Поделиться Поделиться

Об'єднання та роз'єднання позовів

При провадженні у справі до судового розгляду, суддя може вирішувати питання про об'єднання чи роз'єднання позовів.

Об'єднання позовів полягає в через те, що в одному провадженні у справі може бути об'єднано декілька вимог одного і того ж позивача до того ж самого відповідача чи до різних відповідачів чи за позовами різних позивачів до одного і того ж відповідача (ч.1ст. 126 ЦПК). Об'єднання позовів сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень.

Сторони заінтересовані в через те, щоби всі їх спірні вимоги були розглянуті одним і тим же судом і одночасно. Цим досягається швидкість в провадженні справи і зменшуються судові витрати. Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, проте об'єднуються однорідністю вимог.

Під однорідністю вимог необхідно розуміти вимоги, які випливають з одних і тих же правовідносин, зокрема; поновлення на роботі і виплата середнього заробітку за вимушений прогул; з сімейних правовідносин - розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей тощо. При цьому не впливають на об'єднання позовів ті обставини, що зміст вимог, що об'єднуються, за характером буде різний, - одних про присудження, других - про визнання (визнання права авторства і стягнення гонорару).

Зв'язок однорідних вимог, необхідних для об'єднання, може бути обумовлений особливостями спірних матеріальних правовідносин. Такі вимоги можуть випливати з одних цивільних правовідносин чи з різних правовідносин, проте пов'язаних поміж собою. Тоді, коли вимоги виникають з різних правовідносин, врегульованих різними галузями права, і спрямовуються на досягнення різної мети і, особливо, коли їх розгляд пов'язаний з різними методами дослідження, які ускладнюють процес розгляду та вирішення справи, то такі об'єднання не доцільні.

Об'єднання позовів можливе за ініціативою позивача, коли декілька однорідних позовних вимог об'єднується в одній позовній заяві, що найчастіше зустрічається на практиці. Проте кожна з вимог може бути пред'явлена до суду окремою позовною заявою і коли в його провадженні буде декілька справ, то сторони можуть просити суд об'єднати їх для сумісного розгляду. Об'єднання позовів може бути зроблено під час провадження по одному з них, коли до пред'явленого в суді додаються нові вимоги, що допускається згідно зі ст. 31 ЦПК України в межах зміни позовних вимог предмета чи підстави позову, збільшення позовних вимог. Об'єднання позовів можливе також за ініціативою суду. Суддя, ґрунтуючись на ст. 126 ЦПК України, може постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог, за позовами одного й того ж позивача до того ж самого відповідача чи до різних відповідачів чи за позовами різних позивачів до одного й того ж відповідача. При об'єднанні позовів кожна з вимог зберігає самостійне значення і всі вони піддягають вирішенню судом сумісно в одному процесі. По кожній з них він повинен дати відповідь в своєму рішенні про задоволення позову чи про відмову в позові повністю чи частково (ст. 216 ЦПК).

Результати вирішення однієї вимоги можуть впливати на вирішення інших (поновлення на роботі і виплата заробітної плати за вимушений прогул). Коли відносно якої-небудь позовної вимоги, до якої сторони подавали докази і давали пояснення, не постановлено рішення, то такий недолік може бути виправлено постановленням додаткового рішення (ст. 220 ЦПК).

Залежно від обставин справи суддя вправі постановити ухвалу про роз'єднання одного чи декількох об'єднаних в одне провадження позовів у самостійне провадження, коли їх сумісний розгляд утруднює вирішення справи (ч.2 ст. 126 ЦПК). Так, коли разом з розірванням шлюбу заявлена вимога про поділ сумісного майна подружжя і такий поділ впливає на інтереси інших осіб, то така вимога виділяється в самостійне провадження.

← Предыдущая страница | Следующая страница →