Поделиться Поделиться

Сліди знарядь злому й інструментів

Сліди знарядь злому й інструментів та робота з ними являють собою окремий частина трасології, котрий присвячено дослідженню різних механічних слідів від знарядь злому, інструментів, виробничих механізмів, а також замків, замикальних пристроїв, пломб тощо. Даний частина трасології останнім часом завжди частіше називають механоскопією.

Під зломом слід розуміти повне чи часткове руйнування замикального пристрою, замка, пломби, дверей, вікна, стіни, стелі, підлоги, дверцят шафи, сейфа з метою проникнення до закритого сховища (жилого й нежилого приміщення, шафи, сейфа, сундука, чемодана).

За походженням і цільовим призначенням знаряддя злому поділяються на три нерівновеликих види: а) спеціально виготовлені й призначені для злочинних цілей, наприклад "фомка", "гусяча лапа", "балерина", "відмичка" тощо; б) інструменти й пристосування, що мають загальнотехнічне застосування, наприклад лом, кліщі, пасатижі, склоріз, стамеска, ножівка, напилок тощо; в) випадкові предмети, що опинилися на місці злочину, наприклад шматок труби, залізний прут, булижник тощо.

Залежно від знаряддя злому й механізму слідоутворення дозволяється виділити такі сліди:

- сліди натискування, що утворюються при віджиманні ломиком, "фомкою", рукояткою кліщів тощо рухомих елементів замкнених сховищ - дверцят шафи, хатніх дверей, шухляди столу. На поверхні перешкоди залишається неглибокий вдавлений слід, котрий повторює конфігурацію робочої частини знаряддя та містить відбиток її дрібних деталей;

- сліди удару, що виникають у результаті сильних і різких дій на об'єкт для його руйнації міцними і важкими предметами - ломом, кувалдою, молотком тощо. На слідосприймаючій поверхні утворюються досить чіткі статичні сліди, які відображають особливості робочої частини предмета;

- сліди тертя, ковзання утворюються під час натискування чи удару, коли в кінцевий момент слідоутворення кінчик знаряддя продовжує рухатись. При цьому виникають сліди у вигляді систем валиків і борозенок (трас), які адекватно відтворюють рельєф крайнього ребра робочої частини знаряддя злому;

- сліди різання є наслідком дії на поверхню об'єкта леза ножа, сокири, тесака, ножиць, у результаті чого утворюється динамічний відбиток знаряддя різання - мікрорельєф у вигляді неповторної системи трас. Такого ж роду сліди утворюються в результаті стругання рубанком, фуганком, шерхебелем, фальцгебелем, шпунтубелем, зензубелем тощо;

- сліди пиляння виникають внаслідок дії на дерев'яні, металеві, пластмасові предмети зубчиків різноманітних пилок (ножівки, лучкової, дворучної, дискової) та насічок напилків. Дані сліди дають можливість встановлювати родові ознаки знаряддя, а для індивідуальної ідентифікації вони, як правило, непридатні;

- сліди свердління залишаються на перепонах під дією свердел різного діаметра, які дозволяють, обертаючись навколо своєї поздовжньої вісі і поступово знімаючи ріжучою кромкою шар за шаром матеріал перепони, утворювати отвори. Свердла приводяться в дію ручним чи електричним дрилем. Для свердління отворів у дереві за винятком звичайних свердел можуть використовуватись перове свердло, перовий чи ложковий бурави, що приводяться в дію дрилем чи коловоротом. У всіх випадках ідентифікаційне значення мають сліди робочих кромок інструментів на стружках, а отвори можуть дати інформацію лише про тип і розміри інструмента.

Сліди знарядь злому ретельно вимірюються, описуються, фотографуються за правилами масштабної зйомки та, по можливості, вилучаються разом з предметами чи їх частинами. За неможливості такого вилучення виготовляються зліпки з пластиліну, гіпсу, синтетичних спеціальних паст К, У-4, СКТН, зуболікарських зліпочних мас.

На вертикальних поверхнях гіпсові зліпки виготовляють за допомогою цупкої картонної коробки від сигарет, відділивши від неї кришку й одну з широких бокових стінок. Гіпсова суміш заливається зверху в притиснуту до поверхні зі слідом коробку. Сліди на штукатурці попередньо необхідно закріпити розчином силікатного клею у воді, котрий після випаровування води утворює міцну кірку.

Ідентифікація знарядь злому проводиться шляхом порівняльного дослідження слідів з місця події та експериментальних слідів, залишених знаряддями, що перевіряються.

Фото 25. Вилучені у підозрюваного пасатижі.

Фото 26. Суміщення трас в сліді перекусу дроту на місці події та в експериментальному сліді, залишеному об'єктом 1.

Особливе місце в криміналістичному дослідженні знарядь злому посідають замки і пломби. За конструкцією замки поділяються на найпростіші сничові (в основному меблеві), сувальдні, циліндрові, шифрові; за способом кріплення - замки навісні, прирізні (кріпляться зсередини рухомої частини входу до сховища), врізані, чи внутрішні (кріпляться у заглибленні, що відповідає формі й розміру замка, в торці дверей чи шухляд).

У всіх випадках мета злому замка полягає у втраті ним властивостей замикання шляхом перепилювання, перекусу чи виривання з гнізда дужки, віджимання з виведенням ригеля з гнізда, розсвердлення циліндрового чи цифрового обладнання. Залежно від механізму злому на місці події дозволяється виявити сліди натискування, удару, ковзання, а також ошурки і стружки.

Замки можуть відкриватися також з використанням підроблених і підібраних ключів чи відмичок. Названі предмети залишають динамічні сліди на внутрішній площині задньої стінки замка, на сничі й сувальдах, які цілком придатні для ідентифікації предметів відмикання.

Об'єктами трасології є також пломби, які навішуються на двері сховищ, вагонів, контейнерів, на коштовні хутра, килими тощо. Пломби виготовляються із свинцю, жерсті, алюмінію, пластмас і кріпляться через внутрішні отвори за допомогою сурової нитки чи дроту та обжимаються пломбіром, котрий залишає на пломбі відтиск з певними знаками (літерами, цифрами, символами).

Криміналістичний інтерес становлять пломби, відкриті зловмисниками і знову закриті за допомогою якогось пломбіра чи плоскогубців. Зрозуміло, що такі маніпуляції роблять особи, які мають доступ до цінностей, вилучають їх і намагаються приховати факт проникнення. При огляді пломб дозволяється виявити сліди повторного обжимання, сліди розширення отворів, крізь які протягувалась нитка чи дротина, склеювання чи скручування нитки, подряпини та інші пошкодження.

Ідентифікація знарядь злому замків і пломб проводиться за загальними правилами суміщення слідів ковзання чи зіставлення слідів відтисків.

← Предыдущая страница | Следующая страница →