Поделиться Поделиться

Як привернути увагу оточуючих.

Увага — це ще один спосіб підвищити самооцінку оточуючих. Як ми приваблюємо та утримуємо увагу інших людей?,— відомо, що ми звертаємо увагу на те, що цінуємо. Та завжди ігноруємо те, що не цінуємо. Увага, яку ми отримуємо характеризує нас як особистість. Чим більше уваги ми приділяємо іншим людям, — тим більше ми підтверджуємо їм те, що вважаємо їх цінними та значимими. Ніщо не може передати цю ідею як Увага. В усіх нас були випадки, коли наш співрозмовник відвертався від нас, не звертав уваги на наші слова, — це робило нас роздратованими, ображеними, а іноді навіть грубими і жорстокими. Це ж стосується і інших людей, коли ми з ними спілкуємося, але не приділяємо їм достатньої уваги, не слухаємо.

По перше Увага проявляється, коли ми слухаємо людину. Як сказав один мудрець : Бог дав людині два вуха і один рот, — відповідно слухати треба в два рази більше, ніж говорити. Слухаючи інших людей, ми повідомляємо, що вважаємо їх значимими і важливими для нас.

Коли ми слухаємо, то відбуваються 3 важливих речі:

a) Коли ми уважно слухаємо, то формується довіра між людьми . Можливо немає більш ефективного методу побудувати довіру, ніж просто уважно слухати, не відволікаючись. Також відомо, що люди яких ми кохаємо, якими захоплюємося і поважаємо — це люди, які завжди нас уважно слухають, коли нам треба висловити свою думку чи просто поговорити.

b) Також відомо, що уважне слухання розвиває характертого, хто слухає. Так як активне, цілеспрямоване слухання вимагає самодисципліни. Наш мозок може сприйняти 450-500 слів за хвилину, коли в середньому людина розмовляє зі швидкістю 200-250 слів за хвилину,тому ми можемо обдумувати почуття, у нас є для цього час. Якщо ми цілеспрямовано не концентруємося на тому, що нам говорять, то автоматично почнемо думати про щось інше, і прослухаємо головну ідею, яку намагається передати співрозмовник. Отже, чим сильніше ми будемо намагатися вислухати іншу людину, тим більше допоможемо собі сформувати твердість характеру і самодисципліну.

c) І на кінець вислуховування допомагає тому, кого ми слухаємо підвищити рівень самоповаги . Коли Вас не перебиваючи і уважно вислухають, то рівень вашої поваги до себе зростає як ртуть у термометрі у гарячий день. Чим уважніше ми слухаємо інших людей, — тим більш значимими і цінними вони себе почувають. І відповідно ми більше подобаємося співрозмовнику. Пам’ятайте : чим приємніше і комфортніше людина почуває себе поруч із нами, тим приємніше і нам. Багато спеціалістів з продажу заробили купу грошей, тому, що просто були добрими слухачами в розмовах з клієнтами і потенційними клієнтами.

Отже, як відбувається активне слухання :

a) Слідслухати уважно, повернувши корпус до співрозмовника, нахилитися вперед, повністю сконцентруйтеся на предметі розмови, не відволікайтеся на інші речі.

b) По друге — зробіть паузу перед тим, як відповісти . Це дуже цінна якість особистості, яка проявляється в умінні розмовляти. Відповідаючи після паузи ми бажаємо переконатися, що співрозмовник закінчив думку та даємо людині можливість зрозуміти, що ми детально обдумали сказане. Крім того відповідаючи через 3-5 секунд ми з’ясуємо, що ясніше сприймаємо суть сказаного. Таким чином, якщо бажаєте стати гарним слухачем — робіть паузу перед відповіддю.

