Поделиться Поделиться

Теоретико-методологічні підходи відносно забезпечення професійного навчання державних службовців з питань європейської інтеграції

Сучасні суспільно-політичні трансформації відзначаються високим ступенем динамізму, невизначеності, швидкими темпами змін. Динамізм і невизначеність цих процесів стають основними рисами життя сучасної особистості, проявляються на різних рівнях - глобальному, регіональному, соціальному та індивідуальному. Дані принципово нові умови життєдіяльності висувають нові вимоги і до підготовки державних службовців й посадових осіб місцевого самоврядування в системі професійного навчання. Це пов'язано в першу чергу із зміною вимог до підготовки освітніми закладами фахівців у контексті соціально-економічних, політичних і культурних перетворень в житті українського суспільства і держави.

Зазначене є одним з факторів пошуку нового змісту навчання державних службовців для роботи в умовах європейської інтеграції. У центрі уваги сьогодні мають перебувати особистісно-психологічні структури державного службовця, у яких відбувається розширення світогляду, корекція та подолання стереотипів, трансформація цінностей, розвиток й удосконалення поведінкових компетенцій, таких як ведення переговорів, залагодження конфліктів, узгодження, відкритість, орієнтація на результат, розуміння цінностей інших, етичність.

Аналіз програм підготовки державних службовців свідчить, що проблема системного розвитку психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах європейської інтеграції завжди також не набула необхідного науково-практичного розв'язання. Хоча підготовка державних службовців до вирішення завдань в рамках євроінтеграційних процесів здійснюється на основі комплексного теоретико-метологічного забезпечення, навчальні цілі і, як наслідок, результати навчання переважної більшості дисциплін охоплюють когнітивну (пізнавальну) складову: знати, розуміти, застосовувати, аналізувати, синтезувати й оцінювати ті чи інші явища, процеси, процедури і ситуації. Разом з цим афективна (емоційно-ціннісна) складова: сприйняття, реагування, засвоєння ціннісної орієнтації, організація ціннісних орієнтацій, розповсюдження ціннісних орієнтацій чи їх комплексу на діяльність - практично не врахована, а через те й нереалізована. Таким чином втрачається системність навчання (у контексті таксономії В.Блума), його зміст не розглядається і не втілюється як цілісний процес набуття теоретично-практичних знань, умінь та навичок у поєднанні з ціннісно-світоглядними елементами для формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах європейської інтеграції.

Активне запровадження у вітчизняну систему державного управління демократичних принципів тісно кореспондує з оновленням інституту державної служби в контексті європейського виміру [106; 118; 161]. У свою чергу це передбачає не лише надання державним службовцям комплексної міждисциплінарної освіти з питань європейської інтеграції, а також особистісний розвиток й удосконалення психологічних структур з позицій готовності управлінців органів державної влади до роботи в євроінтеграційних умовах. Через те вирішення завдання відносно формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в цих умовах об'єктивно повертає до розгляду концептуальних уявлень, що найбільш повно відповідають сучасним цілям і завданням освіти дорослих, дипломованих спеціалістів [149, с. 30].

Одразу зазначимо, що формування вищезазначеної готовності ми розглядаємо як складову безперервної освіти державного службовця в плані роботи в умовах європейської інтеграції України [14; 34; 98]. У зв'язку з актуалізацією психологічної компоненти безперервної освіти державного службовця, набуває іншого якісного наповнення її "двофазний процес" (Н.Протасова, 2000) [149]. Тобто у першій фазі відбувається не лише становлення особистості фахівця з питань європейської інтеграції, а під впливом нових знань закладаються нові психологічні риси та якості державного службовця, формуються практичні мотиви й діяльнісні чинники корекції та удосконалення існуючих психологічних утворень. У другій фазі, поряд з розвитком особистості шляхом подальшої освіти та під час професійної діяльності з вирішення європейських питань, трансформується свідомість державного управлінця, змінюється його мислення та уявлення. Залежно від першої фази підготовка фахівців з європейської інтеграції з базовою вищою освітою охоплює закладання основ психологічної культури і її становлення з орієнтацією на європейську управлінську етику, мораль і цінності.

Друга фаза екстраполюється на підвищення кваліфікації та самоосвіту шляхом розвитку проєвропейських рис психологічної культури державного службовця та її адаптації до реалій державно-управлінської практики відносно забезпечення євроінтеграційних процесів.

