Поделиться Поделиться

Гемологічна експертиза

Практика розслідування і судового розгляду справ (кримінальних і цивільних) нерідко потребує встановлення природи мінеральних утворень у вигляді коштовного каміння, а також джерела їх походження, складу і технології обробки, виробництва їх синтетичних аналогів та імітацій. Дані питання вивчаються гомологією – розділом мінералогії.

Мінерали з особливими властивостями, які завдяки саме ним високо цінуються і використовуються після ювелірної обробки як прикраси, одержали статус коштовного каміння. Умовно його ділять на класи: І клас – алмаз, рубін, сапфір, ізумруд, олександрит, благородна шпінель, евклаз, перли, деякі види бурштину; II клас – топаз, берил, циркон, аметист; ІН клас – агат, сердолік, гірський кришталь, бірюза. Виробляються також штучні коштовні камені – рубін, сапфір, аметист, шпінель тощо.

Слід мати на увазі, що деякі коштовні камені за іншими класифікаціями відносять до так званих напівкоштовних, наприклад агат, гірський кришталь, сердолік, проте це не має принципового значення.

Існує також величезна група мінералів, які широко використовуються для виготовлення досить привабливих прикрас і побутових речей. Вони відносять до категорії обробних каменів і мають певне ювелірне значення. Дозволяється назвати деякі з них: геліотроп, малахіт, моховик, онікс, сардар, сапфірин, халцедон, хризопраз, яшма тощо.

Судово-гемологічна експертиза має на меті встановлення природи каменів, їх найменування, віднесення до груп коштовних, напівкоштовних і обробних, визначення складу і технології виробництва їх синтетичних аналогів та імітацій, встановлення наявності слідів коштовних каменів на об'єктах-носіях, придатності використання каменів у ювелірних виробах, а також джерела походження (родовища) каменів.

На вирішення експертизи цього роду ставляться такі питання:

1) Як називаються камені, вилучені в ювелірній майстерні за адресою (вказати)?

2) Чи є наданий для дослідження камінь коштовним, напівкоштовним чи обробним?

3) Чи є наданий для дослідження камінь природним, замінником, синтетичним аналогом чи імітацією?

4) Які вага і розмір даних каменів?

5) Яка вартість каменя, наданого на експертизу?

6) Чи є на наданих для дослідження інструментах, предметах сліди ювелірних каменів?

7) Чи знаходився раніше наданий на дослідження камінь у ювелірному виробі; коли так, то з якого металу виготовлено даний виріб?

8) З якого родовища походять необроблені камені, надані для дослідження?

9) Чи походять камені, вилучені у різних осіб, з одного джерела?

10) Чи складали єдине ціле, один комплект частини ювелірного виробу, гарнітуру?

11) У кустарних чи заводських умовах оброблявся наданий на дослідження камінь?

12) Яка кваліфікація особи, котра обробляла даний камінь?

Проведення гомологічної експертизи потребує застосування складних методів, які дозволяють встановити елементний склад каменів та їх фізичні властивості, до яких відносять морфологічні та оптичні. Морфологічні властивості – це колір, блиск, спайність, форма кристалів. Оптичними властивостями є прозорість, ознака заломлення світла, величина двозаломлення, дисперсія, анізотропність (ізотропність), плеохроїзм.

Лабораторними методами визначаються твердість, щільність, люмінесценція, а потім за допомогою растрової електронної мікроскопії, рентгенофлюоресцентного та мікрорентгеноспектрального аналізів вирішуються питання відносно елементного складу каменів, наявності в них домішок, слідів металізації. Остання визначається відносно золота, платини, срібла, міді, нікелю та цинку.

Наявність і властивості включень у камені дозволяють відрізнити їх синтетичні аналоги від природних каменів.

← Предыдущая страница | Следующая страница →