Поделиться Поделиться

Сучасне тлумачення предмета психології

Психологія – це наука про факти, закономірності та механізми психіки, як створюваного у мозку образу дійсності, на основі і за допомогою якого здійснюється регуляція діяльності, що має у людини особистісний характер.

Психічні факти чи явища утворюють психіку, внутрішній світ. Наприклад, фактом психіки є те, що стіна сприймається як біла і вдень, і в сутінки. Такою постійністю характеризуються і образи звуку, розміру, форми. Психологія не тільки описує факти, проте й вивчає умови їх появи (процес формування).

За винятком вивчення фактів, їх закономірностей, в задачі психології входить і розкриття їх механізмів. Так, постійність величини предмета при сприйманні його на різних відстанях забезпечує співвідносна оцінка розміру зображення на сітківці і розташування ока.

Психічні факти поділяють на три групи: процеси, стани і властивості. Явище розглядається як процес, коли воно розгортається у часі, закономірно змінюється у певній послідовності етапів. Стан – ситуативно залежне психічне явище, яке змінюється зі зміною оточуючих умов. Наприклад, настрій людини може змінитись дуже швидко під впливом ситуації. Властивість – тривале психічне явище, яке зберігається відносно незмінним у різних ситуаціях. Так, характер людини не змінюється щодня, а є стійким утворенням, що відзначає людину протягом багатьох років її життя. Класифікація психічних явищ відображена у табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація психічних явищ

Психічні явища

Процеси

Стани

Властивості

Пізнавальні

Емоційно-вольові

Відчуття

Сприймання

Мислення

Пам'ять

Уява

Емоції

Воля

Настрій

Самопочуття

Бадьорість

Втома

Потреба

Темперамент

Характер

Здібності

Психіка як форма відображення

Для вітчизняної психології характерна позиція, згідно з якою психіка розглядається як форма відображення. Відображення – філософська категорія, що позначає явище, властиве всій дійсності. Відображення виявляється у здатності кожного об'єкта дійсності закарбовувати зовнішні впливи у відповідності з характером впливу і формою існування матерії. Один і той же вплив залишає різний слід на різних об'єктах, залежно від якостей останніх (ніж розрізає хліб, а на сталевій поверхні залишає лише подряпину).

Відомий філософ XIX ст. Фрідріх Енгельс виділив такі форми відображення, як механічна, фізична, хімічна, біологічна, психічна, соціальна. Кожна наступна форма відображення з поданого переліку є складнішою за попередню і включає в себе ознаки всіх простіших форм. Прикладом механічного відображення є руйнування внаслідок буревію; хімічної – молекулярна взаємодія поміж різними речовинами (хімічні реакції). Всьому живому притаманна біологічна форма відображення, а на певному етапі еволюції живого світу з'являється психіка. Таким чином, психічна форма відображення містить у собі ознаки і механічної, і фізичної, і хімічної, і біологічної форм відображення. Психічне відображення притаманне лише живим організмам, в яких відбуваються хімічні, фізичні, механічні процеси.

Найважливіша відмітна властивість психічного відображення – це активність, що виявляється у:

1) перетворенні фізико-хімічних якостей подразників, що діють на нервові органи, на психічні властивості образів предметів;

2) пошуку та виборі варіантів поведінки;

3) ситуативній незалежності (відображення минулого, теперішнього і майбутнього);

4) здатності до саморозвитку;

5) варіабельності образів залежно від суб'єкта.

Психіка – це властивість високоорганізованої матерії, що є особливою формою відображення суб'єктом об'єктивної реальності (О.М. Леонтьев).

Психіка людини якісно відрізняється від психіки тварини. Зоопсихологія вивчає психіку тварини, загальна психологія – психіку людини.

← Предыдущая страница | Следующая страница →