допомогла вам вправа краще пізнати інших і самих себе?

Домашнє завдання "Вірш про себе"

Написати "Вірш про себе", продовжуючи перші фрази рядків вірша:

Вірш про себе

Я ніби пташка, тому що...

Я перетворююсь на тигра, коли...

Я можу бути вітерцем, тому що...

Я ніби мурашка, коли...

Я склянка води...

Я почуваю, що я — шматочок танучого льоду...

Я— прекрасна квітка...

Я почуваю, що я — скала...

Я – стежка…

Я ніби риба...

Й —цікава книжка...

Я — пісенька...

Я — миша...

Я —ніби буква «О»...

Я —світлячок...

Я відчуваю, що я смачний сніданок...

Невже це насправді Я?!

Заняття 3. Тема: «Моя самооцінка»

Обговорення домашнього завдання "Вірш про себе "

Мета: застосування, метафори для кращого розуміння самого себе.

Хід проведення: всі учасники про черзі зачитують "Вірш про себе" і обмінюються враженнями від виконання вправи, думками і почуттями, які виникали підчас написання віршу.

Тест "Моя самооцінка" [7, с. 31]

Мета: виявити рівень загальної самооцінки старшокласників.

Ресурси: бланк опитувальника «Моя самооцінка»

Інструкція: учасникам пропонується заповнити опитувальник, що містись 32 судження, з приводу яких можливі п'ять варіантів відповідей.

Судження Дуже часто 4б. Часто 3б. Іноді 2б. Рідко 1б. Ніколи 0б.
Мені хочеться, щоб друзі підбадьорювали мене          
Постійно відчуваю свою відповідальність за навчання          
Мене хвилює моє майбутнє          
Багато хто ненавидить мене          
Я менш ініціативний, ніж інші          
Мене хвилює мій психічний стан          
Я боюсь здатися невігласом          
Зовнішність інших набагато привабливіша, ніж моя          
Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми          
Я часто роблю помилки          
Шкода, що я не вмію говорити з людьми, як слід          
Шкода, що мені не вистачає впевненості у собі          
Я хотів би, щоб інші люди частіше схвалювали мої дії          
Я занадто скромний          
Моє життя марне          
Багато хто неправильно думає про мене          
Мені нема з ким поділитись своїми думками          
Люди чекають від мене забагато          
Люди недуже цікавляться моїми досягненнями          
Я трохи соромлюсь          
Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене          
Я не відчуваю себе у безпеці          
Я часто хвилююсь, та даремно          
Я почуваю себе ніяково, коли входжу до кімнати, де вже сидять люди          
Я почуваю себе скуто          
Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною          
Я впевнений, що люди майже все сприймають легше, ніж я          
Мені здається, що зі мною має статись якась прикрість          
Мене непокоїть думка про те, як люди ставляться до мене          
Шкода, що я не дуже комунікабельна людина          
У суперечках я висловлююсь тільки тоді, коли впевнений у своїй правоті          
Я думаю про те, чого чекає від мене клас          

Обробка результатів

Для виявлення рівня самооцінки потрібно підсумувати бали за всіма 32 судженнями:

Від 0 до 25. Свідчить про високий рівень самооцінки, за яким людина, як правило, не обтяжена "комплексом неповноцінності", правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії.

Від 26 до 45. Свідчить про середній рівень самооцінки, коли людина рідко страждає від "комплексу неповноцінності" й лише іноді намагається підлаштуватись під думку інших.

Від 46 до 128. Вказує на низький рівень самооцінки, за яким людина болісно сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від "комплексу неповноцінності".

Вправа на активізацію "Біп" [1, с. 107]

Мета: розвиток навичок соціальної перцепції і тактильного контакту.

Хід проведення: учасники сідають у тісне коло, щоб між сусідами не залишалося вільного місця. Один з них із зав'язаними очима декілька разів обертається навколо себе, після чого наближається до сидячих в колі учасників і "всліпу" сідає комусь на коліна. Той, на чиї коліна сів учасник, Говорить зміненим голосом: "Біп!" Завдання учасника з закритими очима — вгадати по голосу, на чиїх колінах він сидить.

Вправа "Мої сильні і слабкі сторони" [8, с. 47]

Мета: визначення учасниками своїх сильних і слабких сторін, розвиток адекватної самооцінки.

Хід проведення: ведучий дає учасникам завдання: скласти список своїх сильних і слабких сторін.

