Поделиться Поделиться

Вищі спеціалізовані суди

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВСС України), Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України. До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. Вимога до судді бути обраним безстроково означає, що стаж роботи на суддівській посаді в нього має бути не менш п'яти років.

У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Таким чином, кількість і предметна спеціалізація судових палат у вищому суді визначається не законом, а самим вищим судом. Так, у Вищому господарському суді утворено чотири судових палати: з розгляду справ про банкрутство; з розгляду справ про стягнення податків (обов'язкових платежів); з розгляду справ у спорах поміж господарюючими суб'єктами; з розгляду справ, пов'язаних із захистом інтелектуальної власності.

Судову палату очолює секретар судової палати, котрий призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.

Для вирішення загальних питань діяльності всієї гілки судів певної спеціалізації у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.

Вищі спеціалізовані суди мають друковані органи, у яких оприлюднюються рішення по судових справах, аналітичні матеріали, постанови пленуму спеціалізованого суду, ради суддів судів даної спеціалізації, наукові статті з актуальних проблем тощо. Вищий господарський суд видає "Збірник рішень Вищого господарського суду України", "Вісник Вищого господарського суду України", у Вищому адміністративному суді виходить "Вісник Вищого адміністративного суду України", коментарі до адміністративно-процесуального законодавства.

При вищих спеціалізованих судах функціонують науково-консультативні ради, головним завданням яких є опрацювання питань, пов'язаних із роз'ясненням законодавства, подання висновків відносно проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також інших питань, пов'язаних із необхідністю наукового забезпечення діяльності судів відповідної юрисдикції. Саме через те до цих рад поряд із суддями, які мають значний досвід роботи і схильність до наукового осмислення судової практики зі складних питань застосування законодавства, входять і провідні науковці.

Усі вищі спеціалізовані суди розташовані у м. Києві.

Повноваження вищого спеціалізованого суду утворюють певну систему, яка складається із судових, аналітичних, методичних та організаційних повноважень. Поряд із цими спеціалізований суд наділений також одним видом повноважень, що випливають із його статусу в гілці спеціалізованих судів, - право-роз'яснювальними повноваженнями.

Усі повноваження розподіляються поміж структурними утвореннями вищого спеціалізованого суду. Оскільки судді розподілені поміж судовими палатами, дозволяється стверджувати, що судові повноваження реалізуються лише в таких утвореннях, як судові палати.

Судові повноваження, які здійснюють судді певної палати у складі колегії суддів, полягають у розгляді в касаційному порядку справ відповідної судової юрисдикції, а також інших справ у випадках, визначених процесуальним законом. Однак повноваження вищого суду не вичерпуються лише касаційними. Як і Вищий господарський, Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення нижчих судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Відносно інших судових повноважень цього суду, то вони пов'язані із судовим захистом виборчих прав громадян та прав на проведення всеукраїнських референдумів.

Предметом оскарження у таких справах є рішення, дії чи бездіяльність ЦВК, місцезнаходженням якої є м. Київ. Через те спочатку всі її рішення, дії чи бездіяльність (за винятком нижчезазначених), члена даної комісії мають оскаржуватися до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ. Апеляційний перегляд указаних справ здійснює Вищий адміністративний суд, набуваючи повноважень суду апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 172 КАС).

Окрім того, безпосередньо до Вищого адміністративного суду оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність ЦВК відносно встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму, а також скасування реєстрації кандидата на пост Президента України. Таким чином, у цих випадках Вищий адміністративний суд діє як суд першої інстанції.

Поряд із судовими повноваженнями - відправленням правосуддя - вищий спеціалізований суд веде й аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику спеціалізованих судів. Дані аналітичні повноваження виконує Пленум вищого спеціалізованого суду.

Методичні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у наданні методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України й законів у судовій практиці. Зміст методичної допомоги кожного разу визначається на підставі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики. Формами методичної допомоги можуть бути відповіді на запити судців нижчих судів, інформаційні листи, семінари, рекомендації тощо. Указані повноваження здійснюють судові палати вищого спеціалізованого суду.

Право-роз'яснювальні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у наданні спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційних роз'яснень із питань застосування законодавства відносно вирішення справ відповідної судової юрисдикції. Цим повноваженням наділений Пленум вищого спеціалізованого суду.