Важливими складовими сучасних освітніх концепцій є методологічні підходи до організації навчання в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування [58; 171]. Необхідність та актуальність їх розгляду детермінується основним завданням навчання державно-управлінських кадрів з питань європейської інтеграції, яке полягає у створенні їхньої спроможності працювати на всіх рівнях і вирішувати увесь комплекс проблем в доакцесійному процесі й після вступу країни до ЄС [182, с. 5]. З огляду на викладене теоретико-методологічні засади формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції органічно включають концептуальні уявлення відносно підходів до їх навчання в рамках післядипломної освіти й системі перепідготовки кадрів державної служби.

На наш погляд, першим серед інших є підхід до вивчення й аналізу потреб, організації підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців [182, с. 121], які згідно до посади й функціональних обов'язків безпосередньо займаються питанням європейської інтеграції, знаходяться в резерві на такі посади чи їх діяльність в окремих випадках є дотичною до вирішення євроінтеграційних проблем.

Комплексно й ґрунтовно охарактеризовані методологічні підходи до навчання державних управлінців в низці робіт [119, с. 187], що дало змогу їх узагальнення з метою подальшого висвітлення в контексті проблеми формування психологічної готовності. Так:

базово-додатковий підхід полягає у виокремленні базової як основної, а також додаткової як другорядної складових післядипломної освіти [149, с. 2829];

професійно-кваліфікаційний підхід розглядає освіту дипломованих фахівців як постійний, безперервний процес з позиції професійного вдосконалення [149, с. 28-29];

інформаційний підхід означає передачу інформації від викладача до слухача під час навчального процесу [119, с. 195];

синергетичний підхід є актуальним в плані його застосування як до системи професійного навчання державних службовців, так і безпосередньо до особистості кожного з них. Характеризуючись як гештальтосвіта (О.Князєва, С.Курдюмов, Н.Протасова), даний підхід охоплює відкритий діалог у нелінійній ситуації, прямий і зворотній зв'язок, пробудження власних сил і здібностей того, хто навчається, ініціювання вибору власного шляху розвитку тощо [149, с. 33];

андрагогічний підхід передбачає необхідність побудови навчального процесу на основі індивідуальних потреб і можливостей слухачів, зорієнтованість навчально-методичного забезпечення на їх навчальні інтереси тощо [119, с. 196].

Особливе місце з позиції утворення комплексної теоретико-методологічної бази формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в євроінтеграційних умовах відіграють психологія і педагогіка як джерело знань про людину взагалі, і як теоретико-методологічна основа розкриття її особистісного потенціалу і творчих резервів зокрема. Важливість приросту знань про формування нових утворень в особистісній структурі державного управлінця зумовлена тим, що людинознавчі знання допомагають на практиці суттєво удосконалити службово-посадову діяльність, покращити мислення й підвищити психологічний ресурс персоналу державної служби [147]. На основі цих знань розширюється й удосконалюється теоретико-методологічна основа формуючих процесів, створюються психолого-педагогічні умови для активізації психофізіологічного ресурсу службовців органів державної влади й місцевого самоврядування. Використання напрацювань людинознавчих наук допомагає їм глибше осмислити професійні питання, які імперативно з'являються внаслідок реалізації державної політики відносно європейської інтеграції. Через те рівень і якість вирішення актуальних питань в контексті європейського виміру діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування в кінцевому результаті визначатиметься особистісними стійкими конструктами державного службовця, розвиненістю конкретних і, разом з цим специфічних професійних якостей: толерантність, здатність йти на компроміс, уміння домовлятися тощо. Тобто, на перший план у запровадженні євроінтеграційної політики наряду з професійними інтересами й здібностями управлінців виводяться їх психологічні властивості.

З огляду на викладене актуалізується необхідність висвітлення психологічних структур особистості державного службовця, котрий діятиме в умовах євроінтеграції. Через те відповідь на питання відносно засад, шляхів і способів набуття управлінцем психологічної готовності до роботи в зазначених умовах доцільно шукати з допомогою інтенсивного вивчення внутрішніх спонукальних сил його поведінки та управлінської діяльності - мотивів, потреб, інтересів, переконань і настанов, а також виявлення чинників, які на них впливають.

