Поделиться Поделиться

Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості

У період ранньої дорослості - від 20 до 40 років спостерігається фізичний розквіт людини, найбільший пік її активності, сили і витривалості.

У більшості чоловіків і жінок функціонування органів, швидкість реакцій, рухові навички досягають свого максимуму в проміжку поміж 20 і 30 роками.

Г. Крайг описує зміну основних показників фізичного розвитку починаючи з ранньої дорослості і закінчуючи 80- річним віком.

До таких показників Г. Крайг відносить: швидкість проходження нервового імпульсу, функцію нирок, функцію серцево-судинної системи, силу м'язів, корисний об'єм та життєву ємність легенів.

В 20-річному віці дані важливі показники досягають максимуму і дорівнюють 100 відсоткам. З 30 років починається поступове зниження рівня функціонування фізіологічних систем організму.

Варто зазначити, що зниження працездатності кожної з функцій організму відбувається неоднаково. Так, життєва ємність легенів відчутно зменшується з віком (20 років - 100%, 40 років - 74%, 60 років - 50 %, 80 років - 25%). А швидкість проходження нервового імпульсу в 20 років становить 100%, до 40 років практично не знижується, в 60 років становить 85 відсотків, а в 80 років дорівнює 78 відсотків.

Зниженню функціонування фізіологічних систем організму дозволяється запобігти, ведучи здоровий спосіб життя, займаючись спортом, уникаючи шкідливих для здоров'я звичок.

Фізичний розвиток в ранній дорослості веде за собою більш зрілі форми сексуальної поведінки і сексуальних стосунків, ніж у юності.

Період ранньої дорослості є сприятливим для народження дітей. Вагітність у жінки 20-25 років призводить до меншої витрати енергетичних резервів організму, ніж у жінки, вік якої близько 40 років. Молода жінка швидше відновлюється після пологів.

В середньому віці (40-60 років) змінюються сенсорні функції людини. Близько 50 років починає знижуватись гострота зору, змінюється структура сенсорних полів (особливо поля зору). Слух погіршується. Спостерігається певна послідовність в обмеженні і зниженні слухової чутливості: спочатку виникають труднощі > відчутті високих частот, потім середніх і тільки в пізніші роки - низьких.

Смакова, нюхова та больова чутливість знижується більш плавно і не так помітно, як зір і слух. Не змінюється чутливість до температурних коливань.

Психомоторні реакції та сенсорні навички також змінюються. В період дорослості збільшення часу реакції практично не відбувається, а прискорюється уже в роки старості. Рухові навички можуть погіршуватись, проте завдяки постійним тренуванням та досвіду вони можуть залишатися незмінними. В середньому віці стає важче засвоювати нові навички.

В період середньої дорослості відбуваються зміни структури і функцій внутрішніх органів і систем організму. Після 50 років уповільнюється функціонування нервової системи. Скелет втрачає свою гнучкість і дещо стискається. Шкіра і м'язи поступово втрачають еластичність, в деяких частинах тіла починає накопичуватися підшкірний жир. Коронарні судини звужуються на одну третину в порівнянні з молодим віком, кількість крові, якому перекачує серце, знижується на 8 відсотків кожні 10 років періоду дорослості. Об'єм легень також зменшується. У жінок у віці від 48 до 51 року, як правило, настає менопауза. Це може бути для жінки найбільш драматичною морфо-функціональною зміною, що може повести за собою різні фізичні і психологічні наслідки. Менопауза супроводжується фізичними симптомами і інтенсивними емоційними реакціями. У жінок після 50 років інтенсивно зменшується кісткова маса - це обумовлено недостатністю в організмі естрогену, через те переломи кісток трапляються в 6-10 разів частіше, ніж у чоловіків. До настання менопаузи жінки меншою мірою, ніж чоловіки схильні до серцево-судинних захворювань, а після настання менопаузи ризик хвороби серця зростає.

В середньому віці у чоловіків також відбувається певні зміни у здоров'ї, викликані фізіологічними факторами, такими як поступове зменшення рівня андрогенів. Часто чоловіки не відчувають змін у здоров'ї, проте скаржаться на нервозність, невпевненість, пригніченість, втомлюваність. Дані явища можуть деякою мірою бути зумовлені зміною рівня гормонів, проте за своїм походженням вони більш психологічного спрямування (невдоволення, труднощі на роботі, завантаженість сімейними обов'язками і проблемами, негаразди у стосунках з дружиною та інше).

Пізня дорослість (починаючи з 60 років) характеризується процесом старіння. Проте не всі органи і системи організму старіють одночасно. Даний процес для більшості з них починається в ранній і середній дорослості. А так як системи організму людини мають значні резерви, то процеси старіння можуть проявляти себе тільки в пізній дорослості, тобто коли людині більше 70 років.

В пізній дорослості знижується працездатність всього організму людини, послаблюється сенсорика. На даний процес впливає спосіб життя людини, хвороби, життєві негаразди. Проте люди похилого віку, які ведуть активний спосіб життя, підтримують фізичну форму, не мають яскраво виражених ознак старіння. Старики не є однорідною групою, а розділяються на декілька підгруп : від тих .активних, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, до тих, хто можливо страждає від хвороб і потребує догляду.

В пізній дорослості відбуваються зміни у зовнішності людини. Шкіра обличчя стає сухою і тонкою, на ній з'являються зморшки, через те що втрачається підшкірна жирова тканина, в тканинах організму зменшується вміст рідини. Волосся стає зовсім сивим. Змінюються осанка, з'являються сутулість, в результаті зневоднення організму суглоби тверднуть, можуть часто тріскатися дрібні кровоносні судини, утворюючи крововиливи.