Сильні сторони Слабкі сторони

Ведучий: Тільки ви вправі вирішувати, — є ваші слабкі сторони вашими недоліками, чи ні. Якщо вирішите, що це недолік, подумайте, як від нього можна позбавитись. Включіть в свій список слабкостей все, що вам неприємно чи викликає незрозумілий страх, наприклад, страх висоти.

Якщо зненацька виявиться, що список ваших слабкостей більший, ніж список сильних сторін, можливо, вибули надто самокритичними. Людям взагалі притаманно перебільшувати свої недоліки і недооцінювати сильні сторони.

Не критикуйте себе більше, ніж стали критикувати свого старшого друга. Доброту і співчутливість» потрібно проявляти, перш за все, у ставленні до самого себе. Якщо їх немає у вас самих, то що ж ви можете запропонувати іншим? Відмовивши в милосерді до себе, ви не пожалієте когось ще. Адже, постійно знаходячи недоліки в самого себе, неважко знайти їх в інших. Кому потрібен такий друг? Порівняйте списки, щоб мати чітке уявлення про самих себе.

Вправа "Концентричні кола"

Мета: розвиток самосвідомості та позитивного ставлення до себе.

Хід проведення: учасники, розбившись на пари, об'єднуються в дві групи. Перша група створює внутрішнє коло, друга — зовнішнє. Всі повертаються один до одного обличчям. Учасники, спілкуючись в парах, продовжують незакінчені речення:

1. Мені подобається у моїй зовнішності...

2. Мої найбільші досягнення…

3. Мені б хотілося...

4. Моя ціль в житті...

5. Ти досягнеш своєї мети, тому що...

Після обговорення кожного речення учасники зовнішнього кола роблять крок вліво, таким чином створюючи нові пари.

Якя хочу, щоб ставилися до мене - Инвестирование - 1 Заняття 4. Тема: "Кордони"

"Ти оригінальний від народження. Не дай собі вмерти блідою копією "

Джон Мейсон

Вправа "Психологічна дистанція"

Мета: визначення психологічно комфортної дистанції спілкування з різними співбесідниками.

Хід проведення: учасники встають у дві шеренги один проти іншого на відстані приблизно 3м таким чином, щоб кожен знайшов свою пару у протилежній шерензі. За сигналом ведучого учасники повільно наближаються один до одного. Коли один з учасників відчуває, що відстань достатня для спілкування і подальше наближення може викликати дискомфорт, він жестом руки зупиняє напарника і говорить: "Стоп". Далі шеренги зміщуються відносно один одного на одну людину (крайні учасники при цьому переходять в другу шеренгу) і цикл повторюється.

Запитання для обговорення:

1. Яка дистанція спілкування виявилася найбільш комфортною?

2. Наскільки це залежить від співбесідників, зокрема, від їх статі?

3. Які емоції виникають, коли дистанція виявляється більше/менш комфортною?

Модельована ситуація "Цигарка"

Мета: продемонструвати негативний вплив тиску з боку однолітків.

Хід проведення: ведучий запрошує одного з учасників і пропонує йому взяти участь у модельованій ситуації.

Модельована ситуація: "Зустрілися дві подруги. Одна з них (ведучий) розповідає цікаву історію про "чудо-сигарету", яку їй вчора пощастило отримати від однокласника. Пропонує разом її спробувати, обіцяючи неймовірні відчуття і відкриття чогось нового й загадкового".

У розігруванні модельованої ситуації важливо якомога реальніше відтворити бажання вплинути, переконати, здійснюючи психологічний тиск на подругу і маніпулювання.

Запитання для обговорення:

1. Чи важко було відмовити кращій подрузі? Чому?

2. Які саме засоби маніпулювання були застосовані?

3. Що допомогло у відстоюванні власної позиції?

Інформаційне повідомлення "Кордони"

Мета: ознайомлення з поняттям "кордони".

Ведучий: "Система зовнішніх кордонів дозволяє вирішувати питання дистанції, яку ми хочемо утримувати щодо світу та інших людей. Внутрішні кордони оберігають наші почуття, думки, цінності. Людині важливо ще з дитинства вчитися визначати кордони і дотримуватися їх.

Деякі наші "кордони" є від народження, а деякі формуються протягом життя. Вони необхідні кожному для збереження психічного та фізичного життя. Коли наші кордони порушуються, ми починаємо "боротьбу—захист" або хворіємо.

Кордони встановлюються для нашої безпеки, а також щоб лімітувати наші дії.