Сьогодні існує принаймні три чинники, що зумовлюють необхідність врахування європейського виміру в підготовці, перепідготовці й підвищенні кваліфікації державних службовців [56, с. 169]:

1) історичний розвиток Європи;

2) розквіт "епохи порівняння";

3) виникнення спільного ринку в Європі.

Потреба у з'ясуванні змісту вищевказаних та інших факторів зумовлена їх впливом на національну систему державного управління і державну службу. Адже європейські фактори ставлять нові вимоги до службово-посадової діяльності управлінців органів державної влади та їх професійно важливих якостей [12].

Таким чином, перший чинник пов'язаний із швидким зростанням міжнародної взаємодії та співробітництва у Європі, що змінює характер, масштаби й рівень діяльності державного службовця в Україні від національного до міжнародного [92; 160; 194]. Через те, навіть працюючи в місцевій адміністрації чи структурі місцевого самоврядування, дозволяється вирішувати питання європейського рівня, що потребує глибоких знань в галузі євроінтеграційних процесів, їх теорії і стратегії, права й інституцій ЄС тощо [56, с. 169]. За цих умов, окремі навчальні посібники передбачають ґрунтовне вивчення основ політики, інституційного устрою та права ЄС. Разом з цим, вони мають подвійне призначення, оскільки вміщують зрозумілі і продумані методичні матеріали, що дає можливість використовувати їх як для навчання державних службовців, так і для вирішення ними практичних управлінських завдань [43-49; 70-73; 94; 159; 183].

Основною рисою наступного чинника є еволюційний характер процесів європейської інтеграції, що засвідчує інституціоналізація діяльності ЄС і спільного ринку. За цих умов зазнає впливу концепція "уряд в дії" на національному та наднаціональному рівнях державного управління. Прозорість європейських кордонів дає можливість оперативно оцінювати дії національного уряду через призму його ролі і досягнень на європейській арені у порівнянні з іншими країнами. Зрозуміло, порівняльний аналіз потребує не лише відповідних знань, умінь і навичок, а й досвіду, що базується на порівнянні результатів роботи діючих європейських урядів.

Для третього чинника характерним є наскрізний вплив процесів денаціоналізації систем державного управління як на державних службовців, так і на керівників європейських установ. Зазначена обставина зумовила розробку транснаціональних систем підготовки державних службовців, що охоплює освітні, професійні та політичні цілі [56, с. 170].

Важливим чинником європеїзації навчання державних службовців на сучасному етапі слугує долучення України до Болонського процесу. Необхідність врахування болонських домовленостей в підготовці управлінців до роботи в євроінтеграційних умовах зумовлена їх всеохоплюючим, загальновизнаним характером, що спирається на консолідований досвід європейських країн [116, с. 178]. З огляду на зазначене, підготовку кадрів державної служби пропонується здійснювати на поєднанні академічного й практичного підходів, що зумовлено комплексністю академічної підготовки, в якій поєднується теоретична і практична складові [116, с. 179]. В контексті європеїзації державного управління академічна підготовка фахівця є першою і необхідною умовою забезпечення його професійної готовності до роботи в євроінтеграційних умовах. Однією з головних переваг державного службовця, підготовленого за академічною програмою, є відповідний кваліфікаційний рівень. Окрім цього, важливим і позитивним із точки зору відповідності українських фахівців органів державної влади вимогам європейської зони освіти є сильний дослідницький компонент фахової підготовки [116, с. 181]. Академічний характер підготовки державних службовців до діяльності в євроінтеграційних умовах не лише надає необхідні знання, створює базу для подальшого професійного удосконалення працівника, проте й забезпечує реалізацію змісту другого фактора європеїзації державного управління - порівняльний аналіз результатів діяльності урядів країн ЄС.

Доцільність комплексного підходу в навчанні державних службовців засвідчує європейський досвід. Так, підготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації управлінців здійснювалась за допомогою як загальних, так і спеціальних навчальних програм, а відмінність полягає лише в термінах їх запровадження. Важливо, що навчанню передувало оцінювання навчальних потреб державних службовців, врахування євроінтеграційного досвіду інших країн, адаптація навчальних стратегій і програм до нової специфіки інтеграційних процесів, яка пов'язана із політичною та управлінською культурою держав-членів ЄС [56, с. 171].