Органи відчуттів людини - слух, зір, смак, нюх - поступово слабнуть, проте характер і ступінь їх послаблення можуть значно різнитися. З віком, як ми вже вказували, погіршується слухова чутливість до високих .тонів (4 000 - 16 000 Гц), причому спади чергуються з моментами підйому. В діапазоні середніх частот погіршення чутливості відбувається незначною мірою, через те в період від 20 до 60 років мовні звуки сприймаються досить чітко. А ось низькочастотні звуки (32 - 200 Гц) - шуми (шорохи) в пізньому онтогенезі зберігають своє сигнальне значення. Недочування змінює поведінку старої людини, деякі з них здаються неуважними, погано мислячими, проте насправді вони погано чують, через те і не реагують адекватно.

Зниження кольорової чутливості з 28 до 80 років відбувається неоднаково. За даними А.Сміта, чутливість до жовтого кольору після 50 років не змінюється, а до зеленого знижується поступово. З віком значно послаблюється сенсорна реакція на червоний і синій кольори. Зберігається (до 70 років) окомірна функція і сенсорне поле зору. У старих людей знижується гострота зору, що утруднює здатність розрізняти дрібні деталі. Поступово втрачається еластичність кришталика, змінюється його структура, що веде до помутніння кришталика і до катаракти.

Смакові відчуття в старості майже не змінюються. Люди добре відчувають солодке, проте чутливість до гіркого дещо знижується. Старі люди відчувають деякі складнощі у визначенні окремих компонентів у їжі. Це викликано тим, що у них в більшій мірі ослаблений нюх. Нюх погіршується досить помітно.

В процесі старіння зменшується м'язова маса людського організму, через те зменшується сила і витривалість, старі люди не витримують тривалого фізичного чи нервового навантаження.

В старості люди нижчі на 3-5 см, ніж були в молоді роки, бо міжхребтові диски стискаються, змінюється осанка, відбувається демінералізація кісток, через те що вони втрачають кальцій. Кості стають порожнистими, крихкими, неміцними; їх пористість призводить до того, що вони легко ламаються і довго зростаються (даний стан називається остеопорозом). Старі жінки більше страждають остеопорозом, через те що у них після менопаузи у крові знижується рівень естрогенів.

М'язи функціонують гірше, бо вони не отримують через кров достатню кількість поживних речовин, з них недостатньо виводяться продукти розпаду. Кровоносні судини менш еластичні, їм властиве закупорення.

Серце - це теж м'яз і в старості воно має ті ж недоліки, що і м'язи взагалі. Робота серця залежить від роботи серцево-судинної системи, яка з часом теж старіє. В результаті знижується максимальний кровоток до серця і від нього, серце після кожного скорочення довше відновлюється, таким чином навантаження на серцевий м'яз збільшується. В старості здатність легень до газообміну знижується.

В пізній дорослості вироблення антитіл імунною системою починає спадати, через те старі люди менше захищені від інфекційних хвороб та мікроорганізмів.

В результаті спеціалізованої дії закону гетерохронності довго зберігається і покращується робота одних систем організму і паралельно різними темпами відбувається інволюція інших систем.

Так, зміни в стовбурі мозку більш значимі і істотні, ніж в мозжечку в обох півкулях. Чим складніша нервова структура у людини, тим більше у неї можливості для збереження.

В період пізньої дорослості відбувається послаблення процесів збудження і гальмування, особливо внутрішнього гальмування. У старих людей найбільше зберігається оборонний умовний рефлекс у порівнянні з харчовим.

В період пізньої дорослості відбувається пристосування організму людини до нових умов життєдіяльності, різними способами підвищується біологічна активність структур організму, мобілізуються його резервні можливості. Поряд з послабленням інтенсивності окислювальних процесів, активізується резервний шлях генерації енергії - гліколіз (процес розщеплення вуглеводів), росте активність багатьох ферментів.

Поряд з відкладанням жирів, солей відбувається накопичення пігменту ліпофусцину, котрий має високу швидкість споживання кисню. Також збільшується кількість ядер в клітинах печінки, нирок, серця, скелетних м'язів нервової системи - це призводить до покращення обмінних процесів. Тільки в старості з'являються великі мітохондрії, які є основними механізмами акумуляції енергії.

Таким чином, в період старіння відбувається подолання деструктивних явищ в організмі людини за рахунок підвищення активності різних структур організму шляхом резервування, інтенсифікації, компенсації, а також формування якісних утворень, які зберігають працездатність людини. Чималий вклад в особисту активність людина вносить сама. Вивчення гіподинамії показало багатогранні зв'язки рухового апарату людини з різними системами організму. Коли вести малорухливий спосіб життя, то порушується кровопостачання мозку і серця, в органах спостерігаються локальні деструкції, кисневе голодування, знижується інтенсивність окислювальних процесів в серці і скелетних м'язах. Явище гіподинамії може призвести до виникнення багатьох хвороб: сколіоз, остеопороз, стискання дисків і т. ін.

Коли людина перестає виконувати певні фізичні дії, то вона поступово втрачає здатність діяти, а головний мозок ніби пристосовується до втрати певної активності і "викреслює" її, усвідомлення людиною того, як відбувається дана дія, ніби втрачається, зникає. Явище, що пов'язане з негараздами у чуттєво-руховій системі має назву сенсорно-моторної амнезії. Тільки за допомогою спеціальних вправ, постійної фізичної активності людини дозволяється запобігти появі сенсорно-моторної амнезії.

Важливу роль у цьому віці відіграє особистісний фактор, свідома регуляція поведінки людиною, дотримання здорового способу життя.

← Предыдущая страница | Следующая страница →