Поделиться Поделиться

Білет 51. Довільне запам’ятовування та його продуктивність

Для повного засвоєння і відтворення знань, умінь, навичок необхідним є довільне запам'ятовування. Цей процес пов'язаний з постановкою суб'єктом мнемічної цілі запам'ятати, завчити і зберегти певний обсяг матеріалу для наступного відтворення у формі словесних звітів чи вмінь, навичок у діяльності. У зв'язку з тим що довільне запам'ятовування включає специфічну мнемічну мету і залучаються спеціальні прийоми, його прийнято вважати самостійною "мнемічною дією". Водночас мимовільне запам'ятовування є результатом немнемічної діяльності (навчання, гри, праці).

Умови успішного довільного запам’ятовування:

· бадьорий стан нервової системи;

· достатня кількість кисню у приміщенні;активність сприймання матеріалу;

· залучення якомога більшої кількості аналізаторів до засвоєння матеріалу (зорового, слухового, рухового);

· чітка постановка мети запам’ятання (диференціація мнемічних завдань, тобто визначення того, який матеріал яким чином потрібно запам’ятовувати: визначення, правила, теореми запам’ятовувати дослівно;

· характеристику властивостей певних об’єктів – близько до тексту; конкретні приклади – в загальних рисах);

· мотиви, які спонукають до запам’ятання матеріалу (якщо людина усвідомлює, що певний матеріал дуже важливий і значимий для неї, вона буде проявляти значно більшу активність при його запам’ятанні);установка на запам’ятання матеріалу (якщо людина дає собі установку запам’ятати матеріал на тривалий проміжок часу, то цей матеріал набагато міцніше запам’ятовується і значно повільніше забувається);

· раціональні прийоми смислового запам’ятання матеріалу:

· розподіл матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць як опорних пунктів для запам’ятання;

· використання порівняння як прийому логічного запам’ятання матеріалу;

· складання плану матеріалу, який запам’ятовується;

· розуміння матеріалу – необхідна умова його логічного, усвідомленого запам’ятання;

· опора логічної роботи над матеріалом на образні зв’язки;

· активна розумова робота над матеріалом, його узагальнення, класифікація та систематизація;

· чергування запам’ятання матеріалу з його частковим відтворенням, яке виступає у формі переказу самому собі змісту, який запам’ятався.

Ефективність довільного запам'ятовування залежить також від повторення - неодноразового відтворення матеріалу, та заучування - багаторазового повторювання. Навчальний матеріал, який вимагає багаторазових повторень, можна запам'ятовувати трьома способами: за частинами - частковий спосіб; весь одразу - цілісний; і весь, і за частинами - комбінований.

Найраціональнішим є комбінований спосіб заучування, а найменш раціональним - частковий. При частковому способі відсутня орієнтація на загальний зміст цілого, тому окремі його частини заучують ізольовано одна від одної. При комбінованому способі матеріал заучують у такому порядку: спочатку осмислюють, усвідомлюють увесь матеріал загалом, у процесі чого в ньому вирізняють окремі частини, потім заучують окремі частини, особливо важчі, нарешті матеріал знову повторюють загалом. Таким чином, комбінований спосіб зберігає позитивні риси цілісного способу і мінімізує недоліки часткового.

Ефективність цього запам'ятовування залежить від здатності індивіда до швидкого, точного й тривалого запам'ятовування; від його віку; ставлення до матеріалу, значущості для нього завдання, що вимагає запам'ятовування; особливостей матеріалу. Експерименти, проведені з дошкільниками, довели, що запам'ятовування, зумовлене грою - провідною діяльністю цього віку, - перевершує за продуктивністю всі інші мотиви.

Активність запам'ятовування підвищаться відтворенням, яке є у формі переказування самому собі змісту того, що запам'ятовується. Але до цього засобу треба звертатися тільки після попереднього осмислення, усвідомлення матеріалу. Відтворення поліпшує розуміння, особливо тоді, коли ми намагаємося переказувати зміст "своїми словами".

Другу групу способів довільного запам'ятовування - мнемічні, використовують у тих випадках, коли змістові знання про внутрішню структуру матеріалу відсутні або їх важко виявити. Розглянемо кілька мнемонічних способів цього запам'ятовування.

o Утворення смислових фраз і початкових букв інформації, що запам'ятовується.

o Ритмізація - переведення інформації у вірші, пісеньки, у рядки, пов'язані певним ритмом чи римою.

o Запам'ятовування довгих термінів за допомогою асоціювання зі звучними словами.

o Шукання яскравих, незвичайних образів, картинок, малюнків, які за "методом зв'язування" поєднують з інформацією, яку потрібно запам'ятати (наприклад, певні слова уявляють персонажами мультфільмів).

o Метод Айвазовського - тренування ейдетичного запам'ятовування. Згідно з Ф. Льозером, треба подивитися на предмет, пейзаж або людину протягом 3 сек., намагаючись запам'ятати все докладно. Потім заплющити очі й уявити подумки цей предмет у деталях, поставити собі запитання про подробиці цього образу. Потім розплющити очі на 1 сек., доповнити образ, знову заплющити очі і постаратися досягти максимально яскравого зображення предмета. І так повторити кілька разів.

При раціональній організації довільного запам'ятовування в навчанні, коли воно пов'язане з чіткою цілеспрямованістю й адекватною мотивацією, опосередковане прийомами логічної переробки матеріалу, відбувається в сприятливих режимах діяльності, воно сприяє найбільш повному і міцному засвоєнню навчальної інформації. Цей вид запам'ятовування стає найважливішим засобом свідомої саморегуляції пам'яті у школярів, а потім - основним засобом самостійного засвоєння знань у дорослої людини.

Мимовільне і довільне запам'ятовування взаємопов'язані, є формами мнемічної активності. За умов однакових способів роботи з матеріалом мимовільне запам'ятовування є продуктивнішим для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, а для підлітків і дорослих -довільне. Мимовільне запам'ятовування сягає максимальної продуктивності при розв'язуванні завдань, що вимагають пошуку невідомого. Довільне - має власну мнемічну спрямованість. На мнемічне запам'ятовування слід орієнтуватися при вивченні нового матеріалу, а мнемічне завдання ставити на етапі його закріплення. Отже, при запам'ятовуванні інформації потрібно виконувати як пізнавальні, так і мнемічні завдання.

← Предыдущая страница | Следующая страница →