Поделиться Поделиться

Поняття інвестиційної діяльності та її ознаки

Багатогранність інвестиційних відносин, що виникають під час залучення коштів для здійснення певного роду господарської діяльності, має свою специфіку. Це проявляється у через те, що у цілому інвестиційна діяльність сама по собі є економічною категорією – оскільки встановлює певні правила поведінки поміж контрагентами відносно залучення таких коштів з метою поліпшення, розширення чи модернізації виробництва товарів чи надання послуг. Проте такі відносини набувають юридичного змісту шляхом їх врегулювання на рівні законодавства чи договорів. Через те основним аспектом встановлення інвестиційної діяльності як юридичної категорії є

визначення її нормативного тлумачення і встановлення нормативних правил поведінки під час її здійснення.

Інвестиційною діяльністю є процес організації вкладання коштів та інших об'єктів інвестування в господарську діяльність у реально існуючих у державі економіко-правових умовах відносно нарощування капіталу інвестора. Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора; позичкових фінансових коштів інвестора; залучених фінансових коштів інвестора; бюджетних інвестиційних асигнувань; безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Головні ознаки інвестиційної діяльності виявляються у її змісті та меті, об'єктах та суб'єктах здійснення.

Інвестиційна діяльність за своїм змістом є складною і включає комплекс різноманітних дій, що називаються інвестиційним циклом, котрий складається з таких етапів: передінвестиційна фаза (прийняття рішення про інвестування, визначення джерел інвестування та затвердження й експертиза інвестиційного проекту); фаза інвестицій (вкладення коштів в об'єкт інвестування та здійснення необхідних для цього практичних дій); експлуатаційна фаза (відшкодування інвестором витрачених коштів, отримання прибутку чи досягнення певного соціального ефекту).

Метою інвестиційної діяльності є отримання прибутку та/чи соціального ефекту.

Змістом інвестиційної діяльності є дії її суб'єктів. Через те ознаки інвестиційної діяльності насамперед необхідно характеризувати з урахуванням саме цього змісту. Так, до ознак інвестиційної діяльності відносять:

• систему практичних дій учасників інвестиційних правовідносин;

• такі дії є основою для виникнення правових наслідків для суб'єктного складу таких правовідносин (виникнення, зміна чи припинення права власності, прав і обов'язків);

• ця система практичних дій спрямована на реалізацію саме інвестиційних проектів, а не на будь-якому іншу діяльність.

Коли взяти до уваги нормативно закріплене тлумачення поняття "інвестиційна діяльність", якою визнається сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави відносно реалізації інвестицій, дозволяється чітко визначити помилку законодавця відносно суб'єктного складу таких правовідносин. Так, по-перше, виходячи з цього визначення, дозволяється констатувати, що іноземні громадяни та особи без громадянства обмежені у праві на зайняття інвестуванням. Стосовно другого аспекту – юридичних осіб – не встановлюється жодних обмежень відносно такої діяльності, а просто зазначається, що вони мають право проводити операції, пов'язані з інвестуванням різних сфер діяльності, тобто не враховано законодавчі обмеження (наприклад, згідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в Україні забороняється створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства).

За винятком того, чинним законодавством забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушуються права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Об'єктами інвестиційної діяльності також не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у через те числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, ІСІ, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють згідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Проте головною проблемою так і не вирішеною законодавцем є питання про те, чи є взагалі інвестиційна діяльність підприємницькою та чи потрібно вважати суб'єктами підприємницької діяльності осіб, які володіють контрольним пакетом цінних паперів суб'єкта господарювання? Коли брати в цілому, то інвестиційна діяльність є однією з форм підприємницької, проте це має місце лише у через те випадку, коли такою діяльністю займається професійний суб'єкт, зареєстрований у встановленому законодавством порядку. Наприклад, таку діяльність здійснюють корпоративні інвестиційні фонди, компанії з управління активами пайових інвестиційних фондів, недержавні пенсійні фонди і низка інших суб'єктів, для яких така діяльність визнається основною. В іншому випадку не всяка інвестиційна діяльність повинна визнаватися підприємницькою, а вона може бути видом господарювання (некомерційним), про що свідчить законодавство України. До такого виду діяльності О. М. Вінник пропонує застосовувати категорію "інвестиційна операція", під якою необхідно визнавати окрему дію чи сукупність взаємопов'язаних дій, спрямованих на вкладення інвестицій у певний об'єкт (об'єкти) на короткостроковій чи середньостроковій основі з метою досягнення певного соціально-економічного ефекту, у т. ч. отримання прибутку.

← Предыдущая страница | Следующая страница →