c) Ще один компонент активного слухання — зворотній зв’язок. Щойно Ви вислухали співрозмовника і помітили подвійний зміст в словах, чи Вам не все зрозуміло, просто попросіть його уточнити. Співрозмовник буде радий ще раз пояснити свою ідею, він відчує, що Ви сприймаєте його серйозно, слухаєте уважно і з повагою. Тільки після того як Ви переконалися, що ідею зрозуміли правильно - можете відповідати. Я часто перепитую співрозмовника, прошу уточнити думку, щоб зрозуміти, що дійсно він має на увазі і повірте це завжди допомагає при розмові. Часто люди схильні говорити, не до кінця усвідомлюючи, що вони говорять, але якщо Ви перепитаєте, попросите уточнити, то в них з’явиться можливість ще раз обдумати і виразити ідею по іншому так, що вона стане яснішою. Якщо особисто я не розумію, що людина має на увазі, то в мене виникає відчуття що я помилився і не слухаю людину так, як слід.

d) По четверте — Відкриті запитання. Ставте співрозмовнику відкриті запитання, давши йому повніше висловити думку. Найкращі запитання в активному слуханні — це що, хто, де, коли, чому, який і т.д. Так, наприклад, Редіард Кіплінг називав ці запитання своїми наймудрішими помічниками. Постійно їх ставте, отримуйте розгорнуті відповіді, доведіть співрозмовнику, що Вам дійсно цікаво…

Таким чином, ці методи підвищення самооцінки оточуючих стануть дуже ефективними, якщо переростуть у Вашу постійну звичку. Пам’ятайте правило Бумеранга : будь-яка дія чи емоція направлена на іншу людину, повернеться до нас із подвійною силою. Іншими словами все, що ми говоримо іншій людині, чи те як ми до неї ставимось — повертається до нас із подвійною силою . Бумеранг завжди кидаємо ми і як писав Шекспір : «аромат рози завжди залишається в руці, яка її протягнула…», тому від Вас залежить, який аромат залишиться у вашій руці.

Сексуальні стосунки (як подолати труднощі в сім’ї).

Відсутність обов’язків – це сигнал, що ти не варта того, щоб я брав на себе відповідальність, через страх незахищеності та слабкість.

Прагнення змінити партнера – це приниження, припущення, що Ваш партнер Вас не гідний і що його слід змінити.

3. Ревнощі – показник низької самооцінки (я не гідний кохання : цілі + пряме кодування).

Жалість до себе – це не щирі почуття та одна із самих негативних емоцій, як правило не адекватна дійсності.

Негативні очікування (їх особливість – вони завжди збуваються). Очікуйте від коханих людей тільки позитиву, підтримайте їх віру в себе. Доведіть, що очікуєте від стосунків тільки найкращого.

6. Несумісність людей – всі люди різні ( страх визнати невдалий вибір). Це як дощ з неба, тільки діти нещасні, а можуть були ще більш нещасні…

Ціль будь-якого союзу — бути більш щасливими, Успішними, вільними, впевненішими ніж поза цим союзом. Ми вступаємо в союз, щоб покращити, а не погіршити якість свого життя. Якщо стосунки неможливо врегулювати, то їх слід припинити.

