Поделиться Поделиться

Когнітивна сфера в ранній дорослості

Мислення людини раннього дорослого віку характеризується значною гнучкістю - здатністю використовувати попередній життєвий досвід у нових незнайомих ситуаціях. Саме критичність і гнучкість мислення дозволяє людині даного віку будувати адекватні смислові системи, які містять прийнятні життєві цінності.

Вважаючи розуміння та розв'язування суперечностей рушійними силами когнітивного розвитку дорослої людини, К .Рігель доповнює теорію Ж .Піаже п'ятою стадією -діалектичною. За думкою психолога, сильною стороною мислення дорослого є вміння знайти компроміс при аналізі несхожих чи й протилежних точок зору, синтезуючи та інтегруючи їх. Важливим аспектом діалектичного мислення є інтеграція ідеального та реального тобто узгодження: Очевидно, що динаміка мислення впродовж раннього дорослого віку залежить від інтелектуальної активності особистості. Професійно спрямоване навчання студентів передбачає високий рівень задіяності їх мислення. Експериментальні дослідження діагностували нерівномірність проявів різних властивостей уваги в ранньому дорослому віці. Зокрема, зростання продуктивності обсягу, переключення та вибірковості уваги людини досягає її 33-річного віку з орієнтовним піком в 27-33 роки, надалі фіксується зниження У педагогів якості уваги зберігають високу продуктивність і по завершенню ранньої дорослості показників. Стійкість та концентрація уваги впродовж періоду суттєво не змінюються. На функціонування уваги в ранньому дорослому віці суттєво впливають ті види діяльності, якими займається людина.

Отже, когнітивний розвиток людини впродовж раннього дорослого віку має індивідуально зумовлений характер і регулюється її запитами, настановами, прагненнями та конкретними діями.

35,Я- концепція в юності, криза юнацького віку

Юність – період життя після підліткового віку до дорослості (вікові межі умовні – від 15-16 до 21-25 років). Це період, коли людина може пройти шлях від невпевненого, непослідовного підлітка до дійсного подорослішання. В юності у молодої людини виникає проблема вибору життєвих цінностей. Юність прагне сформувати внутрішню позицію по відношенню до себе ("Хто Я?", "Яким Я маю бути?"), по відношенню до інших людей, а також до моральних цінностей.Саме в юності відбувається становлення людини як особистості, коли молода людина, пройшовши складний шлях онтогенетичної ідентифікації уподібнення іншим людям, набула від них соціально вагомі якості особистості, здатність до співпереживання, до активного морального ставлення до людей, до самої себе і до природи тощо.У юності людина прагне до самовизначення як особистість і як людина, включена в суспільне виробництво, у трудову діяльність. Пошук професії - найважливіша проблема юності. В юності деяка частина молоді починає тяжіти до лідерства як майбутньої діяльності. Ця категорія людей прагне навчитися впливати на інших і для цього вивчає соціальні процеси, свідомо рефлексуючи на них. важливим психологічним утворенням юнацького віку є самоусвідомлення і стійкість образу "Я самоусвідомлення є головним результатом перехідного віку [16].Цінним психологічним набуттям ранньої юності є відкриття власного внутрішнього світу, що також відкриває багато тривожних і драматичних переживань. Разом з усвідомленням своєї унікальності, несхожості з іншими приходить відчуття самотності. Юнацьке "Я" ще невизначене, дифузне, воно нерідко переживається як невизначений неспокій або відчуття внутрішньої порожнечі, яку треба заповнити. Звідси росте потреба у спілкуванні і, водночас, підвищується вибірковість спілкування, потреба у самотності. Становлення особистості також включає в себе становлення відносно стійкого образу "Я", тобто цілісного уявлення про самого себе. Образ "Я" – складне психологічне явище, яке не є простим усвідомленням своїх якостей чи сукупності самооцінок.

Образ "Я" – не просто відображення якихось об'єктивних даних і незалежних від міри свого усвідомлення якостей, а соціальна установка, ставлення особистості до самої себе, включаючи три компонента:

  • пізнавальний – знання себе, уявлення про свої якості і риси;
  • емоційний – оцінка цих якостей і пов'язане з нею самолюбство, самоповага;
  • поведінковий – практичне ставлення до себе на основі попередніх двох компонентів

Рекомендації з подолання кризи юності можуть бути наступні:
=дорослим будувати спілкування з юнаками і дівчатами на повазі їхніх особистісних особливостей і в доброзичливому тоні;
=усвідомити мотиви вибору життєвого і професійного шляху, переглянути їх і зробити реалістичними (побачити для себе користь в ситуації, що склалася);
=вивчити власні психофізіологічні і соціальні можливості для самореалізації на обраному життєво- професійному шляху;
=здійснити аналіз переживань і їх причин на факт позитивних і негативних наслідків в конкретній ситуації («не заганяти себе в кут!");
=змінити або знайти, а потім захопитися видом діяльності для отримання позитивних емоцій (бути активним!);
=не звинувачувати себе і оточуючих, а раціонально визначити додаткові можливості для зміни хвилюючою ситуації.

Завершення кризи юності дозволяє юнакові і дівчині цілеспрямовано, самостійно і спокійно отримати професійну освіту, визначитися в цінностях життя і здійснити самореалізацію на подальшому життєвому шляху.

← Предыдущая страница | Следующая страница →