Таким чином, збільшення впливу процесів європеїзації на вітчизняне державне управління і систему державної служби є одним з факторів пошуку нового змісту навчання державних службовців для роботи в умовах європейської інтеграції. Концепція формування змісту навчання персоналу державної служби до роботи в євроінтеграційних умовах повинна ґрунтуватися на розумінні подвійного характеру завдань, зумовлених процесами європеїзації державного управління. З одного боку державні службовці повинні бути професійно придатними й психологічно готовими до роботи в умовах євроінтеграції, а з іншого - вони, реалізовуючи державну політику європейської інтеграції, безпосередньо формують зазначені умови. Через те саме від їх професіоналізму, котрий ґрунтується на системних і різноманітних знаннях історії, законодавчих основ і принципів функціонування Європейського Союзу та його інституцій, від психологічної готовності їх використовувати на практиці залежать і процеси євроінтеграції, й умови, в яких службовцям доведеться працювати. Зазначене потребує комплексного підходу до підготовки державних службовців для роботи в євроінтеграційних умовах, котрий базується на академічних і практичних формах навчання.

За цих умов доцільно розглянути напрацювання в рамках проектів "Спеціалізовані програми з питань європейської інтеграції для підвищення кваліфікації державних службовців України II-IV категорії" за підтримки Посольства Великобританії в Україні, "Тренінгові програми для підготовки державних службовців України (I-VII категорій) з питань європейської інтеграції" (JEP-25254-2004) за підтримки Темпус Тасіс Європейської Комісії. У цілому науково-педагогічними працівниками Національної академії та її регіональних інститутів та залученими сторонніми фахівцями євроінтеграційної сфери розроблено комплекс навчально-методичних матеріалів у вигляді серій "Бібліотека державного службовця місцевих органів влади у галузі європейської інтеграції" [94; 102; 121; 131; 148; 162; 177-178; 180; 190; "Бібліотека державного службовця у галузі європейської інтеграції" [21-24; 4349; 53-54; 59; 163-164; 176; 179], що складається з підручників, навчальних посібників, робочих зошитів, методичних рекомендації, словника-довідника [129], компакт-диска з електронною бібліотекою, електронного посібника.

Так, для викладача-тренера розроблено методичні вказівки до модулів професійної програми підвищення кваліфікації з питань європейської інтеграції України для державних службовців V-VII категорії у трьох частинах: загальна, функціональна й галузева [25; 26; 28]. Змістовна частина навчальних матеріалів розроблена згідно до державних освітніх стандартів на основі оцінки навчальних потреб цільової аудиторії під час інтерактивного спілкування у формі зустрічей, інтерв'ю та бесід [27; 29; 30].

Враховуючи зазначене, слід проаналізувати зміст навчально-методичного забезпечення професійного навчання державних службовців у контексті європейської інтеграції. В якості концептуальної основи аналізу доцільно використати педагогічну таксономію Б.Блума, оскільки вона використовується для написання результатів навчання у європейських освітніх закладах - учасниках Болонського процесу.

За визначенням, таксономія - (від грецьк. taxis - розташування, стрій, порядок, і nomos - закон) - теорія класифікації і систематизації складноорганізованих областей діяльності, які мають ієрархічну будову. Використовуючи таксономію, дозволяється виявити, наскільки чітко сформульовані й упорядковані педагогічні цілі, правильно сформульовані проблеми і завдання для слухачів, можливим є здійснення рефлексії за результатами навчання. Важливо, що чітка система педагогічних цілей з їх розподілом за категоріями і послідовними рівнями результативно впливає на особистість під час навчання, розвиває здібності й формує нові уміння. Цілі є своєрідним прогнозом результатів навчання й еталоном повноти засвоєння навчального матеріалу. Ієрархія педагогічних цілей розподіляється за такими сферами:

- когнітивна (пізнавальна) область, в якій задіяні цілі запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу, під час вирішення проблем необхідно переосмислити існуючі знання, будувати їх нові поєднання з попередньо вивченими ідеями, методами, процедурами як способами дій, включаючи створення нового;

- афективна (емоційно-ціннісна) область, до якої відносять цілі формування емоційно-особистісного ставлення до явищ оточуючого світу, починаючи від простого сприйняття, інтересу, готовності реагувати на засвоєння ціннісних орієнтацій і відносин, їх активної взаємодії;

- психомоторна область, яка пов'язана з цілями формування тих чи інших видів рухливої (моторної), маніпулятивної діяльності, нервово-м'язової координації.