1. До проблем, які виникають між чоловіками та жінками відносятьВідсутність обов’язків, яка виникає коли хтось із подружжя не бажає повністю взяти на себе відповідальність перед партнером. Зазвичай такі стосунки характеризуються тим, що партнери ніби ставлять один одному умови: я зроблю це, якщо ти зробиш те. Це стосунки баш на баш, коли партнери очікують рівно стільки, скільки дають. Вони як правило ділять витрати порівну, комуналку, пальне, рахунки. Відсутність обов’язків посилає дуже потужний негативний сигнал іншому партнеру і сприймається як «ти не варта того, щоб я зв’язував себе обов’язками перед тобою». Подолати це можна прийнявши відповідне рішення перед партнером та шлюбом. Таке рішення не повинно бути результатом розмови з партнером, воно не повинно обговорюватись. Таке рішення приймається на самоті. Ви ніби обіцяєте собі. Щоб не трапилося у мене є обов’язки, шлюб для мене дуже важливий, він є для мене пріоритетом. Якщо у партнерів є проблема відсутності обов’язків та один з них вирішує взяти на себе обов’язки перед іншим, то може відбутися 3 речі : по першевони не можуть цього зробити, тому що не достатньо цінують стосунки, по друге , якщо один партнер візьме на себе обов’язки, то може з’ясувати, що інший партнер не готовий взяти на себе обов’язки, так як не цінує стосунків, але може відбутися і третє— другий партнер теж може знайти в собі сміливість і прийняти рішення взяти на себе обов’язки перед стосунками. Іноді, партнери не наважуються взяти на себе обов’язки,— так як бояться стати більш слабкими, відчути себе не захищеними. Але часто, якщо один з партнерів вирішує взяти на себе обов’язки, то це стимулює другого партнера на подібний вчинок. Але тим не менше трансформація стосунків є тривала процедура, яка супроводжується стресовими ситуаціями та психологічними навантаженнями. Свого роду показником, відсутності обов’язків є шлюбний контракт. Один із моїх товаришів, який працює адвокатом сказав, що 99% шлюбів основаних на контракті розпадаються через 3 роки. Шлюб по домовленості, де прописані всі права та обов’язки – є свідченням того, що ні один із партнерів щиро не вірить, що шлюб буде Успішним.

2. Ще одна проблема типова для спілкування чоловіків і жінок — це прагнення змінити партнера, чи очікування, що він зміниться. Немає гіршого в стосунках ніж припущення, що ваш партнер Вас не гідний і його треба змінити. Часто коли ми намагаємося когось змінити, то зустрічаємо потужний опір, люди відмовляються, всіляко нам протидіють і навіть якщо вони таємно бажають щось в собі змінити, то вони не стануть цього робити, так як на них тиснуть. Так, коли ми наполягаємо, що людині необхідно змінитися, — то ми стимулюємо страх бути відторгнутим. Ми натякаємо людині, що вона для нас не достатньо хороша, не гідна нас і буде такою до тих пір, поки не зміниться. Ми можемо звільнити стосунки від напруги і стресу просто прийнявши партнера таким, яким він є, без вимоги щось змінити. У гармонійних стосунках між партнерами діє принцип «Що бачиш,— те і отримуєш!», тобто партнер не зміниться, якщо сам щиро цього не забажає. Примусити його це зробити є неможливо і шкідливо. Якщо людина не побажає сама змінитися, стати більш дисциплінованою, то ніхто цього зробити не зможе. Вибір простий : прийняти людину такою, якою вона є, або не приймати зовсім. Всі спроби змінити людину викличуть у неї відторгнення та неприязнь, призведуть до стресу.

3. Ревнощі. Це наступна проблема, яка завжди є показником низької самооцінки людини, яка ревнує. Ревнощі не мають відношення до іншого партнера. Той, хто ревнує думає таким чином : «я не достатньо хороший, щоб хтось мене по справжньому любив». Щоб подолати ревнощі слід ставити цілі, які важливі для Вас, працювати над підвищенням своєї самооцінки. Слід також використовувати метод прямого кодування : я собі подобаюся, я собою задоволений. Зробіть так, щоб Ви отримували задоволення від того, чим займаєтеся, щоб Ви відчували, що ваша діяльність цінна. Люди з високим рівнем самооцінки та самоповаги не почувають ревнощів. Вони впевнені у своїй цінності та значимості, хоча б для себе. Незалежно від поведінки інших людей, люди які ревнують завжди страждають низькою самооцінкою, тому основне вирішення проблеми — підняти її.

4. Проблеми в стосунках також трапляються по причині Жалості до себе. Коли людина постійно жаліє себе за те, що їй хтось зробив чи не виконав. Жалість до себе – це набутий досвід. Ми навчаємося як себе жаліти від батьків, постійно спостерігаючи за ними в дитинстві. Пізніше, коли ми намагаємося побудувати стосунки, жалість до себе є чудовим способом звинуватити партнера (для маніпуляції), що він постійно Вас принижує і підводить. Жалість до себе також виникає із низької самооцінки. Ліки від неї такі ж, як і від ревнощів : працювати над підвищенням власного рівня самооцінки, прийняти себе як цінну особистість, поставити перед собою ціль і намагатися її досягнути. Слід пам’ятати, що Жалість до себе – це самі нещирі почуття, одна із самих негативних емоцій, які людина може переживати. Вона, як правило, не відповідає дійсності і породжена нашою свідомістю.

