Поделиться Поделиться

Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із затримкою психічного розвитку

Увага

Із самого початку поглибленого комплексного вивчення причин неуспішності молодших школярів і всебічного вивчення дітей із ЗПР, які за даними спеціальних діагностичних досліджень складають не менше 50% від числа дітей, що зазнають труднощі в навчанні, порушення цілеспрямованої уваги займає перше місце (Т. Власова, М. Певзнер, К. Демьянов, Л. Переслені, Л. Чупров та ін.).

Так, Т. Власова і М. Певзнер (1973) відзначають, що основною ознакою ЗПР є незрілість емоційно-вольової сфери. Один з проявів даної незрілості – невміння зосередитися на виконанні навчальних завдань.

В психолого-педагогічних дослідженнях (Л. Переслені, З. Тржесоглава, Р. Жаренкова, В. Пермякова, С. Домішкевіч та ін.) визначаються наступні особливості уваги у дітей із ЗПР:

• нестійкість (коливання) уваги, яка веде до зниження продуктивності, обумовлює труднощі виконання завдань, що вимагають постійного контролю, що свідчить про незрілість нервової системи. Дитина продуктивно працює протягом 5-15 мін, потім протягом якогось часу, хоча б 3-7 мін, "відпочиває", накопичує сили для наступного робочого циклу. В моменти "відпочинку" дитина як би випадає з діяльності, займаючись сторонніми справами. Після відновлення сил дитина знову здібна до продуктивної діяльності та ін.;

• знижена концентрація. Виражається в труднощах зосередження на об'єкті діяльності та програмі її виконання, швидкої стомлюваності. Указує на наявність органічних чинників соматичного чи церебрально- органічного Генеза;

• зниження об'єму уваги. Дитина утримує одночасно менший об'єм інформації, ніж той, на основі якого дозволяється ефективно вирішувати ігрові, навчальні і життєві задачі, утруднено сприйняття ситуації в цілому;

• знижена вибірковість уваги. Дитина як би окутана подразниками, що утрудняє виділення мети діяльності і умов її реалізації серед неістотних побічних деталей;

• знижений розподіл уваги. Дитина не може одночасно виконувати декілька дій, особливо коли всі вони потребують свідомого контролю, тобто знаходяться на стадії засвоєння;

• "прилипання уваги". Виражається в труднощах перемикання з одного об'єкта чи знайденого способу діяльності на іншій, у відсутності гнучкого реагування на ситуацію, що змінюється;

• підвищена відволікаємість.

Порівняльне експериментальне дослідження впливу сторонніх дій (наприклад, шуму, мовних перешкод) на діяльність дітей із ЗПР порівняно з однолітками із нормальним розвитком, показало виражений негативний вплив на діяльність дітей із ЗПР будь-яких сторонніх подразників. Вони мають численні помилки, темп діяльності сповільнюється, результативність падає.

Аналіз характеристик навчання дітей із ЗПР, що навчаються в масовій школі, проведений Л.Ф. Чупровим, показав, що недоліки спостерігаються у даної категорії в 92% випадків. Даний відсоток практично співпадає з висновками З. Тржесоглави (табл. 2) відносно частотності прояву тих інших ознак при легкій мозковій дисфункції Генеза.

Таблиця 2

Динаміка проявів найстійкіших ознак ЗПР церебрально-органічного ґенезу протягом дитинства, %

Ознаки

Вік, роки

4

6-11

15-18

Рухова турбота

42

94

20

порушення координації рухів

66

70

24

Порушення уваги

39

76

66

Емоційна нестійкість

7

71

39

Імпульсна

20

61

52

Інфантилізм

-

63

-

Агресивність

-

44

-

невротичні ознаки

34

71

71

Порушення сприйнять

36

48

43

Психомоторні порушення

41

64

46

Порушення логічного мислення

-

53

50

темпи роботи

-

76

_

Коливання працездатності

-

83

-

Примітка. Знак "-" позначає відсутність точних кількісних інших. За даними З. Тржесоглави.

Дефіцит уваги, за З. Тржесоглави, характеризується наявністю короткочасної уваги: дитина розсіяна, дезорганізована, не здатна запам'ятати інструкції і завдання. Помилки частіше виникають через неуважність, ніж через нестачу розуміння матеріалу. Спостерігається підвищена відволікаємість на оточуючі звуки, зорові стимули, деталі власного одягу та ін.

В даний час по відношенню до дітей, у яких на перше місце виходять виключно порушення уваги, ускладнені підвищеною руховою і мовленнєвою активністю, стали використовувати термін "синдром дефіциту уваги з гіперактивністю" (СДУГ).

На перше місце серед причин, що викликають порушення, ставлять причини біологічного характеру, зокрема слабкий розвиток лобних частин, які відповідають за програмування і контроль поведінки, а також порушення ретикулярної формації (блок активації).

Серед несприятливих чинників визначається також обтяжений акушерський анамнез, небажаність вагітності і спроби її перервати, травми при народженні і мала вага при народженні.

За винятком того, визначаються генетичні чинники. У великому відсотку випадків у батьків дітей з СДУГ в дитинстві спостерігалися ті ж симптоми. Була висунута гіпотеза про існування спадкової схильності до цього захворювання (Т. Глезерман).

Не виключаються і причини соціально-психологічного порядку, такі, як стрес матері під час вагітності, несприятлива сімейна обстановка.

Поширеність даного порушення в різних країнах коливається від 24 до 40% серед дітей, що зазнають труднощі в адаптації. За даними М. Заваденко, частота проявів даного синдрому в загальноосвітній школі – 6,6%, при цьому серед хлопчиків ця цифра склала 11,2%, а серед дівчаток – 2%.

Не дивлячись на описані вище загальні недоліки уваги, у дітей із ЗПР спостерігається великий індивідуальний розкид показників, що характеризує їх діяльність. Зокрема, у одних дітей максимальна напруга уваги і найвища працездатність виявляються на початку виконання завдання, потім дані показники неухильно знижуються протягом продовження роботи; у інших – максимальна концентрація уваги наступає лише після деякого періоду діяльності, у третіх – спостерігаються періодичні коливання уваги і нерівномірна працездатність протягом всього виконання завдання.

← Предыдущая страница | Следующая страница →