Поделиться Поделиться

Стаття 81. Залишення позову без розгляду

Господарський суд залишає позов без розгляду, коли:

1) позовну заяву підписано особою, яка не мас права підписувати її, чи особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженні господарського суду чи іншого органу, котрий діє в межах своєї компетенції, с справа з господарського спору поміж тими ж сторонами, про той же предмет І з тих же підстав;

3) виключено

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона згідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, чи представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

6) громадянин відмовився від позову, котрий було подано у його інтересах прокурором.

Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл поміж сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 17.05.2001 р. N 2413-ІІІ, від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ, від 23.06.2005 р. N 2705-ІУ)

КОМЕНТАР:

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, проте можуть бути усунуті в майбутньому. Дана форма передбачає право на повторне звернення до господарського суду з такою самою заявою.

Коментованою нормою встановлюється вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду. Принципова відмінність наслідків залишення позову без розгляду (ст. 81 кодексу) від припинення провадження у справі (ст. 80 кодексу) полягає в через те, що у першому випадку (після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду) позивач має право знову звернутись до господарського суду з тим же позовом у загальному порядку, а у другому випадку повторне звернення до господарського суду зі спору поміж тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Приписи які містяться в коментованій статті можуть бути застосовані в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій (в останній - з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених статтею ІІІ 7 ГПК). З урахуванням частини другої статті 41 ГПК правила статей 80 і 81 цього Кодексу можуть на загальних підставах застосовуватись у розгляді господарськими судами справ про банкрутство.

Згідно до пункту 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", при вирішенні питання відносно залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої даної статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки коли про це зазначено у відповідному процесуальному документі чи, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) чи в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Таким чином, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали чи істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин чи послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, чи залишити позов без розгляду, чи розглянути справу за наявними в ній доказами. Позов може бути залишений без розгляду й частково, а саме в частині однієї із заявлених позовних вимог.

Питання про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.

У вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" Припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклику засідання господарського суду, коли таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Похожие статьи