Поделиться Поделиться

Відсторонення від посади

Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади

1. Відсторонення від посади може бути здійснено відносно особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - відносно особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено згідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.

1. Відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, котрий застосовується на підставі ухвали слідчого судді чи суду. Застосування такого заходу допускається, коли слідчий, прокурор доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра відносно вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для відсторонення від посади; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про котрий ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням.

Спеціальними умовами відсторонення від посади є: наявність в особи процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого; перебування його на посаді.

Відсторонення від посади переслідує не тільки мету попередити спроби підозрюваного, обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, а й забезпечити виконання обвинувального вироку. Передусім даний захід процесуального примусу забезпечує виконання майбутнього покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ст. 55 КК).

Відсторонення від посади дозволяється визначити як тимчасове, вимушене недопущення особи, яка перебуває у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, до виконання своїх функціональних обов'язків з підстав і в порядку, передбачених КПК.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, якому він вільно обирає чи на якому вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

У зв'язку із цим будь-які обмеження відносно реалізації зазначеного права, у через те числі відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні мати обмежений, тимчасовий характер, здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбачених КПК.

Відсторонення особи від посади, що мас тимчасовий характер, необхідно відрізняти від звільнення з роботи. Питання відносно звільнення з роботи вирішується згідно до вимог трудового законодавства керівництвом підприємства, установи чи організації.

Відсторонення від посади під час кримінального провадження слід також відрізняти від позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що є видом покарання і застосовується за вироком суду до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину.

За загальним правилом відсторонення від посади застосовується відносно осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Згідно до частин 3,4,5 ст. 12 КК злочином середньої тяжкості є злочин, за котрий передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є злочин, за котрий передбачено основне покарання у виді штрафу не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за котрий передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років чи довічного позбавлення волі.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, чи особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт відносно якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК.

До службових осіб правоохоронних органів відсторонення від посади застосовується незалежно від тяжкості злочину.

Під службовими особами слід розуміти осіб, визначених у ст. 18 КК, а також у п. 1 примітки до ст. 364 КК.

Згідно до ст. 18 КК службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, чи виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом.

Згідно зі ст. 2 ЗУ "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р. до правоохоронних органів відносять органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи й установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні чи правоохоронні функції.

Наведений у Законі перелік правоохоронних органів не є вичерпним, через те для визначення належності службової особи до правоохоронних органів, за винятком передбаченого їх переліку, необхідно встановити, чи не здійснюють відповідні органи, установи правозастосовні чи правоохоронні функції.

За винятком того, при визначенні поняття "службова особа правоохоронного органу" слід враховувати правову позицію КСУ, сформульовану у рішенні від 18.04.2012 р. № 10-рп2012.

2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Відсторонення від посади пов'язане із застосуванням примусових заходів" спрямованих на забезпечення кримінального провадження, які певною мірою обмежують гарантовані Конституцією України права особи. Як наслідок, рішення про його застосування під час досудового розслідування приймає виключно слідчий суддя (суд під час судового провадження).

Рішення слідчого судді (суду) у цьому випадку є гарантією забезпечення зазначених прав, реалізацією повноважень відносно здійснення у порядку, передбаченому цим КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (згідно до п.18 ст. З КПК, ст. 21 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. № 2453-УГ).

При цьому відсторонення від посади не допускається, коли слідчий, прокурор не доведе слідчому судді (суду), що: існує обґрунтована підозра відносно вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою до його застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про котрий ідеться у відповідному клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, задля виконання якого слідчий, прокурор звертається із таким клопотанням (див. коментар до ст. 132 КПК).

Відсторонення від посади здійснюється на строк не більше двох місяців, що відповідає визначеному цим КПК строку, протягом якого, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, досудове розслідування повинно бути закінчено (ст. 219 КПК), а також вимогам відносно розумних строків кримінального провадження, визначених статтями 28,318 КПК.

Строк відсторонення від посади може бути продовжено у порядку, визначеному ст. 158 КПК. Проте, враховуючи тимчасовий характер цього заходу, строк його дії не може перевищувати строків досудового розслідуванням чи судового провадження.

3. Перелік осіб, які призначаються на посаду Президентом України, визначається ст. 106 Конституції України, законами України "Про центральні органи виконавчої влади"" "Про місцеві державні адміністрації".

Згідно з вимогами ст. 106 Конституції України Президент України призначає глав дипломатичних представництв України в інших державах, Прем'єр-міністра України та членів КМУ, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій, Генерального прокурора України, Голову Антимонопольного комітету України, Голову ФДМ, вище командування Збройних Сил України, половину складу Ради НБУ та інших посадових осіб.

За поданням Прем'єр-міністра України Президентом України призначаються на посаду: 1) Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри; 2) перший заступник, заступник міністра та заступник міністра - керівник апарату, керівник центрального органу виконавчої влади, його перший заступник та заступник, державний уповноважений Антимонопольного комітету; 3) голова місцевої державної адміністрації. Відсторонення від посади осіб, яких призначає Президент України, вирішується главою держави на підставі мотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Недоторканність суддів забезпечується, за винятком іншого, особливим порядком відсторонення їх від посади. Згідно до ст. 48 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. № 2453-VI відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

← Предыдущая страница | Следующая страница →