Поделиться Поделиться

Бандитизм (ст. 257 КК). Відмінність цього злочину від створення злочинної організації (ст. 255 КК)

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями"

Стаття складається з однієї частини, що містить заборонювальну норму. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є громадська безпека - це стан захищеності громадянського суспільства, що характеризується відсутністю небезпеки для життя і здоров'я людей, їх спокою та майнових прав, нормальної діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, цілісності та збереження матеріальних цінностей.

Об'єктивна сторона злочину передбачає три форми: 1) організацію озброєної банди; 2) участь у банді; 3) участь у нападі, вчинюваному такою бандою.

Банда - це озброєна організована група чи злочинна організація, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб чи одного такого нападу, котрий потребує ретельної довготривалої підготовки (абз. 1 п. 17 ППВСУ № 13 від 23 грудня 2005 р. "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями"). Окрім загальних ознак, властивих організованим групам і злочинним організаціям, банда має низку специфічних рис.

Обов'язкові ознаки банди: 1) наявність у неї декількох (трьох та більше) суб'єктів злочину; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) спільна мета її учасників - вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян; 5) спосіб вчинення злочину - напад на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.

Озброєність банди означає наявність зброї хоча б в одного члена банди (при цьому всі інші учасники банди мають знати, що така зброя є в наявності та може бути застосована під час нападу). Зброя може бути вогнепальною, холодною, військовою, мисливською, спортивною, саморобною чи переробленою (наприклад, обріз). Організація озброєної банди - це створення як організованої групи чи злочинної організації, що вже озброєні, проте також не вчинили нападів, так і таких стійких об'єднань, які, щоби дістати зброю, вчиняють напади на військовослужбовців, працівників правоохоронних органів тощо. Участь у вчинюваному озброєною бандою нападі - це виконання членами банди чи іншими особами дій, які становлять напад (наприклад, застосування насильства чи погроза його застосування до працівників підприємств, установ, організацій чи до окремих громадян).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за даний злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 р. "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об' єднаннями".

Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 257 КК, визначається з урахуванням форми, в якій вчиняється бандитизм. Банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди відносно вчинення першого нападу за наявності планів відносно подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об'єднання набуло всіх обов'язкових ознак банди. При цьому не має значення, передувала створенню банди стадія існування об'єднання як організованої групи чи злочинної організації чи банда одразу була створена як така. Коли перший, а також наступні злочини були вчинені до набуття об'єднанням усіх обов'язкових ознак банди, дані злочини за наявності до того підстав необхідно визнавати такими, що вчинені організованою групою чи злочинною організацією. Оскільки ст. 257 КК передбачено відповідальність за організацію банди, а не за організаційну діяльність відносно її створення, дії обвинувачених дозволяється кваліфікувати як закінчений бандитизм лише у випадках, коли банду дійсно було організовано. Організаційна ж діяльність, яка не дала такого результату, може розцінюватись як замах на бандитизм (абз. 4 п. 17 названої Постанови).

Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою здійснення нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян.

Ст. 257 КК, яка містить законодавче визначення поняття бандитизму, не передбачає ні якихось конкретних цілей вчинюваних бандою нападів як обов'язкової ознаки складу цього злочину, ні відповідальності за вчинення її членами під час нападу злочинних діянь, які утворюють самостійні склади злочинів (за винятком відповідальності за організацію банди, участь у ній та у вчинюваних нею нападах). Через те в таких випадках судам належить керуватися положенням ст. 33 КК, згідно з яким за сукупності злочинів кожен із них підлягає кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті Особливої частини КК (п. 26 названої Постанови).

Відмінність бандитизму (ст. 257 КК) від створення злочинної організації (ст. 255 КК) полягає передусім у через те, що: 1) банда, про якому йдеться у ст. 257 КК, - це організована група чи злочинна організація, тоді як у ст. 255 КК зазначено тільки про злочинну організацію; 2) обов'язковою ознакою банди є озброєність, тоді як для злочинної організації у ст. 255 КК цього не вимагається; 3) метою бандитизму є здійснення нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян, тоді як метою створення злочинною організації - вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів; 4) організована група, що утворює банду, має внутрішню стійкість, а злочинна організація - додатково також й зовнішню стійкість; 5) за вчинення бандитизму у ст. 257 КК не передбачено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності, тоді як у ч. 2 ст. 255 КК (заохочувальній нормі) вказано про таке звільнення.

← Предыдущая страница | Следующая страница →