Суд як орган, що здійснює правосуддя, тобто державну діяльність із вирішення соціальних конфліктів, має виходити з основоположного правового принципу - ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи з мотивів відсутності закону чи писаної норми, що регулює спір, котрий виник. Таким чином, суд бере на себе регламентуючу функцію у випадку недосконалості чи існуючих прогалин законодавства. При цьому він має виходити з іншого правового принципу - правової визначеності, - котрий полягає у стабільності й передбачливості правового регулювання.

Судова система в цілому повинна прагнути досягати однакового судового правозастосування. Водночас мають гармонійно поєднуватися дві вимоги: а) самостійність кожного суду (судді) при відправленні правосуддя, стабільність та єдність судової практики і б) передбачливість для суспільства й кожної особи результату судового розгляду. Саме такі завдання повинні вирішувати роз'яснення вищих спеціалізованих судів із питань застосування законодавства.

Роз'яснення їхніх пленумів приймається в тих випадках, коли потрібно доповнити, виправити, змінити, спрямувати за іншим принципом правозастосування тих чи інших норм чинного законодавства. Правоположення, що формулюються в цих роз'ясненнях, приймаються не за конкретною справою, через те вони за своєю природою не можуть бути правозастосовними актами. Правила вирішення певних правових ситуацій, які в них містяться, з одного боку, є абстрактними нормами, з другого - не можуть бути відірвані від судової практики вирішення конкретних справ. Таким чином, їхньою базою виступають не самі правовідносини, а їхня правова судова оцінка. Регулювання здійснюється шляхом заповнення прогалин законодавства чи роз'яснення порядку застосування окремої норми нормативно-правового акта. За своєю правовою природою роз'яснення пленумів вищих спеціалізованих судів є вторинними джерелами права, що містять інтерпретаційні положення.

Організаційні повноваження вищого спеціалізованого суду притаманні всім його структурним утворенням. Більшість із них націлена на організацію діяльності судових палат, Пленуму, проте деякі мають і зовнішню спрямованість, тобто на всю гілку спеціалізованих судів.

Вищий спеціалізований суд може здійснювати й інші повноваження, передбачені законом.

Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції, та інших питань, віднесених до його повноважень законом. Його повноваження дозволяється поділити на декілька груп: перша націлена на вирішення організаційно-кадрових питань; друга - на розв'язання складних питань застосування законодавства, що виникають у судовій практиці при розгляді судових справ; третя - на вдосконалення законодавчого врегулювання відносин, що є предметом юрисдикції відповідних спеціалізованих судів.

Реалізуючи першу групу повноважень, Пленум: а) призначає за поданням голови вищого спеціалізованого суду з числа суддів вищого спеціалізованого суду та звільняє з посади секретаря Пленуму вищого спеціалізованого суду; б) затверджує Регламент Пленуму вищого спеціалізованого суду; в) затверджує положення про Науково-консультативну раду вищого спеціалізованого суду та визначає її персональний склад; г) визначає персональний склад редакційної колегії друкованого органу вищого спеціалізованого суду.

Для реалізації другої групи повноважень Пленум заслуховує інформацію про стан правосуддя у відповідній судовій юрисдикції та практику вирішення окремих категорій справ, узагальнює з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції практику застосування матеріального і процесуального закону. З метою узагальнення судової практики з певної категорії справ вищий спеціалізований суд вивчає справи відповідної категорії, розглянуті нижчими судами. Даний обов'язок покладено на співробітників апарату суду. Судді також можуть брати участь у цій роботі, надаючи свої пропозиції на основі розглянутих ними справ. На підставі отриманої інформації Пленум дає висновки рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції.

Для реалізації третьої групи повноважень, тобто вдосконалення законодавчого врегулювання відносин, що є предметом відповідної судової юрисдикції, Пленум приймає рішення про звернення до Верховного Суду України про направлення конституційного подання відносно конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відносно офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Повноваження Пленуму, які перелічені у п. 2 ст. 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів", не с вичерпними. Він може розглядати і вирішувати інші питання, віднесені законом до його повноважень.

