Поделиться Поделиться

Відкриття касаційного провадження

Суд касаційної інстанції протягом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги зобов'язаний відкрити касаційне провадження, коли немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги згідно до ст. 429 КПК чи немає підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у зв'язку із тим, що:

а) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;

б) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, касаційна скарга перевіряється за наступними критеріями прийнятності:

- форма касаційної скарги повинна відповідати вимогам ст. 427 КПК;

- зміст касаційної скарги не повинен мати ознак, вказаних у п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК;

- оскаржуватися можуть лише ті рішення, відносно яких немає заборони на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку, повинен відмовити у відкритті касаційного провадження без перевірки касаційної скарги.

Про відкриття чи про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Додатковою гарантією права підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого на оскарження рішень у касаційному порядку є те, що суд касаційної інстанції, встановивши, що з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження у випадку, коли згідно з положеннями ст. 437 КПК судом апеляційної інстанції було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження чи про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно, тобто не пізніше наступного дня, надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

Залишення касаційної скарги без руху чи її повернення

У разі встановлення невідповідності касаційної скарги встановленим у ст. 427 КПК вимогам, суд касаційної інстанції виносить ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначає, які саме вимоги не дотримано, і встановлює строк для усунення цих недоліків скарги. Строк має бути достатнім і визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка, у свою чергу, має бути невідкладно надіслана особі, котра подала касаційну скаргу, а також можливості виправлення таких недоліків. Такий строк не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу, тобто без урахування часу поштового обігу. Копія такої ухвали суду невідкладно, не пізніше наступного дня, надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

Доказом отримання особою ухвали суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху можуть бути: відмітка адміністрації місця попереднього ув'язнення про дату вручення ухвали особі, яка тримається під вартою, чи її розписка по одержання ухвали; повідомлення установи поштового зв'язку про вручення особі поштового відправлення, в якому надійшла ухвала.

Згідно до ч. 1 і 4 ст. 429 КПК при отриманні ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, може:

1) виправити недоліки відносно вже поданої касаційної скарги;

Недоліки касаційної скарги дозволяється умовно поділити на:

- недоліки форми касаційної скарги (неправильно зазначена назва суду касаційної інстанції, неправильно вказано прізвище, ім'я, по батькові особи, яка звертається з касаційною скаргою, відсутні реквізити судового рішення, яке оскаржується, відсутність застереження про небажання особи брати участь у касаційному розгляді, відсутність підпису особи, яка подає скаргу, тощо);

- недоліки, пов'язані із ненаданням документів (документи, які підтверджують повноваження адвоката, представника потерпілого, копії судових рішень, що оскаржуються, копії касаційної скарги та додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження тощо).

Через те виправлення недоліків - це виправлення недоліків форми і/чи подання та залучення до матеріалів провадження необхідних додатків (документів). Наприклад, недоліки форми можуть бути виправлені шляхом подання до суду касаційної інстанції тексту касаційної скарги в новій редакції, а недоліки, пов'язані із ненаданням документів, можуть бути виправлені шляхом звернення до суду із заявою про приєднання до касаційної скарги відповідних документів.

2) врахувавши в 15-денний термін недоліки, визначені ухвалою суду касаційної інстанції, звернутися повторно до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. В такому разі скарга вважається поданою в день первинного подання її до суду касаційної інстанції. Саме із дати надходження до касаційної інстанції належним чином оформленої касаційної скарги та додатків до неї починають спливати строки, передбачені для її розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Протягом п'яти днів після усунення недоліків касаційної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів, у провадженні якої знаходиться касаційна скарга, має вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга повертається, коли особа не усунула недоліки касаційної скарги, якому залишено без руху, у встановлений строк. У цьому випадку необхідно враховувати, що особа може усунути недоліки та направити оновлену касаційну скаргу через установу поштового зв'язку. В такому разі вважається, що особа направила касаційну скаргу в день, коли поштове відправлення з касаційною скаргою було прийняте установою поштового зв'язку для пересилання на адресу суду касаційної інстанції.

Подання скарги особою, яка не має права подавати касаційну скаргу, не є недоліком в розумінні ст. 427 та ч. 1 ст. 429 КПК. Подання касаційної скарги такою особою є самостійною підставою для прийняття рішення про повернення касаційної скарги та доданих до неї документів без розгляду (ст. 425 КПК).

Слід звернути увагу і на те, що у разі подання касаційної скарги захисником (представником) засудженого (потерпілого), котрий не брав участі в кримінальному провадженні, за наявності клопотання засудженого (потерпілого) про допущення даної особи до касаційного провадження як захисника (представника), а також відповідних документів, які посвідчують його особу та надають йому право здійснювати захист (представництво), суд не вправі повернути касаційну скаргу з підстави подання касаційної скарги особою, яка не мала права її подавати, а має постановити ухвалу про допуск такої особи як захисника засудженого чи представника потерпілого та про відкриття касаційного провадження

Подання касаційної скарги після закінчення строку касаційного оскарження без порушення питання про поновлення цього строку є самостійною підставою для прийняття рішення про повернення касаційної скарги та доданих до неї документів без розгляду. Водночас законодавець встановив дві умови, необхідні для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, яка подана після закінчення строку на касаційне оскарження:

- наявність обґрунтованої заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження;

- висновок суду касаційної інстанції про наявність підстав для його поновлення.

У випадку необхідності відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заява про поновлення строку може бути подана окремим документом одночасно з поданням касаційної скарги, про що зазначається в переліку додатків до касаційної скарги. З огляду на формулювання ст. 427 КПК не буде порушенням форми касаційної скарги включення заяви про відновлення строку на касаційне оскарження в текст касаційної скарги.

Формулювати і документально підтверджувати поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження повинен належний суб'єкт оскарження (ст. 425 КПК), котрий звертається із заявою про поновлення пропущеного строку. Визнати поважними причини, які перешкодили учаснику процесу вчасно подати касаційну скаргу, може лише суд, ураховуючи конкретні обставини.

Коли суд касаційної інстанції визнає причини пропуску строку на подання касаційної скарги поважними, то висновок про це він викладає в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Коли суд касаційної інстанції не визнає причини пропуску строку на подання касаційної скарги поважними, то висновок про це викладається в ухвалі про повернення касаційної скарги. Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно (не пізніше наступного дня) надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, разом з касаційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК для первинного звернення до суду з касаційною скаргою, у межах строку на касаційне оскарження.

Однак коли строк пропущено, то особа вправі звертатися із касаційною скаргою повторно і при повторному зверненні із касаційною скаргою клопотати перед судом про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження на загальних підставах.

← Предыдущая страница | Следующая страница →