Поделиться Поделиться

Правове регулювання корпоративних відносин

Визначення та предмет корпоративного права, його місце в системі права України

Традиційно корпоративне право розглядається в двох аспектах: як право об'єктивне - тобто система норм, що регулюють певну групу суспільних відносин (відносини, що виникають поміж корпорацією та третіми особами, а також відносини, де учасниками є засновники корпорації, сама корпорація як суб'єкт права та її органи); як право суб'єктивне - відповідна правомочність належна через те чи іншому учаснику правовідносин (право осіб вступати в об'єднання, створюючи тим самим новий суб'єкт права - господарське товариство; права особи, що випливають з членства (участі) в тій чи іншій корпорації, її так звані корпоративні права (майнові та немайнові).

При цьому необхідно враховувати, що як у вітчизняній, так і в іноземній правовій науці висловлюються досить різноманітні точки зору відносно змісту корпоративного права. У широкому значенні корпоративне право дуже часто розуміють як право юридичних осіб, що визначає порядок їх виникнення, функціонування та ліквідації1. Деякі вчені урівнюють корпоративне право із правом акціонерним, спираючись при цьому на англо-американську правову доктрину. Існують також відмінності і при визначенні кола правовідносин, що регулюються корпоративним правом, тобто при визначенні предмета правового регулювання. Так, одні автори розглядають у межах корпоративного права весь комплекс правовідносин, учасником яких виступає корпорація (як внутрішні, так і зовнішні). Інші, навпаки, включають в його предмет тільки корпоративні (внутрішньофірмові) відносини, не торкаючись при цьому відносин корпорації із третіми особами (державою, приватними суб'єктами)1. Проте найчастіше корпоративне право трактують як сукупність норм, що регулюють діяльність саме господарських товариств, а предметом корпоративного права згідно вважають суспільні відносини, що утворюються у зв'язку із створенням, діяльністю та ліквідацією господарських товариств.

Саме в такому ракурсі розглядають корпорації у сучасному українському господарському законодавстві, а саме в ГК, законах України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства" та в деяких інших нормативно-правових актах, де до корпорацій відносять такі корпоративні підприємства, як господарські товариства (ч. 5 ст. 63 ГК), а корпоративними правами вважають права, що випливають із участі в господарських товариствах.

До того ж слід зауважити, що відносини, які регулюються корпоративним правом, досить різноманітні за своєю правовою природою, бо включають широкий спектр як приватноправових, так і публічно-правових відносин.

При цьому корпоративне право виконує подвійну функцію: 1) регулює відносини всередині самого господарського товариства, що складаються поміж його учасниками, органами та самим господарським товариством як юридичною особою; дані відносини і утворюють головний предмет корпоративного права (за своїми юридичними ознаками дані відносини сьогодні не можуть бути включені до жодної із галузей права); 2) регулює відносини господарського товариства з іншими суб'єктами права, що не пов'язані із господарським товариством відносинами участі (тобто із третіми особами).

Окреслюючи сучасне місце корпоративного права в системі права, необхідно зазначити, що в Україні воно знаходиться також на стадії створення і говорити сьогодні про існування окремої галузі чи підгалузі права також зарано. Саме через те корпоративне право сьогодні не визнається самостійною галуззю права чи законодавства. Таким чином, на даний час корпоративне право доцільно вважати правовим комплексним інститутом, оскільки воно включає в себе норми різних галузей права (насамперед господарського та цивільного). До того ж корпоративне право як правовий інститут має міжгалузевий характер (досліджується різними галузями права).

Ураховуючи вищенаведене, при визначенні поняття корпоративне право найоптимальнішою та змістовною вважається позиція О. Р. Кібенко, яка визначає корпоративне право як комплексний міжгалузевий правовий інститут, норми якого регулюють приватноправові та публічно-правові відносини, що складаються у зв'язку із створенням, діяльністю та ліквідацією господарських товариств, включаючи відносини внутрішньофірмового характеру.

← Предыдущая страница | Следующая страница →