Поделиться Поделиться

Психологічне консультування особистості юнацького віку

Ключовою проблемою сьогодення, на думку багатьох сучасних дослідників в галузі консультативної практики, є вивчення змін, що відбуваються в свідомості юнацтва у зв'язку з кардинальними перетвореннями політичного, економічного та духовного життя нашого суспільства. Період юності пов'язаний із особистісний, життєвим і професійним самовизначенням юнаків, а саме вибором ними подальшого життєвого шляху, визначенням власної системи цінностей і смислів, оволодінням конкретною професією, розвитком автономної моралі, становленням світогляду, дружніх, а також інтимно-особистісних взаємин з однолітками, які супроводжуються виникненням першої закоханості та проявами сексуальної прихильності.

Вікові особливості розвитку юнаків презентовані в психологічній науці роботами Л. І. Божович, О. Є. Євдокімової, М. В. Папучі, І. С. Кона, А. В. Мудрика, Т. М. Титаренко. Вчені поділяють період становлення особистості юнацького віку на ранню (15 – 17 років) та пізню юність (18 – 25 років). Процес визначення себе в межах соціального простору актуалізується в юності у зв'язку з прагненням збагнути своє призначення у житті та знайти конкретне місце в оточуючому середовищі. Потреба в самовизначенні розглядається у психологічній науці як мотив формування смислової системи, в якій поєднуються уявлення про світ, самого себе, а, таким чином, смисл власного існування. За винятком того, в цьому віці самовизначення характеризується спрямованістю на майбутнє та двоплановістю: здійснюється через діловий вибір професії і загальний, позбавлений конкретності, пошук смислу свого існування. Особистісне самовизначення в юнацькому віці може бути пов'язано з пошуками себе, відкриттям "Я", усвідомленням власних внутрішніх якостей та можливостей, соціальним і моральним дозріванням, які мають світоглядний сенс і соціальний зміст. В цьому віці юнацтво осмислює і оцінює свої вчинки, поведінку, перспективи подальшого самостійного життя, характер взаємин з дорослими та однолітками, ставлення до навчання. Характерними для юнаків є наступні види емансипації: 1) поведінкова, що виявляється в прагненні самостійно вирішувати проблемні питання; 2) емоційна, що пов'язана з правом мати власні уподобання, які обрані незалежно від старших; 3) нормативна, що являє собою наявність системи власних цінностей. Специфіка міжособистісних взаємин у юнацькому віці визначається інтимно-особистісним характером спілкування з однолітками, що супроводжується виникненням першої закоханості, дружби, сексуальної прихильності. Почуття першої любові надзвичайно сильні, яскраві, значущі в житті юнаків, однак зазвичай вирізняються нестійкістю, залежністю від ситуації, поверховістю. В період юності провідним завданням є вибір учбово-професійної діяльності, що пов'язаний із засвоєнням необхідних знань, навичок та умінь з метою оволодіння конкретною професією. В цьому віці істотно змінюється усвідомлення мети навчання: знання розглядаються в якості важливих умов професійного самовизначення, саморозвитку та самоствердження у професійній діяльності. В юності також спостерігається формування і розвиток автономної моралі, становлення власного світогляду, моральні норми та принципи стають основою морального самовизначення особистості юнацького віку.

З огляду на психологічні особливості розвитку особистості юнацького віку метою психологічного консультування юнаків є надання їм допомоги у розумінні самих себе, вирішенні проблем емоційного і міжособистісного характеру, прийнятті важливих особистісних рішень стосовно досягнення поставленої мети на основі здійснення свідомого вибору власної системи життєвих цінностей, світоглядних поглядів і переконань, самовизначення і самоствердження у професійній діяльності, взаєминах з дорослими та однолітками. У зв'язку із зазначеним вище завданням психологічного консультування в юнацькому віці є розвиток позитивного самоставлення та самоприйняття, навичок саморефлексії, самовизначення в межах життєвого простору ("Хто я?", "Чого я хочу?". "Що я можу?"), допомога у виборі професії, пошуках життєвих та моральних орієнтирів. Основою консультативної роботи є встановлення доброзичливого, довірливого спілкування, рівноправних взаємин поміж психологом- консультантом та молодою людиною з метою сумісного вирішення проблемних ситуацій та конфліктів. Психолог-консультант має слухати юнаків терпляче, доброзичливо, іноді – критично, проте ні в якому разі не демонструвати жорсткість та прагнення домінувати. Не слід також давати поради і зауваження, вступати у конфронтацію. Запитання ставляться психологом з метою прояснення важливих обставин в житті, виявлення причин страхів і тривог, усвідомлення власних думок і почуттів.

