Поделиться Поделиться

Сліди ніг і взуття

Слідова картина на місці розслідуваної події доволі часто своїм елементом має відображення босих ніг і підошов взуття. Дані сліди, в основному, бувають статичними (відтиски), проте можуть бути й динамічними, наприклад, утвореними при ковзанні носка чи каблука по вологому ґрунту чи по снігу. Вони також можуть бути об'ємними і поверхневими, видимими й невидимими. За винятком того кілька послідовно розташованих відбитків (не менше трьох) утворюють доріжку слідів, яка має певне криміналістичне значення.

Вивчення перелічених слідів дає можливість визначити зріст людини, окремі ознаки ходи, особливості взуття і характер його носіння, напрямок і темп руху, ідентифікувати людину чи її взуття.

У роботі зі слідами ніг і взуття треба виділяти етапи їх виявлення, опису й фотографування, закріплення та матеріального моделювання.

Об'ємні та забарвлені поверхневі сліди на місці події виявляються без усяких труднощів. Що ж стосується невидимих поверхневих слідів, то їх виявлення потребує певних зусиль. Сліди босих ніг у місцях їх ймовірного знаходження обробляються порошками за методикою роботи зі слідами рук. Проте сліди взуття таким чином виявити практично неможливо, оскільки до мікроскопічних часток гуми, шкіри, пластмаси, з яких виготовляються підошви, частки порошків прилипати не будуть і, водночас, інтенсивно прилипатимуть до безлічі жирових нашарувань різних розмірів і походження. Тут може стати в нагоді спосіб, запропонований американськими криміналістами. Коли ймовірний слід знаходиться на підлозі, яка покрита лаком чи мастикою, для його виявлення дозволяється використати шматок листової гуми, одна з поверхонь якого попередньо обробляється наждаком до появи тонкого шару ворсинок, які у кінцевій фазі обробки пригладжуються цим самим наждаком в одному напрямку. Утворюється красива оксамитова поверхня, якому без зсувів прикладають до ділянки з можливим слідом, добре притискують, а потім акуратно відокремлюють від підлоги. На темному фоні добре відображаються контури, розміри і морфологічні особливості рельєфу підошви взуття.

Виявлені сліди ніг і взуття мають бути описані й ретельно виміряні. Параметри вимірювань слідів босих ніг, підошов взуття та доріжки слідів показано, згідно, на схемах 11, 12 і 13

Схема 11. Параметри вимірювання сліду босої йоги: 1 - довжина підошви, 2 - діагональ стопи; 3 - ширина п'яти; 4 - ширина підметки, 5 - ширина проміжної частини; 6-9 - довжина стопи від II, III, IV, V пальців.

Схема 13. Вимірювання доріжки слідів: АБВГ - лінія ходьби АБ (ВГ) - довжина правого кроку Б В - довжина лівого кроку БЕ - ширина правого кроку ВД - ширина лівого кроку ДБЄ - кут розвороту правої стопи ГВИ - кут розвороту лівої стопи.

При фіксації та вилученні слідів перевагу треба віддавати їх приєднанню до справи в натурі. На жаль, це вдається зробити далеко не завжди, хіба що стосовно поверхневих слідів на відокремлених предметах (наприклад на аркуші паперу) чи на об'єктах, від яких дозволяється відділити частину зі слідом без великої шкоди. В основному ж доводиться вдаватися до виготовлення об'ємних моделей чи копіювання.

У всіх випадках перед початком маніпуляцій зі слідами кожен з них має бути сфотографований за правилами масштабної фотографії з максимальним використанням площини кадру, а доріжка слідів - способом лінійної панорами зверху та перспективно - в напрямку руху.

Сліди-нашарування переносять на дактилоскопічну плівку відповідного кольору чи використовують спеціально підготовлений, а перед використанням - зволожений для набухання желатини фотопапір: засвічений, проявлений, зафіксований і промитий - чорний та зафіксований без засвічування і промитий - світло-жовтого чи зеленуватого кольору. Копіювальна плівка притискується до сліду, робиться прокатка по ній гумовим валиком, і плівка акуратно відокремлюється від поверхні.