Поділяють кордони на:

Фізичні. Першим кордоном є людська шкіра, яка надає тілу характерний вигляд. Крім того, існують ще просторові кордони, які окреслюють можливу чи неможливу для прийняття фізичну близькість. Просторові кордони визначаються індивідуальними перевагами, ступенем близькості стосунків та культурними нормами.

Інтелектуальні.Здорові інтелектуальні кордони дозволяють нам вірити власним спостереженням. Завдяки ним ми можемо довідатись, чого прагнемо і чого потребуємо, а також чого ми хочемо і що для нас зайве. Завдяки здоровим інтелектуальним кордонам ми не(плутаємо наші прагнення з прагненнями, інших людей. Еластичні інтелектуальні кордони роблять можливим сприйняття нами інформації із зовнішнього світу, її аналіз та утвердження або сприйняття її за «свою».

Духовні. Вони встановлюють обмеження і одночасно вчать відповідальності. Здорові духовні кордони вимагають від людини постійного перебування на боці правди та постійної ауторефлексії стосовно ієрархії цінностей та системи переконань.

Людина, яка не має здорових кордонів, не сприймає кордони інших.

Вплив "якості" кордонів на стосунки з іншими людьми можна символічно уявити наступним чином:

Непорушна система кордонів:

— свідоме налагодження стосунків;

— свідоме переживання близькості;

— задоволення від перебування з людьми;

— почуття безпеки, повага до чужих кордонів;

— вміння говорити "ні".

Брак кордонів:

— проблема у контактуванні;

— прийняття ролі агресора або жертви;

— порушення чужих кордонів;

— відчуття загрози і брак захисту;

— брак вміння говорити; "ні".

Пошкоджена система кордонів:

— провокування конфліктів;

— частковий захист;

— проблема з дотриманням кордонів інших людей (вторгнення);

— неповне почуття безпеки;

— вміння говорити "ні" іноді, в певних ситуаціях;

Мури замість кордонів:

Виникають в результаті попередніх ран (можливо, в дитинстві):

— почуття ізоляції;

— брак інтимності;

— самотність;

— говорити "ні" в будь-якій ситуації.

Таким чином кордони виконують дві функції: захищають і обмежують одночасно. Якщо ви не хочете щоб вас били, ніколи нікому не дозволяйте себе вдарити. Якщо у вас недостатньо грошей, щоб позичати друзям, чи ви не бажаєте потім вести неприємні розмови приводу повернення грошей, встановіть собі правило не позичати. Коли у вас попросять, потрібно пояснити це, і не буде ніякої незручності. Потрібно сказати з посмішкою: «Моя політика — не позичати гроші нікому», - все тема закрита. До вас не прийдуть ще раз і не попросять знову, тому що ви встановили кордони.

Фрази: "Я б хотіла, щоб ви не палили в моєму домі", або "Я не позичаю свої речі" не є образливими, але допомагають вам чітко окреслити власні кордони, би не зобов'язані надавати друзям звіт про свій щомісячний бюджет чи дозволяти комусь брати свій одяг Все залежить від вас самих, і вам вирішувати, які потрібно встановити кордони, щоб захистити себе, Подумайте про те, чого хочете і чого не хочете в житті. Якщо у вас є набір певних правил, ви встановили свої власні кордони, вони вам будуть служити.

А тепер подумайте, які саме кордони ви хотіли б встановити, як далеко передбачаєте зайти?"

Обговорення.

Рольова гра "Проблемна ситуація"

Мета: усвідомлення поняття "кордони" через рольову гру.

Хід проведення: учасники об'єднуються в чотири групи. Кожній групі дається завдання придумати проблемну ситуацію взаємодії старшокласника з різними людьми. За допомогою рольової гри зобразити типову модель поведінки, якщо в нього:

— непорушна система кордонів;

— пошкоджена система кордонів;

— брак кордонів;

— мури замість кордонів.

Запитання для обговорення:

1. Які фактори впливали на поведінку головного героя?

2. Як поведінка головних героїв впливала на взаємостосунки з оточуючими?

3. Що сприяло впевненості у поведінці?

Домашнє завдання «Два списки»

Мета: визначення самоставлення і очікувань щодо ставлення з боку оточення.

Завдання: склади два списки — як ти хочеш, щоб поводилися з тобою (твій захист), і як ти хотів би ставитися до самого себе (твої кордони).

Якя хочу, щоб ставилися до мене

Напиши, як би ти хотів, щоб до тебе ставилися інші

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

← Предыдущая страница | Следующая страница →