Зважаючи на гостру потребу європеїзації освіти державних службовців, у

Національній академії державного управління при Президентові України та її Дніпропетровському, Львівському, Одеському й Харківському регіональних інститутах розроблено низку дисциплін для підготовки магістрів державного управління [145].

Для прикладу розглянемо низку модулів [7]. Так, у рамках модуля "Політика європейської інтеграції" вивчаються теорія та історія європейських інтеграційних процесів, право Європейського Союзу, інституції Європейського Союзу, політики ЄС тощо. Цілями дисципліни визначено надання базових знань про європейську інтеграцію та Європейський Союз, ознайомлення з політикою європейської інтеграції України, визначення напрямів та змісту діяльності державних органів для забезпечення європейської інтеграції України. В результаті навчання слухачі повинні оволодіти основними знаннями про інтеграційні процеси у Європі та Європейському Союзі, вміти аналізувати сучасну політику європейської інтеграції України, визначати ефективність діючих форм і методів державного управління в контексті європейської інтеграції України.

Вивчення дисципліни "Історія, теорія та стратегія європейської інтеграції" має на меті надання базових знань з ключових питань історії, теорії і стратегії європейської інтеграції, розуміння логіки історичного розвитку інтеграційних процесів та їхнього інституційно-правового оформлення, навчання відрізняти підходи представників різних течій і систему їх аргументації й аналізувати сучасні інтеграційні процеси в Європі та світі з погляду типів і методів інтеграції, а також сформувати вміння передбачати наслідки політичних рішень у сфері інтеграції. Результати навчання полягають у знаннях з ключових аспектів історії, теорії та стратегії європейської інтеграції, уміннях аналізувати історичний розвиток процесів інтеграції та головні концепції і застосовувати теоретичні знання при аналізі зовнішньополітичної стратегії України [102].

Навчання за дисципліною "Правова та інституційна системи Європейського Союзу" передбачає засвоєння широкого кола правових питань і ставить за цілі надання базових знань про правову та інституційну системи

Європейського Союзу, навчання аналізувати особливості функціонування правової та інституційної систем Європейського Союзу і застосовувати принципи європейського урядування з метою адаптації державного управління в Україні до європейських стандартів [53; 54; 72; 179]. Результати навчання передбачають знання основних складових правового та інституційного устрою ЄС, розуміння причини їх утворення та перспективи вдосконалення, уміння аналізувати вплив інституційно-правової системи ЄС на сучасну політику європейської інтеграції, визначати відмінності в інституційно-правових системах України та ЄС, застосовуючи метод порівняльного аналізу і розробляти практичні рекомендації відносно адаптації державного управління в Україні до європейських стандартів.

Вивчення модуля "Внутрішній ринок та галузеві політики Європейського Союзу" зорієнтоване на надання базових знань з ключових питань економічної та галузевих політик Європейського Союзу, розвиток навичок аналізу інтеграційних процесів у різних сферах, формування умінь аналізувати політику України у відповідних галузях в порівнянні з політикою Європейського Союзу і розробляти пропозиції відносно вдосконалення державного регулювання ринкових відносин в Україні та окремих галузей економіки. У результаті навчання слухачі повинні знати головні положення конкурентної політики ЄС та галузевих політик, оволодіти уміннями контент-аналізу політики ЄС, мати навички визначення передумов розроблення і здійснення політики ЄС, стратегії політик в конкретній соціально-економічній ситуації та їхні наслідки, ролі галузевих політик у процесі європейської інтеграції, а також набути аналітично-порівняльних та прогностичних умінь у сфері економічної та галузевої політики України тощо.