З об'ємних слідів виготовляються зліпки. Найкращим матеріалом для цього є напівводний гіпс, котрий має аутентичні назви - медичний, хірургічний, формовочний, скульптурний (2Са804-Н20). Його не слід плутати з двоводним будівельним гіпсом - алебастром (Са804-2Н20), котрий для виготовлення зліпків використовувати не рекомендується через його дуже швидке затвердівання (схвачування) - 3-5 хвилин.

Перед виготовленням зліпка зі сліду треба видалити пінцетом занесені до нього після його утворення дрібні предмети - листочки, гіллячки, соломинки, недокурки тощо. Також необхідно підготувати поздовжню й поперечну арматуру з дерев'яних скалок чи гіллячок і картонну бирку з прикріпленим до неї відрізком шпагату. Останній етап підготовки - виготовлення суміші гіпсу і води (її часто неправильно називають розчином гіпсу) шляхом засипання з постійним помішуванням в 0,5 л води 0,5-0,7 кг гіпсу до утворення сметано-подібної маси.

Одержану суміш заливають у слід (так званий наливний спосіб), починаючи з найглибшої його частини до товщини приблизно 10 мм. Потім на даний шар суміші укладають арматуру, кінець шпагату від бирки і заливають рештою суміші. Гіпс у зліпку схвачується повністю за час до 30 хв., виділяючи тепло і збільшуючись в об'ємі на 1%, що сприяє найбільш повному відображенню в зліпку всіх деталей сліду. Наступна операція - вилучення зліпку з ґрунту. При цьому на бирку заносяться всі необхідні дані про місце і час вилучення та підписи слідчого й понятих, а зліпок вмішується в пакет без відмивання його від часток ґрунту, що прилипли до нього. Справа в через те, що в майбутньому може виникнути необхідність у проведенні ґрунтознавчої експертизи, коли на взутті, вилученому у підозрюваного, будуть виявлені частки ґрунту.

Коли слід не досить глибокий, його перед заливкою оточують валиком з навколишнього ґрунту чи бордюром, виготовленим з картонної полоси.

Коли сліди знаходяться повністю чи частково під невеликим шаром води, використовується насипний спосіб виготовлення зліпків, для чого в слід засипають до 5 мм сухого гіпсу, укладають арматуру і насипом покривають її також одним шаром гіпсу. Коли сухий гіпс виступає над поверхнею води, цю виступаючу частину крізь марлю поливають водою до повного її зволоження. Через 30 хв. зліпок дозволяється вилучати за наведеними вище правилами.

У випадках, коли слід залишився на сипкій основі (пісок, цемент, борошно, курна дорога), його необхідно закріпити запиленням з пульверизатора яким-небудь розчином (шелак у спирті, целулоїд в ацетоні, цукровий сироп на воді, гас, аерозольний лак для волосся тощо) - розчинник через деякий час звітрюється, а слід покривається досить міцною плівкою чи кіркою, що унеможливлює його руйнування під час заливки гіпсовою сумішшю. Консистенція останньої у таких випадках має бути меншою, ніж звичайна. Криміналісти називають її "гіпсовими вершками".

Для виготовлення зліпків зі слідів на снігу воду для гіпсової суміші охолоджують, кидаючи в неї жмені снігу, поки він не перестане танути. Вигорнувши з води залишки снігу, що не розтанули, виготовляють "гіпсову сметану" і роблять зліпок наливним способом. Дозволяється також використати спосіб, запропонований шведськими криміналістами, котрий полягає в через те, що сліду снігу заливають по паперовому жолобку розплавленою в обезжиреній жерстяній банці черенковою сіркою. Сірка при контакті зі снігом миттєво кристалізується і завдяки своїй надзвичайно тонкій структурі утворює прекрасний відбиток.

← Предыдущая страница | Следующая страница →