Поделиться Поделиться

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим

Умови звільнення у зв'язку з примиренням винного з потерпілим

До умов звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 46 КК, відносять: 1) примирення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості чи необережний злочин середньої тяжкості, з потерпілим; 2) відшкодування винним завданих ним збитків чи усунення заподіяної шкоди. Стаття 46 КК певною мірою нагадує відомий зарубіжному законодавству інститут медіації.

Стаття 46 КК не встановлює формальних обмежень, пов'язаних із потерпілими, суб'єктами злочину і характером заподіяної шкоди, відносно злочинів невеликої тяжкості і необережних злочинів середньої тяжкості, при вчиненні яких особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 4 грудня 2009 р. X., котрий вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК, був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим. У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування даної постанови у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону - ст. 46 КК, оскільки при вчиненні X. хуліганських дій шкода була заподіяна як потерпілому, так і суспільству і моральності. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України відмовила у задоволенні касаційного подання прокурора виходячи з того, що ст. 46 КК не встановлює взаємозв'язок поміж звільненням особи від кримінальної відповідальності та заподіянням шкоди певним правовідносинам як об'єкту того чи іншого злочину, а передбачає відшкодування збитків чи усунення шкоди як ознаки об'єктивної сторони злочину. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, X. вчинив хуліганські дії, що дістали вияв у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень і пошкодженні його автомобіля, тобто заподіяв шкоду лише фізичній особі, яка просила закрити кримінальну справу через примирення з X.'

Відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди

У контексті ст. 46 КК (на відміну від ст. 45 КК), відшкодування завданих збитків (усунення заподіяної шкоди) може бути і неповним проте у будь-якому разі воно має бути достатнім. Даний критерій визначається за угодою потерпілого, котрий пропонує конкретні форми та механізми відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди, та особи, яка вчинила злочин.

Відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди (одномоментне чи у декілька прийомів) може як передувати примиренню, так і здійснюватись одночасно з ним, проте у будь-якому разі повинно мати місце до винесення постанови суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Момент відшкодування завданих збитків (усунення заподіяної шкоди) має отримати конкретне відображення і закріплення у матеріалах кримінальної справи, у через те числі для того, щоби унеможливити у майбутньому необґрунтовані вимоги з боку потерпілого про необхідність виплати йому додаткових коштів.

У доктрині існує позиція, згідно з якою відшкодування завданих збитків (усунення заподіяної шкоди) є не обов'язковою, а факультативною умовою звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого чинною редакцією ст. 46 КК. Мається на увазі, що у потерпілого є право відмовитись від того, щоби йому відшкодовували збитки (усували шкоду). Такий підхід є поширювальним тлумаченням кримінального закону: відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди є невід'ємним атрибутом регламентованого чинною редакцією ст. 46 КК примирення, а не окремим, відірваним від нього, явищем. Разом із тим, застосування вдосконаленої ст. 46 КК не має виключатись у випадку пробачення (повністю чи частково) потерпілим шкоди, заподіяної йому особою, яка вчинила злочин.

← Предыдущая страница | Следующая страница →