Поделиться Поделиться

Природа потреб людини

Багаторівневість та синтетичність природи людини виявляє себе в багаторівневій та синтезованій структурі її потреб. Психологічне визначення сутності даного явища теж може здійснюватися по-різному, залежно від змістового рівня вихідних орієнтирів. Так, коли йдеться про потреби організму, то говорять про будь-які потреби організму людини в окремих умовах, необхідних для життя, про вимоги людини до цих умов тощо. Потреби визначаються також як спрямування на здійснення окремих дій для підтримання життєздатності свого організму чи своєї особистості, що їх людина здійснює, як правило, прямо не усвідомлюючи активуючого змісту даної спрямованості. Потреби розглядають також як глибинні, неусвідомлювані настанови людини відносно самозбереження та самозабезпечення власної цілісності: біологічної та соціальної. В деяких визначеннях потреби постають як головні рушійні сили дійової активності індивіда у взаємодії з навколишнім світом. У цілому потреби є внутрішніми інтенціями людини відносно ствердження свого буття як "індивідуального самобуття" - єдності природних, соціальних та духовних витоків, - які розкривають себе в активації людиною цілеспрямованих, предметних, життєстверд-жуючих дій.

Потреби людини завжди предметні за змістом, тобто кожна потреба має відповідний чітко визначений предмет. Це завжди є потреба в чомусь - матеріальній речі, дії, результаті діяльності тощо. Ми говоримо про потреби людини в їжі, воді, теплі чи про потреби людини в умовах здійснення конкретної діяльності - від кисневого постачання повітря для дихання до умов здійснення складного типу соціального діяння. Через те розрізняють потреби речові (предметом потреби є річ) та функціональні (предметом потреби є дія, функція, умова).

Сугнісною характеристикою потреб людини є також те, що будь-яка потреба набуває конкретного змісту залежно від того, за яких умов та яким способом вона задовольняється. Сам по собі внутрішній стан потреби організму визначає лише необхідність змінити даний стан, тобто усунути, ліквідувати потребу організму. Що ж стосується конкретної потреби, то вона формується залежно від зовнішніх умов: від тих зовнішніх факторів, які зумовлюють стан організму, що потребує зміни. Оскільки потреби людини характеризуються предметним змістом, котрий визначається умовами життя, то будь-яка потреба є насамперед особливою формою відображення умов життя та простору життя в цілому. З іншого боку, потреба викликає діяльність організму лише за умови впливу на нього відповідних даній потребі предметів - збудників діяльності, якими в кожній конкретній ситуації стають: їжа, пиття, повітря, відпочинок тощо.

Потребам людини властива особливість виникати знову, відтворюватися. Задовольняючи ту чи іншу потребу в окремий проміжок часу, людина тим самим не усуває можливість виникнення даної потреби в інший час, за інших умов, в іншій ситуації. Це особливо стосується потреб організму, які відтворюються через більш-менш визначені проміжки часу. Вони характеризуються певною циклічністю, яка залежить від періодичних змін у стані організму чи навколишньому середовищі. Більш складні потреби (наприклад, потреба у спілкуванні, потреба в накопиченні досвіду та ін.) характеризуються циклічністю іншого, вищого рівня: періоди існування даних потреб визначаються віковими особливостями людини, її соціально-психологічними характеристиками, інтенсивністю особистіс-ного розвитку та ін. Проте й дані потреби багаторазово відтворюються за наявності окремих умов - внутрішніх та зовнішніх. Відтворення потреб є водночас важливою умовою їхнього формування та розвитку: тільки постійно відтворюючись, потреба збагачується змістовно, оформлюється структурно, наповнюється індивідуально-неповторним змістом засобів її задоволення.

Розвиток потреб людини протягом її життя відбувається під впливом різноманітних умов. Проте головні компоненти потреб, відносно яких відбуваються зміни, - це коло предметів, які задовольняють дану потребу, та способи її задоволення. Спочатку збагачується коло предметів, які сприяють підтриманню та розвитку життя конкретного індивіда; розвиваються та стають дедалі точнішими і продуктивнішими способи задоволення того чи іншого типу потреб, до яких удається індивід; на цій основі відбуваються збагачення, розвиток відповідної потреби.

Система потреб людини спрямована на забезпечення її буття на всіх змістових рівнях його розгортання: від природного, рівня організму (з комплексом біологічних, фізіологічних та інших потреб) до рівня індивідуальності, культурно-історичного суб'єкта (з комплексом потреб у здійсненні свого буттєвого потенціалу, потреб у творчому виявленні своєї неповторної сутності тощо). Таким чином, потреби людини утворюють бататом ірну систему, відображаючи у своїй структурі та своєму змісті всі особливості багаторівневої організації "картини буття" людини. Так, за ознакою предмета потреб людини розрізняють її потреби: як біологічного організму; як особистості (чи соціального індивіда); як індивідуальності (чи культурно-історичної особистості). За ознакою предмета задоволення потреб потреби поділяють на матеріальні та духовні. За ознакою віднесеності потреб людини до внутрішньої чи зовнішньої сфер розгортання потреби класифікують на індивідуальні та соціальні, проте не виключається можливість утворення перехідного типу потреб - мішаних за даною ознакою (індивідуально-соціальних тощо).

← Предыдущая страница | Следующая страница →