Поделиться Поделиться

Ідентифікація у криміналістиці та інших галузях знання

Ідентифікація - (identificate) у перекладі з латинської означає ототожнювати, тобто встановлення тотожності об'єкта за певними ознаками, властивостями. Через те ідентифікація - це процес дослідження, пізнання об'єкта і отримання певної інформації для себе. Звідси, ідентифікацію дозволяється інтерпретувати як форму пізнавальної діяльності, котра використовується в різних галузях знань, в через те числі і кримінальному судочинстві при встановленні істини у кримінальній справі.

Методологічною основою ідентифікації як форми пізнавальної діяльності є закони формальної логіки, головним чином закон тотожності і категорії матеріалістичної діалектики. Суть закону тотожності полягає в через те, що будь-яка думка про предмет у процесі даного розгляду тотожна самій собі, скільки б разів вона не повторювалась, тобто суть ідентифікації полягає у встановленні того самого в різних об'єктах чи того самого об'єкта в його різних станах.

У відповідності з законом тотожності дозволяється ідентифікувати широке коло матеріальних об'єктів, зараховуючи їх до відомих класів, видів, родів та груп. Наприклад, на місці злочину виявлено слід папілярного узору; спеціаліст, котрий досліджував слід встановив, що це слід нашарування, вид узору - петльовий, тобто він ідентифікував слід за механізмом утворення та будовою папілярного узору і за видом відніс його до петльового. Така ідентифікація є початком будь-якої розумової діяльності, коли об'єкт досліджується від загального до часткового. Через те подібна ідентифікація зустрічається в різних науках: фізиці, біології, археології тощо.

Так, у фізиці на основі властивостей елементарних часток ідентифікують конкретні види елементів, наприклад, що частка, яка досліджується є плутонієм. У хімії за характером реакції ідентифікують реагуючі речовини, а в археології за залишками матеріальної культури встановлюють відрізки часу, побут та культуру.

Через те об'єктами ідентифікації, на основі закону формально-логічної тотожності, можуть бути як окремі предмети, так і їх види, роди, групи, класи, а також об'єми рідких, сипких та газоподібних речовин, ділянки місцевості, події, явища та різні стани матеріальних об'єктів, а також відрізки і моменти часу. У зв'язку з цим в деяких підручниках з криміналістики поряд із поняттями "індивідуальна ідентифікація", "індивідуальна тотожність" зустрічаються поняття не зовсім коректні - "групова ідентифікація", "групова тотожність".

Наведене вище свідчить, що ідентифікація як процес встановлення тотожності чи збіжності будь-яких ознак в різних об'єктах є загальним (загальнонауковим) методом дослідження, теорія якого базується на формальних законах логіки та є сукупністю логічних правил розглядання (дослідження), в процесі яких встановлюється тотожність.

Багато вчених також й до цього часу продовжують відносити ідентифікацію до окремих методів науки криміналістики. Однак також С.М. Потапов розглядав ідентифікацію як універсальний метод пізнання, котрий дозволяє ототожнювати різноманітні об'єкти матеріального світу, явища, події, різні стани об'єктів зараз, в минулому і майбутньому, ділянки простору і відрізки часу на всіх стадіях кримінального процесу. Таким чином, універсальність методу ідентифікації як загальнонаукового інструмента, дозволяє використовувати методи природничих і технічних наук як прийоми для застосування ідентифікації як загального методу пізнання.

Те, що ідентифікація визнана загальнонауковим методом пізнання, свідчить про достатньо розроблені методологічні основи науки криміналістики, оскільки перехід окремого методу на більш високий рівень узагальненості переконливо це доводить.

← Предыдущая страница | Следующая страница →