Факультативний модуль "Соціальні аспекти європейської інтеграції" націлений на засвоєння слухачами засад європейської інтеграції у сфері соціального розвитку й соціальної політики і вивчення питань, дотичних до соціальних аспектів. Окрім зазначеного передбачено здійснення порівняльного аналізу соціальної політики у регіонах та країнах Європейського Союзу, визначення соціальних наслідків розширення ЄС і навчання застосовувати отримані знання для визначення напрямів реформування соціальної політики в Україні. У результаті навчання слухачі повинні розуміти логіку історичного розвитку "єдиної соціальної Європи", сучасні цілі соціальної політики, знати про засоби та інструменти наближення соціального розвитку у Європі. Окрім цього, майбутні фахівці у сфері європейської інтеграції мають удосконалити уміння й навички аналізувати особливості соціальної політики і соціального розвитку різних країн, передбачати соціальні наслідки економічної інтеграції і розробляти практичні рекомендації відносно наближення соціальної політики в Україні до стандартів ЄС.

У рамках модуля "Торгівельно-економічні відносини поміж Україною та ЄС" на основі детального аналізу досвіду європейських країн у питаннях ринкової та торговельно-економічної інтеграції формується комплекс знань, умінь і управлінських навичок, необхідних для розуміння, застосування й оцінювання проблем і можливостей європейської інтеграції тощо [22-24; 176]. Серед цілей цього модуля є підвищення фахової підготовки з питань європейської інтеграції згідно до геополітичних реалій та інших вимог сьогодення, засвоєння комплексу знань відносно основних принципів і напрямів формування єдиного ринку ЄС, підтримки конкуренції на внутрішньому ринку Спільноти, його зовнішньо-торгівельної політики.

Для системи дистанційного навчання державних службовців розроблено курс "Європейська інтеграція", що ставить за мету надання базових знань про ЄС, розуміння й аналіз сучасних інтеграційних процесів, здобуття вміння прогнозувати наслідки політичних рішень, розвиток здатності розробляти управлінські рішення тощо. Окрім цього, в якості методичної допомоги для викладачів-тьюторів підготовлено навчальний посібник з технологіями розробки дистанційних курсів, в якому описуються його складники: проектування курсу, опрацювання інформаційних матеріалів та контроль у дистанційному навчанні [19].

Аналіз окремих навчальних програм з питань європейської інтеграції свідчить про їх змістовність, науково-теоретичну обґрунтованість і зорієнтованість на засвоєння базових знань відносно Європейського Союзу. Однак слід зауважити, що їх змістовна частина слабо пов'язана із вищезазначеними складовими психологічної готовності. Свідченням слугують результати навчання за цими дисциплінами, які передбачають формування, розвиток та удосконалення переважно аналітично-прогностичних умінь та навичок. І коли інтелектуальна компонента забезпечується широким колом знань історії, права та різних сфер діяльності ЄС, то мотиваційна складова, потреби, психологічні якості особистості, настанови й стани залишається поза увагою розробників модулів. Такий стан справ об'єктивно зумовлює необхідність перегляду існуючих підходів до формування й розвитку особистісних якостей і психологічних підструктур державного службовця, які забезпечують його психологічну готовність до професійної діяльності в умовах європейської інтеграції.

Європейський вимір в освіті у сфері державного управління створює професійно-освітні умови державним службовцям для розвитку психологічних утворень і механізмів та набуття діяльнісних навичок, необхідних для активних дій на європейській арені. Теоретична підготовка з розкриттям специфіки започаткувати й розвитку інституцій ЄС, нормативно-правового забезпечення діяльності ЄС, правових актів відносно регулювання внутрішнього ринку Євросоюзу є однією з важливих передумов формування психологічної готовності державного службовця до професійної діяльності в умовах європейської інтеграції.

Прикладна частина навчання повинна включати, насамперед вдосконалення практичної здатності проводити різні види аналізу - стратегічний, політичний, ситуаційний, системний - з урахуванням досвіду розв'язання аналогічних питань у країнах-членах Євросоюзу. Також до цього слід додати формування й розвиток стратегічного мислення і, на його основі, оволодіння технологіями вирішення слабо структурованих стратегічних проблем, які цілком закономірно мають місце в глобальних процесах розбудови

Європейського Союзу. Тобто компетентність у сферах діяльності, функцій і повноважень ЄС та його інституцій є однією з передумов формування й розвитку психологічної готовності державних службовців швидко й ефективно вирішувати широке коло питань європейської інтеграції, знаходити шляхи вирішення можливих ситуативних проблем тощо [7].

← Предыдущая страница | Следующая страница →