Поделиться Поделиться

Передумови виникнення мислення у філо- та онтогенезі

Дозволяється виокремити щонайменше дві головні передумови, які приводять до виникнення мислення в процесі біологічної еволюції.

1. Розвиток дослідницької активності тварин. Такий тип діяльності виявляє себе у відносно нижчих тварин (пацюки), а в подальшому є головним вектором еволюції психіки у тваринному світі. У цілому у процесі еволюції борються поміж собою дві тенденції: 1) адаптивна (потреба у виживанні); 2) дослідницька (потреба в дослідженні середовища). Чим вище положення живої істоти на еволюційній драбині, тим більша роль дослідницької мотивації. Експерименти, в яких пацюки поміщалися в П-подібний лабіринт, в одному з відсіків якого знаходилося завжди, що задовольняло біологічну потребу тварини (їжа), в іншому - різноманітні предмети, які не мали до цього відношення, виявили, що пацюки розділилися на дві групи: „консерватори" (ті, що більше часу проводили в першому відсіку) і „дослідники" (більше знаходилися у другому відсіку). Якості поведінки, які відрізняють „дослідників" від „консерваторів": вони сміливіші (як відомо, страх припущує пізнавальну потребу, гальмує психічний розвиток); „дослідники" виявилися менш агресивними. До речі, потреба в нових враженнях - провідна потреба, яка спрямовує весь психічний розвиток дитини в онтогенезі. Зокрема в експериментах показано, що вже у віці 1 місяця в дитини виробляється не тільки умовний рефлекс на положення тіла (коли мати бере дитину на руки і притискує до себе, в неї виникають активні смоктальні рухи), проте така сама реакція виникає на мовний подразник. Наприклад, перед годуванням з'являлася дівчина, яка говорила „ку-ку", дитина нібито завмирала і прислухалася, а потім з'являлася звична реакція.

2. Поява практичного інтелекту, котрий є вершиною психічного розвитку тварин і котрий дає можливість відображати не тільки окремі якості об'єктів, цілісні предмети і предметні ситуації, а й динамічні міжпредметні відношення, які виступають переважно у вигляді наочних образів. Інтелектуальна психіка притаманна вищим тваринам, наприклад, вовкам, лисицям, ведмедям, дельфінам, собакам та особливо мавпам. Передумовами виникнення інтелекту в тварин є:

- екстраполяційний рефлекс (передбачення можливого переміщення предмета). Наприклад, собака, перебігаючи вулицю, враховує можливості руху по ній автомобілів (він ніби робить петлю); чи собака зіставляє швидкість свого руху зі швидкістю руху машини;

- можливості пошуку так званого „обхідного " шляху. Це дозволяється продемонструвати таким експериментом. У лабіринт із оргскла послідовно поміщають курку і собаку. У віконце перед тваринами розміщують приманку. Форма лабіринту така, що для того, щоби дістати приманку, треба здійснити обхідний шлях. Курка в цій ситуації клює скло, собака знаходить обхідний шлях, виходить з лабіринту і одержує приманку;

- використання знарядь, що вперше спостерігається у мавп, у яких передні кінцівки звільнені від функцій ходьби. Мавпа може з'єднати дві палиці разом для того, щоби дістати предмет, котрий її приваблює, чи їжу; вона ставить один на інший ряд ящиків, щоби за їх допомогою дістати підвішений до стелі плід.

Ознаками інтелектуальної поведінки є:

1) наявність паузи - тварина нібито розглядає ситуацію, орієнтуючись у середовищі;

2) наявність у поведінці простіших форм аналізу й узагальнення;

3) наявність у поведінці елементів вірогіднісного прогнозування (тварина нібито оцінює можливість досягнення мети);

4) активне використання минулого досвіду.

Усе це свідчить про те, що тварина здатна до інтелектуальної поведінки. Як відомо, інтелект забезпечує здатність до ефективної поведінки в ускладнених умовах.

Однією з головних передумов виникнення мислення в соціогенезі є праця- Праця передбачає спільну діяльність, а також виготовлення та використання знарядь. При спільній діяльності необхідне спілкування, при виготовленні знарядь - передача та закріплення досвіду. Усе це можливе тільки за допомогою мови як підґрунтя формального мислення, останнє виникає як нова форма відображення дійсності.

Головними чинниками розвитку мислення в онтогенезі є: 1) засвоєння суспільно-історичного досвіду; 2) залучення до різних видів діяльності. Роль цих чинників важко переоцінити, згадавши, наскільки низьким був рівень розвитку мислення у дітей Мауглі.

Мислення - це завжди використання знарядь (знак, комп'ютер, книги тощо). Найважливішим знаряддям думки є слово.

Для розвитку мислення необхідна наявність спеціальної соціальної ситуації, вплив іншої людини. Як відомо, покинуті діти (ті, що виховуються в дитячих будинках) різко відстають у розвитку. Особливе значення в розвитку мислення дитини належить матері, батьку, значущому іншому (вчителю тощо).

У цілому дозволяється виокремити три рівні детермінації індивідуального мислення:

1. Рівень людини як індивіда. Ідеться про біологічні та нейрофізіологічні основи мислення, тобто це своєрідне дозрівання мислення, що виявляється в підготовленості відповідних мозкових структур (лінія дозрівання).

2. Рівень людини як особистості. На перший план висувається соціокультурний вплив (лінія навчання). Велика роль у цьому плані відводиться шкільній освіті, особливо під час формування понятійного мислення.

3. Рівень людини як індивідуальності. Ідеться про формування індивідуального стилю мислення.

Максимальна зрілість мислення можлива при одночасній представленості всіх трьох рівнів.

← Предыдущая страница | Следующая страница →