Алгоритм консультування особистості юнацького віку включає в себе: встановлення контакту з юнаками шляхом підлаштування за допомогою вербальних та невербальних засобів (голос, міміка, жести); прояснення запиту (опис існуючих труднощів і бажаних змін після проведення консультативної бесіди); діагностику, що пов'язана з пошуками причин наявних проблем (малюнкові методики, проективні тести); інтерпретацію консультанта (змістовний аналіз проблеми з висуненням конструктивних гіпотез), вироблення конструктивних способів подолання життєвих негараздів (використання психотерапевтичних методів гештальт-терапії, казкотерапії, трансактного аналізу, психодрами).

У працях української дослідниці О. Є. Євдокімової, консультативна діяльність у юнацькому віці розглядається як самостійний напрямок професійної діяльності психолога- консультанта, що пов'язаний із подоланням "кризи зрілості", пошуками юнацтвом власного місця у світі дорослих, статусною і рольовою визначеністю, зниженням амбівалентності почуттів та розвитком стійкої "Я – концепції". Психолог-консультант, на думку вченої, перш за завжди, має допомогти юнакам прийняти кризу переходу до дорослості, що зумовлює зміну ними звичних моделей поведінки, переживання самотності, песимізм у зв'язку з відсутністю нових способів реагування на життєві ситуації. Таким чином, основним в процесі консультативної взаємодії є надання їм підтримки в розумінні і усвідомленні власних переживань, пов'язаних з кризою, акцентування уваги на можливостях подальшого особистісного саморозвитку.

Як зазначалося вище, специфіка психологічного консультування юнаків полягає у наданні їм психологічної допомоги у визначенні себе в межах життєвого простору: соціальному, життєвому, професійному та моральному. Так, активізація життєвого самовизначення юнацтва може реалізовуватися психологом-консультантом у ході консультативної бесіди (теми: "Плани на майбутнє", "Способи досягнення цілей", "Труднощі у постановці життєвих завдань"), що покликані привернути увагу юнаків до самоаналізу власних життєвих прагнень та цілей на майбутнє; аналізу психомалюнків (теми: "Я в майбутньому", "Дорога мого життя"), котрі спрямовані на усвідомлення життєвих цілей та планів на подальше майбутнє; ціннісно-орієнтованих ігор ("Життєва перспектива", "Цілі життя", "Мій життєвий шлях"), що сприяють усвідомленню життєвих завдань на подальше майбутнє та допомагають визначитися із засобами їх практичної реалізації.

З метою допомоги в усвідомленні юнаками цілей власного життя психолог-консультант може скористатися методикою "Незавершених речень", зміст яких необхідно продовжити:

1. Я дуже хочу, щоби у моєму житті відбулося....

2. Я буду щасливим тоді, коли....

3. Щоби здійснити власну мрію, я зроблю....

4. Коли я досягну поставленої цілі, то я відчуватиму…

5. Щоби досягти поставлених цілей мені не вистачає....

6. Мої життєві цілі на найближчі п'ять років полягають у через те, щоби....

Орієнтація юнаків у пошуках провідних життєвих цілей також може здійснюватися психологом-консультантом за допомогою методу мозкового штурму, котрий спрямований на виявлення найбільш актуальних проблем відносно планування ними власного майбутнього. Юнакам слід запропонувати подумати над запитаннями: Для чого я живу? У через що полягає сенс мого життя? Що я отримую від життя (цінності, переживання, досвід)? Що я міг би змінити у своєму житті? Надалі пропонується виявити провідні життєві цілі, ціннісні орієнтири, що в подальшому сприятимуть їх продуктивному самовизначенню та успішній самореалізації.

• Ефективність професійної самореалізації юнацтва вирішується психологом-консультантом за допомогою обговорення разом з юнаками наступних тем: "Майбутня професія", "Твій професійний вибір", "Світ професій"), що мають на меті допомогти їм визначитися з вибором професії; інформаційних повідомлень ("Професійні інтереси та схильності", "Існуючі вимоги до професій та спеціальностей", "Престижні професії""), метою яких є ознайомлення з існуючими професіями та вимогами відносно них; індивідуальних бесід ("Моя майбутня професія", "Мої інтереси та схильності", "Вплив батьків на вибір професії"), спрямованих на активізацію уваги до свідомої професійної самореалізації; психомалюнків (теми: "Майбутня професія", "Я – професіонал своєї справи"), з метою допомоги в усвідомленні значущості професійного вибору в їхньому подальшому житті; рольових ігор, що актуалізують увагу у напрямку поглиблення знань відносно майбутнього професійного покликання; роботи в групах (портрети професій – колаж, малюнки, вірші), метою яких є поширення уявлень відносно вимог стосовно конкретної професії.

