Поделиться Поделиться

Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

Утворення гумусу за рахунок рослинних решток за ротацію сівозміни (П1), т/га.

Визначаємо кількість рослинних решток:

Кількість рослинних решток визначають за фактичною (чи плановою) врожайністю культур сівозміни. З таблиці 3.1 (додатки до підрозділу 3.3) беруть коефіцієнти виходу пожнивних і кореневих решток для конкретних культур і множать на рівень урожаю основної продукції.

Розраховуємо кількість новоутвореного гумусу з рослинних решток, виходячи з коефіцієнтів їх гуміфікації (таблиця 3.2додатки підрозділу 3.3). Для цього їх кількість множать на коефіцієнти гуміфікації.

Кількість новоутвореного гумусу визначають на кожному полі сівозміни чи під культурою в господарстві.

Для нашого, прикладу, урожайність озимої пшениці в зоні Лісостепу становить 41,6 ц/га, коефіцієнт виходу рослинних решток – 1,1, а коефіцієнт гуміфікації – 0,25, тоді кількість новоутвореного гумусу під озимою пшеницею буде:

41,6 • 1,1 • 0,25= 11,44 ц/га

Розраховуємо для інших культур сівозміни:

Кількість новоутвореного гумусу за рахунок органічних добрив (Пг), т/га.

Визначають множенням кількості внесеного гною на кількість гумусу, яка може утворитися з 1 т гною.

Для цього треба знати коефіцієнт гуміфікації та коефіцієнти перерахунку органічних добрив на підстилковий гній (таблиця 3.S – додатки до підрозділу 3.3).

В наведеній "івозміні, яка знаходиться в зоні Лісостепу вносили 60 т/га підстилкового гною. Коефіцієнт гуміфікації дорівнює – 0,054.

Тобто, за рахунок органічних добрив утворилося 60 х 0,054 – 3,24 т/га гумусу.

Розрахунок статей витрат гумусу

Розрахунок сумарної кількості гумусу, що мінералізується під культурами за ротацію сівозміни (Р), т/га.

Кількість гумусу, котрий мінералізується, визначають для кожної культури сівозміни, використовуючи показники середньорічної мінералізації з таблиці 3.3 (додатки до підрозділу 3.3).

Розміри мінералізації коректуються поправкою на гранулометричний склад грунту згідно з коефіцієнтами, наведеними в таблиця 3.4 (додатки до підрозділу 3.3).

Наприклад, під кукурудзою на силос, що вирощується у зоні Лісостепу, мінералізація гумусу за рік становить 1,25 т/га, а для чорноземів типових глибоких малогумусних середньосуглинкових з урахуванням коефіцієнта (1,0) вона буде складати 1,25-1,0 = 1,25 т/га.

Провівши розрахунки балансу гумусу • під усіма культурами господарства, підсумовують кількість гумусу, яка мінералізувалася, і кількість гумусу, що утворилася. Різниця поміж цими величинами становитиме баланс гумусу в господарстві. Коли гумусу утворилося більше, ніж мінералізувалося, баланс гумусу додатний, а коли менше – від'ємний.

Розрахунок балансу гумусу в грунті по полях сівозміни та на 1 га сівозмінної площі здійснюють за формулою (3.6) визначення середньорічного балансу гумусу.

Для підтримання бездефіцитного балансу гумусу норму гною розраховують за формулою Г.Я. Чесняка (3.7).

Норму гною, якому застосовували в сівозміні, визначають на 1 га сівозмінної площі. В нашій сівозміні гній вносили на трьох полях: по чорному пару, під кукурудзу на зерно і під кукурудзу на силос по 20 т/га. Таким чином, за ротацію внесли – 60 т/га, а на 1 га сівозмінної площі було внесено 60 : 10 = 6 т гною.

Тобто, щоби досягти бездефіцитного балансу гумусу, треба вносити не 60 т/га органічних добрив, які застосовували в сівозміні, а 106 т/га, тобто на 46 т/га більше.

У комплексі заходів відносно стабілізації вмісту гумусу слід передбачити: внесення органічних добрив, сівбу багаторічних трав, залишення високої стерні, додержання оптимального співвідношення поміж культурами в сівозміні, хімічну меліорацію грунтів тощо.

← Предыдущая страница | Следующая страница →