Поделиться Поделиться

Договір позички (ст. 827 ЦК)

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає чи зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку, а останній повинен повернути ту саму річ у такому стані, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу.

Договір є безоплатним, двостороннім, може бути як реальним, так і консенсуальним.

Водночас, необхідно мати на увазі, що у сучасних умовах слово "позичка " широко застосовується в нормативних актах, судовій практиці, цивільному обігу, побуті, а також і в іншому значенні - як синонім позики (наприклад, довгострокова і короткострокова позичка).

Сторонами можуть виступати будь-які суб'єкти цивільного права. Водночас юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління чи контролю.

Предметом договору виступають речі, що визначені індивідуальними ознаками, оскільки в іншому разі буде йтись не про позичку, а про договір позики.

Один із головних персонажів фільму "Зелений фургон" міліціонер Грищенко написав заяву своєму начальникові про "видачу йому в тимчасове користування трьох літрів самогону і двох фунтів цвяхів". Нам зрозуміле природне обурення начальника кримінального розшуку Володі Патрікеєва, котрий справедливо вважав, що у даному випадку не може мати місце "тимчасове користування", оскільки предметом договору виступають речі, що визначені родовими ознаками.

Строк договору може бути як визначений, так і не визначений, у цьому випадку він визначається згідно до мети користування річчю.

Форма договору залежить від суб'єктного складу договору та предмета договору. Так, договір позички:

o речей побутового призначення поміж фізичними особами може укладатися в усній формі;

o поміж юридичними особами, а також поміж юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі;

o будівлі, іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі, а строком понад один рік - підлягає нотаріальному посвідченню;

o транспортного засобу, коли однією зі сторін виступає фізична особа - укладається у нотаріальній формі.

Користувач має право повернути річ у будь-котрий час, проте коли річ потребує особливого догляду чи зберігання, він зобов'язаний повідомити позичкодавця про свою відмову від договору не пізніше ніж за сім днів.

Кожна зі сторін має право вимагати дострокового розірвання договору у разі істотних порушень договору іншою стороною.

Так, позичкодавець має на це право, коли у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; користування речі не відповідає її призначенню та умовам договору; річ самочинно передана у користування іншій особі; у результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена чи пошкоджена,-

Договір позички зберігає свою чинність і при зміні власника речі, проте новий власник має право у будь-котрий час розірвати договір, котрий укладено без визначення строку. При розірванні договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Подібність договору позички з договором майнового найму дозволяє поширити на нього положення договору майнового найму (оренди).

Договір підряду (ст. 837 ЦК)

Загальна характеристика

Сучасне виробництво включає у себе один із найважливіших елементів виконання різних за своїм змістом робіт - як виготовлення матеріальних об'єктів, так і надання різного роду послуг. Ця мета реалізується у рамках договору підряду. На відміну від раніше розглянутих договорів (купівлі-продажу, найму) підрядник повинен не передати будь-яке майно (у власність чи тимчасове користування, відплатно чи безоплатно), а зобов'язується щось зробити, тобто виконати певну роботу, спрямовану на досягнення певного результату, котрий і потрібно передати замовникові.

За договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов'язується на відповідний ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду за своїм змістом охоплює вчинення найрізноманітніших у широкому розумінні цього слова робіт:

1) зі створення нових речей (будівництво будинків, гаражів, пошиття одягу, виготовлення інструменту для зламування сейфів тощо);

2) з відновлення речей (ремонт квартир, комбайнів, годинників);

3) надання інших послуг:

а) речового характеру (фарбування парканів, прибирання снігу, гоління);

б) послуг, які не дають речового результату (юридичні, медичні, інформаційні, організація урочистих подій, догляд за хворими та дітьми).

Правове регулювання підрядних відносин здійснюється главою 61 ЦК, Законом України "Про захист прав споживачів" та окремими підзаконними актами, які регламентують порядок виконання окремих підрядних договорів.

ЦК України 2003 р. об'єднав в одну главу договори підрядного характеру, які за ЦК 1963 р., розглядалися як самостійні, а саме:

- будівельний підряд;

- побутовий підряд;

- підряд на проектні та пошукові роботи.

Юридична характеристика договору: двосторонній (взаємний), відплатний та типовий консенсуальний договір, оскільки, на відміну від інших договорів, підряд не може бути виконаний негайно, у момент укладення договору, адже для досягнення зумовленого результату завжди потрібен певний час.

Істотними умовами договору виступають- предмет, ціна і строк виконання.

Сторонами договору є підрядник і замовник.

Підрядник - це особа, яка бере на себе обов'язок виконати певну роботу, замовлення, послугу, а замовник - це особа, яка доручає це зробити, обіцяючи сплатити винагороду. Для виконання певних видів робіт необхідно отримати спеціальний дозвіл (ліцензію). Так, лише державні підприємства можуть займатися діяльністю, пов'язаною з їх виготовленням наркотиків, зброї армійського зразка та боєприпасів до неї, випробуванням та експлуатацією ракетної техніки тощо.

