Поделиться Поделиться

Коло суб'єктів, які мають право надавати фінансові послуги. Реєстрація та ліцензування діяльності фінансових установ. Суміщення надання певних видів фінансових послуг

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, коли це прямо передбачено законом, суб'єктами підприємницької діяльності, які не є фінансовими установами. Виключне право чи інші обмеження відносно надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг (так, надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа).

Фінансова установа – юридична особа, яка згідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ відносять банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, – інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Фінансові установи можуть створюватися у будь-якій організаційно-правовій формі, коли закони з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг не містять спеціальних правил та обмежень. Особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ та отримання в результаті цього свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. У разі коли згідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Реєстр фінансових установ створюється і ведеться з метою сприяння захисту інтересів споживачів фінансових послуг та забезпечення відкритості інформації про фінансові установи. Розпорядником та адміністратором Реєстру фінансових установ є Нацкомфінпослуг. Розпорядженням Держкомфінпослуг від 28 серпня 2003 р. №41 затверджено Положення про Державний реєстр фінансових установ.

Для внесення юридичної особи до Реєстру заявник (за винятком недержавного пенсійного фонду, фінансової установи – ліцензіата) подає до Нацкомфінпослуг такі документи: 1) заяву про внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ; 2) реєстраційну картку юридичної особи; 3) оригінал чи засвідчену підписом керівника та скріплену печаткою заявника копію дійсної на дату подання заяви редакції установчих документів; 4) підтверджені аудитором (аудиторською фірмою): фінансову звітність за останній календарний рік; проміжну фінансову звітність станом на останній день кварталу, що передує поданню заяви; 5) інші документи, коли їх подання передбачено відповідними нормативно-правовими актами для окремих видів фінансових установ.

За відсутності підстав для залишення заяви без розгляду Нацкомфінпослуг не пізніше 30 календарних днів з дати надходження документів приймає рішення про внесення юридичної особи до Реєстру чи про відмову в унесенні юридичної особи до Реєстру та оформлює заявнику свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

Ліцензування діяльності фінансових установ здійснюється суб'єктами регулювання ринків фінансових послуг. Нацкомфінпослуг у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: 1) страхової діяльності; 2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; 3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; 4) діяльності з надання будь- яких фінансових послуг, що передбачають пряме чи опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

НБУ у межах компетенції видає банківські ліцензії на здійснення банківських операцій, а також ліцензії небанківським фінансовим установам, які мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів без відкриття рахунків.

НКЦПФР у межах своєї компетенції видає ліцензії на здійснення діяльності на ринку цінних паперів (див. питання 106, 107).

Суміщення надання фінансових послуг – надання фінансовою установою двох чи більше видів фінансових послуг. Положенням про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фінансових послуг, затв. Розпорядженням Держкомфінпослуг від 8 липня 2004 р. № 1515, встановлено такі обмеження на суміщення надання фінансових послуг: 1) діяльність з прямого чи опосередкованого залучення фінансових активів від фізичних осіб з зобов'язанням відносно наступного їх повернення не може суміщатись з наданням будь-яких фінансових послуг; 2) діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок прямо чи опосередковано залучених коштів має право здійснювати на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа, і така діяльність не може суміщатись з наданням будь-яких видів фінансових послуг; 3) діяльність ломбардів з надання послуг фінансового кредиту не може суміщатись з наданням будь-яких інших видів фінансових послуг; 4) діяльність з довірчого управління фінансовими активами не може суміщатись з будь-якими іншими фінансовими послугами та ін.

Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (за винятком послуг у сфері страхування). Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, за винятком виконання функцій страхового посередника. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 % капіталу банку.

Похожие статьи