5. Негативні очікування.По закону, очікування, як ми пам’ятаємо, чи вони позитивні, чи негативні, — вони завжди збуваються. Якщо ми постійно засуджуємо партнера, з намірами зробити щось, що нас розчарує, то ми можемо бути впевнені, наші очікування точно збудуться. Основне правило стосунків – це завжди очікувати тільки найкращого від дружини чи партнера . Найкращим та найдорожчим подарунком буде оце очікування тільки найкращого. Дайте їм зрозуміти, як Ви в них вірите, підтримайте їх віру в себе, хваліть їх вчинки, словом і ділом доведіть, що очікуєте від них тільки найкращого. І ці очікування неодмінно збудуться, ймовірніше за інші.

6. Багато стосунків страждають від несумісності партнерів. Несумісність виникає по цілому ряду причин. По перше, так як всі люди різні. Іноді, коли люди зустрічаються, їм здається, що між ними багато спільного, але коли знайомляться ближче, то з’ясовують, що в них більше відмінностей, ніж спільних звичок, думок, цінностей. Вони розуміють, що не є сумісними, але багато людей продовжують триматися за стосунки, незважаючи на несумісність. Вони можуть прожити багато часу разом незважаючи на відмінності в цінностях, переконаннях, вони намагаються зберегти стосунки через страх визнати свою невдачу. У своїй свідомості вони зізнаються у невдачі, але рік за роком продовжують утримувати союз в якому відчувають себе нещасними та пригніченими. Але в принципі, якщо стосунки не складаються по причині несумісності, то ніхто не винний. Ніхто не помилився, — вони просто не сумісні, просто в них немає нічого спільного. По статистиці люди розуміють, що несумісні коли їм чуть менше, чи чуть більше 30 років — в цей час і відбувається основний відсоток розлучень. Це можна пояснити тим, що в цьому віці більшість із нас намагаються з’ясувати Хто ми і чого бажаємо від життя. Саме в цей час поглянувши на партнера ми розчаровуємося, переконуючись у відсутності будь-чого спільного. Роки змінили нас і з’явилися нові смаки, нові бажання, різні знайомі і професії. Найкраще, що пара може зробити, усвідомивши відсутність спільних інтересів, відсутність кохання, — словом повну несумісність, — це просто розлучитися. Не звинувачувати один одного, а просто визнати, що таке буває. Це як дощ з неба з яким нічого не зробиш. Багато людей запитують як вчинити з дітьми, і відповідь така : найжорстокіше по відношенню до дітей – це виховувати їх у сім’ї де немає кохання. Ніщо так не травмує психіку дитини, як сім’я де батьки не кохають один одного. Багато випадків показують, що діти відчувають себе нещасними в атмосфері схожій на концентраційний табір. — Пам’ятайте, що ціль союзу – бути більш щасливими, Успішними, вільними, відчувати себе більш впевненими, ніж поза цим союзом. Ми вступаємо в стосунки, що б покращити, а не погіршити якість свого життя. Якщо ж ми розуміємо, що в союзі ми відчуваємо себе скованими, нещасними, більш вразливими, ніж до нього, — то це тривожний знак. Це може означати, що ми не сумісні. В даному випадку, якщо стосунки так і не вдається врегулювати, то їх краще зупинити. Пізніше Ви зрозумієте, що прийняли вірне рішення. Головною ціллю людини повинна бути реалізація її повного потенціалу, і все, що ми робимо повинно співпадати із цією ціллю. Ми повинні запитати себе Чи допомагає мені цей союз, чи ця професія стати ким я хотів, реалізувати всі свої ресурси, — якщо ні, то слід задуматися яка моя основна ціль?

← Предыдущая страница | Следующая страница →