Спеціальний дозвіл (ліцензія) потрібні для виконання окремих видів робіт підрядного характеру:

- пошук та розвідка родовищ корисних копалин;

- виробництво, ремонт спортивної, мисливської вогнепальної та пневматичної зброї;

- виготовлення лікарських засобів, небезпечних хімічних речовин, цінних паперів, спеціальних засобів;

- утримання тирів, стрільбищ;

- будівельної діяльності, окремі види проектних та будівельно-монтажних робіт; .

- розробка та виготовлення спеціальних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку;

- надання охоронних послуг;

- медична, ветеринарна практика тощо.

Для виконання окремих видів робіт (насамперед, спеціалізованих, наприклад, виконання проектно-кошторисних робіт, інженерних тощо) підрядник може залучати інших осіб - субпідрядників, проте відповідальність перед замовником за результат їхньої роботи буде нести підрядник, котрий у цьому випадку стає генеральним підрядником.

Предметом договору підряду є виконання певної роботи та її кінцевий результат. Залежно від виду робіт і завдання замовника результат може полягати у створенні нової речі чи її поновленні, покращенні чи в інших змінах речі, яка вже існує. Замовника цікавить, як правило, не процес виконання роботи, а саме результат, оскільки оплачується саме він.

Дозволяється пригадати епізод із роману Е.М.Ремарка "Три товариша". Один із героїв, Роберт Локамп допоміг своєму знайомому художнику отримати вигідне замовлення - намалювати портрет померлої жінки булочника з маленької фотографії за 720 марок за шість тижнів. Після того як клієнт пішов, Роберт запитав художника: "Ти будеш працювати над портретом шість тижнів? - Яке там! Чотири-п'ять днів. Проте я йому не може цього сказати, а то він почне рахувати, скільки я заробляю за годину і вирішить, що його обдурили".

Художник мав на увазі, що клієнт не зрозуміє, що для того, щоби малювати портрет "п'ять-шість днів" треба витратити багато часу і грошей на навчання. Через те й обрахування роботи у годинах буде не зовсім коректним.

Договір підряду характеризується такими основними рисами:

1) підрядник виконує роботу за завданням замовника;

2) предметом виступає саме результат роботи, а не її процес, і даний результат набуває матеріальної (речової) форми;

3) річ належить підряднику на праві власності до моменту здачі роботи;

4) підрядник виконує завдання самостійно. Тобто повинен мати необхідний досвід, від свого імені підписати договір, сам обрати спосіб виконання роботи;

5) за загальним правилом підряд виконується утриманням підрядника. Він виконує роботу, використовує своє устаткування, матеріали, інструменти, механізми, тобто підрядник виконує роботу, а замовник сплачує гроші;

6) підрядник виконує роботу на відповідний ризик, а це означає, що він позбавляється права на винагороду у разі випадкової загибелі предмета підряду чи неможливості завершення робіт без вини сторін. Так, коли після закінчення будівництва у дачний будинок вдарила блискавка і будинок згорів, підрядник не має права на винагороду за виконану вчасно і добросовісно роботу.

Строк виконання договору є одним із істотних умов договору підряду. У договорі прийнято розрізняти момент початку і закінчення виконання роботи, а також проміжні строки, наприклад, поетапні строки здачі об'єкта. Особливе значення строку полягає у через те, що саме з його порушенням пов'язані негативні наслідки (штраф, пеня за несвоєчасне виконання роботи, а, інколи і за несвоєчасний її початок, наприклад, при ремонті квартири).

Ціна за договором підряду - грошова сума, яка, як правило, визначається на момент укладення договору і якому замовник зобов'язується сплатити підряднику за виконання роботи. Ціна у договорі складається з винагороди підряднику та із компенсації витрат (наприклад, вартість витрачених підрядником матеріалів, амортизація устаткування, оплата послуг третіх осіб тощо).

Коли для досягнення результату роботи підрядник повинен виконати комплекс робіт значних за обсягом та складністю, ціна визначається шляхом складання кошторису.

Кошторис може бути твердим і приблизним. За наявності всіх вихідних даних має складатися твердий кошторис, котрий не підлягає перегляду і зміні в односторонньому порядку, наприклад, кошторис на ремонт квартири повинен бути твердим, оскільки за прейскурантами дозволяється обрахувати вартість побілки, фарбування, шпалер, циклювання тощо. При перевищені твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник.

Приблизний кошторис складають у через те разі, коли неможливо заздалегідь визначити перелік необхідних робіт та їх обсяг, наприклад, при пробиванні водної свердловини на дачній ділянці. Коли виникла необхідність значно перевищити приблизний кошторис, підрядник зобов'язаний погодити це питання із замовником.

← Предыдущая страница | Следующая страница →