З метою активізації ціннісного самоставлення юнаків психолог-консультант може запропонувати написання і обговорення міні-творів (теми: "Хто Я?", "Мій психологічний портрет", "Світ мого "Я"), метою яких є формування навичок самопізнання, позитивного самоставлення та самоприйняття; продовження висловлювань ("Мої позитивні сторони...", "Я поважаю себе за...", "Друзі вважають мене...", "Мені в собі подобається....", "Краще за завжди у мене виходить...), що сприяють поглибленню самоаналізу, усвідомленню власних позитивних якостей; інформаційних повідомлень (теми: "Самоповага", "Самооцінка", "Впевненість в собі"), які покликані привернути увагу до усвідомлення власної самоцінності; психомалюнків (теми: "Я в минулому", "Я зараз", "Я – реальне", "Я – ідеальне"), що сприяють активізації процесів самопізнання, саморозуміння та самоаналізу власного "Я".

Психологічне консультування з питань морального самовизначення юнацтва може здійснюватися з використанням методу моделювання життєвих ситуацій з метою розвитку в них автономної моралі та усвідомлення власних моральних переконань в критичних ситуаціях. Юнакам пропонується уявити себе учасниками життєвих подій і виявити можливі способи реагування на них. Наприклад: "Уяви, що ти йдеш темною вулицею і раптом чуєш відчайдушний крик про допомогу. Попередувуличний ліхтар. Ти підходиш ближче. Біля нього стоїть і плаче дівчина, в якої злодій вкрав гаманець. Твої дії. Чи будеш ти наздоганяти злочинця?".

Використання означених методів у консультуванні надає змогу опосередковано впливати на систему цінностей юнацтва, сприяти розвитку у них стійких моральних переконань. Важливим у процесі консультування є також обговорення і розкриття змісту таких моральних понять як добро і зло (Що таке добро? Що таке зло? Добро і зло як моральні антиподи); справедливість та несправедливість (Як боротися з несправедливістю? Справедливість і несправедливість); обов'язок (Обов'язок і бажання. Поняття обов'язку як усвідомлення системи вимог суспільства); відповідальність (Поняття відповідальності як якості особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з точки зору користі чи шкоди для суспільства); совість (Совість і самооцінка власної поведінки та вчинків) і сором (Поняття сорому як прояву совісті); честь і гідність (Поняття честі та гідності людини).

Важливо відмітити, що знання, отримані в процесі консультування, стають основою формування їх морального світогляду, моральних норм і принципів та виступають в якості критеріїв оцінки не лише поведінки оточуючих, а й власних вчинків. Поведінка, яка відповідає моральним нормам і правилам, має сприйматися юнаками як єдино можлива, і як така, що стає основою їх життєвих переконань та відображає саму сутність їх особистості.

Активізація морального світогляду та автономної моралі юнаків здійснюється психологом-консультантом в межах обговорення наступних тем: "Моральний вибір поведінки в проблемних ситуаціях", "Цінності життя", "Доброта", "Щастя та радість в нашому житті", метою яких є привернення їх уваги до усвідомлення власних моральних переконань; бесід (теми: "Обов'язок", "Совість", "Честь", "Гідність"), що покликані сприяти духовно-моральному розвитку їх особистості; вирішення моральних дилем (тематика: взаємини з друзями, знайомими, однокласниками), метою яких є формування в юнаків особистісних мотивів моральної поведінки у проблемних ситуаціях.

В процесі консультування юнаків з метою розвитку в них здатності до критичного аналізу власних моральних вчинків, психологу слід акцентувати увагу на через те, що безліч людей здійснювали дії, які залишали в їх душі неприємні відчуття чи за які їм соромно. Надалі в консультативній бесіді необхідно з'ясувати: "Через що так відбувалося в їх житті?" Адже нерідко причинами таких дій є внутрішні суперечності, які заважають робити так, як хочеться насправді, а поведінка всупереч своєму "Я" викликає внутрішній дискомфорт. Психолог має пояснити, що не слід одразу лякатись і думати про себе погано, оскільки відомою є істина – людина вчиться на помилках. А кожна помилка – це життєвий урок, через те сенс життя полягає в постійному самовдосконаленні, встановленні гармонії з довкіллям, у духовному збагаченні особистості.

Типовими запитами юнаків у консультативній практиці є питання, що стосуються сфери міжособистісного спілкування, особистісного зростання, дружби, кохання і закоханості, зниження емоційного напруження, налагодження взаємин з батьками.

