Поделиться Поделиться

Уніфікація матеріальних норм міжнародного приватного договірного права

16. В останні більш ніж 100 років світова спільнота досягла значних успіхів у міжнародній уніфікації матеріальних правил саме у договірній сфері. І це не дивно, через те що договір безпосередньо пов'язаний з міжнародним обігом товарів, послуг, капіталів тощо.

На початок XXI ст. на регіональних та універсальному рівнях склався такий великий масив уніфікованих матеріально-правових норм МПрП (особливо у сфері міжнародної торгівлі), що це дало підстави для висновку про те, що МПрП стало "справді міжнародним" (правила міжнародного характеру превалюють над внутрішніми) та приватним (у плані введення до його складу норм прямої дії). Звісно, за даний час не виникло світового (уніформованого, всесвітньо-цивільного) договірного права, як прогнозувалося рядом вчених наприкінці XIX - початку XX ст. Проте те, що вдалося зробити, вражає.

Сьогодні матеріальні правила міжнародних договорів (контрактів) містяться в численних конвенціях (Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980р., Оттавська конвенція про міжнародний факторинг 1988 р., Оттавська конвенція про міжнародний лізинг 1988 р. тощо), в уніфікованих міжнародних правилах та в кодифікаціях звичаїв, що публікуються Міжнародною торговельною палатою (МТП) (Уніфіковані правила та звичаї відносно документарних акредитивів 2007 р., Уніфіковані правила відносно інкасо 1995р., Уніфіковані правила відносно договірних гарантій 1978 р., Уніфіковані правила відносно гарантій на вимогу 1992 р., Уніфіковані правила відносно міжбанківського рамбурсування для документарних акредитивів 1996 р. тощо), в різних джерелах lex mercatoria (наприклад, в рамках УНІДРУА підготовлені безпрецедентні Принципи міжнародних комерційних контрактів 1994р., неодноразово доповнені пізніше тощо). (Докладніше про дані та інші документи див. глави 9,10,11).

Варто зауважити, що багато з названих вище документів широко використовуються та беруться до уваги під час розвитку цивільного законодавства багатьох держав (України зокрема), "переплавляючи" тим самим всі правові системи у єдине глобальне приватне право.

17. Прогнози ранніх уніформістів (кінець XIX ст.) про те, що уніформоване цивільне право почне складатися спочатку в регіонах, справдилися у XX ст. Яскравими прикладами цього стали СРСР і, без сумніву, Європейський Союз. Саме сучасна уніфікація приватного права в ЄС, яка розпочалася з уніфікації норм контрактного права, несе нові надії на втілення старої ідеї відносно уніформізму приватного права у всесвітньому масштабі.

18. Ідея розробки Європейського кодексу зобов'язального права виникає в 1974 р. під час створення проекту Конвенції ЄЕС про право, що застосовується до договірних і недоговірних зобов'язань. Хоча згадана Конвенція робила значний крок вперед у справі полегшення вільного руху товарів, послуг і т.д. в ЄС, всі розуміли, що колізійні норми ніколи не вирішать завдання, яке висувається інтегрованим ринком Європи.

De facto процес створення документу розпочався у 1982 р. в рамках Європейської комісії з контрактного права якому очолив датський професор Оле Ландо (відомої також як "Комісія Ландо") та завершився у 2002 р. підготовкою третьої частини Принципів європейського контрактного права (дві попередні частини "Принципів" було опубліковано згідно у 1995 та 1999 pp.)

Професор О. Ландо є одним з найавторитетніших фахівців світу з міжнародного приватного та порівняльного цивільного права. Юристи і політики всіх країн вже звикли до назви ім'ям вченого його справи: "Комісія Ландо", "Принципи Ландо", "Група Ландо" тощо. Вчений здобув світове визнання служінням ідеї уніформізму цивільного (приватного) права Європи.

Професор О. Ландо (1922 р. народження.) на сьогодні є почесним професором юридичного факультету Копенгагенської Школи Бізнесу. Головні напрями його наукових досліджень та викладання складають порівняльне контрактне право та міжнародне приватне право. Доктором права він став у 1963 р. в університеті м. Копенгагену. Вільно володіючи європейськими мовами, О. Ландо був запрошений у різні часи викладачем до провідних університетів Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Італії, Греції. Вчений стає Головою Комісії з європейського контрактного права, членом Робочої групи УНІДРУА з міжнародних комерційних контрактів, членом Академій наук Фінляндії, Швеції, Європейської Академії та Міжнародної академії порівняльного права. Професор О. Ландо опублікував сотні праць з цивільного та міжнародного приватного права. Серед останніх його публікацій широко відомі Принципи європейського контрактного права, частина 1 і 2 (1999 р.) та Принципи європейського контрактного права, частина 3 (2003 p.).

Саме праця з уніфікації норм контрактного права (а пізніше цивільного права) ЄС принесла визнання та славу проф. О. Ландо, котрий, мабуть, чіткіше за інших відчув потреби, пов'язані з інтернаціоналізацією усіх сфер життя, зокрема потребу в гармонізації, уніфікації та конвергенції приватного права на новому рівні та новими засобами.

Професор О. Ландо вже в сучасних умовах на практиці привніс нові надії на втілення старої ідеї відносно уніформізму приватного права у всесвітньому масштабі. І зробив він це на прикладі гармонізації приватного права у Європейському Союзі.

Професору О. Ландо вдалося провести досить широку кодифікацію норм договірного права: за винятком загальних положень, "Принципи Ландо" містять положення відносно укладення договору; повноважень агентів; дійсності, тлумачення, змісту, виконання та наслідків невиконання договорів; множинності кредиторів та боржників; уступки прав та переведення боргу; заліку вимог; позовної давності та інших питань договірного права.

Розробка Принципів європейського договірного права багатьма розглядалася лише певним етапом на шляху створення Європейського цивільного кодексу. Вже у 1989 р. резолюцією Європейського Парламенту на порядок денний ставиться підготовча робота відносно цього епохального документу. Ідея гармонізації приватного права ЄС надзвичайно захопила академічні та інші правові кола в Європі та спричинила появу численних ініціативних груп, що стали працювати над різними проблемами у цій сфері.

19. У 2003 р. подальше зближення матеріального права ЄС запропоновано просувати через такий специфічний інструмент як Загальна система координат (Common Frame of Reference).

Група дослідників з Європейського цивільного кодексу (Study Group), яка стала наступником "Комісії Ландо", та Група з існуючого приватного права ЄС (Acquis Group) створили його проект (Draft of Common Frame of Reference): спочатку у 2008 p. в електронній мережі з'явився для ознайомлення та коментарів проміжний Проект Загальної системи координат під назвою "Принципи, визначення та модельні правила Європейського приватного права"; повний варіант документу опубліковано наступного року. У Проект частково інкорпоровано підправлені положення "Принципів Ландо". Проте Проект іде далі і пропонує також загальні правила відносно окремих договорів, недоговірних зобов'язань та речового права (у цілому 10 Книг). На наш погляд, в разі успіху у справі створення єдиного європейського приватного права відкривається шлях до формування світового позитивного приватного права, включно з його складовою - світовим договірним правом.

Таким чином, Проект Загальної системи координат містить найбільшу за всю історію світової систематизації кількість уніформованих норм договірного права. Договірне право ЄС має всі шанси стати першим у світі правдивим уніформованим регіональним правом, яке буде значно впливати на формування світового договірного права.

20. Міжнародне приватне договірне право у матеріально-правовому аспекті (пристосованому переважно для міжнародних комерційних контрактів) розширюється з кожним роком, відсуваючи колізійні питання на другий план.

Похожие статьи