Поделиться Поделиться

Поняття і структура форми держави

Форму держави визначають як порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Через те її структуру становлять три взаємопов'язаних елементи: форма державного правління, форма державно-територіального устрою та форма державно-правового (політичного) режиму.

Форма державного правління - це спосіб організації верховної державної влади та ступінь участі населення в її формуванні.

За формою правління розрізняють:

• монархії - вища державна влада повністю чи частково здійснюється одноособово та передається у спадщину;

• республіки - верховна державна влада здійснюється органами, що обираються населенням на певний строк.

Форма державно-територіального устрою - це спосіб поділу території держави на складові та порядок співвідношення влади поміж ними і державою в цілому. За формою устрою розрізняють:

• унітарну державу, частинами якої є адміністративно-територіальні одиниці, що не володіють суверенними правами;

• федеративну, тобто складну союзну державу, частинами якої е державні утворення, що мають суверенні права;

• конфедеративну, тобто тимчасовий союз суверенних держав, які об'єднуються для досягнення певної мети та спільно здійснюють деякі напрямки державної діяльності при збереженні в інших питаннях повної самостійності;

• співдружність - особливу форму об'єднання держав, які виступають як асоційовані учасники, при збереженні ними повного суверенітету та незалежності.

Форма державно-правового (політичного) режиму - це способи та методи здійснення державної влади. Виділяють:

• демократичний режим, тобто такий стан державного (політичного) життя, за якого дотримується демократична конституція, реалізується принцип "поділу влади", державна влада здійснюється на основі вільної і рівної участі громадян та їх об'єднань в управлінні державою, гарантується здійснення прав і свобод громадян;

• антидемократичний режим, котрий характеризується відсутністю дійсної участі населення в здійсненні державної влади та порушенням прав і свобод громадян та їх об'єднань.

Форма державного правління та її різновиди

Форма державного правління показує:

• як створюються вищі органи державної влади та яка їх будова;

• як будуються взаємовідносини поміж вищими та іншими державними органами;

• як будуються взаємовідносини поміж верховною державною владою і населенням країни;

• якою мірою організація вищих органів держави дає змогу забезпечити права і свободи громадян.

Різновидами держав за формою правління, тобто порядком організації верховної державної влади та ступенем участі населення в її формуванні, є монархія та республіка.

Монархія - це така форма державного правління, за якої державна влада повністю чи частково зосереджується в руках однієї особи - монарха, передається у спадщину та не залежить від населення.

Протягом історії суспільного розвитку виникали різні види монархій: східна деспотія, що ґрунтувалася на азіатському способі виробництва; антична (рабовласницька) монархія, феодальна (ранньофеодальна - характеризується високим ступенем децентралізації); станово-представницька - характеризується наявністю станово-представницького органу (кортеси, генеральні штати, парламент).

Традиційно розрізняють абсолютні (необмежені) та конституційні (обмежені) монархії.

Абсолютна (необмежена) - характеризується тим, що монарх не обмежений конституцією і сам здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, котрий сам і формує; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в руках монарха;

Конституційна (обмежена) - влада монарха обмежена тією чи іншою мірою повноваженнями певних державних органів. Різновидами конституційної монархії є дуалістична (вона практично не існує) і парламентська монархії.

Парламентська монархія - форма правління, за якої влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади і за ним лише формально зберігається статус глави держави, проте тільки з представницькими повноваженнями. Виконавча влада належить уряду, котрий формується парламентом і лише йому підзвітний. Переважна більшість сучасних монархій - це монархії парламентські (Велика Британія, Данія, Швеція, Японія).

Дуалістична монархія - форма правління, де монарх - глава держави особисто формує склад уряду, яким керує сам чи через прем'єр-міністра, якого він призначає.

Республіка - це така форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним колегіальним органом (парламентом), котрий обирається населенням на певний строк.

В історії держав світу виникали різні види республік: антична, середньовічна (феодальна), буржуазна, соціалістична.

Сучасні республіки існують у таких різновидах: парламентська, президентська та змішана (напівпрезидентська).

Парламентська республіка - це форма правління, в якій глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, котрий формується парламентом і лише йому підзвітний. У такій республіці глава уряду має більше повноважень, ніж глава держави, здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається всім населенням країни, глава держави обирається парламентом чи більш великою колегією, проте за участю парламенту.

До таких держав відносять Італія, Чехія, Угорщина, Австрія.

Президентська республіка - це форма правління, в якій глава держави (президент) одноособово чи з подальшим схваленням парламенту формує склад уряду, яким сам і керує. Через те уряд підзвітний президенту, а не парламенту (в руках президента поєднується повноваження глави держави і глави уряду). Президент обирається непарламентським шляхом - прямими чи непрямими виборами населення. До таких держав відносять США, Аргентина, Мексика, Бразилія.

Змішана (напівпрезидентська) республіка - це форма правління, в якій глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру прем'єр-міністра, котрий підлягає обов'язковому затвердженню чи погодженню парламентом. Виконавча влада в такій республіці належить не тільки президенту, проте й прем'єр-міністру, котрий очолює уряд. Президент обирається непарламентським шляхом. До таких держав відносять Україна, Фінляндія, Франція. Розрізняють президентсько-парламентську та парламентсько-президентську змішані республіки.

← Предыдущая страница | Следующая страница →