Консультування у сфері оптимізації міжособистісних взаємин юнацтва пов'язане з виявленням причин психологічних труднощів у спілкуванні з однолітками, зокрема, реалізацією потреби в індивідуальній інтимній дружбі, розширенням сфери дружніх взаємостосунків. Психолог-консультант аналізує витоки означених проблем, допомагає виявити неусвідомлені внутрішні конфлікти, що нерідко зумовлені переживанням непотрібності, самотності, прагненням отримати емоційне тепло, розуміння та визнання власної значущості у середовищі однолітків.

Консультування юнаків із проблем чоловічо-жіночої дружби, кохання і закоханості полягає в змістовному аналізі психологом- консультантом разом із юнаками видів любові, болючих переживань зради, розчарування від стосунків з протилежною статтю, психологічних аспектів сексуальності, моделей чоловічої та жіночої поведінки у взаємостосунках.

Діяльність психолога-консультанта з питань особистісного розвитку пов'язана з подоланням почуття неповноцінності та вибором індивідуального життєвого шляху. З метою вирішення означених запитів в консультативній бесіді слід використовувати методи гештальту-терапії ("пустий стілець"), трансактного аналізу (актуалізація моделі поведінки "Дорослий"), тренінгові вправи з розвитку сензитивность комунікативних навичок, впевненості у собі, подолання соціальних страхів та внутрішньої тривоги і занепокоєності.

Консультування з нормалізації емоційних станів юнацтва покликане зменшити в них нервово-психічне напруження, пов'язане з неадекватністю самооцінки та рівня домагань, несформованістю світогляду, відсутністю пошуку конкретних життєвих цілей та устремлінь. В означеній ситуації психолог- консультант допомагає розібратися в мотивах поведінки юнаків та їх наслідках, подолати відчуття внутрішнього хаосу, самотності та порожнечі.

Консультування з питань налагодження взаємостосунків юнаків з батьками пов'язане з виробленням толерантного ставлення у вирішенні проблем та конфліктів стосовно задоволення власних матеріальних та побутових потреб, надмірної опіки чи авторитаризму, завищених вимог і очікувань. Консультативна допомога батькам полягає в через те, щоби допомогти їм переглянути та переосмислити свої уявлення про виховання, позбутися невиправданих та неефективних методів впливу, звільнитися від власних психологічних проблем, які заважають налагодити доброзичливі взаємини з юнаками. Індивідуальні консультації з батьками стосуються вирішення конфліктних ситуацій, особливостей емпатійного розуміння батьками поведінки юнаків, надання їм допомоги у побудові життєвих планів. Тренінги батьківської ефективності, партнерського спілкування, спрямовані на ознайомлення та навчання батьків основам сімейного виховання, надання допомоги у засвоєнні адекватних поведінкових реакцій на вчинки власних синів та доньок, поліпшення атмосфери сімейного спілкування. Доцільним є застосування у консультуванні елементів бібліотерапії, які сприятимуть поширенню знань про розв'язання проблем у вихованні через ідентифікацію з героями; використання техніки Т. Гордона "Я-повідомлення" з метою навчання батьків висловлювати власні негативні емоції, невдоволення та образи; ігрові вправи, спрямовані на ознайомлення батьків із ефективними методами спілкування з своїми дітьми.

Таким чином, допомога батькам покликана зменшити емоційне напруження, непорозуміння та конфлікти у стосунках з юнаками, активізувати творчий підхід до їх самовизначення та саморозвитку, забезпечити необхідні умови для подальшої успішної самореалізації та самоздійснення.

Підсумовуючи вище зазначене, ми з'ясували, що специфіка консультативної допомоги юнакам залежить від їх запиту, котрий зумовлює застосування психологом-консультантом певних напрямів консультативної практики залежно від виявленої проблеми. Точний вибір стратегії консультативної діяльності забезпечує більш глибинне вирішення існуючих їх життєвих негараздів. Так, допомога юнакам у пошуках шляхів виходу із депресивних станів та кризових ситуацій, що пов'язані з розвитком їх особистої відповідальності, почуттям власної гідності, здатності до встановлення і підтримки доброзичливих міжособистісних взаємин, перш за завжди, полягає у безумовному позитивному ставленні до них та емпатії. Психолог-консультант має ставити акцент на їх зверненні до власного внутрішнього світу, формуванні реалістичності очікувань стосовно себе та інших, переживанні ситуацій "тут і тепер", проявах власної унікальності. Найбільш важливі методи, що використовуються у роботі з юнаками: підбадьорювання стосовно життєвих негараздів та труднощів; вербалізація змісту травматичних переживань та їх відреагування; підсумування, послідовний аналіз та вироблення "нових" способів поведінки.

