Поделиться Поделиться

Накладення грошового стягнення

Даний вид заходів забезпечення кримінального провадження може бути застосований до визначеного законом кола учасників: підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого та цивільного відповідача.

Кримінальним процесуальним законом передбачено три випадки накладення на вказаних учасників грошового стягнення:

1) у разі нез'явлення без поважних причин за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду чи неповідомлення про причини неприбуття в таких розмірах: 0,25-0,5 розміру мінімальної заробітної плати у випадку неприбуття на виклик слідчого чи прокурора та 0,5-2 розміри мінімальної заробітної плати у випадку неприбуття на виклик слідчого судді чи суду;

2) за невиконання підозрюваним чи обвинуваченим особистих зобов'язань, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - 0,25-2 розміри мінімальної заробітної плати;

3) у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань - 2-50 розмірів мінімальної заробітної плати.

В будь-якому випадку єдиною підставою для накладення грошового стягнення є ухвала слідчого судді (винесена за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою) чи суду (за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою), залежно від стадії кримінального провадження, на якій було здійснено відповідне порушення.

Вимоги до клопотання про накладення грошового стягнення та додатків до нього встановлені у ст. 145 КПК України. Таке клопотання на стадії досудового розслідування розглядається не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду з обов'язковим повідомленням заінтересованих осіб (особи, яка внесла клопотання, та особи, відносно якої воно внесено) про часта місце його розгляду, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду даного питання. Коли таке клопотання подається під час судового провадження, воно розглядається в суді негайно після його ініціювання. Відповідна ухвала слідчого судді чи суду надсилається особі, відносно якої вона винесена, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Необхідно зазначити, що законом передбачена процедура скасування ухвали про накладення грошового стягнення шляхом подання обґрунтованого клопотання про таке скасування до суду, яким було постановлено ухвалу. В результаті розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, слідчий суддя чи суд приймає одне з таких рішень: про скасування ухвали (при встановленні безпідставності накладення грошового стягнення) чи про відмову у його задоволенні. Подальше оскарження такого рішення законом не передбачено.

← Предыдущая страница | Следующая страница →