Порядок скликання Пленуму вищого спеціалізованого суду визначено законом. Це здійснює голова вищого спеціалізованого суду в разі потреби чи на вимогу не менш як п'ятої частини від складу суддів вищого спеціалізованого суду, проте не рідше двох разів на рік. Про день і час скликання Пленуму його учасники повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання. У даний же строк надсилаються матеріали відносно питань, які виносяться на розгляд Пленуму. Засідання Пленуму вищого спеціалізованого суду є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму.

На засідання Пленуму можуть бути запрошені судді судів відповідної спеціалізації, представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи. Участь цих осіб у роботі Пленуму є одним із елементів принципу поділу влади, оскільки дозволяє представити позицію представників інших гілок влади з проблемних питань правозастосування. Важливою для вирішення правових колізій є позиція науковців. Запрошені на засідання Пленуму особи не мають права давати суддям указівки відносно розгляду й вирішення конкретних справ.

Постанови Пленуму приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі вищого спеціалізованого суду.

Секретар Пленуму вищого спеціалізованого суду організовує роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом вищого спеціалізованого суду.

Повноваження голови вищого спеціалізованого суду, як і голів судів нижчого рівня, зумовлені тим, що він уособлює як суддю, так і керівника вищої судової установи у відповідній судовій юрисдикції. Проте, коли адміністративні і суддівські повноваження за своїм змістом є тотожними аналогічним повноваженням голів судів нижчих рівнів, то організаційні й представницькі мають певну відмінність.

Судові повноваження голови вищого спеціалізованого суду полягають у через те, що він може брати участь у судових засіданнях колегій суддів при розгляді будь-якої справи, яка належить до юрисдикції цього суду.

Адміністративні повноваження голови суду полягають у через те, що він контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові ДСА подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх із посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення чи накладення дисциплінарного стягнення згідно до законодавства.

Організаційні повноваження, якими наділено голову вищого спеціалізованого суду, можуть бути поділені на три групи. Перша група повноважень має на меті забезпечення діяльності вищого суду, друга - забезпечення діяльності судів нижчого рівня відповідної юрисдикції. Так, голова вищого спеціалізованого суду вносить пропозиції відносно утворення відповідних місцевих та апеляційних судів, зміни їх територіальної юрисдикції, а також відносно кількості суддів у них.

Організаційні повноваження, які мають за мету забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду, за своїм змістом є достатньо різноманітними. Зокрема, дозволяється виділити організаційно-розпорядчі, кадрові, контрольні.

Так, згідно до організаційно-розпорядчих повноважень голова суду: а) визначає адміністративні повноваження заступників голови вищого спеціалізованого суду; б) скликає Пленум вищого спеціалізованого суду; в) виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях; г) інформує Пленум вищого спеціалізованого суду про стан правосуддя у відповідній судовій юрисдикції та практику вирішення окремих категорій справ; д) організовує вивчення та узагальнення судової практики; е) забезпечує інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства.

Кадрові повноваження голови суду полягають у: а) внесенні на розгляд Пленуму подання про призначення на посаду секретаря Пленуму; б) виданні на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідного наказу; в) повідомленні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про наявність вакантних посад у вищому спеціалізованому суді в десятиденний строк з дня їх утворення; г) забезпеченні виконання вимог відносно підвищення кваліфікації суддів вищого спеціалізованого суду.

Голова вищого спеціалізованого суду контролює ведення та аналіз судової статистики, а також виконання рішень зборів суддів вищого спеціалізованого суду.

Представницькі повноваження голови суду полягають у через те, що він представляє відповідні спеціалізовані суди як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями.

Перелік повноважень Голови вищого спеціалізованого суду, закріплений у ст. 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", не є вичерпним. Голова може виконувати й інші повноваження, передбачені законом.

У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому перевищує сорок п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

Науково-консультативна рада при вищому спеціалізованому суді утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов вищого спеціалізованого суду, підготовка яких потребує наукового забезпечення. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики вищого спеціалізованого суду та інших судів відповідної судової юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів відповідної судової юрисдикції та інші матеріали. Такими періодичними виданнями є "Вісник господарського судочинства", "Вісник Вищого адміністративного суду України".

Похожие статьи