Звернення до психолога інколи зумовлене намаганням юнаків навчитися долати внутрішні конфлікти, що зазвичай пов'язані з почуттям тривоги, страхом смерті, протистоянням соціальній ізоляції, розвитком здатності до прийняття вольових рішень, навичок самодопомоги та реалізації життєвих вмінь. Метою консультування є допомога в усвідомленні ними власної відповідальності, внутрішньої свободи, потенціалу, унікальності. Найбільш дієвим у роботі з юнаками є активізація процесу їх самопізнання, акцентування на усвідомленні своєї унікальності; позбавлення від страхів і тривог; пошук сенсу життя; корекція непослідовних, суперечливих суджень, що заважають життєіснуванню.

В окремих ситуаціях допомога молодій людині може концентруватися на її бажанні позбутися психологічної залежності від значущих дорослих, референтних однолітків і стати внутрішньо вільною та незалежною. У цьому випадку консультант має актуалізувати усвідомлення юнаками самих себе, власних можливостей та тілесних відчуттів, емоційних переживань, нав'язливих думок та способів задоволення потреб. Допомога зосереджується на поглибленні саморозуміння, розвитку відповідальності, усвідомлені життєвих виборів, вирішенні психологічних проблем, що блокують особистісне зростання.

Глибині запити юнаків можуть стосуватися подолання ірраціональності мислення, стресогенних обставин та хибних звичок. Найбільш ефективним у консультативній бесіді є використання наступних методів: обговорення ірраціональних поглядів стосовно життєвих труднощів; аналіз раціонально- емотивного уявлення з метою зміни хибних когніцій; виконання дій, що викликають страх і тривогу та заважають в накресленні життєвих планів; самоаналіз власних світоглядних переконань та установок.

Життєві негаразди юнаків також можуть бути пов'язані із досягненням автономії, спонтанності, становленням позиції Дорослого, зміною життєвих сценаріїв та установок. Психолог- консультант у цьому випадку обговорює та узгоджує мету консультування, шляхи її досягнення, акцентує увагу на особистісних змінах і відповідальності. Найбільш доцільним є аналіз психологом ранніх спогадів юнаків, обговорення їх емоційних і поведінкових реакцій в "кризовий" період.

Іноді глибинні запити стосуються зміни неадаптивних способів поведінки (агресивність, тривожність). Психолог- консультант в окремих ситуаціях може виступати в ролі експерта, активізуючи зміни в їх думках і поведінці. Корекційний вплив у консультативній бесіді досягається за рахунок використання позитивних підкріплень та заохочень (акцент на діях і вчинках, що виявляють їх успішність у життєвих сферах); вправ на тілесне розслаблення та зняття стимулів, що викликають тривогу і емоційну напругу; прийняття відповідальності за власну поведінку і вчинки.

Активізація пошуків сенсу життєіснування юнаків пов'язана з розширенням самоусвідомлення ними провідних життєвих цінностей та виробленням навичок постановки цілей на майбутнє. Це може реалізуватися консультантом у ході інтерв'ювання: Чи задоволений ти своїм життям? Що в житті для тебе найдорожче? Чи є в тебе особисті плани? Які саме? Що в твоєму житті залежить від тебе? Чого ти домігся власними силами? Чого ти найбільше хочеш досягти у своєму житті? Від кого залежить здійснення твого бажання? Які з життєвих цінностей для тебе найважливіші: а) комфортні житлові умови; б) цікава робота; в) власне здоров'я; г) матеріальна забезпеченість; д) здоров'я близьких та рідних; е) надійні та доброзичливі друзі; є) створення власної родини; ж) навчання; з) власний бізнес. У через що полягає цінність твого життя: а) знайти кохання; б) мати надійних друзів; в) здобути цікаву професію; г) стати порядною та чесною людиною; д) бути корисним для суспільства; е) досягти матеріального добробуту; є) насолоджуватися життям; ж) створити сім'ю; з) зробити кар'єру.

Таким чином, завдання консультативної допомоги, що вирішуються психологом-консультантом у роботі з юнаками, пов'язані перш за завжди з їх самовизначенням в межах життєвого простору: соціальним, життєвим та професійним. Реалізація психологічної підтримки особистості юнацького віку спрямовується на розвиток позитивного ціннісного самоставлення, самоприйняття, вибір життєвого шляху, визначення власної системи цінностей, смислів, самоствердження у професійній діяльності та налагодження міжособистісних взаємин з дорослими і однолітками як своєї, так і протилежної статі.

← Предыдущая страница | Следующая страница →