Поделиться Поделиться

Встановлення невидимих та маловиразних текстів

У юридичній практиці доводиться мати справу з документами, тексти чи відбитки текстів у яких не читаються чи читаються із застосуванням деяких технічних прийомів. Це - так звані згаслі тексти, витравлені та вдавлені тексти, а також тексти, виконані засобами тайнопису.

Документи, що зберігаються неналежним чином, під дією сонячних променів, атмосферних вологи й газів можуть досить суттєво видозмінитись - тексти в них вицвітають, "згасають", іноді до повного знебарвлення. Щоби прочитати такі тексти, дозволяється спочатку використати світлофільтри, які посилюють контраст фону і тексту, а в лабораторних умовах послідовно застосовують фотозйомку видимої та інфрачервоної люмінесценції, збудженої ультрафіолетовим освітленням, накопичення корисного фотографічного сигналу (контратипування), опромінювання монохроматичними променями лазерів з різною довжиною хвилі, дифузно-копіювальний метод.

На практиці зрідка трапляються випадки, коли вдається прочитати текст незнайденого листа (записки), написаного олівцем чи кульковою ручкою, за вдавленими відбитками на аркуші, котрий при написанні знаходився під тим аркушем, на котрому писали, - зошит, блокнот, стосик паперу. В такому разі текст листа чи записки дозволяється відтворити, оглянувши і сфотографувавши аркуш у кососпрямованому освітленні. Корисно перед цим поверхню паперу обробити дуже легенькими дотиками флейцовою чи магнітною щіточкою з графітом чи магнітним порошком - може стати контрастним текст кольору паперу на сіруватому фоні. Вдавлені сліди письмового приладу виявляються також методами фотоелектричного профілювання і фотографування в полях струмів високої частоти.

Для виявлення витравлених записів здійснюється фотографування документів у відбитих ультрафіолетових променях, фотозйомка люмінесценції у видимій та інфрачервоній зонах спектра, збудженої ультрафіолетовими і синіми променями ламп розжарювання (використовуються світлофільтри УФС чи СС), а також у випромінюваннях лазерів.

У практиці злочинної діяльності обмін інформацією іноді здійснюється шляхом тайнопису, котрий являє собою невидимі записи, виконані безбарвним розчином певної речовини. Для тайнопису, котрий звичайно розташовують поміж рядками звичайного рукописного чи друкованого листа, використовується так зване симпатичне чорнило - безбарвна чи слабко забарвлена рідина, яка на папері у вигляді записів є невидимою. Як симпатичне чорнило використовують розчини деяких солей, а також органічні речовини - молоко, соки цибулі, лимона, капусти. Наявність тайнопису дозволяється припускати вже при огляді документа, виявивши неоднорідність полиску окремих ділянок паперу, які утворюють щось схоже на штрихи, а також незвично збільшені відстані поміж рядками і значні ділянки документа без тексту.

У процесі огляду документів з підозрою на наявність тайнопису дозволяється спробувати виявити його шляхом окурювання документа парами йоду, прасування через чистий аркуш паперу праскою, легкого запилення поверхні документа графітом за допомогою флейцової щіточки, освітленням його в темній кімнаті лампою УФО. В умовах експертної лабораторії для виявлення тайнопису можуть використовуватись окурювання документа парами соляної кислоти, аміаку, фотографування в ультрафіолетових променях, опромінення м'якими рентгенівськими променями, хімічні аналітичні методи.

На вирішення експертизи можуть бути поставлені такі питання: Яким є зміст слабко видимих записів згаслого тексту? Яким є зміст тексту, що відобразився у слідах натискування письмового приладу? Чи є на даному документі тайнописний текст, де він розташований і котрий його зміст? Якою речовиною виконано тайнопис?

← Предыдущая страница | Следующая страница →