Поделиться Поделиться

Службова недбалість (ст. 367 КК).

Безпосереднім об'єктом злочину виступає встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Об'єктивну сторону службової недбалості становить сукупність трьох ознак: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, чи інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) чи тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв'язок поміж діянням та наслідками.

Сфера можливого скоєння службової недбалості чітко окреслена межами службової компетенції службової особи, колом її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків може бути одноразовим (наприклад, втрата значної грошової суми) чи систематичним і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі (наприклад, непроведення щоквартальної перевірки фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей на складі). Аналізуючи склад злочину, передбаченого ст. 367 КК, потрібно звернути увагу на таку обставину, як конкретність обвинувачення: у вироку має бути вказано, які саме обов'язки покладались на певну службову особу та які з цих обов'язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також, які конкретні нормативні акти порушені винним.

Порушивши низку нормативно-правових актів, заступник директора TOB з експлуатації атракціонів та охорони праці Г. не забезпечив технічно правильну експлуатацію атракціону (не здійснив належний контроль надійності кріплення всіх збірних одиниць, не забезпечив утримання атракціонної техніки у справному стані та безпечні умови її роботи шляхом організації належного обслуговування і ремонту, не брав участі у щоденному огляді атракціону), що призвело до заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості.

Відповідальність за ст. 367 КК настає лише у через те разі, коли службова особа була не лише зобов'язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином. Така можливість зумовлена об'єктивними та суб'єктивними факторами. Поняттям об'єктивних факторів зазвичай охоплюють наявність належної охорони товарно-матеріальних цінностей, адекватний обсяг роботи, правомірну поведінку інших працівників тощо. Суб'єктивні фактори - це, наприклад, досвід і кваліфікація службової особи, рівень її освіти, можливість забезпечити повний обсяг роботи та її належну якість. Істотна шкода, яка є результатом недостатніх досвіду, кваліфікації, знань, навичок службової особи, не розглядається в доктрині і судовій практиці як підстава притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 367 КК.

Виправдовуючи за відсутністю складу злочину заступника директора сланце-хімічного заводу із кадрів І побуту Р., засудженого за халатність, Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду СРСР мотивувала свою позицію тим, що у даної службової особи була відсутня можливість виконати належним чином покладені на неї обов'язки. Р. не зміг забезпечити пропускний режим на підприємстві та охорону складу метанолу, викраденого місцевими жителями (дев'ятнадцять із них внаслідок вживання метанолу загинуло), через незавершеність процесу будівництва та, як наслідок, відсутність споруд і пристроїв, необхідних для унеможливлення проникнення сторонніх осіб на територію заводу.

Поняття "істотна шкода" і "тяжкі наслідки", які є спільними для службових злочинів із матеріальним складом, проаналізовані вище. Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 867 КК, є службова особа. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 367 КК, характеризується необережністю у формі злочинної самовпевненості чи злочинної недбалості. Специфіка злочинної самовпевненості у цьому злочині полягає в через те, що винний передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків, які є результатом недотримання спеціальних правил, що регламентують службову діяльність службових осіб (правила проведення ревізій, інвентаризацій, відпуску і прийому товарно-матеріальних цінностей тощо).

Так, особу засуджено за службову недбалість за те, що вона, працюючи старшим дільничним інспектором Корсунь-Шевченківського РОЦІ УМВС України в Черкаській області, не виконала отриману в червні 2007р. постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про накладення, з метою забезпечення цивільного позову, арешту на транспортні засоби обвинуваченого М. Внаслідок цього транспортні засоби були відчужені, що унеможливило в подальшому виконання вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в частині стягнення із засудженого М. на користь потерпілих у справі матеріальних збитків у сумі 3718 гри. та моральної шкоди у сумі 55000 грн.

Злочинна недбалість характеризується тим, що службова особа не передбачає, що в результаті недотримання спеціальних правил, які регламентують службову діяльність, може бути завдано істотної шкоди (тяжких наслідків), хоча повинна була і могла це передбачити.

У випадку вчинення умисної бездіяльності службовою особою (за умови наявності істотної шкоди) таке діяння не дозволяється кваліфікувати за ст. 367 КК, оскільки службова недбалість може вчинятися лише необережно.

Похожие статьи