Поделиться Поделиться

Статевий потяг і статеве бажання

Процеси, які відбуваються в мозку, можуть генерувати сексуальний потяг, стимулювати сексуальну поведінку. Мимовільний наплив сексуальних думок, фантазій чи сплесків сексуальної активності за відсутності сексуальної стимуляції є свідченням центрального походження сексуального потягу. Сексуальні думки та фантазії дозволяється викликати свідомо, а також стимулювати сексуальну активність. Сексуальний потяг може бути наслідком дії стимулів, які виникли на основі певних почуттів. Для сексуального збудження іноді достатньо прослухати сексуально стимулювальні мелодії, переглянути сексуальні ілюстрації тощо. Таке сприйняття й інтерпретування образів, мелодій залежать від порівняння їх із попередніми сексуальними стимулами чи сексуальною активністю.

Статевий потяг є складним, багатокомпонентним явищем, спонукальною основою і програмою статевої поведінки, а також стимулом до її реалізації. Кожен компонент статевого потягу виявляється в певних компонентах статевої поведінки.

Стосовно сексуального потягу часто використовують термін "лібідо" (лат. libido - бажання). Запровадив даний термін 3. Фройд на позначення енергії сексуальних інстинктів, сили статевого потягу. У деяких дослідженнях поняття "сексуальний потяг", "сексуальне бажання", "сексуальний інтерес", "сексуальний апетит" використовують як синоніми. Однак сексуальний потяг і сексуальне бажання не одне й те саме.

Сексуальний потяг - рушійна сила сексуальної поведінки, яка набуває всіх форм сексуального прояву (мастурбація, фантазі!, міжособистісні сексуальні відносини та ін.).

Індивід може мати недостатнє бажання сексуальних взаємин із партнером, проте при цьому мати сильний сексуальний потяг, котрий виявляється у мастурбації чи сексуальних діях з іншим партнером.

Сексуальне бажання - зосереджений сексуальний потяг.

На відсутність бажання впливають сексуальні взаємини, культурні і релігійні табу. Даний вплив починається в дитинстві і триває завжди життя.

У структурі статевого потягу виокремлюють такі функціональні компоненти:

1) енергетичний. Він має вроджений характер і забезпечується роботою глибинних структур головного мозку і периферійних залоз внутрішньої секреції. Даний компонент лібідо формується в ембріональному періоді розвитку, виявляється в нормі також в пубертатний період, а закінчується згасанням статевого інтересу. Енергетичний компонент потягу забезпечує пробудження і розвиток статевого інстинкту, наявність і ступінь прояву всіх специфічних сексуальних феноменів;

2) селективний (лат. selectus - вибраний). Із ним пов'язаний вибір об'єкта статевого потягу, що виявляється у різних формах сексуальної поведінки;

3) періодичність піднесення та спадання лібідо. Посилення чи ослаблення потягу може вимірюватися днями чи тижнями. Усе залежить від накопичення еякуляту і механічного тиску його на нервові закінчення в стінках резервуарів (чи від рівня гіперемії органів малого таза - у жінок), що посилює статеве збудження. Викидання еякуляту знижує даний тиск і зменшує інтенсивність лібідо. Коли секрет не виводиться з передміхурової залози, він усмоктується в кров і посилює діяльність сім'яників у період підвищеної статевої активності чи знижує їх тонус у періоди статевого утримання.

Сексологи орієнтуються на запропоновану німецьким сексологом А. Моллем схему розвитку статевого потягу, у якій виокремлено три фази: нейтральну (раннє дитинство); недиференційованого потягу (підлітковий і частково юнацький вік); диференційованого потягу (дорослі). Фазу недиференційованого потягу А. Молль обґрунтував на основі спостережень за виникненням ерекції у підлітків при боротьбі, іграх тощо.

За іншими підходами, розрізняють такі головні стадії формування статевого потягу:

а) понятійна, що починається від усвідомлення дитиною існування двох різних статей, статевої диференціації поведінки (наприклад, у грі "доньки-матері");

б) романтична (платонічна), яка виявляється в прагненні привернути до себе увагу, сподобатися, появі еротичних фантазій, ідеалів першого кохання. У дівчат вона може тривати довше, ніж у юнаків. Головне її значення - поява прагнення до справжнього людського кохання;

в) еротична, що формується при виникненні прагнення до ніжності, пестощів (тактильних, вербальних), виявляється з першим коханням, у залицяннях до представників протилежної статі, танцях, супроводжується хвилюючим інтересом до еротичних ситуацій у кіно, літературі тощо. Фантазії набувають більш чуттєвого характеру. Ця стадія більше притаманна жіночій сексуальності;

г) рання сексуальність, яка характеризується появою вибіркового інтересу до сексуальної тематики, спонтанними ерекціями, нічними полюціями (у юнаків), мастурбаційними ексцесами;

ґ) зріла сексуальність, на якій відбувається поєднання еротичного та сексуально-чутливого елементів лібідо із системою морально-етичних цінностей особистості. Настання її засвідчують контроль людини над своєю сексуальною поведінкою, здатність придушувати сексуальні бажання, що не відповідають морально-етичним установкам. У жінок ця стадія проявляється переважно після початку регулярного статевого життя, характеризується прагненням до близькості, здатністю переживати оргазм.

Більшості жінок притаманні циклічні коливання інтенсивності статевого потягу. Це явище А.-Ч. Кінзі пов'язував із фазою менструального циклу (гормональний фон), а В.-Х. Мастере і В. Джонсон - із психічним станом жінки.

Похожие статьи